Аграрії заявляють про збитки через критично малий рівень вологи у ґрунті

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради.

Цьогорічну аномально теплу зиму аграрії за два десятиліття бачать вперше. За словами фермерів, деяким виробникам така погода врятувала сходи пшениці.

«Восени опадів було дуже мало і пройшли вони у нас полосами. В деяких регіонах дощі випали із розрахунку близько 50 кубів на гектар. Цієї вологи достатньо, щоб зійшло те зерно, яке знаходилось на глибині 3−4 см. А те, яке по технології сіялось трохи глибше, все зосталось у сухому шарі ґрунту і 60−70% площ залишились непророщеними взагалі. Тому в грудні, коли пішли дощі, та ще й при наявності плюсової температури, це дало можливість волозі потрапити глибше, дістатись насіння, і воно почало сходити. Тобто осінь була настільки нехороша, що зима нас врятувала. У нас є поля, де після нового року почало сходити зерно», — розповідає Олександр Лагно, учасник ВАР, керівник миколаївського фермерського господарства «Віра».

На думку експертів, надалі розвиток культур залежить від подальших погодних умов. Якщо весна буде ранньою, теплою і вологою, — це дасть можливість внести азотні добрива, рослинам розкуститись і, відповідно, аграрії можуть отримати добрий врожай.

Однак, тепла зима — це сприятливе середовище для росту бур’янів та збільшення популяції гризунів, які завдають шкоди посівам.

Юрій Умріхін, учасник ВАР, керівник СФГ «Умріхін Ю. М.», що на Харківщині, стверджує, що через теплу погоду на полях іде активний ріст бур’янів.

«Також багато шкоди роблять миші. В нашому регіоні їх дуже багато. У нас малий запас вологи — міліметрів на 400, далі — суха земля. У нас влітку не було дощів і ті дощі, що випали по осені, не дали необхідного запасу вологи. Це не дуже добре. Ми використовуємо технологію мінімального обробітку ґрунту ноу-тіл, тому ті запаси вологи, які могли у землі накопичитись, ми їх використали. У нас сходи були непогані, дружні. Але ситуація, що на глибині немає вологи, мене турбує», — зауважує Умріхін.

За словами Володимира Гави, учасника ВАР, керівника ФГ «В'язівське», що на Черкащині, через критично малу кількість вологи у деяких господарствах восени частково або повністю не зійшов ріпак. А той, що зійшов — загинув при перших заморозках.

«Із посіяних 263 га ріпаку, я втратив 260 га. Збитки сягнули більш ніж мільйон гривень: господарство витратилось на оранку, мінеральні добрива, насіння. Такої аномально теплої зими я за 25 років господарювання ще не бачив. Наразі переживаю за ярі культури: як і що сіяти, якщо вологи в землі занадто мало», — розповідає фермер.

Аграрій додає, що на Черкащині практично не було опадів восени і на даний час. За результатами аналізів проби ґрунту земля промокла всього на 8−9 см.

«Це надзвичайно мало для зими, адже волога повинна з'єднуватись із нижніми шарами ґрунту, тоді це більш-менш достойний показник. Зараз я переживаю за те, як сіяти кукурудзу. Вологи практично немає. По нашій зоні це просто катастрофічна ситуація», — пояснює Володимир Гава.

Аналогічна ситуація з посівами ріпака і у господарства «Леон-Агро 2011» з Хмельниччини: із посіяних близько 200 га, зійшло 40 га.

«Чого ми боїмось? Ми боїмось морозу і вітру. Якщо не буде снігу, а буде мороз хоча б 5−6 градусів і сильний вітер, то він нам пошкодить озимину», — стверджує Ярослава Бабій, керівник підприємства, учасниця ВАР.

Нагадаємо, експерти вважають, що незважаючи на аномально теплу зиму, рівень температур недостатньо високий для розвитку та повноцінного відновлення вегетації рослин.