Без рису, молока і фруктів: втрати сільського господарства Криму від окупації
Сьогоднішній стан агросектору півострова можна порівняти з ситуацією, в якій він був у 1943-1944 роках. За півтора року «господарювання» путінських окупантів нівельовано майже все, що українці будували десятиліттями.
Про це пише Новое время.
Останні п'ять років в рейтингу регіонів України Крим займав 19-ту позицію і виробляв сільгосппродукцію на 6,6 млрд грн. Посівні площі на півострові становили 750 тис. га, з них 135 тис. га (18%) зрошувалися.
Загальне використання води в Криму перевищувало 1 млрд кубометрів на рік. З них 85% подавалося Північно-Кримським каналом. 72% цієї води використовував агросектор.
Зараз канал зупинений і йому загрожує знищення. Відсутність води для Криму — катастрофа. Площа зрошуваних земель зведена до нуля. Найбільше постраждали рисівники і тваринники. Цього року це торкнулося і рибних господарств.
Для РФ втрата кримського рисівництва — не проблема. Центром вирощування рису там є Кубань (120 тис. га чеків), саме кубанським рисом тепер заполонили кримський ринок. Доля рисівництва північного Криму, на жаль, очевидна. Два-три роки простою, і система чеків буде зруйнована.
Вже зараз зрозуміло, що аграрії півострова втратять майже половину врожаю зернових. Плодово-ягідні та овочеві господарства півострова теж готуються до занепаду. На півночі півострова вони другий рік страждають від нестачі зрошувальної води.
Нищівного удару зазнало й тваринництво. Його питома вага у валовому аграрному виробництві півострова в мирні часи сягав 50%. Сьогодні відсутність зумов для вирощування кормів стало катастрофою для поголів'я ВРХ та птиці, а це — неминуча загибель галузі, оскільки кормові в Криму ростуть тільки на зрошуваних землях.
Втрати, яких зазнала Україна у зв'язку з анексією Криму, істотні. За підрахунками, збиток у сільському господарстві та пов'язаних з ним галузях склав 201,6 млрд грн основних засобів і 12,6 млрд грн недоотриманої виручки.
Після анексії АРК і міста Севастополя Україна також втратила частку виробничого потенціалу вітчизняної харчової та переробної промисловості. Тільки в 2013 році обсяг реалізованої продукції перевищував 8,3 млрд грн, а це 3,5% загальнонаціонального обсягу.
Анексія також унеможливила доступ до біоресурсів Чорного моря і внутрішніх кримських водойм. Для України такі втрати обчислюються сумою 363 млн грн. Майно України було захоплено сторонніми особами, які, крім усього іншого, проводять масові звільнення працівників.
Також на території Криму знаходяться 22 елеватори і 3 портові термінали, які здійснювали 7,2% від загального обсягу перевалки зерна по всій Україні. Тобто власних обсягів зерна для експорту Крим майже не виробляв. Ці елеватори були транзитною ланкою в логістичному ланцюжку України. Зараз вони простоюють.
І все ж на порядку денному — збирання врожаю. Самопроголошена влада не посоромилася заявити, що, чека комбайни з України. Так би мовити, в рамках дружньої допомоги. Україна нагадала місцевим чиновникам про понад 100 одиниць захопленої сільгосптехніки.
Аграрний псевдоміністр Криму Віталій Поліщук тим часом озвучив новий мегапроект — комбайни привезуть з великої землі, з Росії. От тільки, як це зробити, не уточнив. Через Керченську поромну переправу, на якій цілодобово простоює автотранспорт? Через територію України?
У будь-якому разі збиральна кампанія в Криму під загрозою, оскільки власних потужностей там не вистачає, а українські аграрії не ризикнуть завозити техніку на неконтрольовану територію. Урожай, без зрошення, і без того рекордно низький. Труднощі зі збиранням тільки посилюють проблему.
Все це може досить серйозно відбитися на продовольчій безпеці півострова. У Мінагрполітики України активно обговорюється тема створення оптово-роздрібних ринків в прикордонній з неконтрольованою територєю зоні, де кримчани зможуть купувати за українськими цінами продукти в будь-якій кількості — щоб жителі Криму не страждали через політичні і військові амбіції Путіна.
фото: Дзеркало тижня
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)