Психолог чи економіст: чому треба вчити керівників сільгоспкооперативів?

Все більше сільських громад України обирають сільгоспкооперацію як шлях розвитку. Лише на Тернопільщині за останні два місяці встигли утворити два кооперативи, а за чотири роки – чотирнадцять, говорить представник Тернопільської облдержадміністрації Наталія Сопель. Але при цьому знайти нормальних фахівців складно, говорить керівник Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків. Не вистачає і фахових бухгалтерів, через що мають проблеми з податківцями, і фахових керівників кооперативів.

В Мінагрополітики тим часом говорять, що розвиток кооперативів є одним з головних напрямків розвитку на найближче п’ятиріччя. Але на підготовку кадрів вплинути не можуть - два роки тому аграрні виші було переведено від Мінагрополітики до міністерства освіти й науки. Там лише відговорюються, що цього року суттєво збільшили держзамовлення на бакалаврів фаху «агрономія». Але цілеспрямованої підготовки фахівців для розвитку аграрних кооперативів за державний кошт фактично не ведеться.

Читайте також: Аграрна доля: яке місце АПК займає в українській економіці

Потрібно їхати в села

За словами викладача Національного університету біоресурсів та природокористування Лесі Забуранної, єдина освітня програма у вишах - магістерська програма з підготовки менеджерів кооперативів, яку рік назад запустили в НУБіП, на на базі кафедри менеджменту імені Завадського. Освітню програму підтримав канадський уряд. Минулого року кафедра вже встигла випустити 30 магістрів-керівників кооперативів. А ще 20 майбутніх керівників кооперативів зараз навчаються.

Представники кафедри менедмженту імені Завадського НУБіПу не деталізують програму навчання майбутніх керівників кооперативів, оскільки «програми є авторськими». Але говорять, що магістранти навчаються економіки, психології та менеджменту із прицілом на специфіку роботи аграрних кооперативів. Потім стажуватимуться в кооперативах Львівської, Тернопільської чи Дніпропетровської областей.

Втім зараз більш поширене навчання в рамках освітніх семінарів, які відбуваються як і на базі аграрних вишів, так і на місцях. Директор благодійного фонду «Агрохолдинг Мрія» Василь Мартюк говорить, що більшість учасників та працівників кооперативів – люди старшого віку, які рідко виїжджають за межі свого району чи навіть села. Тому попри потребу у спеціальній підготовці керівників кооперативів, навчальний процес не варто замикати не лише на «аграрних» вишах.  «Щоб навчити і пояснити певні деталі учасникам кооперативі, потрібно їхати до них, а не чекати, що вони поїдуть в область чи Київ», - пояснює Мартюк. За його словами, для цього благодійний фонд «Агрохолдинг Мрія» і проводить регулярні освітні семінари. Наприклад, в лютому цього року у Тернополі пройшов семінар з питань податкового законодавства відносно роботи аграрних кооперативів. А буквально місяць назад «Мрія» разом з ЛАДС провели екскурсію по найбільш успішним кооперативам Західної України для початківців.

Читайте також: Заручники їжі: найгучніші харчові скандали останніх років

Президент Українського кооперативного альянсу Зиновій Свереда каже, що було б доцільніше робити наголос на  навчанні кооперації на «місцях» у вигляді семінарів чи курсів. Але паралельно потрібно запускати програми підготовки керівників та фахівців для аграрних кооперативів на базі «аграрних» вишів, по всій території України.

Неформальною освітою аграрних кооператорів займаються також і міжнародні організації, що надають технічну допомогу українським аграріям. Зокрема, 7-8 серпня Продовольча організація  ООН, Європейський банк реконструкції та розвитку спільно із Сумським національним аграрним університетом провели семінар у Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS). Фахівці FAO, Rabo Development, ЄБРР навчали кооператорів юридичних аспектів діяльності кооперативів в Україні та світі та інструментів аналізу ринків продукції, яку вони вирощують. Та як формувати мету та стратегію діяльності кооперативів, взаємодіяти між собою при реалізації поставлених завдань.

Читайте також: Україна аграрна: закупівельні ціни від переробників поки залишаються стабільними

Без психології та історії не обійдуться

Василь Мартюк наголошує, що керівників та рядових працівників кооперативу потрібно навчити всім нюансам законодавства України, а також дати знання з економіки. Особливо це стосується кооператорів, які тільки будуть працювати. Практикуючим часто достатньо просто роз’яснити певні нюанси податкового законодавства, для чого достатньо провести «на місцях» семінар або короткий курс.

Як і майбутнім, так і практикуючим кооператорам потрібно постійно пояснювати, чим сучасний кооператив відрізняється від радянського колгоспу. Також потрібно розповідати про історію кооперативного руху в Україні, та принципи його розвитку. «Основне – аби люди усвідомили кооперативні принципи, і дотримувались їх у своїй роботі», - говорить фахівець.

Василь Говгера запевняє, що знання як з економіки неодмінно допоможуть кооператорам у реалізації довгострокових проектів з розвитку об’єднань. Але не треба забувати й про психологію взаємодії в середині колективу. Експерт пояснює, що в українському законодавстві є норма, що пайовик може вийти зі складу кооперативу. У випадку з неприбутковими обслуговуючими кооперативами така обставина  не є критичною. Але якщо йдеться про реалізацію довгострокових проектів, наприклад побудова кооперативного елеватора, важливо вміти утримати пайовика. «Якщо кооператив будує елеватор, розрахований спочатку на 50 тисяч тон зерна, а потім зі складу кооперативу виходить декілька його членів, після чого об’єднання може згенерувати лише 40 тисяч тон зерна, то побудова такого  елеватору стане фінансово невиправданою», - пояснює Говгера.

Фахівець наголошує, що навіть у найбільших європейських кооперативах, що мають довгострокові стратегії розвитку, є проблема утримати у своєму складі «старих» учасників кооперативу.  «Голандський молочний кооператив Campina працює уже понад 120 років, і одночасно реалізовує декілька програм з довгострокового розвитку. Але кожного року учасників кооперативу збирають та пояснюють необхідність подальшого перебування у складі об’єднання, переконують у фінансовій доцільності членства в кооперативі», - каже Говгера. Він також наголошує, що лише керівник кооперативу зможе переконати учасників надалі залишатись в складі об’єднання. Але для цього керівник має вміти  чітко визначити цілі розвитку кооперативу, і вже на основі цього мотивувати членів об’єднання. А для цього, власне, і потрібні знання з психології, або ж економіки. Аби за потреби задіяти «і батіг, і пряник». Аби вийти з тієї ж самої Campina, учасник кооперативу муситиме виплатити достатньо велику суму штрафу, яка може суттєво перевищувати суму річного доходу від участі в кооперативі. Тут якщо не спрацює психологія, то спрацює економіка.

Читайте також: Відсортовані підприємства: чи знайдуть аграрні ДП своїх нових покупців?