Реклама

Традиційна альтернатива: як заощадити гроші під час подорожчання міндобрив

Коментарі

0

директор компанії "АГ-БАГ-Україна"

Частково замінивши мінеральні добрива гноєм, можно заощадити 5 млн гривень на тисячі гектарів. 

Початок 2015 року ознаменувався швидким ростом цін на мінеральні добрива, вартість яких підскочила майже в двічі. Українські аграрії були дещо шоковані таким розвитком подій, адже це суттєво збільшило їх затрати на виробництво продукції.

А вже в травні місяці країну облетіла новина про зупинку основних заводів з виробництва мінеральних добрив: ПАТ «Азот» (м. Черкаси), ПАТ «Рівнеазот» (м. Рівне), які належать корпорації OSTCHEM Дмитра Фірташа. В результаті на ринку азотних мінеральних добрив склалася цікава ситуація: спочатку зросли ціни, а потім виник дефіцит.

Не чекаючи відновлення вітчизняного виробництва, підприємства почали купувати добрива за кордоном – в Білорусії та… Росії. Як наслідок, за останні 3 місяці в Україну було завезено близько 300 000 тон російських мінеральних добрив. Як-то кажуть «война войной, а…» для того щоб мати гарні врожаї землю потрібно підживлювати.

Але будь-яка криза це не тільки проблема, а й можливість. Тому частина аграріїв почала мислити досить нестандартно для України. Вони зробили ставку на органічні добрива, про які останніми роками трохи підзабули. Ясна річ, що повністю замінити хімію органікою не можливо, проте здешевити виробництво реально.

Сьогодні практично на кожному тваринницькому підприємстві є запаси гною. На деяких з господарств ці запаси просто колосальні. І вони роками лежали на полях, або просто розгорталися бульдозерам. Якщо раніше з гноєм боролися і вбачали в ньому лише проблему, яка створює головну біль, то зараз на нього почали дивитися, як на джерело необхідного NPK і «пігулку» для підвищення урожайності. Більше того, представники господарств почали активно вивчати інформацію про гній, його корисні властивості, правильність зберігання і внесення, комбінації застосування та інше. Тим більше, що зараз є нові технології, які дозволяють робити це більше ефективно.

 Пам’ятаю, як рік тому ми пояснювали власнику підприємства, наскільки вигідними є органічні добрива. Він навіть не дивився на цифри, було не цікаво. Побачившись через пів-року він із захватом нам пояснював: «Ви бачили ціни на міндобрива? А у мене на полях така кількість гною лежить – це ж все гроші».

І дійсно, гній – це гроші. Якщо взяти середньостатистичні витрати на придбання мінеральних добрив для вирощення кукурудзи – вони складуть близько 8700 грн/га. (N120P90K120). Альтернативою такій кількості NPK може слугувати 40 т гною ВРХ (який купувати не потрібно), або ж 7-10 т курячого посліду з витратами на придбання близько 2000 грн. Отже на 1000 га можна зберегти мінімум п’ять мільйонів гривень. Ясна річ, що такі розрахунки дуже умовні і залежать вони від виробничих процесів, які мають місце на підприємствах. Та все ж суми вражають. А ще варто пам’ятати, що застосування органічних добрив збільшує відсоток гумусу в ґрунті та підвищує родючість. Крім того, покупці цінують органічне виробництво

Як результат -  значна частина аграріїв вже почала зменшення міндобрив за рахунок збільшення частки внесення гною ВРХ, курячого посліду, дефекату, торфу, компосту та інших органічних добрив. У кожного з господарств свій підхід, система використання та прорахунки, але їх об’єднує прагнення до підвищення ефективності виробництва та зменшення використання міндобрив. Впевнений, що в наступному році це стане тенденцією,  адже ефект від таких дій ми частково побачимо вже навесні.

P.S. За неофіційними даними, з 25 вересня заводи в Черкасах та Рівному відновлять роботу. Чи встигнуть вони виготовити необхідну кількість добрив залишається під питанням. Ще одне підприємство  - ПАТ «Дніпроазот», яке активно працювало протягом останніх місяців через декілька тижнів має призупинити свою роботу для планового ремонту обладнання. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама