Що затримує боротьбу з коріпцією в земельній сфері

Протягом минулої сесії ми разом з колегами по аграрному комітету напрацювали великий масив законопроектів, щоб цю ситуацію виправити. Але, на жаль, вся ця робота, дає дуже мало результатів, тому що ці законопроекти не тільки не голосуються, але й навіть не доходять до сесійної зали.

Наведу конкретні приклади.

Вже восьми місяців не ставлять на голосування наш законопроект № 1159, яким передбачено передача земель за межами населених пунктів у комунальну власність. В контексті децентралізації цей законопроект мабуть ключовий. Не може дійти до голосування наш законопроект № 2279, яким передбачено обов’язкове проведення відкритих аукціонів при передачі в оренду земель державної та комунальної власності.

Ці два законопроекти – антикорупційні, затягування їх розгляду призводить до того, місцеві громади не контролюють цієї ситуації, земля роздається наліво і направо. В результаті кошти, які мали б наповнювати місцеві бюджети осідають в кишенях чиновників. З таким підходом вільних земель в сільській місцевості, наприклад для городництва, сінокосіння, випасу ВРХ скоро не залишиться.

Затримується розгляд законопроекту 1063-2 щодо зниження мінімальної орендної плати для громадян, за землі під городами та присадибними земельними ділянками. От, наприклад, власник успадкованої батьківської хати з пенсією у 1 200 гривень в місяць повинен буде заплатити 6 000 гривень орендної плати. Я вже не говорю про величезні суми орендної плати для городів і сінокосів.

І цей перелік законопроектів можна продовжувати ще довго. Темпи проходження їх через сесійну залу дуже повільні. Іноді складається таке враження, що їх свідомо «кладуть під сукно», не бажаючи розглядати та припиняти корупцію.

Сподіваюсь, що на цій сесії ситуація зміниться, і Верховна Рада почне системну і динамічну роботу з виправлення проблем у земельній сфері.

Але дещо все таки вдалось зробити. Так, навесні був прийнятий мій законопроект, який суттєво розширив повноваження нотаріусів у сфері реєстрації прав на землю. В результаті, з літа зареєструвати договори оренди на землю можна не тільки в реєстраційній службі, а і у будь-якого нотаріуса. У серпні перший нотаріус був нарешті підключений до системи земельного кадастру.

При цьому нагадаю, що цей законопроект лежав два роки у парламенті до свого прийняття. І скільки людських проблем можна було б вирішити, якби він був вчасно проголосований!

Протягом літа був напрацьований надзвичайно важливий  законопроект, який першого вересня зареєстрований за № 3006. Цей проект комплексно вирішує питання використання земельних ділянок, власники яких померли та відсутні спадкоємці. Зараз масив таких земель доходить до мільйона гектарів і вони роками знаходяться в підвішеному стані. Від цього страждає місцеве самоврядування, не отримуючи орендну плату, від цього страждають аграрії, які орендують цю землю. Тому що не маючи можливості укласти чи продовжити договір оренди, формально стають порушниками земельного законодавства. Відповідно місцеві бюджети недоотримують величезні кошти. За оцінками експертів, це – до мільярду гривен на рік. Закон створює всі умови для виявлення таких земель та своєчасної передачі їх до комунальної власності.

Усіх цих змін чекають люди, вони конче необхідні місцевому самоврядуванню. Без них не можуть нормально працювати аграрії. Без прийняття цих законопроектів усі розмови про децентралізацію  так і залишаться розмовами, гаслами і обіцянками. І люди на місцях децентралізації не відчувають.

Тому я хочу звернутися до керівництва Верховної Ради, до голів комітетів та парламентських фракції. Давайте наводити лад у земельному законодавстві. Давайте нарешті боротися з корупцією!