Ризик-менеджмент для агробізнесу

Якщо в Україні страхування будуватиметься, як і раніше, не для страхувальників – а для страховиків, то навряд чи щось у цій сфері зміниться на краще. Вивести інтереси аграрія на перше місце – ось що потрібно зробити в першу чергу. Це означає чіткі гарантії того, що аграрій завжди отримає відшкодування. Взагалі, зараз ведеться дуже велика робота з трансформації системи страхування. При цьому ми орієнтуємося, зокрема, на моделі, які використовуються в Канаді, Сполучених Штатах, Швейцарії.

Ризики як можливість

В Україні є і родюча земля, і працьовиті люди, але віддача від цього набагато нижча, ніж врожаї, які збирають, скажімо, в США на глинястих та кам’янистих ґрунтах. Чому це так? Бо нам не вдається налагодити ефективну систему управління сільським господарством. Щоб отримувати високі врожаї, реалізовувати на світових ринках високоякісну продукцію за хорошими цінами, ми обов’язково повинні інвестувати в землю. Аналізувати ризики з тим, аби вони не нищили виробництво, а, навпаки, давали змогу отримати вигоду.

Загалом, ризик – це можливість втратити частину активів або недоотримати те, на що ви розраховуєте. Ризики у сільському господарстві зумовлюються низкою факторів, як-от залежність від природних кліматичних умов та погоди, сезонність виробництва та його тривалий період, асортимент продукції та ступень наявності нової техніки та технології. Всі ці ризики настільки пов’язані між собою, що їх майже неможливо розділити, а в цілому це можна віднести на рахунок такого ризику, як брак коштів.

Відомо, що коли високий врожай – ціна котиться вниз. Немає реалізації – отже, господарства отримують, у кращому разі, стільки, скільки вклали, а той й залишаються зі збитком. Але якщо ризик керований – то результат прогнозований. Це раніше селяни працювали з натхненням, керуючись своєю внутрішньою «чуйкою», що подеколи спрацьовувало – а подеколи ні. Зараз же, якщо ми хочемо побудувати сучасне високоприбуткове сільське господарство, то перед тим, як приступати до будь-яких проектів, мусимо проаналізувати ризики.

Вчасно проводячи експертизу, SWOT-аналіз, можливо впливати на хід подій. Скажімо, якщо передбачається холодна зима - і озимі, здебільшого, вимерзнуть, то весною мусимо засіювати ярими, які компенсують втрати. Тобто ми розуміємо, чого буде забагато (ціна впаде), а чого недостатньо (ціна зросте). Тоді цей ризик не призведе до збитків. Навпаки, посіявши культуру, що матиме хорошу ціну та користуватиметься попитом, ви виграєте на реалізації.

Системність та інерційність ризиків

Хоча з цим фактором і важко боротися – він добре страхується. Наприклад, часто буває так, що град випадає щільно і пошкоджує ціле невелике господарство. Якщо це велике підприємство, то слід розосередити культури – не класти яйця в один кошик. Наприклад, якщо ви сієте озиму пшеницю, і підприємство має землі в різних регіонах, то треба зробити так, щоб всюди було потроху. Якщо накриває в одному місці (в певній області чи кліматичній зоні), то навіть якщо культура і загинула, фінансовий результат буде задовільний. Бо ви продасте культуру, яка виросла в іншому місці по вищій ціні та отримаєте прибуток.

Крім того, слід враховувати такий чинник, як інерційність ризиків. Якщо з’являється ризик в рослинництві по зернових – ми повинні обов’язково знати, що через деякий час він матиме вплив на інші галузі сільського господарства. Тому, враховуючи цей фактор, можна регулювати своє виробництво, диференціювати його з тим, щоб мінімізувати вплив ризиків.

Інструменти ризик-менеджменту

Важливо зрозуміти природу ризику, провести аналіз для того, аби виявити той чи інший ризик, а потім застосувати інструмент, що дасть змогу використати цей ризик собі на користь. Таким інструментом є диверсифікація виробництва. Так, я проводив SWOT-аналіз на великому підприємстві у Чернігівській області. Два роки намагався їм довести: у вас немає диверсифікації та переробки, а монокультура (кукурудза у цьому випадку) – це величезний ризик. Вони ж заперечували, що в них дуже точні технології, і тому все буде добре. Врешті-решт, це підприємство продали.

Натомість агрохолдинг  «Астарта» має постійний прибуток. Вони розпочинали також з монокультури (цукрового буряка), а зараз - це підприємство з дуже широкою диверсифікацію. Є в них і пшениця, і кукурудза, і величезний молочний комплекс побудували… Але складнішає і система управління – будь-який збій у ній являє собою дуже високий ризик.

Важливо усвідомлювати, що аналіз господарської діяльності мусить вестися постійно. Інакше ми «закриватимемо» одні ризики, а проявлятимуться інші. Як у вищенаведеному прикладі: зробили диверсифікацію – з’явився ризик в управлінні. Тобто постійно слід ставити собі запитання: що відбуваєтьсяв цій сфері? А в іншій?

Хороший страховик глибоко аналізуватиме всі ризики, а не лише ті, що застраховані, бо йому цікаво, аби підприємство процвітало. Ефективні агротехнології, висококваліфіковані фахівці, ефективні маркетингові схеми – це те, що підприємство саме повинно зробити для диверсифікації ризиків.

Інструменти, які залежать від інших – це кредитування, що тягне за собою питання застави та інші. Скажімо, 58% ризиків в рослинництві – це погодні ризики, які ви ніяк не можете передбачити. Тут рішення - тільки страхування. А ось хвороби, шкідники, бур’яни – тут результат залежить від технологій, які ви самі застосовуєте. Якщо ж брати в цілому – то краще витратити невеликі гроші на аналіз ризиків з тим, аби підприємство нормально функціонувало та отримувало прибутки.

Записано на програмі Agro MBA kmbs