Як обрати іноземного трейдера, аби не втрапити в пастку

Оксана Кнейчук

партнер, керівник департаменту міжнародного податкового планування та корпоративного структурування ЮФ «ETERNA LAW»

Торгова компанія, створена в іноземній юрисдикції, відкриває широкі можливості представникам українського бізнесу. Переваги використання нерезидентної трейдингової структури, зокрема, включають:

- можливість отримання доступу до дешевих кредитів;
- ведення торгової діяльності без валютних обмежень з боку НБУ, які досить часто унеможливлюють своєчасне виконання платіжних зобов’язань перед іноземними контрагентами;
- взаємодію з новими партнерами, готовими торгувати з трейдером з респектабельної юрисдикції;
- можливість акумулювання валютних коштів та регулювання рівня податкового навантаження.

Вибір юрисдикції при створенні торгової компанії залежить від низки факторів, включаючи географію запланованої трейдингової діяльності, можливість безперешкодної репатріації прибутку, обсяг контролю місцевого директора за фінансами компанії, ступінь респектабельності самої юрисдикції, помірність витрат на створення та обслуговування компанії тощо. Разом з тим одним з найрелевантніших критеріїв, які варто врахувати, є можливість регулювання податкового тягаря на рівні торгової компанії.

За цим критерієм найпопулярніші трейдингові юрисдикції можна умовно поділити на дві основні категорії: 1) країни, в яких прибуток торгових компаній не підлягає оподаткуванню, та 2) юрисдикції, в яких рівень податкового навантаження торгової компанії можна регулювати, застосовуючи законні механізми зниження податкового тиску.

На перший погляд, перспектива ведення торгової діяльності без податкових втрат звучить привабливо, однак дещо підозріло. Разом з тим положення законодавства низки країн дають можливість повного звільнення від оподаткування прибутку, отриманого компаніями, створеними за законодавством цих країн. Такий «податковий рай» може бути зумовлений:

1) особливостями податкової системи країни в цілому, які полягають у повному звільненні резидентних компаній від сплати податків (як в процесі генерування, так і репатріації прибутку), за винятком окремих галузей економіки; так, наприклад, в ОАЕ оподаткуванню підлягають лише нафто- та газовидобувні компанії, а також філії іноземних банків, всі інші компанії повністю звільнені від сплати звичних нам податків;

До цієї категорії також можна віднести Естонію, законодавство якої передбачає можливість повного звільнення від оподаткування прибутку, отриманого резидентною компанією, до моменту його розподілення; таким чином, використання естонських компаній може бути досить привабливим, з точки зору податкової мінімізації;

2) дією територіального принципу оподаткування, за яким держава (наприклад, Гонконг) оподатковує лише ті доходи, які були отримані на її території, або які територіально пов’язані з цією державою; відповідно, доходи, отримані за межами країни, повністю звільняються від оподаткування;

3) особливостями податкового статусу певної категорії суб’єктів господарювання. Так, наприклад, англійські та шотландські партнерства з обмеженою відповідальністю (LLP) розглядаються в якості юридичних осіб, однак «прозорі» для цілей оподаткування; в результаті (в разі дотримання певних умов) прибуток, отриманий партнерством, повністю звільняється від оподаткування на рівні партнерства (тобто у Великобританії), і підлягає оподаткуванню лише в юрисдикції(-ях) компаній-партнерів; якщо такі компанії є резидентами безподаткових країн, прибуток LLP повністю звільняється від оподаткування.     

Оскільки при виборі юрисдикції для створення торгової компанії необхідно детально проаналізувати цілу низку факторів, в деяких випадках результати такого аналізу можуть свідчити про недоцільність використання «безподаткової» торгової компанії. В такому разі варто розглянути юрисдикції, в яких діяльність торгових компаній підлягає оподаткуванню, однак рівень податкового навантаження можна суттєво знизити шляхом застосування відповідних положень податкового законодавства.  

Рівень податкового навантаження торгових компаній можна регулювати шляхом:

- їх створення у юрисдикціях, законодавство яких передбачає можливість застосування пільгового податкового режиму до трейдингових компаній (зокрема, так звані доміцильовані та змішані компанії у Швейцарії);

Так, наприклад, компанії, зареєстровані у кантоні Цуг, повинні сплачувати федеральний податок на прибуток (ефективна ставка податку складає 7,83%), однак, залежно від статусу компанії, її прибуток, отриманий за межами Швейцарії, може бути повністю або частково (на 70% - 80%) звільнений від оподаткування на рівні кантону; в результаті загальна ставка податку на прибуток складатиме близько 11%; разом з тим. очікується, що такий пільговий податковий режим діятиме у Швейцарії до 2019 року, після цього планується загальне зниження кантональних ставок (для підтримання податкової привабливості Швейцарії як юрисдикції, популярної для створення трейдингових компаній);

- реєстрації торгових структур в країнах з високим рівнем оподаткування, однак можливістю суттєвого зниження рівня податкового навантаження в силу застосування:

- положень податкового законодавства, що дозволяють значно мінімізувати ефективну ставку податку на прибуток. Наприклад, ставка корпоративного податку на Мальті складає 35%, однак акціонери мальтійської компанії після отримання дивідендів можуть відшкодувати 6/7 податку, сплаченого компанією на Мальті; в результаті ефективна ставка податку становить лише 5%;

- агентських правовідносин, за яких торгова компанія, створена у респектабельній юрисдикції (наприклад, Великобританія, Австрія, Словаччина), виступає в якості агента, який діє від свого імені, але за дорученням принципала; в результаті на рівні компанії-агента залишається лише незначна сума комісійної винагороди, яка і підлягає оподаткуванню в юрисдикції такого агента; основна сума прибутку акумулюється на рівні компанії-принципала (може бути створено у низько- або безподатковій юрисдикції).

Таким чином, лише комплексний аналіз цілої низки критеріїв дасть можливість прийняти виважене рішення при обранні оптимальної юрисдикції для створення іноземної трейдингової компанії, а також для визначення організаційно-правової форми, в якій варто зареєструвати таку структуру та законних механізмів мінімізації її податкового навантаження.

Крім того, обираючи країну для заснування торгової компанії, важливо визначити, чи  включена вона в Україні в перелік низькоподаткових юрисдикцій (для цілей трансфертного ціноутворення). Так, наприклад, із згаданих вище країн до цього переліку внесено лише Гонконг (відповідно Австрія, Великобританія, Мальта, ОАЕ, Словаччина та Швейцарія відсутні у цьому списку).

Приймаючи рішення щодо реєстрації нерезидентної трейдингової компанії, представникам українського бізнесу також варто враховувати євроінтеграційні процеси в Україні, спрямовані, на підвищення прозорості українського бізнесу та деофшоризацію економіки. Так, зокрема, при обранні банку для відкриття рахунку торговій компанії варто пам’ятати про те, що переважна більшість країн світу (понад 80 держав) приєдналась до багатосторонньої конвенції про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard). Після приєднання України до цієї конвенції (очікується, найближчим часом) іноземний банк, в якому буде відкрито рахунок торговій компанії, автоматично передаватиме (через податкову службу своєї країни) в українські податкові органи інформацію щодо особи, яка контролює такий рахунок, а також дані про баланс на рахунку, обсяг прибутку від активної комерційної діяльності та пасивних інвестиційних операцій тощо.

Наостанок хотілося б наголосити, що «шаблонне» рішення щодо вибору юрисдикції для створення трейдингової компанії не дасть очікуваного результату. Лише комплексний аналіз поставлених задач та особливостей різних юрисдикцій дасть можливість ефективно структурувати торгову діяльність і отримати максимум переваг від використання нерезидентної трейдингової компанії.

фото: finiq.ru