Агроосінь: як просувається посівна та збиральна в Україні

Осіння посівна стала найскладнішою за останні кілька років, впевнена головний агрометеоролог Укргідрометеоцентру Тетяна Адаменко. Внаслідок чого посіви озимини наразі вкрай пізні. «Я не пам'ятаю, щоб коли-небудь так пізно сіяли пшеницю. І це з абсолютно об'єктивних причин — 30% посівів, покладених в сухий грунт, за оцінками метеостанцій, не дали сходів, і невідомо, чи з'являться вони», — констатувала експерт на прес-конференції.

За словами Адаменко, темпи нинішньої посівної значно відстають від торішніх. На кінець жовтня, за даними Мінагрополітики, засіяно було близько 90% площ. Не пришвидшило посівну озимини навіть те, що площі посівів цього року були скорочені - 7,4 млн га проти 8,97 млн га минулого року.

Тому новий 2016/17 сільгоспсезон аграрії починають з дуже низького старту. Тому, враховуючи їх інші проблеми, наступний рік може перервати низку українських зернових рекордів.

Чекати весни

Поки одні господарства сіяли зерно в сухий грунт в надії, що незабаром підуть дощі, інші воліли спочатку їх дочекатися. В результаті, близько 1 млн га площ, призначених під озимі, залишаться незасіяними. Переважно у степу. За словами директора департаменту землеробства і технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики і продовольства Володимира Топчія, Чернігівська, Донецька та Хмельницька області повністю засіяли озимими прогнозовані площі. Найбільше відстали від графіка Херсонська та Миколаївська області. «Є такі поля, де земля взагалі спеклась в камінь. При спробі її обробляти ламаються плуги. Оптимальні строки сівби вже упущені — селяни не ризикували сіяти в сухий грунт», - каже директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор сільськогосподарських наук Раїса Вожегова. Та зазначає, що на парах рівень продуктивної вологи не перевищує 30-40 міліметрів при нормі 116-120 міліметрів.

За прогнозом Мінагрополітики, під озиму пшеницю і тритикале цьогоріч відведено 6189 тис. га, жито — 157 тис. га, ячмінь — 1046 тис. га. Станом на 30 жовтня,  посіяно 6,2 млн га, або 84% запланованих площ озимих культур (у 2014 році на цю дату – 7,1 млн га). Пшениця та тритикале посіяні на площі 5,3 млн га, що становить 86% від запланованої площі (у минулому році на цю дату 6,1 млн га), ячмінь – на площі 732 тис. га, або 70% (у минулому році 871 тис. га), жито озиме – на площі 142 тис. га, або 90% запланованої площі (у минулому році 165 тис. га). Крім того, озимий ріпак посіяний на площі 628 тис. га, або 76% до прогнозу.​

Найкритичніша ситуація з ріпаком - 628 тис. га, або 76% від прогнозної величини, і продовжувати сівбу цієї культури вже недоречно, впевнена керівник аналітичного відділу консалтингової компанії ААА Марія Колесник: «А посіви ярого ріпаку в Україні мізерні – більше 90% посівів цієї культури саме озимі».

Традиційно, до 95%, сіється восени і пшениця. Минулого року так засіяли навіть 98% пшениці. Втім, збільшити посіви ярої не становитиме проблем, додає Колесник. Тим більше, що протягом наступних тижнів ще можуть досіяти 2-5%. «В більшості регіонів посуха ще зберігається і зараз, а там де пройшли дощі, вони були нерівномірні, і техніка ще діб п’ять не зможе вийти в поле», - зазначає експерт. Слід також враховувати різке похолодання, яке з одного боку припиняє вегетацію рослин, а з іншого робить сівбу при таких температурах неможливою, бо існує висока ймовірність загибелі таких посівів.

Не проблема замінити ярим недосіяний ячмінь - 704 тис. га, або 67% від прогнозу. «Саме ярим ячменем пересівають площі тих зернових, які було пошкоджено в зимовий період і які вимагають пересіву», - говорить аналітик АПК-Інформ Андрій Купченко. Цієї весни посіви ярого ячменю було скорочено внаслідок розширення напередодні восени посів озимих культур, уточнює Колесник. «Взагалі в середньому лише третина українського ячменю є озимим і дві третини ярим. Зміна цих відсотків в бік незначного збільшення ярого не є проблемою. Також в південних регіонах останніми роками багато аграріїв висівають ячмінь дуже пізно напередодні зими і не чекають на його сходи до весни. Це так звана «шилка», яка за сприятливих погодних умов взимку дає дуже хороший врожай», - розповідає керівник аналітичного відділу ААА.

Тому експерти зазначають, що ситуація з озимими в Україні не є критичною і основним фактором, який вирішить долю майбутнього врожаю, буде погода поточної зими. Якщо за відсутності снігового покриву температура опускатиметься нижче 15 градусів навіть на нетривалий період, то ослаблені через посуху посіви можуть загинути. Водночас, якщо зима буде сніжна, то вони навпаки покращать свій стан і увійдуть у весну загартованими.

Читайте також: Карта врожаю: що треба знати про польові роботи осені

Вердикт бізнесу: як посіють й що зберуть

З огляду на складну посівну, ми вирішили запитати у бізнесу, як вони проводять посівну та на які врожаї за підсумками осінньої збиральної розраховують.  «Посівна ще триває, тому точні дані, скільки посіяли і скільки недосіяли, озвучувати рано. Але вже точно можна сказати, що в порівнянні з попереднім роком урожай пшениці не буде високим», - розповідає операційний директор агрохолдингу «Мрія» Віктор Кухарчук. За його словами, 2014-й рік  взагалі був рекордним для країни - було зібрано близько 64 мільйонів тонн зерна і зернобобових. «Навіть у найбільш посушливих областях України була відмінна озима пшениця, були хороші сходи, чому посприяла погода. Хороший стимул восени призвів до того, що навесні пшениця та ріпак були досить сильними», - зазначає Кухарчук.

Зараз проростки входять у зиму слабо розвиненими, початкова фаза вегетації - пшениця тільки почала проростати і не дійшла до фази третього листка, говорить операційний директор «Мрії». За його прогнозами, якщо весна буде пізньою і сухою, то вал буде на кілька мільйонів менше. «За моїми припущеннями, від 0,5 до 1 тонни на 1 га. Таким чином, Україна може недобрати від 3 до 5 мільйонів тонн зерна», - прогнозує Кухарчук.

Власниця агрокомпанії "Зоря" Ірина Костюшко погоджується з колегою, зазначаючи, що покращити ситуацію зможе тільки погода. «Потрібно, щоб зараз місяць протрималася середньодобова температура від 7 до 10 градусів і рівень опадів 40-60 мм», - каже вона. Аналогічні вимоги для успішних сходів констатує Тетяна Адаменко. «Врятувати посіви може теплий грудень, але розраховувати на це не доводиться, це рідко буває, норма для грудня — в середньому три градуси морозу», — каже експерт.

Кухарчук додає, що волога і тепла весна повинна початися в кінці березня і тривати теж не менше місяця. Таким чином, аграрії зможуть використовувати це і витягнути «ситуацію», попрацювавши зі сходами і розподіливши добрива.

За даними агрокомпанії "Росток-Холдинг", цього року засіяно 9,7 тис. га озимої пшениці під урожай 2016 року, що на 0,9 тис. менше, ніж під урожай 2015 року, і  уже отримано сходи на всіх засіяних площах. Збільшено посіви озимої пшениці й Індустріальною молочною компанією:  на 28% до 15,5 тис. га порівняно з 2014 роком. Розширення площ під озимими констатує й Астарта: цьогоріч посіють на 11% більше, ніж рік тому -  до 56 тис. га. Зокрема, планується озимою пшеницею засіяти 52 тис. га, житом - понад 3 тис. га.

Як уже писав Agravery.com, багато чого буде залежати також від ціни на азот, техніки його розподілу - потрібен правильний грамотний менеджмент добрива, а також в цілому від доступу до азоту в необхідній кількості, враховуючи закриття заводів і необхідність імпорту.

Станом на 30 жовтня зернові та зернобобові культури при прогнозі 14,7 млн га зібрані на площі 13,7 млн га (93 відсотки до прогнозу), намолочено 54,3 млн тонн зерна при врожайності 39,7 ц/га (у 2014 році – 41,0 ц/га). 

Збирання врожаю декого з аграріїв радує. «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка  збільшив валовий збір пшениці на 20% до 313,73 тис. тонн, порівняно із урожаєм 2014 року. Крім того, компанія зібрала цього року 76,4 тис. тонн ріпаку, що в 3,4 рази більше порівняно з минулим роком. Зазначається, що такий результат досягнуть завдяки істотному збільшенню площ під зазначеними культурами, а також підвищенню врожайності порівняно з 2014 роком. На гарний врожай розраховує й заступник гендиректора Укрлендфармінгу Ігор Петрашко: «Ми розраховуємо зібрати стільки ж, як і минулого року». Кухарчук розповів, що «Мрія» розраховує зібрати 90 тис. тонн кукурудзи і 40 тис. тонн соняшнику. Соя ж, навпаки, демонструє гірші показники, ніж очікувалося, через спекотну погоду й нестачу вологи в ґрунті – близько 35 тис. тонн.

За словами фінансового директора компанії «Агроліга» Дмитра Бабаєва, компанія завершила  збирання пізніх зернових і олійних, зібравши цього року в цілому 26,354 тис. тонн сільськогосподарських культур. Кінцеві результати осінньої збиральної та посівної Agravery.com повідомить незабаром. 

Марія Бровінська

фото: daman.com.ua