Живлення в авангарді: старт з мікроелементами для озимих

Живлення рослин – це не лише застосування азоту, фосфору та калію: надважливо забезпечити сільськогосподарські культури і мікро- (Mn, Zn, B, Cu, Mo) та мезоелементами (Ca, Mg, S, Si, Cl). Кожен з них відіграє свою фізіологічну роль в продуційних процесах культур. А їх дефіцит може призвести до зниження врожайності, погіршення її якості та зниження стійкості культур до стресів і хвороб. Тому Agravery.com разом з компанією «UKRAVIT» розпочинає спецпроект «Живлення – в авангарді: від старту до врожаю», в якому буде розповідати про особливості застосування мікродобрив та їх вплив на культури, а також, як з їх допомогою отримати щедрий, якісний врожай з високим економічним ефектом.

Процеси закладання і формування майбутнього рівня врожайності культур, як правило, відбуваються навесні, в критичні фенологічні фази, тож в цей час рослини мають бути забезпечені повним комплексом збалансованого мінерального живлення. Тому стартуємо ми з теми про те, які мікроелементи затребувані озимими саме зараз,  яку роль вони відіграють у розвитку рослин. Власними практичними спостереженнями та досвідом щодо застосування мікродобрив з нами ділиться агроном Юрій Малета, керівник господарства «Ельдорадо», що на Херсонщині. А як це «працює» з точки зору науки – підкаже керівник напрямку розвитку продуктів і сервісів мікродобрив компанії «UKRAVIT» кандидат сільськогосподарських наук Сергій Адаменко.

Озимі зернові

На Херсонщині ми проводимо підживлення озимих зернових ще восени у 13 фазі по ВВСН (фаза трьох листків) для формування добре розвинутої кореневої системи та закладки колосу. А весною вже вносимо мікроелементи у 29-30 фазі ВВСН (фаза виходу в трубку) для формування більшої кількості колосків у колосі. Більш пізні обробки ми намагаємось не проводити – через жаркі погодні умови для озимих зернових культур.

Підживлення проводимо комплексом мікроелементів: міддю, бором, залізом, молібденом та цинком. Ось вже зараз провели весняне підживлення у нормі 0,7-1,0 літрів на гектар кожного виду мікродобрив ТМ Авангард. Їх сумарна вартість невелика, та бочку Лібіха (закон мінімуму або ліміт     уючого фактору - Ред.) ще ніхто не скасовував. Наприклад, азот є, фосфору та калію також вдосталь, а от мікроелементів не вистачає. А вони ж задіяні в обмінних процесах, синтезі білку, хлорофілу та фітогормонів!.. Ну й виходить, що ми втрачаємо врожай через брак мікроелементів.

Мікродобрива коштують «копійки», то чого ж їх не внести?. Особливо зважаючи про те, що це дає доволі відчутну прибавку врожайності – на рівні 4-6 центнерів з гектара. І додаткових витрат на їх внесення ми ніяких не несемо, бо й без цього проводимо обробку культур пестицидами у цю фазу.

Мікродобрива дають доволі відчутну прирости врожайності озимих зернових – на рівні 4-6 центнерів з гектара, а коштують «копійки»

Стан озимих у господарстві після морозу. фото: Юрій Малета

Коментар Сергія Адаменка

В озимих зернових культур до 29 фази по ВВСН (Зодексу) іде закладання колосків у колосі. В цю фазу культура має бути забезпечена всім комплексом потрібних елементів мінерального живлення відповідно до фізіології мінерального живлення, а не лише сполуками азоту, фосфору чи калієм. Адже мікроелементи беруть участь в обмінних процесах, покращують споживання азоту, фосфору та сірки. Найбільший вплив на озимі зернові мають загальновідомі мікроелементи: марганець, цинк (Zn) та мідь (Cu), а також, останнім часом, і бор (B). 

Цинк – це елемент, який впливає на процеси дихання культур, засвоєння сполук азоту та синтез амінокислоти триптофану, з якої в подальшому синтезується фітогормон ауксин. Своєю чергою, ауксин впливає на ріст і розвиток кореневої системи, на процеси запліднення квіток. Також цинк підвищує посухо- та жаростійкість культур, їх стійкість до хвороб. 

Що стосується міді, то цей елемент впливає на обмінні процеси та синтез лігніну, завдяки якому культури стають стійкішими до вилягання та уникають такої небезпечної хвороби, як «біла чума злаків». Мідь стимулює засвоєння азоту та синтез аскорбінової кислоти, яка посилює імунітет культур. Цей мікроелемент сприяє стійкості до хвороб, викликаних грибками несправжньої борошнистої роси. За достатньої кількості міді хлорофіл стає стійкішим до розкладу, за рахунок чого процеси фотосинтезу подовжуються, а культури набувають темно-зеленого забарвлення. Ще одним позитивним фактором впливу міді є посилення жаростійкості культур, що особливо актуально на Півдні.

Читайте також: Сервіс на карантині, або особливості ремонту с/г техніки

Залізо входить до складу хлорофілу. Якщо не вистачає заліза, то починаються хлорози, а отже, погіршуються процеси фотосинтезу. Також цей елемент впливає на якість продукції та на засвоєння азоту. Але наразі дефіциту цього елемента в чорноземних ґрунтах України немає. Виняток становлять лише карбонатні ґрунти Півдня. Цю проблему можна виправити застосуванням сульфату амонію: це дозволить підкислити ґрунт до рН (водне) 6,5, коли залізо стає доступним культурам.

А от сполуки бору забезпечують синтез меристемних (твірних) тканин культур, транспорт цукрів із листків до генеративних органів та впливають на процеси запліднення квіток. Колосків в колосі може бути багато, але якщо вони не запліднені, то врожай буде меншим. І якщо бору бракує, то кількість запліднених колосків може знизитись до 20-30%, а то й більше. Від забезпечення озимих культур сполуками бору залежить і синтез фітогормонів. Слід відзначити, що погіршують засвоєння озимими культурами сполук бору високі дози азоту, які застосовуються на озимих культурах.

Озимий ріпак

В посівах ріпака озимого ми застосовуємо бор і молібден. Взагалі ріпак – це борофільна культура, і забагато бору тут не буває. Тим паче, що цей мікроелемент не переміщається по рослині, тож нові листки потребують повторної обробки. Тому ми вносимо цей мікроелемент дробно, майже протягом усієї вегетації. Якщо вчасно підживлювати рослини ріпака бором, то отримуємо гарно розвинену, чисту, світлу та без дуплистостей і бактеріозів кореневу систему.

Звісно, що є критичні фази, коли рослина потребує більше бору: це 4-6 листочків восени, фази весняної розетки – початку стеблування весною та фази середніх і великих бутонів. Тому при обробках між критичними фазами ми вносимо по 0,5 літрів Авангард Бор на гектар, а в критичні фази – збільшуємо норму вдвічі. 

А от на молібден ми раніше уваги не звертали. Втім, усе змінилось після одного семінару, на якому розповідали про важливість цього мікроелемента та продемонстрували симптоми його дефіциту. Після цього я почав помічати в себе на полях рослини з ознаками дефіциту цього мікроелемента.

Читайте також: Приборкати невразливого: методи контролю ваточника сирійського

Вже зараз ми провели підживлення Авангард Бор у нормі 1 літр на гектар та Авангард Молібден у нормі 0,7 літрів на гектар. Треба було зробити це раніше, але погодні умови останнім часом були дуже прохолодними, ріпак був сильно пошкоджений морозом, і йому треба було відновитись. Адже який сенс вносити мікроелементи на мертве листя, воно ж нічого не засвоїть?

Пошкодження озимого ріпаку морозом. фото: Юрій Малета

Підживлення озимого ріпаку. фото: Юрій Малета

Дещо пізніше проведемо листкову діагностику та подивимось, яких елементів мінерального живлення культурі не вистачає. В разі потреби, відкоригуємо норми внесення добрив. Минулорічний аналіз листкової поверхні показав, що наша система живлення забезпечує рослину усім необхідним. Щодо ефективності, то мікродобрива дають прибавку врожайності десь 5-10%. Якщо порівнювати із сусідами, то різниця у врожаї на гектар може складати навіть до 50%. Хоча, тут справа, швидше за все, в дотриманні комплексу елементів технології: від насіння - до захисту.

Мікродобрива дають прибавку десь 5-10% у врожайності озимого ріпака

Коментар Сергія Адаменка

Ріпак – це культура, яка вимагає ретельного управління мінеральним живленням. Вона потребує застосування великих норм азоту, калію, сірки та дещо менших норм фосфору. Ріпак доволі вимогливий до мікроелементів. І основним з них є бор. Він забезпечує утворення (меристемних) тканин, які відповідають за формування точок росту як кореневої системи, так і вегетативних органів. Сполуки бору виконують транспортну функцію відтоку пластичних речовин (продуктів фотосинтезу) із листків (вегетативних органів) до генеративних органів, позитивно впливають на процеси цвітіння і запліднення квіток. Також сполуки бору містяться в клітинних стінках, що  надає їм еластичності та міцності, за рахунок чого поліпшується проникнення інших елементів мінерального живлення до клітин за позакореневого підживлення. Але і це ще не все: сполуки бору  впливають на синтез фітогормонів, на кшталт цитокінінів.

Читайте також: Позич у кума: Як вплинув COVID-19 на кредитування аграріїв

А от молібден – це доволі унікальний елемент. На Півдні його начебто достатньо, але на його засвоєння впливає рН ґрунту, нестача вологи у ґрунті, що робить його дефіцитним для культур. А це, своєю чергою, впливає на синтез ауксину та засвоєння сполук азоту рослиною. Якщо в рослинах не вистачає молібдену, то нітратному азоту важко перейти в амонійну, а потім й в амідну форму, з якої вже синтезуються амінокислоти. Зазвичай, під ріпак озимий застосовують великі норми азоту, від 140-150 кг/га, а на поливі його норма може становити і 170 кг/га. Однак, частина цих добрив може бути незасвоєна ріпаком, тобто вона буде втрачена через дефіцит сірки та молібдену.