Арбітр GAFTА: Швидше за все, ми побачимо сезон технічних дефолтів агрокомпаній

Іванно, ви нещодавно стали одним із перших арбітрів GAFTA (Міжнародна асоціація торгівлі зерном та кормами) родом з України і одним з небагатьох юристів, яким дозволили вступити до цього ексклюзивного клубу. Розкажіть, як це вам вдалось?

- Арбітром GAFTA я офіційно стала близько чотирьох місяців тому і наразі очікую свое затвердження Наглядовою Радою в якості арбітра FOSFA (сестринська асоціація GAFTA – Федерація асоціацій з торгівлі олійними та насінням олійних культур – прим. ред.). Це свого  роду безпрецедентний випадок, оскільки юристів із приватної практики, яким я була ще до квітня цього року, у арбітри, як правило, не беруть. Але я маю за плечима 15-ти річний досвід роботи, як у трейдинговій компаніі, так і у різних юридичних компаніях зі спецалізацією в міжнародній торгівлі, що і зробило мій бізнес-кейс настільки привабливим. Почала я свою практичну діяльність в Україні у 2003 році. Одразу після закінчення університету прийшла у групу компаній «Рамбурс», де як юрист-міжнародник відповідала за напрямок міжнародної торгівлі та супровід експортних контрактів. Саме тоді у мене і почались перші GAFTA арбітражі, робота з англійським правом та регулярне спілкування з цією організацією.

Читайте також: Привид капіталізму, або 28 років української земельної реформи

Ці питання були для мене достатньо зрозумілими і комфортними в роботі – мене ще за часів університету було обрано на програму по обміну з нашими партнерами у Великобританії і я рік навчалась у школі права університету Носамбрія у Ньюкаслі. На українському юридичному ринку на той момент не було цього напрямку послуг, а необхідність у них продовжувала зростати, тож я вирішила перейти у нішеву юридичну компанію, де очолила практику міжнародної торгівлі. Уже після цього, у 2009 році, мене запросили працювати у Лондон. Набувши кваліфікацію англійського адвоката і торговий диплом GAFTA, а також відпрацюваши у декількох англійських юридичних компаніях, я вирішила полишити юридичну практику і повернутися до більш корисного та затребуваного для бізнесу формату - створила власну консалтингову компанію. Після цього я та мала розмову із очільником GAFTA у Лондоні, пані Джейн Чишам-Конт, і саме вона, певною мірою, переконала мене спробувати себе в якості арбітра.

Що входить до кола ваших обов’язків арбітра?

- Арбітри – це коло людей, яке призначається або сторонами конфлікту, або самими асоціаціями для вирішення  спорів між торговельними компаніями.  Можна сказати, що арбітри GAFTA та FOSFA – це свого роду незалежні судді, які допомагають у вирішенні міжнародних конфліктних ситуацій.

Що потрібно для того, щоб отримати цю посаду? Які іспити слід скласти для цього?

- Для того, аби стати арбітром потрібно пройти ряд освітніх курсів GAFTA, а потім скласти іспит на торговий диплом GAFTA, а далі за умови, що у вас є принаймні 10 років роботи у бізнесі, ви можете стати арбітром GAFTA. Сам іспит досить складний, має кілька частин та потребує досконального розуміння як комерційних процесів, так і арбітражної процедури, включаючи підготовку проектів арбітражних рішень. Потім все залежить від того, яким чином ви себе проявите і зможете влитись у процес.

А у FOSFA така ж процедура? 

- Що стосується позиції арбітра у FOSFA, то ви можете так само подати свою заявку на призначення, але рішення прийматиме. Наглядова Рада FOSFA за поданням генерального секретаря федерації за умови, якщо ви маєте відповідний досвід роботи і бізнес-кейс, який можете продемонструвати.

Скільки взагалі арбітрів GAFTA і  FOSFA на сьогодні існує?

- У GAFTA всього близько 80, у FOSFA дещо менше, проте відкритої статистики немає, тому загальну цифру складно оцінити.

А які найбільш складні моменти  у роботі арбітра ви можете назвати?

- У цій роботі я ще новачок. Проте з досвіду представницької роботі в арбітражах та спілкування з колегами абрітрами до цього можу сказати, що нюансів та процедурних тонкощів дуже багато. Арбітри нерідко нарікають, коли арбітражні документи подаються контрагетами із низки країн, що включають Чорноморський регіон чи країни, що розвиваються. Часто ці контрагенти просто не розуміють, куди саме і навіщо вони подають документи, їх документи абсолютно не мають нічого спільно із нормами англійського права, за якими ведуться спори у GAFTA та FOSFA, та й англійська мова і володіння термінологією залишають бажати крашого.

Адже ведення процесів і їх форма у англійському праві суттєво відрізняються від прийнятих, наприклад, в Україні, Індії чи інших країнах. Іноді мені доводилось бачити дуже сумні позовні заяви, написані юристами. І мова  тут не про структурованість подання інформації, послідовнсть позиції та логічність аргументів, що для хороших 80% юридичних представників залишається, мабуть, фізично неосяжним. І з цією інформацією арбітру доводиться працювати, реагувати.

Бувають і інші випадки, коли юристи подають до арбітражу буквально стоси паперів  – і те, що потрібно, і те, що не має для суті справи ніякого значення. Часто аргументи, які подають арбітрам для початку справи, не є вичерпними та короткими, такий собі, як я це називаю, «потік несвідомого», у якому важко виділити причинно-наслідкові зв’язки і це займає багато часу. Опонентам цілком достатньо короткого сету документів на 10-15 сторінок, зупинитись на тих моментах, які є найбільш важливими для цією справи. Усі  арбітри за це будуть тільки вдячні.

Знаю, що ви свого часу працювали і у представництві GAFTA в Україні. Як ви оцінюєте його роботу?

- Не зовсім так. Дійсно, я допомагала відкривати офіс GAFTA в Україні у 2005 році і допомагала на перших етапах становлення. Потім я переїхала до Лондона і  почала вже більше спілкуватись і співпрацювати з лондонським хед офісом. У рамках цієї співпраці у 2015 році мене запросили тимчасово очолити GAFTA департамент професійного навчання, тому на протязі 6 місяців я займалась підготовкою та начиткою освітніх курсів GAFTA по всьому світу і наразі залишаюсь їх регулярним резидентним тренером, особливо, для курсів з основ торгівлі, які відбуваються в Лондоні двічі на рік і не віддаються на спонсорування юридичнім фірмам. На сьогодні роботу організації в Україні я оцінюю позитивно – росте і кількість членів, і їхня активність, також проводиться низка заходів різного спрямування, зокрема і соціальних. 

Про арбітражі GAFTA та спори компаній

Чи спостерігаєте ви останнім часом збільшення звернень до арбітражу GAFTA та саме від українських компаній?

- За правилами GAFTA та FOSFA на сьогодні торгується близько 70% світових контрактів за зерно, олію та олійні культури. У обох організаціях є відділ, який займається вирішенням спорів, тобто арбітражами. Якщо ми говоримо про українські компанії у спорах GAFTA і FOSFA, то можна це питання розглядати вузько і широко. Вузький аспект – це коли контрагентом за контрактом і, власне, стороною спору виступає саме українська компанія. Як правило, у ролі продавця або відправника на умовах СPT, чи рідше – FOB.

Якщо говорити ширше, то слід  розуміти, що частина українських компаній працює в тандемі з міжнародними компаніям, входячи у їх групи або будучи з ними афілійованими. Такі міжнародні компанії вже є повноцінними гравцями на міжнародному ринку і можуть не лише лише відвантажувати чи продавати товар, а й перепродавати його далі по всьому світу, що дає нам набагато ширшу палітру питань та проблем, які можуть бути доведеними до арбітражу. Тому для мене поняття «українські спори», перш за все, асоціюється з товаром українського походження, а не з національною приналежністю сторін. 

І все ж чи є статистика по кількості таких справ? 

- Торги українською агропродукцією відбуваються активно, тож звернень до арбітражу достатньо багато. Але об'єктивної статистики  саме  по українським спорам GAFTA не називає. Рік-два тому контракти, що стосуються Чорноморського регіону та Східної Європи (проформа 48 та особливо проформа 49), були найпопулярнішими серед звернень до арбітражу GAFTA. Але тут йдеться не лише про спори щодо України, а й Росії, Казахстану, Болгарії, Румунії тощо. Зараз ситуація трохи змінилась – за минулий рік «пальма першості» у спорах перейшла до країн Латинської Америки, адже там була велика проблема із затримкою суден на річці Паранагва. Мені здається, в поточному сезоні ми дуже швидко відвоюємо цей п’єдестал. Швидше за все, ми побачимо сезон технічних дефолтів агрокомпаній.

Чому ви так вважаєте? Ви бачите якісь тенденціі? 

- Звичайно, і їх досить складно не помітити. Дивлячись на специфіку нинішнього сезону, і на той хаос, який відбувається на українському ринку, можна сказати що зараз Україна і наші чорноморські сусіди знову можуть стати лідерами арбітражних звернень GAFTA. Це, звісно, невтішний сценарій, проте все до цього йде. Останні кілька років я неодноразово наголошувала на  можливості технічних дефолтів через низьку маржинальність ринку і саме цей сценарій зараз і розгортається, хоча і з дещо інших причин. 

Читайте також: Географія врожаїв. Західне Полісся – що треба знати агроному

Ніхто не очікував такого значного росту цін. Всі чекали на чудовий врожай і продовження так званого цінового «ведмежого тренду», проте за рахунок спочатку посух, потім дощів, об`єм та певні якісні характеристики нинішнього врожаю виявились дещо нижчими за очікування. Додамо до цього цілу низку геополітичних факторів та проблем у низці  країн – наших головних конкурентів на ринках збуту (США, Бразилія тощо), і  стає зрозумілим, чому поточні ціни значно підскочили відносно тих, за якими компанії укладали контракти навесні.  І якщо контрактна маржа перед початком сезону закладалась на рівні $3-5, наразі різниця в ціні складає вже $25-30, і це ще далеко не кінець.

Звичайно, компанія, яка «попадає» на цю різницю, навряд чи буде готова брати на себе стовідсотковий збиток, а отже буде шукати шляхи виходу, зокрема і можливість зачепитися за якісь технічні деталі, що я називаю «технічними дефолтами». Для прикладу, за останні кілька тижнів я отримала певною мірою шокуючу кількість дзвінків та звернень від трейдерів, які скаржились на недобросовісних контрагентів, що не хочуть поставляти товар за невигідною ціною і під всіма приводами відтерімновують дату поставок або намагаються «зіскочити» з контрактів. У деяких випадках навіть йшла мова про відкритий  шантаж з боку тих, чи інших компаній.

Який може бути вихід із цієї ситуації?

- Все дуже просто. Є контракт і його треба виконувати. Якщо ви «щасливчик», який уклав контракт за низькою ціною, яка значно виросла на дату поставок, насправді, виграли не ви, а ваш контрагент. Саме йому тепер виконання цього контракту не є цікавим, бо ваш прямий заробіток він мусить заплатити вам з власної кишені за рахунок свого збитку. Тут вам, на жаль, доведеться, у прямому сенсі, відвоювати раніше куплений товар, тим паче якщо ви у ланцюзі поставок і маєте зобов`язання перед іншими гравцями на ринку. Ваш контракт має бути вашою Біблією, від якої ви не маєте відступити на крок, щоб на дати можливість вашому контрагенту причепитись до якоїсь технічної деталі.

Що рекомендуєте?

- Моя рекомендація – слідкувати за ринком, і, якщо ви бачите, що ціна росте і вас теоретично можуть «кинути» постачальники, потрібно починати будувати із ними діалог зовсім по-іншому і  всіма правовими способами не давати їм можливість цього зробити.

Розкажіть  про  найбільш цікаві справи та спори, що стосувались українських компаній, які відбувались останнім часом?  

- Не буду називати конкретних випадків, проте скажу наступне.  Коли у 2010 році Україна обмежила експорт, стало зрозуміло наскільки впливає на міжнародну торгівлю все те, що відбувається у нашій державі. Ця подія аж до 2014 року «годувала» увесь лондонський юридичний світ, адже кількість справ про невиконання контрактів була просто шаленою. Тобто, внутрішня подія на рівні Мінагрополітики потягла за собою низку арбітражних спорів. На жаль, у більшості цих справ українська сторона не змогла довести свою правоту. Були також випадки, коли українських трейдерів кукурудзи звинуватили у наявності діоксину, і з того часу у Європі існує упереджене ставлення до компаній, які торгують кукурудзою. Хоча ситуація потроху змінюється.

Скільки часу займає проходження спорів  у GAFTА?

- GAFTA і FOSFA мають двоступеневу структуру арбітражу – першу інстанцію та апеляцію. На aрбітраж  першої інстанції йде від 3 до 6 місяців – як правило, обмін документами триває близько 3 місяців, і далі 3-6 місяців арбітри беруть на винесення рішення. Якщо є апеляція, то вона займає близько року, і якщо на апеляційній стадії буде усне слухання, то це може додати час. Наприклад, якщо ми потрапляємо на літо, то навряд чи можна очікувати дату слухання раніше вересня-жовтня .

Скільки справи за участю GAFTА можуть коштувати підприємству?

- Депозит GAFTА на початку справи становитиме близько 10-12 тис. фунтів стерлінгів. Далі – все залежить від інтенсивності ведення справи, кількості обмінів документами. Вартість рішення у першій інстанції становить близько 10  тис. фунтів. Додайте до цього ваші витрати на юристів та радників, ці суми у GAFTА  не відшкодовуються.

Про поведінку у конфлікті

На ваш погляд, у чому головні причини спорів в арбітражах?

- Перше, як не дивно, це досвід. Компанія, яка вже мала досвід проходження арбітражного процесу, хоча б один раз розуміє, що поспішати туди не варто. Підприємства, які там не були, іноді дуже хочуть спробувати. Це гарна ініціатива, проте арбітраж має бути крайньою мірою, коли сторони розуміють, що по-іншому ніяк. На мою думку, якщо ви трейдер, то можете домовитись про що завгодно із ким завгодно, питання лише в ціні. Тут добре працює правило – поганий мир краще за добру суперечку. Арбітраж – це не панацея, ви можете отримати рішення на вашу користь, але будете досить довго бігати за контрагентом, у якого нічого немає. 

Ви радите звертати увагу на своєчасну «діагностику» потенційних проблем аби не доводити справу до суду, зокрема і міжнародного арбітражу. Як правильно це робити?

- Правильна комунікація із контрагентом може уберегти вас від походу до арбітражу. Адже завжди простіше домовитися із іншою стороною, аніж почати судову тяганину. Ви повинні не пропустити той саме момент, коли теоретично може виникнути конфлікт. Як правило, якщо компанія має досвід  роботи на міжнародних ринках, то добре бачить, коли тональність листування змінюється, і комунікувати із контрагентом стає складніше.

Читайте також: Своя ніша: як організувати бізнес з вирощування обліпихи

Якщо вас починають «прогинати», аби ви змінили певні контрактні умови, то, можливо, є сенс поспілкуватись із своїми та зовнішніми юристами, яким чином зарадити ситуації. Щоправда, агресивна поведінка деяких юристів може навпаки прискорити похід до суду. Часто сторони не звертають увагу на певні моменти у контракті, а відразу починають звинувачувати одне одного, погрожувати. А у цій ситуації потрібно бути і стресовитривалим, і лишатись із «холодною головою». Але це все абстрактні поради, оскільки у кожного контракту своя специфіка та умови.

Побачити виступ Іванни Доріченко ви зможете під час Міжнародної конференції GRAIN UKRAINE-2018. 

фото: приватний архів Іванни Доріченко