Як чорнобильська катастрофа вплинула на сільське господарство

Проте вплив катастрофи був не лише негативним, радіація дала поштовх до мутацій сільськогосподарських рослин, через що у них з’явились нові якості, які використовують селекціонери для виведення нових сортів та гібридів. Одним із таких вчених селекціонерів є Лариса Бурденюк-Тарасевич, яка працює у Білоцерківській дослідно-селекційній станції (БЦДСС), що відноситься до Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААНУ. Селекціонер за допомогою мутувавших рослин вивела нові сорти озимої пшениці.

Взагалі, зону відчуження ЧАЕС можна розглядати як унікальну лабораторію під відкритим небом, оскільки аварія на ЧАЕС відкрила нові напрямки у науці, зокрема був створений Інститут сільсьгосподарської радіології, Національний центр радіаційної медицини, Центр екологічних проблем атомної енергетики в Інституті ядерних досліджень. З’явилися спеціалізовані підрозділи, були розгорнуті наукові програми. У кінці 80-х-90-х рр. зона відчуження була об’єктом підвищеного інтересу науковців із багатьох країн, а в 2000-х цей інтерес став згасати, але після аварії на АЕС «Фукусіма-1» ці дослідження знову актуалізувалися.

Більш детально дослідженням впливу радіації на сільське господарство займаються у Українському науково-дослідному інституті сільськогосподарської радіології (УкрНДІСГР), Національного університету біоресурсів і природокористування України. Інститут розробляє рекомендації по веденню сільського господарства на територіях забруднених радіацією. Такий собі посібник по рослинництву та тваринництву у пост апокаліптичний період. Також вчені цього інституту розробляють рекомендації по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Читайте також: Біологічна зброя для агронома, або як захиститись без хімічних ЗЗР

Співробітниками УкрНДІСГР разом з установами-співвиконавцями проведені у великому обсязі практичні роботи по оцінці радіологічної ситуації у різних зонах і областях сільськогосподарського  виробництва, в тому числі шляхом проведення експедиційних робіт, відбору та аналізу десятків тисяч зразків ґрунту, рослинності, продукції тваринництва, узагальнення одержаних результатів. Розроблено концепцію ведення сільськогосподарського виробництва на забрудненій території України, програми реабілітації вилучених з землекористування територій і т.д. Для найбільш критичних населених пунктів розроблені технічні проекти, які гарантують одержання продукції, що відповідає діючим вимогам.

Варто зауважити, що забруднення радіацією відбулось не тільки у 30-ти кілометровій зоні відчуження, радіоактивна хмара прокотилась по багатьом країнам світу, таким як Україна, Росія, Білорусь, зачепила частину Туреччини, Румунію, Польщу, Словенію, Хорватію, Боснію і Герцеговину, Македонію, Сербію і Чорногорію, Болгарію, Грецію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію та інші. Тому було дуже важливо провести дослідження площ, які могли би бути забруднені радіацією, та вивести їх із користування у якості земель сільськогосподарського призначення, адже продукція вирощена на такій землі може нести в собі небезпеку для споживачів.

Читайте також: Директор охоронної компанії «Гайдамаки»: Боротьба з рейдерством – це робота над прогалинами в законодавстві

Інститутом був розроблений експрес-метод оцінки радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь, що дозволив у найкоротші строки обстежити всю територію України, провести картування забруднення сільгоспугідь і вивести з використання найбільш забруднені ділянки; програма перепрофілювання господарств, розташованих на забрудненій території; методика дезактивації присадибних ділянок; радіологічний паспорт сільськогосподарського підприємства. Проводилася радіаційна експертиза кормів, експортної сільгосппродукції. Завдяки вагомому внеску розробок фахівців інституту радіологічну ситуацію в сільськогосподарському виробництві України у 1990 р. вдалося стабілізувати.

Окрім впливу на сільське господарство аварія також завдала шкоди і лісовій екосистемі. До недавнього часу лісова екосистема не представляла великого інтересу з точки зору впливу на опромінення людини в класичній оцінці (при надходженні радіонуклідів по харчовому ланцюгу), оскільки лісові продукти (м’ясо диких тварин, гриби, ягоди) розглядалися як незначна частина раціону людини. Після аварії на Чорнобильській АЕС та АЕС Фукусима-1 вплив радіоактивного забруднення лісів, як вагомого джерела опромінення, було визнано і кілька останніх досліджень чітко показали стійкий високий рівень забруднення лісових продуктів або накопичення радіонуклідів в деревині. Лісові екосистеми істотно відрізнятися від сільськогосподарських екосистем біогеохімією радіонуклідів та шляхами опромінення.