Поради експерта: як правильно вибрати сошник для сівалки?
Спочатку згадаймо, які ж завдання взагалі ставляться перед сошником. По-перше, він має формувати й очищати посівне ложе та укладати на нього насіння. Важливе при цьому ще й дотримання заданої глибини. Також сошники повинні гарно самоочищатись, довго служити при низьких затратах на обслуговування та забезпечувати гарну якість роботи на швидкості до 20 км/год. І це не кажучи про такі вимоги сьогодення, як захист від каміння, швидке регулювання тиску на ґрунт при зміні умов роботи та вдавлювання насінин у дно борозни і прикриття їх достатньою кількістю розпушеного ґрунту. Так, ви не помилились – це все вимоги до сошників, і з кожним днем вони зростають.
Сошники поділяються на дві групи – наральникові та дискові. Останні, в свою чергу, бувають однодискові та дводискові, а наральникові діляться на анкерні, долотоподібні та лапові.
Тенденції розвитку сільськогосподарської техніки вказують на те, що сьогодні анкерні сошники стають усе менш популярними, а долотоподібні використовуються лише у певних умовах. Майже 85% усіх сівалок виробники оснащують сьогодні дисковими сошниками, оскільки вони легше пристосовуються до різних умов роботи.
Але давайте не будемо списувати анкерні сошники на звалище історії. Ми забуваємо, що виробники сівалок проектують свої машини для тих кліматичних умов, де працюватиме основний споживач. Так, анкерні сошники не підходять для технологій No-till, бо вони все ж трохи розпушують і перемішують ґрунт, а це призводить до окислення органічних речовин у ньому, виділення СО2, потрапляння в рядок насіння бур’янів. Проте є й переваги: можливість вносити стартові добрива окремо від насіння, здійснювати смуговий висів, збільшуючи площу живлення культурних рослин. Анкерним сошникам потрібен менший тиск для того, щоб працювати на полях з великою кількістю пожнивних решток. При цьому вони краще витримують задану глибину висіву без зменшення робочої швидкості, а це вже збільшення продуктивності висівних агрегатів та, відповідно, зменшення їх потреби. І ще один плюс. Анкерні сошники, на відміну від інших, невибагливі до ступеня подрібненості соломи, її можна залишити навіть цілою, аби лиш стійки сошників не нагортали перед собою масу.
Тепер повернімося до кліматичних умов. Наприклад, виробники сівалок канадського регіону використовують в основному анкерні сошники. У США на сівалках можна зустріти і анкерні і дискові, а в країнах Південної Америки, таких як Бразилія, Аргентина, – тільки дискові сошники. Висновок напрошується сам. У регіонах із прохолодним кліматом анкерні сошники дадуть ґрунту можливість швидше прогріватися, але в посушливих краях – це надмірне випаровування вологи, якої й так не вистачає. Тому важливим при купівлі сівалки є питання, під яку кліматичну зону створювалась машина і де їй прийдеться працювати.
Розгляньмо і особливості експлуатації анкерних сошників. Вони непогано очищають посівне ложе, не вдавлюючи в нього пожнивні рештки, і їх легко переобладнати на стрічкову сівбу. Завдяки гострому куту входження в ґрунт такі сошники добре витримують задану глибину ходу, і їм не потрібен великий тиск для заглиблення. Хоча все ж таки бажано тиск централізовано регулювати, щоб швидко пристосовувати анкера до зміни умов роботи, особливо щільності ґрунту. Не менш важливим є й механізм захисту від пошкоджень камінням, бо анкерні сошники дуже погано це сприймають. Плюс – використання швидкозмінних чавунних наконечників, строк служби яких і так великий, значно скорочує затрати на технічне обслуговування.
І декілька слів про робочу швидкість. Хтось каже, що анкерні сошники працюють на швидкості до 10 км/год., ще хтось скаже – більше. Давайте не забувати, що ці сошники все ж краще працюють у помірному кліматі, на важких, попередньо підготовлених ґрунтах з достатньою кількістю вологи, і саме на таких ґрунтах вони зможуть реалізувати всі свої переваги. Так, звісно, і технологія прямого висіву для них не проблема, але якщо ґрунт і, особливо, клімат це дозволяє.
У посушливих місцях, де основною метою є збереження вологи, краще себе зарекомендували дискові сошники. Вони добре копіюють рельєф поля, мінімально пошкоджують поверхню ґрунту і при достатньому тиску висівають у велику кількість пожнивних решток. При цьому, на відміну від анкерних сошників, мають менший тяговий опір. Дискові сошники дають змогу встановлювати спеціальні притискні пристрої для покращення контакту між насінням і ґрунтом. Ще однією перевагою є можливість працювати на швидкості до 20 км/год.
Дводискові сошники формують V-подібну борозну. Диски встановлюють під кутом 3° до напрямку руху. Деякі виробники зміщують назад один диск відносно другого приблизно на 2,5 см. Це зменшує їх знос та покращує прохідність і очищення.
Однодискові ж сошники працюють за принципом дискової борони. Їх установлюють під кутом 3-7°, завдяки чому вони під час руху відсовують пожнивні рештки і верхній шар ґрунту трохи вбік. За диском розміщується борозенок, який формує посівне ложе. Такі сошники дозволять працювати з більш вузькими міжряддями, але дуже вимогливі до очистки. При налипанні ґрунту на диск відбувається витягування насіння з борозни. В ролі чистиків таких сошників добре зарекомендували себе пластикові диски зі зміщеним центром обертання.
Дотримання дисковими сошниками заданої глибини укладання насіння багато в чому залежить від способу кріплення їх до рами сівалки. При застосуванні балансирної підвіски точка повороту повідка, на якому закріплено сошник, міститься попереду, а опорний ролик -- позаду. З такою схемою неможливо точно витримувати задану глибину. Кращою в цьому сенсі є паралелограмна підвіска сошника. Хоч така система і складніша, але завдяки розміщенню опорних роликів поруч із дисками досягається краще дотримання заданої глибини висіву.
Великий вплив на рівномірність ходу дискових сошників справляє і система регулювання тиску. При наявності великої кількості пожнивних решток та на твердих ґрунтах тиск на сошники потрібно збільшувати для кращого заглиблення. При цьому опорні котки обмежують надмірне опускання сошників. В однодискових сошниках частину тиску може брати на себе очисний диск або ролик. І тут знову краще себе проявляє паралелограмна підвіска. Поводок балансирної підвіски при великому навантаженні може прогинатися. Щоб вирішити проблему, виробники йдуть найпростішим шляхом – просто збільшують переріз повідків, але ж це збільшує вагу машини. Цікавий також варіант розміщення двох однодискових сошників на одній паралелограмній підвісці.
За укладання насіння в дискових сошниках найчастіше відповідає притискний ролик, якщо він міститься за сошником. Маючи достатній тиск, він вдавлює насіння в дно борозни, чим сприяє підняттю вологи з нижніх шарів ґрунту. В деяких випадках можливе використання пружинних штригелів, які вирівнюють поверхню і запобігають запливанню посівного ложа. А ще кращий варіант – поєднання роликів і штригелів.
Розглядаючи дискові сошники, часто звертаємо увагу на таке поняття, як тиск сошників на ґрунт. Тут, здавалося б, усе просто, та й сказано вже немало, але ще трохи нюансів. Правильно відрегульований тиск – це стала глибина укладання насіння, а відхилення цього параметру на ±10 мм призводить до втрати майже чверті врожаю. Як правило, в сівалках, де опорний ролик розміщено за сошником, тиск на останній постійно великий. Зверніть увагу також на те, що при роботі таких машин на легких, розпушених ґрунтах опорні ролики повинні бути широкі для запобігання надмірному заглибленню. Регулювати тиск на сошники можна за допомогою пружин, гумових амортизаторів у точках повороту механізмів підвіски, але, особливо якщо у вас різні умови роботи, краще віддати перевагу гідравлічним централізованим системам.
Захист дискових сошників від наїзду на камені теж потрібен. При непостійному тискові на сошник цю функцію виконують пружини, а при сталому – гумові втулки. Сучасні системи захисту дозволяють сошникам відхилятися до 15 см вгору при наїзді на перешкоду та допускають бокові коливання. І знов одне «але». При великому куті встановлення дисків, що характерно для однодискових сошників, бокові коливання повинні бути мінімальними, бо це призведе до неоднакових міжрядь.
У питаннях технічного обслуговування дискові сошники також невибагливі. Сучасні конструкції служать достатньо довго, а їх підшипникові вузли, як правило, проживають весь цей строк без заміни та обслуговувань. Дводискові сошники може заклинювати через потрапляння в них камінців, рішення – використання зміщених один відносно одного дисків. Однодискові сошники працюють несиметрично й через постійний односторонній тиск із часом можуть зближуватися один з одним, утворюючи ефект подвійного рядка. Їх позиції потрібно контролювати і в разі потреби регулювати. А тепер запитання. Який, на вашу думку, відсоток сівалок приходить із заводу з правильно розміщеними сошниками? Відповідь: приблизно 15 %. Тому, придбавши нову сівалку, не полінуйтеся звернути увагу на розміщення сошників і, при необхідності, переставте їх на рамі, щоб отримати рівномірні міжряддя.
Ще одна особливість експлуатації дискових сошників. Для кращої роботи дводискових перед ними потрібно встановлювати турбодиск (катер). При роботі на нормальних ґрунтах краще використати хвилясті турбодиски, а на глинистих, перезволожених – плоскі.
Розглядаючи як варіант можливість працювати долотоподібними (лаповими) сошниками, можна відзначити, що вони добре впоруються з твердими ґрунтами і великими шарами мульчі. Такі сошники працюють за принципом лапи культиватора і самостійно заглиблюються в ґрунт завдяки гострому куту входження, а це дає змогу працювати на підвищених швидкостях. Такий сошник легко переобладнати для висіву одночасно у два рядки та встановити на ньому індивідуальну систему захисту від перенавантажень.
Існує два способи утримання заданої глибини висіву при використанні долотоподібних сошників. Перший – сошники заглиблюються й утримуються в заданому положенні рамою. Такий спосіб конструктивно легший, але потребує кращої підготовки поля – воно має бути рівне. Другий варіант передбачає встановлення за кожною лапою копіювальних роликів, які обмежують заглиблення та дозволяють повторити всі нерівності рельєфу. Перевага цього варіанту – не потрібні прикочувальні котки. Цю функцію виконують копіювальні ролики.
Останнім часом виробники сівалок ведуть активні роботи з упровадження дисково-анкерних сошників. Така конструкція поєднує універсальність дискового сошника з якісним формуванням посівного ложа анкером. У комбінації з диском анкер може добре копіювати рельєф поля, витримуючи рівномірність глибини, і в той же час має можливість стрічкового висіву. При роботі такого сошника утворюється хрестоподібна борозна, в яку з одного боку можна класти насіння, а з другого – добрива. А це краще, ніж сипати їх разом, як у дискових сошниках.
Тож сказати точно, який сошник кращий, неможливо. Всі вони знаходять своє застосування. При виборі сошника спочатку потрібно точно оцінити умови вашого виробництва – клімат, типи ґрунтів, рельєф. Наступний крок – поставити правильні завдання: технологія виробництва культури, який спосіб утримання ґрунту планується, як вноситимуться добрива, чи потрібна нам висока продуктивність за рахунок швидкості або за рахунок кількості агрегатів тощо. Тільки зваживши на всі ці фактори, ми зможемо вірно вибрати саме той сошник.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0