Ризикове овочівництво: як відповідати вимогам ринку

Успішні та ризикові

Ризикованість є однією з домінуючих рис овочевого бізнесу через ціни. Тому експерти вважають переробку одним з варіантів диверсифікації ризиків.

— Після ознайомлення з профілем ФХ «Владам», з тими досягненнями, які вже здобули в господарстві, і зважаючи на модель, яка вже є - можна відзначити тільки позитивні якості. Овочівництво, доповнене переробкою, — це той вид агродіяльності, який є дефіцитним в Україні. Адже більшість виробників продовжують вирощувати традиційні біржові сільгоспкультури: зернову групу, соняшник, сою тощо, і рідко мають справу з овочевим напрямом. Останній не дуже популярний в Україні і є більш притаманним південним регіонам: Миколаївщині та Херсонщині, де цьому сприяє клімат. У той же час овочевий напрямок є більш ризиковим з точки зору ціноутворення. В один рік ціни на овочі можуть бути високими для виробника, в інші - занадто низькими, коли не всі витрати покриваються, і це не кращим чином відображається на його рентабельності, — вважає Володимир Онищук, керівник розвитку продажів агронапрямку ПУМБ.

Дмитро Ніколаєв, менеджер UHBDP, також відзначає позитивний розвиток компанії «Владам» та акцентує увагу на цінових ризиках:

— «Владам» — це одне з найбільших підприємств півдня України, яке можна виділити з кількох причин: суттєвий банк землі і парк техніки, наявність різних напрямків діяльності - від вирощування і переробки до представлення інтересів насіннєвих компаній в Україні. Власні переробні потужності дозволяють компанії заробляти в ті моменти, коли ціна на овочі досить низька.

Переробка — перевіряємо напрямок

Чи правильний тренд вибрало підприємство: скоротити консервацію у склі і перейти до виробництва вакуумованих і заморожених овочів? Про це розповіли у мережі Ашан:

— У консервування та заморозки овочів різне цільове призначення, відповідно, і тренди можуть відрізнятися. Консервування не передбачає обробку — продукт можна відразу вживати в їжу, тоді як заморозка часто передбачає подальше приготування. Проте споживачі все більше уваги приділяють здоровому харчуванню, тому заморозка і вакуумування — це тренди, які ростуть.

Отже ФХ «Владам» рухається на крок попереду ринку, розуміючи, що майбутнє не за консервованими овочами, а ставка на полуфабрикат у вигляді вакуумованих чи заморожених аналогів буде користуватися все більшим попитом. Та поки що і консервація має право на місце на полицях.

Для успішної реалізаціїї продуктів важливим аспектом є їх зрозумілість для місцевого населення. «Компанія „Владам“ виробляє консервовані овочі, переважно томати та огірки, соки, квашені овочі, які близькі і зрозумілі українському споживачеві», — вважає Дмитро Ніколаєв.

Доробка у вигляді мийки та фасування свіжих овочів та випуск їх під власним брендом, як планують зробити у ФХ «Владам» — це ще один крок у вірному напрямку. У мережі Ашан коментують: «Щодо фасованих овочів, спостерігаємо зростання, але не можна сказати, що воно різке. Ми, як мережа, зацікавлені заводити нові фасовані позиції овочів. Фасування — це тренд, який диктується зовнішнім контекстом і додатковими заходами безпеки, споживачі зараз охоче беруть дрібні упаковки овочів». Останній тренд у коронакризу на ФХ «Владам» відчули і реагують миттєво.

Розвиток ФХ «Владам» відбувається постійно і всебічно. «Компанія бере активну участь в зарубіжних виставках і шукає можливості для розвитку як з точки зору створення нових продуктів, так і розуміння потреб ринку, запитів споживача», — відзначає Дмитро Ніколаєв.

Кошти на розвиток

Щодо розвитку ФХ «Владам», то, за словами Дмитра Ніколаєва, ринок переробки не такий великий в Україні. За даними Держстату, він становить 2,4 млрд грн. за перші 6 місяців 2020 року. «У цьому розрізі певний інтерес викликають експортні поставки, але для цього потрібні набагато більші інвестиції і в виробництво нових продуктів, і в упаковку, і в сертифікацію», — наголошує Дмитро Ніколаєв.

— З точки зору планів ФХ «Владам», автоматизація виробництва актуальна саме для збирання овочів. Дуже велику частку в собівартості виробництва займає ручна праця. Зрозуміло, що дуже багато людей потрібно наймати, а в сільській місцевості простежується дефіцит робочої сили. І тому курс на автоматизацію — це правильно, та він вимагає певних капітальних вкладень. Я бачу однозначно використання ресурсу кредитування, — каже Володимир Онищук, керівник розвитку продажів агронапрямку ПУМБ.

«Подальша механізація ФХ „Владам“ — це логічний крок в умовах браку робочої сили, але цей процес вимагає інвестицій», — наголошує Дмитро Ніколаєв. Власними коштами тут не обійтись, потрібно залучати зовнішні.

Якщо обирати сільськогосподарську техніку, то, є сенс звернути увагу на білоруське виробництво і здешевити кредитні кошти. На території України працює програма фінансування від уряду Республіки Білорусь, коли шляхом компенсації відсоткових ставок по кредитуванню в Україні, білоруси мотивують підтримувати своїх виробників.

— Відомий трактор МТЗ, до прикладу, можна сьогодні купити в кредит за ставкою 10% річних в гривні. Якщо ми маємо стандартну ставку 14% річних, то 2/3 облікової ставки НБУ, компенсує уряд Республіки Білорусь. Це дає можливість вигідно придбати трактори МТЗ, які, може, не завжди відповідають останнім ноу-хау у виробництві сільгосптехніки, але користуються сталим попитом серед малих і середніх господарств України, — вважає експерт ПУМБ.

У ПУМБ зазачають, що компонувати білоруську програму цілком реально з державною українською компенсацією агровиробнику, згідно з постановою КМУ № 300 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів». Що ми маємо?

— Купуючи по білоруській програмі техніку під 10%, практично постфактум клієнт платить 10% річних. Замість нього ще 4% доплачує банку уряд республіки Білорусь. Клієнту потім щомісяця буде повертатися ще 5%. Тобто, фактично, кредит у нього буде коштувати 5% річних в гривні. Мікс білоруської програми з українською державною компенсацією кредитів аграріям — це реальний варіант фінансування, — наголошує Володимир Онищук.

Україна посилює позиції у власному машинобудуванні техніки сільськогосподарського призначення. Виробник овочів може обрати щось із техніки українського виробництва. Тоді, крім державної компенсації відсотків, яку забезпечує уряд України, ще є компенсація повернення частини вартості української техніки. Це згідно постанови КМУ № 130 щодо компенсації сільськогосподарської техніки.

— Купуючи техніку, наприклад, вартістю 1 млн грн. без ПДВ — то 250 000 грн повертаються як кешбек на рахунок клієнта. Це теж підтримка українського виробника техніки. Ми можемо в такому випадку залучити кредит під стандартні 14% річних. Оформити раз на рік клієнту компенсацію, і він щомісяця, після сплати відсотків, буде отримувати 1,5 облікові ставки НБУ. Повторюся, це 6 * 1,5 = 9. Тобто, за фактом, залишатися на ньому буде 5−6% відсотків по кредиту, і крім цього, ще отримає кешбек — 25% вартості без ПДВ, — пропонує Володимир Онищук.

Білорусь чи Україна?

Як бачимо, вигідно використовувати одразу декілька можливостей щодо підтримки сільськогосподарського виробника при покупці техніки. За майже рівних умов по ціні кредитних коштів, яку держпідтримку вірогідніше отримати, білоруську и українську? Останнім часом, обидва уряди справно виплачують, кошти, вважають у ПУМБ:

— З Урядом Білорусі ми як банк співпрацюємо 4 роки. Можемо сказати, що компенсація надходить як годинник, не було невиконання термінів. Банк самостійно отримує від білоруського уряду компенсацію, і списує з кредитного договору, для клієнта це дуже комфортно. Щодо української компенсації, то до минулого року включно були затримки з її виплатою. Вона надходила через 2−3 місяці виплати клієнта за контрактом. В цьому році вони теж працюють як годинник. Єдине, що ця підтримка прив'язана до затвердження державного бюджету.

Коронавірус і версії «5−7-9»

Виробники овочів можуть використати і версії української програми «Доступні кредити 5−7-9%», яка вже кілька разів видозмінювалася та доповнювалася. «На початку вона створювалася на придбання оновлення фондів, далі у нас трапилась криза коронавіруса, і уряд вирішив підтримати додатково бізнес шляхом змін, доповнень за програмою "5−7-9". Що було зроблено? Було додано ще два види кредитів. Перший вид кредитів — це антикризовий кредит на поповнення обігових коштів під 3% річних, який можна залучити на 24 місяці. Якраз в даному випадку ФХ „Владам“, я бачу це теж ефективним інструментом. Оскільки виробник працює з торговими мережами, а продажі овочів завжди здійснюються з відстрочкою, в нагоді може стати антикризовий кредит», — розповідає Володимир Онищук.

Цікавим є третій напрямок «5−7-9», який народився з початком коронавірусу і дає змогу залучити кошти фактично без відсотків.

-Якщо у клієнта вже є діючий кредит в банку, який він брав раніше за високими ставками 15−20%, то, щоб підтримати його в період коронакризи, було введено рефінансування діючих кредитних зобов'язань під нуль. Тобто, в рамках «5−7-9» можна також рефінансувати кредити під 0% річних. Але цей «нуль» діє по березень 2021 року. Чи буде воно продовжено далі - невідомо, — пропонують ще один варіант у ПУМБ.

Як бачимо, використання банківського кредитування, при професійних порадах фінансових експертів, разом з державними програмами дає змогу вигідно та дійсно заощадливо інвестувати у механізацію та автоматизацію виробництва овочів, а скориставшись антикризовими варіаціями «5−7-9» можна взагалі не відчувати проблем з обіговими коштами, що так актуально для сезонного виробництва.