Аналітики розробили план економічних ризиків для України на випадок можливої агресії Росії
KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської Школи Економіки) спільно із запрошеними експертами розробили аналітичний документ, у якому описані ймовірні економічні та безпекові ризики для України протягом періоду найбільшого ризику: зима — весна 2022 року.
Про це повідомляє forbes.ua.
«За даними українських та західних урядових і розвідувальних джерел, Росія серйозно розглядає сценарій нового військового наступу на Україну. На основі даних розвідки існує три ключові сценарії військової кризи. Кожен із них включає енергетичні, кібер- та фінансові атаки, дезінформаційні кампанії та соціальну дестабілізацію в містах», — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що військові сценарії можна розділити на три типи:
- Обмежений. Зони конфлікту в Донецькій та Луганській областях. Його будуть супроводжувати інформаційні кампанії в Україні з метою дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію, внести невизначеність у бізнес-операції, погіршити інвестиційний клімат, відлякати торгових партнерів. Мета Росії — дестабілізувати безпекову ситуацію на лінії фронту на Донбасі, використовуючи її як важель впливу у переговорах.
- Розширений. Зона географічного ризику: Харків, Суми, Маріуполь, Херсон та Одеса, Чорноморська морська межа. Чорноморські порти України можуть бути однією з пріоритетних цілей агресивних дій Росії. Сценарій може включати спроби Росії дестабілізувати різні регіони за межами зони конфлікту на Донбасі, але обмежуватися залякуванням або локальними операціями без глибокого вторгнення на територію України.
- Повномасштабний сценарій. Зона географічного ризику: вся територія України. Повномасштабний сценарій може розпочатися так само, як сценарій експансії, але швидко перерости у повномасштабну військову агресію зі спробою глибокого вторгнення на територію України. Він може відбутися за умови, якщо сценарій експансії не принесе швидких результатів.
«Оптимістичний сценарій можливий, якщо міжнародні дії та тиск на Росію будуть ефективними, а ціна потенційного військового вторгнення для Російської Федерації буде більшою, ніж потенційні вигоди. Оптимістичний сценарій включає інструменти енергетичного шантажу, кібер- та інформаційні атаки. Росія, ймовірно, використає цю тактику для підтримки постійного тиску та для дестабілізації ринків, фінансового сектора, соціальної згуртованості», — пояснюють аналітики.
Таким чином, основними сферами ризику для бізнесу є енергетика, кібербезпека, фінанси, ланцюги постачання та людські ресурси. Кожен із них може бути частиною повноцінного військового вторгнення або окремої наступальної операції.
- Енергетичні ризики. Росія використовує енергію як зброю. Це може призвести до коливання цін на основні енергоресурси, дефіциту енергоносіїв, повної зупинки енергопостачання, припинення постачання електроенергії та пошкодження енергетичної інфраструктури. Енергозалежні галузі найбільше постраждають у моменти цінових піків та періоди обмеженого постачання. Українські компанії будуть змушені закривати заводи або перекладати витрати на споживачів. Галузі, які є основними споживачами природного газу та електроенергії, сильно постраждають від різкого зростання оптових цін на енергоносії та потенційного енергетичного шантажу Росії.
- Кіберризики. Атака загрожує державним установам, критично важливій інфраструктурі, великим підприємствам, а також середнім підприємствам, які надають послуги уряду та приватним компаніям. Зазвичай кібератаки починаються з людського фактора, коли працівники бізнесу недбало ставляться до безпеки своїх пристроїв. Росія та її проксі- хакерські групи знаходять вразливість, використовують її та створюють каскадний ефект. Він завдає шкоди низці бізнесів — від фінансового та банківського секторів, логістики та власників серверів до цілих індустрій і критичної інфраструктури в енергетичному секторі.
- Фінансові ризики. Фінансові ризики включають девальвацію валюти, проблеми з банківськими депозитами або часткову втрату доступу до зовнішнього фінансування. Збиток фінансовій системі важко оцінити, оскільки це залежить від масштабів потенційного вторгнення Росії. Позитивним є те, що економічний фундамент України сильніший, ніж до спричиненої агресією Росії кризи 2014/15 років. Банківську систему було очищено від нежиттєздатних банків. Це означає, що банкрутство банків не буде системним. Резерви центрального банку перевищують $30 млрд, що в 1,5 раза більше, ніж у 2013 році. Поточний рахунок має невеликий дефіцит проти 9% розриву ВВП у 2013 році.
- Криза ланцюгів постачання. Чорноморські порти України та критична інфраструктура (автомагістралі, залізниця) є пріоритетними цілями Росії. Військова агресія вплине на кордони та імпортно-експортні операції. Це може зіштовхнути український бізнес із кризою ланцюгів постачання. Це спричинить дефіцит та може вплинути на експортноорієнтований бізнес у сільському господарстві та важкій промисловості.
- Проблеми людських ресурсів. Залежно від конкретного сценарію агресії, регіону та бізнес-сектора порушення пропозиції робочої сили будуть неминучі через матеріально-технічний хаос та потенційну військову мобілізацію. Трудомісткі сектори, особливо ті, у яких зайнято значну чоловічу робочу силу (сільське господарство, енергетика, металургія, транспортні послуги), ймовірно, постраждають найбільше.
«Бізнесу необхідно провести стрес-тести з безпеки. Переглянути рівень готовності до енергетичної кризи та кібератак. Варто скласти план постачання газу, електроенергії з альтернативних джерел і створити резервні запаси там, де це можливо. Те саме слід застосувати до потенційних кіберзагроз. Слід переглянути постачальників інформаційних технологій, впевнитись, що зберігаєте свої фінансові, бізнес- та кадрові дані на надійних серверах. Варто навчити персонал безпечному використанню персональних пристроїв», — підкреслюють експерти.
Також варто підготувати план реагування на кризу. Все, що повʼязане з переміщенням людей/виробництва/елементів інфраструктури або переходом на варіант напів віддаленого режиму роботи, має бути сплановано.
«Бізнесу треба розробити кризові бізнес-плани та комунікаційні плани. Кризовий бізнес-план передбачає альтернативні постачання, стратегії експортних маршрутів та кризовий фінансовий план. План з кризової комунікації включає готовий до виконання комунікаційний пакет для керівництва і менеджерів з комунікації. Критично перевіряти інформацію та користуватись надійними джерелами в умовах поширення фейків та системних кампаній з дезінформації», — підсумували в KSE Institute.
Нагадаємо, Україна розраховує розпочати діалог з Канадою щодо розширення Угоди про ЗВТ вже цього місяця.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)