Яким був 2016 рік для українських експортерів продовольства

Серед успіхів – зростання валютної виручки від аграрного експорту. За 11 місяців поточного року українські аграрії експортували продукції на 13,3 млрд дол., а до кінця року ця сума може досягти 15 млрд дол. Це на 13% перевищить показник 2015 року (14,2 млрд дол.), але буде на 8% менше результату 2014 року (16,3 млрд дол.).

Хоча виручка від експорту зростає не дуже значними темпами, дійсно знаковим є зростання поставок у кількісному вираженні за всіма напрямками, крім СНД. З 2013 до 2015 року тоннаж експорту до Африки зріс на 15%, до Азії – на 54%, до ЄС і США – на 34%, і ця тенденція дуже чітко прослідковується й у 2016 році. На жаль, частка сировинної продукції в цьому обсязі у поточному та минулому році складала 84%. Не зважаючи на кількісне зростання поставок, сировина не приносить такої високої виручки, як могла б забезпечити продукція з доданою вартістю. Тому в найближчі роки наша задача – стимулювати виробництво та експорт готового продовольства.

У виконанні вищеназваної задачі вже маємо певні досягнення. У році, що минає, українські виробники значно розширили географію експорту. Так, були здійснені перші поставки м’яса великої рогатої худоби в Ірак, Йорданію та Єгипет; українські цукровики почали поставки до Беніну, Джибуті та Південно-Африканської Республіки; сухе молоко почало постачатися до Лівану, Бангладеш та Ірану. Справа за тим, щоб закріпитися на цих ринках та не зупинятися у відкритті нових.

Відкриття Євросоюзом свого молочного ринку для української продукції можна було б назвати перемогою, але, на жаль, вітчизняні виробники не спрацювали за цим напрямком. На початку року ми мали величезні сподівання на цей ринок, а в результаті за 9 місяців виручка від експорту «молочки» до ЄС склала лише 495 тис. дол.

Закриття Російською Федерацією транзиту української продукції через свою територію обмежило нашим виробникам можливість збуту продукції в Середній Азії, яка для багатьох підприємств м'ясо-молочної галузі є ключовим ринком збуту. Крім того, транзитна заборона ускладнила для нас вихід на ринок Китаю та інших країн Східної Азії, які могли б стати ключем для відновлення експортного потенціалу України після руйнації торговельних відносин з РФ. Сьогодні не залишається іншого виходу, як розвивати логістичні напрямки в обхід Росії.

Наприкінці року стався ще один неприємний інцидент. Один єдиний спалах курячого грипу, який був зафіксований у Херсонській області і фактично дав можливість ЄС накласти заборону на імпорт українського м’яса птиці, - це велика невдача, оскільки це все-таки лише привід, щоб усунути українську продукцію з ринку ЄС, а також з тих ринків, де наші виробники успішно конкурують з європейськими. На Євросоюз приходиться 16-17% експорту цієї продукції з України. Втрата цього обсягу збуту не критична для наших виробників, оскільки теоретично вони можуть переспрямувати потоки в інші країни, однак знакова з тої точки зору, що така реакціє ЄС на всього лише один випадок грипу може нашкодити іміджу українських виробників, і, відповідно, ускладнить для них пошук згаданих вище інших можливостей збуту.

Очевидно, шлях відновлення й розвитку експорту продовольства буде складним, зважаючи на потенціал України у харчовій промисловості, який дозволяє нам при відповідному спрямуванні зусиль складати гідну конкуренцію світовим лідерам виробництва. Але ми вже стали на цей шлях і не звернемо з нього у новому році.