Як в Україні можна заробити на переробці харчових відходів

Про це повідомляє delo.ua.

Україна активно експортує харчові відходи. За даними Держстату, стаття «залишки і відходи харчової промисловості» за підсумками січня-травня 2018 року обіймає 2,6% в загальній структурі експорту. У грошах це майже $514 млн. При цьому географія експорту велика: від Індії і Туреччини до Італії та Іспанії.

«Залишки і відходи» — це макуха від соняшникової олії, кістки і субпродукти в м'ясної промисловості, пахта, молочна сироватка або пивна дробина та інш. Навіщо іноземцям все це? На це питання є кілька відповідей.

По-перше, з перерахованих продуктів виробляють корм для корів і інших сільськогосподарських тварин, ними удобрюють поля. По-друге, таку сировину повторно використовують у харчовій промисловості. Ну і по-третє, відходи харчової промисловості служать сировиною в хімії та фармацевтиці.

Скандальні кури

Якщо відходи — такий вигідний бізнес, виникає питання: чому в Україні деякі компанії вважають за краще просто незаконно «прикопувати» відходи в полях? Нагадаємо: на початку червня Генеральна прокуратура провела обшуки в одному з найбільших агрохолдингів країни в зв'язку з порушеннями правил екологічної безпеки і санітарних норм. Були затримані власники холдингу.

Мабуть, через те, що питання відходів вийшло в публічну площину, керівництво холдингу таки прийняло рішення побудувати підприємство з переробки відходів.

Втім, до цієї теми багато бізнесменів виявляють інтерес і без тиску прокуратури: це вигідний бізнес, який може приносити прибуток.

Як пояснили в Державній службі України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, в залежності від потенційного ризику побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, діляться на три категорії. Побічні продукти третьої категорії, до яких відносяться і залишки пташиних тушок, допускається використовувати у виробництві кормів для тварин або кормових збагачувачів, а також у фармакологічній та косметичній галузях.

Нове життя

Варіантів використання відходів харчової промисловості дійсно безліч. Хто б міг подумати, що солома може бути перероблена в целюлозу, папір або картон?

Наприклад, буряковий жом може використовуватися і в якості органічних добрив, і як корм для худоби. Застосовують його і в якості сировини для отримання пектину — речовини, що використовується при виробництві молочних продуктів.

Макуха — соняшниковий, соєвий і арахісовий, а також висівки і буряковий жом — все це цінна сировина, один з основних компонентів комбікормів. Наприклад, в 100 г макухи соняшнику міститься 30 г білка, що робить його більш поживним, ніж злакові корми. А з різних видів макухи виробляють «Фітин» — ліки, які покращують роботу печінки і мозку.

Відходи молочної промисловості або, як прийнято їх називати, побічні продукти — це знежирене молоко, пахта і молочна сироватка. Багато років вони вважалася проблемним продуктом, які не мають комерційної вартості. Але останнім часом ці продукти починають широко переробляти і використовувати. Як розповів журналістам директор з виробництва заводу «Данон Дніпро» Михайло Юзов, 95% відходів підприємство віддає на вторинну переробку, а 5% — відправляє на звалище.

Великий проект з утилізації відходів реалізує ПрАТ «Гнідавський цукровий завод». Завод закупив спеціальні пресувальні установки для віджиму жому і будує спеціальні склади для подальшої його переробки. За рахунок того, що він буде сухим і не буде контактувати з навколишнім середовищем, його можна буде постачати селянам протягом року. Жом також буде використовуватися для виготовлення кормів для великої рогатої худоби і для вироблення енергії на біореакторі.

«Наступний напрямок — це дефекат (відходи після очищення соку цукрових буряків), який теж планується переробляти відповідно до європейських стандартів. Для цього будуть придбані і встановлені молекулярні преси, які дозволять очищати відходи виробництва цукрових буряків, а в підсумку завод буде отримувати цінне добриво», — розповідають в компанії.

На останньому етап реалізації програми буде очищатися вода, якою миють цукровий буряк. Для цього придбана спеціальна установка. Після цього вода буде надходити назад на виробництво.

В цілому реалізація цієї програми обійдеться близько €15 млн і розрахована вона на 5 років.

Крім того, цукрові комбінати часто укладають з сільськогосподарськими підприємствами договори про постачання мелясної барди (відходів від виробництва біоетанолу) і дефеката (відходи, які залишаються після переробки цукрових буряків), щоб надалі вони використовувалися як органічне добриво.

«Дефекат ми вносимо під сою і бачимо, що є хороші результати. Він і розкислює грунт, і має багато поживних речовин, в тому числі мікро- і макроелементи», — розповідає керівник волинського СГПП «Рать» Віктор Шумський.

Після пива

Самі виробники харчових продуктів не завжди хочуть займатися переробкою своїх відходів. Наприклад, великі пивні холдинги продають свої відходи — пивну дробину і пивні дріжджі — спеціальним підрядникам.

«Власних потужностей ми не маємо, так як їх будівництво потребує отримання великого обсягу дозвільної документації, аж до внесення змін в проект будівництва заводу. Так як переробка відходів не є одним з основних видів діяльності компанії, на даний момент зручніше використовувати партнерів для утилізації або переробки відходів підприємства», — пояснили в Carlsberg Ukraine.

AB InBev Efes також передає свої відходи авторизованим постачальникам, які, за умовами договору, надають пивної компанії звітні матеріали щодо форми і обсягів перероблених або утилізованих матеріалів. 

«Але при роботі з пивною дробиною ми додатково сушимо відходи, щоб підвищити їх додану вартість і забезпечити більш високу цінність. Наприклад, сушка встановлена ​​на Миколаївському пивоварному заводі, що дозволило скоротити обсяг дробини в 5 разів, пропорційно збільшивши її додану вартість», — говорить Денис Хренов, і. о. генерального директора AB InBev Efes.

Завдяки сучасним технологіям переробки з дробини отримують біологічно повноцінний продукт, який використовується в тваринництві. Підрядники пивних компаній, як правило, укладають договори з фермерськими та рибними господарствами, яким і поставляють відходи в рідкому або сухому вигляді.

Такий продукт добре підходить для відгодівлі риб або великої рогатої худоби. Наприклад, для корів пивна дробина має ефект молокогонний: надої підвищуються більш ніж на 10%. А пивні дріжджі забезпечують відчутний приріст у вазі.

«Ми приїхали в одне з господарств і запропонували експеримент. Вони відокремили частину бичків і почали годувати їх дріжджами, а другу частину — звичайним кормом. Через 21 день перевірили: у перших приріст був дуже істотним. Ми зрозуміли, що тут є ринок збуту», — згадує Євген Старий, директор підприємства «Славутич-Тара».

Бізнесмен на своїх потужностях переробляє пивну дробину і пивні дріжджі. Обсяги постійно зростають: якщо у 2016 році «Славутич-Тара» закупила 33,7 тис. тонн пивної дробини, то в 2017 році — вже 61,7 тис. тонн.

При правильному підході із загальної кількості закуплених відходів пивного виробництва кінцева утилізація проводиться тільки в 2% загального обсягу. А 98% використовуються у виробничих та операційних процесах, які базуються на принципах циркулярної економіки.

Рідкі пивні дріжджі також активно використовують в сільському господарстві — для приготування компосту, яким потім удобрюють поля. Дріжджі мають цінні поживними і лікувальними властивостями, вони містять вітаміни групи В, пантотенову кислоту, біотин, інозит, вітамін Е та інші. Крім того, добриво з дріжджів ефективно впливає на грунт, перебудовуючи її склад і тим самим активізуючи в ній діяльність корисних мікроорганізмів. 

Гроші є

Пивна дробина — найпростіший товар, так як не вимагає особливої ​​переробки. Головне — правильно вибудувати дистрибуційну систему. Заробіток на 1 тонні півдробини — всього 50-70 грн, але за умови великих обсягів на ній можна побудувати повноцінний бізнес.

Складніше з пивними дріжджами. Продаж кормових дріжджів великого прибутку не приносить. Інша справа, якщо використовувати дріжджі для фармацевтичної промисловості. Дріжджові клітини допомагають виводити токсини з організму і за ефективністю не поступаються абсорбентам типу активованого вугілля.

І якщо тонна сухих пивних дріжджів коштує 22-23 тис. грн, то вироблена з них фармацевтична основа — вже 120-130 тис. грн. Правда, для отримання такої продукції доведеться інвестувати в складну систему переробки сировини, для чого буде потрібно позиковий капітал.

Українські банки вже починають працювати на ринку «грін-кредитів». Піонером у цій сфері став «Укргазбанк», який за підтримки Міжнародної фінансової корпорації проводить комплексну експертну оцінку впливу відходів від підприємств, в тому числі і харчової промисловості, на забруднення навколишнього середовища.

«Ми готові не тільки кредитувати, але і надавати професійний, заснований на світовому досвіді, техніко-економічний аналіз проектів і, відповідно, рекомендації», — розповідає Родіон Морозов, директор департаменту екологічного реінжинірингу АБ «Укргазбанк».

Правда, за весь час роботи банку в цій сфері жодна українська компанія-виробник до нього не зверталася. Питаннями екології цікавляться в основному компанії, які входять в міжнародні групи, а тому для них діють ті ж правила, що і для бізнесу в країнах Євросоюзу.

«У нашій країні до цих пір немає розуміння, що робити з відходами. У питаннях екології український бізнес керується принципом — мінімум вкладень з максимальним прибутком. На жаль, багато підприємств вибирають дешевий спосіб - закопати відходи. І випадок в Київській області це підтвердив», — каже Родіон Морозов.

Закон не писаний

Нормативними документами, регулюючими сферу харчових відходів, є Закон України «Про побічних продуктах тваринного походження, не призначених для споживання людиною» і Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції». Їх дотримання перевіряється співробітниками Держпродспоживслужби в плановому і позаплановому порядку в залежності від ступеня ризику того чи іншого підприємства.

Втім, учасники ринку вважають законодавчу базу недосконалою. «Держава тут відіграє величезну роль. Необхідно на національному рівні прийняти певні закони і, звичайно, посилити відповідальність за подібні порушення», — вважає Родіон Морозов з «Укргазбанку».

Крім того, учасники ринку вважають, що Україні не вистачає екологічної прокуратури, а екологічні інспекції недостатньо компетентні. Проте бізнес, побудований на переробці відходів, продовжує розвиватися. Наприклад, та ж «Славутич-Тара» планує переробку пивних дріжджів у співпраці з французькою фармацевтичною компанією, яка фінансує виготовлення установки по аеродинамічному сушінні дріжджів. В Україні подібних установок ще немає.

Нові технології в харчопромі та сільському господарстві можуть істотно поліпшити ситуацію з небезпечними відходами в Україні. Якщо підійти до цього питання як до бізнесу, а не як до проблеми, то відходи будуть не заповнювати полігони, а ставати новою сировиною.