Соєвий пасьянс: як підібрати систему захисту?

Аби отримати гарний врожай сої - треба розумітись на тонкощах вирощування цієї культури. Щоб продати зерно по найвищих цінах — потрібно орієнтуватись на ринку. Аби отримати додатковий прибуток — необхідно налагоджувати переробку, або шукати свою нішу. Саме для цього Agravery.com разом із компанією BASF відновлює освітній спецпроект «Актуальне про сою», в якому розповідаємо тонкощі захисту та вирощування культури.

В останні роки соя міцно утримується в сівозміні українських аграріїв. Це гарний попередник, який завдяки бульбочковим бактеріям накопичує азот в ґрунті. Культура після відміни так званих «соєвих правок» та зростання цін на ринку має дуже привабливу економіку. Адже навіть форварди на майбутній врожай, за словами аналітика компанії Agritel Олексія Єрьоміна, наразі становлять $ 515 за тонну.

Втім, незважаючи на такі привабливі перспективи, ця культура не демонструє стрімкого зростання посівних площ. Так, згідно з прогнозами Мінагрополітики, у 2021 році буде посіяно 1,4 млн га бобової, що майже не відрізняється від минулорічного показника. Причин для такої стагнації декілька — спланована заздалегідь сівозміна, яку аграрії неохоче змінюють, і примхливість самої культури.

Соя любить тепло, тому посів відбувається доволі пізно, але при збільшенні температури навколишнього середовища зростає випаровування вологи, нестача якої критично відображається на сходах культури. Тому бобова має бути посіяна в максимально стислі терміни, а для цього потрібно, аби в господарстві була необхідна кількість техніки. Адже, за словами кандидата біологічних наук та незалежного консультанта з агрономії Олександра Гончарова, при посіві у холодний ґрунт, насіння сої може бути пошкоджене завдяки інтенсивному споживанню вологи: «На поглинання води насінням холод практично не впливає: набрякання насіння відбувається навіть у „крижаній“ воді. Але холод негативно впливає на еластичність клітинних стінок: при відносно високій (понад 8−10°С) температурі ліпіди клітинних мембран знаходяться в рідкому стані, а при низькій температурі - у твердому стані. Тому у холодному середовищі клітинні мембрани залишаються жорсткими. Замість того, щоб розтягуватися під внутрішнім тиском набряклого вмісту клітин, вони стійко тримають „кордони“ клітини, поки не луснуть. Розчинені у воді вуглеводи (крохмаль та цукри) вихлюпуються назовні».

фото: пресслужба BASF

Наслідки від подібного пошкодження можуть бути не лише у втраті поживних речовин, а й в полегшенні ураження насіння хворобами. На думку Олександра Гончарова, протруєне насіння уражується істотно менше навіть у випадку внутрішніх пошкоджень. Проте, до підбору протруйників аграрію варто підходити досить уважно. Слід враховувати не лише спектр хвороб, а й препарати, які можна використовувати для протруювання.

За словами доктора с.г. наук, професора Сергія Ретьмана, не рекомендується обробляти сою протруйниками на основі триазолів, оскільки вони можуть викликати фітотоксичність. Не варто забувати і про вплив протруйників на інокулянти, якими обробляють сою, адже хімічні речовини можуть мати негативний вплив на азотфіксуючі бактерії. Та й спектр хвороб, від яких соя може постраждати ще на етапі сходів, доволі істотний.

Як стверджує завідувач фітопатологічної лабораторії «Ірлен» Олена Попюк, цьогоріч при аналізі посівного матеріалу сої було виявлено цілий перелік проблем: «При обстеженні зразків ми виявляли плісняву насіння (кладоспоріоз, аспергіли, пеніцили, різопус), альтернаріоз. Трохи менше церкоспорозу, аскохітозу та фузаріозу. Деякі партії насіння мали до 50% ураження церкоспорозом, або ж до 30% фузаріозом, не враховуючи плісняви». А от біла гниль при обстеженні в лабораторії зустрічалась доволі рідко. Крім того, як зазначають в фітопатологічній лабораторії, насіння, вирощене в південних регіонах, яке фермери пересівають у себе в господарстві, має менше інфекційне навантаження, бо відсутність опадів не провокує розвиток хвороб в процесі вегетації. Тоді як насіння з півночі та заходу має істотно вищий рівень та перелік ураження хворобами. Тому, аграріям саме цих регіонів варто замислитись про використання більш потужних протруйників.

За словами кроп-менеджера по бобовим культурам, кукурудзі та цукровому буряку департаменту BASF Agricultural Solutions Євгена Качури, найбільш поширеною хворобою сходів є фузаріоз, який найчастіше проявляється на ослаблених рослинах і цього року буде доволі активним. «Враховуючи погодні умови весни, цілком вірогідно, що цього року складуться оптимальні умови для розвитку фузаріозу сої, тому до вибору протруйника потрібно ставитись досить ґрунтовно. Та й шкідники останнім часом все більше проявляють свою активність. Отже препарат Стандак® Топ в нормі 1 л/га буде оптимальним варіантом для передпосівної обробки сої». Для проведення інокуляції сої в компанії BASF рекомендують використовувати препарат ХіСтік Соя у нормі 4 кг/т насіння. Перевага цього препарату у стійкому штамі бактерій та прилипачі, що дозволяє препарату надійно закріпитись на насінні. «Якщо інокулянт не закріпити на насінині, то більша його частина залишиться в бункері сівалки та навіть може перешкоджати якісному висіву — можуть забиватись насіннєпроводи», — стверджує Євген Качура. У випадку, якщо господарство має великі посівні площі під соєю і заздалегідь обробляє насіння, краще підійде препарат Хайкот Супер Соя. «Цей інокулянт можна наносити на сою за 90 днів до посіву, або за 45 днів, якщо обробка проводиться разом з протруйником. Обидва інокулянти компанії BASF сумісні з протруйником Стандак® Топ», — стверджує фахівець хімічного концерну.

Ґрунтові особливості

фото: пресслужба BASF

Соя потребує використання ґрунтових гербіцидів, адже вона стартує досить пізно і бур’яни її істотно випереджають у розвитку. В той же час вона є досить чутливою до фітотоксичності у разі промивання гербіцидів. А це явище не таке вже й рідке для нашого клімату. Весною погода, зазвичай, буває двох типів: волога і прохолодна чи тепла і посушлива. Обидва варіанти не ідеальні для роботи грунтових гербіцидів. За вологої і прохолодної погоди вони діють погано, або взагалі не діють, а у випадку рясних дощів промиваються і викликають фітотоксичність. Тоді як у суху погоду гербіциди не діють через відсутність вологи для активації діючої речовини. Крім того, останнім часом дедалі частіше дують вітри, які в суху погоду здувають верхній шар грунту з поля, а разом з ним і частину грунтового гербіциду, тим самим зменшуючи захисний екран.

На думку Антона Барабанова, у захисті сої не варто застосовувати ацетохлор і метрибузин, адже у разі промивання ці діючі речовини можуть завдати істотної шкоди рослинам: «Для себе знайшов гарний варіант — прометрин. В дозі препарату 3 л/га дасть змогу стартувати рослині без пригнічення та можливих негативних наслідків».

Тоді як Євген Качура радить препарати Стомп® 330 і Фронтьер® Оптима, оскільки вони мають меншу фітотоксичність у випадку промивання, широкий спектр контролю та гарну ефективність проти бур’янів. «Кожен з цих препаратів має свої переваги, але найкраща ефективність буде у разі їх використання у баковій суміші. Норма витрати препаратів у цьому випадку буде залежати від типу грунту, адже чим вищий вміст гумусу, тим більшу норму препарату необхідно застосовувати», — стверджує фахівець BASF.

Ця суміш гарно контролює як дводольні так і злакові бур’яни. А за рахунок вмісту у препараті Фронтьєр® Оптіма диметенаміду-П цей препарат краще діє у посушливих умовах, адже потребує менше вологи. «Для активації цієї діючої речовини достатньо лише 5 мл продуктивної вологи, тоді як для роботи інших препаратів цієї групи, на кшталт ацетохлору, потрібно вже 20 мл води», — акцентує Євген Качура.

Страхові елементи

Та не завжди господарства взагалі вносять ґрунтові гербіциди на сою. Адже, через примхи погоди, це досить ризиковано. Тож, у цьому випадку більше уваги приділяється страховим обробкам проти бур’янів. За словами Сергія Ретьмана, найбільшу небезпеку для сої становить лобода біла, особливо, якщо погода не дала змоги провести обробку в чутливу до гербіцидів фазу. Переросла лобода, завдяки восковому нальоту, в посівах сої контролюється дуже слабко. Та навіть у разі невеликого переростання лободи, за словами Антона Барабанова, можна використати бакову суміш бентазону з кломазоном та поверхнево активними речовинами. Фахівець радить не економити і використовувати максимальні дози препаратів, адже у разі, якщо ефективності забракне, подальша боротьба буде ще складнішою та дорожчою. Втім, навіть у цьому випадку ще не все втрачено — досить непогано контролює перерослу лободу гербіцид Корум®, згідно з даними Сергія Ретьмана.

Як стверджують в компанії BASF, Корум® може контролювати лободу білу до фази восьми справжніх листків: «На відміну від схеми захисту на основі бентазону з кломазоном, Корум® не має системної фітотоксичності. Тоді як кломазон досить жорстко діє на культуру. Окрім лободи цей гербіцид контролює усі види падалиці соняшнику, гірчаки, амброзію та інші бур’яни та дає варіативність у виборі фази внесення препарату», — запевняє Євген Качура.

Ще одним неприємним сусідом для сої є осот. Його викорінити досить важко. Але боротись із ним все одно потрібно, аби дати можливість сої перерости та затінити цей бур’ян. «У випадку осотів на сої цікавим варіантом буде використання бентазона та імідазолінонів (2 л/га+0,5 л/га). Ця суміш не викликає післядії. Головне — не забувати про обов'язковість використання рекомендованих прилипачів, в багатьох випадках, вони виконують всю «унікальну роботу», — ділиться досвідом Антон Барабанов.

У разі, якщо поле засмічене пасльоновими бур’янами, то вирішувати це питання можна за допомогою препаратів Пульсар® 40 чи Пульсар® Флекс. Препарат Пульсар® Флекс має більшу норму використання, але при цьому пестицидне навантаження на культуру і ґрунт буде меншим, адже в кількість діючої речовини на гектар буде меншою. При цьому, за словами Євгена Качури, ефективність буде навіть кращою за Пульсар® 40.

Втім, якщо поле не має проблемних бур’янів, то можна використовувати давно перевірений препарат Базагран® у нормі 2,0 — 3,0 л/га. «Цей препарат ми радимо використовувати у ранні фази розвитку бур’янів», — стверджує Євген Качура.

А от проблем зі злаковими бур’янами в посівах сої зазвичай не виникає, адже їх контроль не потребує якихось особливих підходів. За словами Сергія Ретьмана, цілком достатньо буде обробити поле препаратом на основі хізалофоп-п-єтилу. Втім, у деяких випадках ця діюча речовина може викликати фітотоксичність. На думку Антона Барабанова, ніякої шкоди культурі від цього не буде. Як зауважує заступник директора господарства «Рудківське» Володимир Дукач, фітотоксичність може посилюватись у разі використання протизлакових гербіцидів у баковій суміші з протидводольними препаратами. «Існує думка, що певний стрес йде на користь сої, але все одно варто бути обережним, адже у певних випадках цей стрес може досягти критичної точки та негативно вплинути на розмір отриманого врожаю. Тому я не раджу використовувати грамініциди в баковій суміші з іншими гербіцидами», — застерігає аграрій.

Обережно — пероноспора

Пероноспороз сої. фото: agroflora.ru

Захист протруйника не може тривати вічно. І вже у фазу бутонізації соя потребує фунгіцидного захисту, адже починаючи з цієї фази культура уражується цілим спектром хвороб. «Септоріоз, аскохітоз, фомопсис, пероноспороз, антракноз і фузаріозне в’янення — ось перелік хвороб сої, які можуть уражувати культуру протягом вегетації та зменшити кінцевий врожай на 15%», — стверджує Сергій Ретьман.

На його думку, проти цих хвороб варто використовувати мідьвмісні препарати, фунгіциди на основі фосетил-алюмінію, стробілурінів та триазолів.

Як додає Євген Качура, в посівах сої вже почали зустрічатись церкоспороз, альтернаріоз та карантинна хвороба — пурпуровий церкоспороз: «Проти цих та інших хвороб чудово підходить препарат Абакус®, він має у своєму складі епоксиконазол та піраклостробін. Поєднання цих діючих речовин дає змогу проконтролювати широкий спектр справжніх грибів та має непогану ефективність проти несправжніх грибів. Він має норму використання від 0,75 до 2,0 л/га, але оптимальна норма коливається від 1,0 л/га при сухій погоді, у другу обробку у фазу наливу зерна, і до 1,5 л/га, якщо фунгіцид вноситься один раз у фазу бутонізації. Також є варіант дробного внесення по 0,75 л/га у фази бутонізації та наливу зерна, що дає змогу вберегти посіви сої від хвороб аж до збирання», — радить Євген Качура.

Проте, як додає Сергій Ретьман, у разі вирощування ультра- та ранньостиглих сортів однієї обробки перед цвітінням буде достатньо. А от на середньостиглих і пізньостиглих сортах Сергій Ретьман радить звертати увагу на пероноспороз, тож там однією обробкою фунгіцидами не обійтись.

Також, за словами експерта німецького концерну, останнім часом в посівах сої почала з’являтись біла гниль, з якою дуже важко боротись через брак ефективних фунгіцидів. Та одним із варіантів захисту може бути препарат Ентарго Дуо, що містить у собі боскалід та піраклостробін.

Небажаний гість — павутинний кліщ

Павутинний кліщ. фото: CROPWATCH/Jim Kalisch

Останні роки соя страждала не лише від хвороб та бур’янів. Усе частіше тут стали проявляти себе шкідники. І якщо у 2020 році їх навантаження на культуру було невелике, то у попередні роки відзначалися певні проблеми. Та, за словами Сергія Ретьмана, соя має небагато специфічних шкідників, здебільшого цю культуру пошкоджують поліфаги, які можуть харчуватись й іншими культурами чи бур’янами. Більшість аграріїв пам’ятає нашестя сонцевика будякового (чортополохівки), який також є поліфагом.

На думку Антона Барабанова, найважливішим є захист проти шкідників насіннєвих ділянок сої. Адже, у разі розповсюдження сисних шкідників на цих ділянках, посівний матеріал може бути уражений вірусами.

Тому в компанії BASF для захисту сої радять використовувати препарат Фастак®, а у випадку проблем з лускокрилими шкідниками до бакової суміші додавати Бі-58 Новий, що покращить контроль. «Фастак® буде контролювати твердокрилих та інших шкідників, а Бі-58 Новий посилить дію на лускокрилих, таким чином забезпечуючи комплексний захист посівів від шкідників», — радять в компанії.

Але найбільшою проблемою для сої є кліщ. Через його малий розмір аграрії не завжди можуть вчасно діагностувати проблему. А коли дія комахи стає помітною візуально, то втрат вже не уникнути. Цей шкідник полюбляє теплу погоду без дощів. Вітер, навпаки, допомагає йому розповсюджуватись. За словами Володимира Дукача, кліщі разом із павутинням перелітають на значні відстані, тому крайові обробки посівів акарицидами не завжди будуть ефективними проти цих шкідників. Та й взагалі їх контроль вкрай важкий, не усі препарати здатні дотягнутись до шкідника, що розташовується на нижній стороні листка. Високі температури також обмежують використання інсектицидів і акарицидів. Препарати здебільшого можуть проконтролювати лише певну стадію розвитку кліща, залишаючи життєздатною яйце чи навпаки — дорослу особину, що сприяє відновленню популяції. Більше того, як стверджує Сергій Ретьман, кліщі активізуються у фазу цвітіння сої, коли обробки інсекто-акарицидами небажані через активність комах-запилювачів. Тож, науковець рекомендує провести дві обробки проти кліщів, до і після цвітіння. І, на думку Антона Барабанова, тут не варто економити: «Стосовно акарицидів — треба зазначити, що тут дійсно працює правило: «дешева рибка — погана юшка».

У випадку, якщо кліщ був виявлений в посівах сої, Євген Качура радить використовувати препарат Масаї® на основі тебуфенпіраду, який має трансламінарну дію, завдяки якій вже через декілька годин після обробки препарат діє на кліщів на нижньому боці листа. Акарицид нормально працює при підвищених температурах, що є важливим для такого типу препаратів. Також Масаї® діє на усі стадії розвитку кліща, починаючи від яйця і закінчуючи дорослою особиною. І в додаток, він майже не токсичний для бджіл. А отже є досить універсальним препаратом для контролю цього шкідника.

Та не завжди доцільно використовувати повну норму препарату. Як стверджує Євген Качура, якщо кліща виявити своєчасно, провівши обстеження середнього і верхнього ярусів і знайшовши там не більше трьох особин на лист, можна обмежитись крайовою обробкою препаратом Масаї® у нормі 0,4 л/га, а усе поле обробити препаратом Бі-58 Новий. Але, якщо вже є прояв симптомів — пожовкле листя та павутиння, то потрібно використовувати повну норму препарату Масаї® — 0,8 л/га.

Суши листя

фото: пресслужба BASF

Останнім етапом вирощування сої - є збирання врожаю, але не завжди аграрії встигають вчасно зібрати цю культуру, особливо якщо вирощується середньостиглий гібрид. Тому раціонально використовувати десикацію. Проте, тут варто враховувати, що не усі десиканти можуть бути ефективними. Тому, в компанії BASF радять використовувати препарат Баста на основі глюфосінату-амонію у нормі 2 л/га.