АВМ запропонувала новий метод боротьби із нодулярним дерматитом ВРХ

Про це повіідомляє прес-служба АВМ.

Нещодавно на сайті Держпродспоживслужби було розміщено проект інструкції щодо профілактики та боротьби проти нодулярного дерматиту (заразного вузликового дерматиту). Відповідно до неї, до хворих та інфікованих тварин застосовують стемпінг-аут (цей метод полягає в забої усіх хворих і підозрілих у зараженні тварин, утилізації та знищенні їх трупів, очищенні та деконтамінації господарств).

Як зазначає ветеринарний лікар асоціації виробників молока Ігор Присяжнюк: «Повноцінний степінг-аут застосовують у ЄС. Але там компенсують вартість знищеного поголів’я, а Україна навряд чи буде це робити. У нас ще за свиней не розрахувалися, яких знищували 2 роки тому під час спалахів АЧС. Тому при використанні класичного стемпінг- ауту Україна ризикує взагалі залишитися без ВРХ та молока».

Враховуючи це Асоціація виробників молока пропонує застосувати менш радикальну модель боротьби із нодулярним дерматитом ВРХ (заразного вузликового дерматиту), яка була успішно застосована в Ізраїлі під час спалахів хвороби 2013-го року. Де у боротьбі із нодулярним дерматитом (заразного вузликового дерматиту) не потрібно масово знищувати стада ВРХ – а використовувати модифікований стемпінг-аут, при якому знищують лише клінічно хворих тварин, а решта ВРХ в епізоотичному осередку вакцинують. Метод модифікованого стемпінг-ауту дасть змогу зберегти поголів’я ВРХ України, так як інфікування при цьому захворюванні не 100%.

Під час зустрічі ветеринари АВМ наполягали на тому, аби Держпродспоживслужба уже визначилася із основною маркою вакцини для України, врахувавши досвід європейських країн.

Загалом учасники переговорів разом дійшли до наступних висновків щодо профілактики та боротьби проти нодулярного дерматиту ВРХ (заразного вузликового дерматиту):

1. Необхідно створити буферні зони на кордонах України із державами у яких реєстрували спалахи нодулярного дерматиту ВРХ (заразного вузликового дерматиту). Вони мають складати не менше 100 км. У буферних зонах необхідно здійснити поголівну вакцинацію проти цього захворювання. Такі ж дії потрібно провести і на межі із непідконтрольними територіями Сходу України та тимчасово окупованим півостровом Крим. Це дасть змогу нам зупинити хворобу ще на кордоні.

2. Не вказувати межі епізоотичних осередків: осередком може бути як господарство, так і цілий населений пункт, у залежності від того, де відбувся спалах нодулярного дерматиту ВРХ (заразного вузликового дерматиту).

3. Знищувати лише клінічно хворих тварин, решту – вакцинувати та обробляти репевентами.

4. Необхідність скорочення карантину в епізоотичному осередку із 35 до 28 днів, як це роблять в балканських країнах.

Це основні важливі пункти на які слід звернути увагу власникам ВРХ.