Перспективний аналіз: що потрібно для розвитку українського агробізнесу

Колонка підготовлена для Agravery.com в рамках програми AgriMBA

Передумови розвитку

На сьогоднішній день аграрну галузь в Україні представляють 13 професійних асоціацій та  близько 45 тис. підприємств різної форми власності. Для подальшого розвитку цієї сфери необхідно, по-перше, політичне лобіювання інтересів галузі, підтримка певної політичної фракції, яка, як мінімум, контролюватиме аграрний комітет у Верховній Раді. А по-друге, треба розробити стратегію розвитку.

В ідеалі має бути так: аграрний комітет розробляє стратегію і пропонує виробникам розглянути її і внести зміни, якщо це можливо. Стратегія має бути вибудувана таким чином, щоб галузь стала конкурентноздатною: щоб ми не просто експортували 30-40 млн тонн зерна на рік, а, скажімо, займали 20%-ву частку світового ринку біопалива.

Така стратегія має бути розроблена на довгострокову перспективу. 10 років – це занадто короткий термін. Навіть для того, щоб вивести нову породу чи сорт пшениці, треба 20-25 років. Тому стратегія повинна бути складена на 25-30 років з чіткими вказівками на кожен рік.

Дві стратегії

Існують дві найпопулярніші стратегії в аграрному виробництві:  стратегія золотої середини та «maximum input-maximum output». Перша актуальна для ринків з мінімальними дотаціями або взагалі без дотацій. Вона передбачає проведення розрахунку - скільки потрібно інвестувати в один гектар, щоб отримувати ту урожайність, яка, як мінімум, гарантуватиме точку беззбитковості. Далі необхідно заключати ф’ючерсні та форвардні контракти для того, щоб продати 70-75% від того, що компанія може виростити.

10 років – це занадто короткий термін для стратегічного планування. Навіть для того, щоб вивести новий сорт пшениці, треба 20-25 років

Суть другої стратегії полягає у наступному: чим більше інвестувати у розвиток, тим більше можна отримати в результаті. Одна з компаній з іноземним капіталом, яка працює на території України, обрала саме цю стратегію. У 2009 році вона мала $100 млн прямих операційних збитків, оскільки ціна на пшеницю в Україні знизилася , а укладених форвардних договорів не було. Але внаслідок проведення реорганізації вже у липні 2011 року організація вийшла на чистий прибуток у $1,1 млн та об’єдналась з іншою компанією.

Для успішної реалізації стратегії компанії варто розповідати про свої досягнення публічно - адже за рахунок цього підвищується ціна акцій та ринкова капіталізація. А це, в свою чергу, дозволяє залучати кошти і рухати бізнес вперед.

При цьому варто зауважити, що західноєвропейський ринок дуже конкурентний. Тому в найближчій перспектив нам потрібно брати курс на доступні нам ринки Середнього Сходу та Африки.

І, нарешті, дійсно якісну продукцію можна виробляти тільки на якісному обладнанні за сучасними технологіями. Наприклад, сертифікованих сховищ для зерна в Україні – лише на 24-30 млн тонн, а збираємо ми 56 млн тонн. Висновки очевидні: для підвищення конкурентоспроможності потрібно інвестувати в обладнання.

Енергонезалежність в тренді

На початку 90-х років США були забезпечені енергетичними ресурсами на 82%, у поточному році – на 90%, а до 2022 року планують стати енергетично незалежними за рахунок виробництва біопалива. Із 330 млн тонн кукурудзи у США 230 млн іде на виробництво біоетанолу. Є прогнози,  що за 10 років виробництво біопалива в Китаї, США, країнах ЄС виросте на 67%.

Для успішної реалізації стратегії варто розповідати про свої досягнення публічно - так підвищується ціна акцій та ринкова капіталізація

Таким чином, країни, які раніше нарощували виробництво сільгосппродукції, тепер переключилися на глибинну переробку. І якщо 10 років тому 52% сировинного матеріалу вироблялося країнами, що розвиваються, то до 2022-го ця частка складе 63%. США, Китай, ЄС свідомо передають право виробляти сировину таким країнам, як Україна, а самі займаються глибинною переробкою.

США оцінюють політичні ризики енергозалежності від інших країн і приймають рішення про підтримку власної біотанолової галузі шляхом дотацій. Так, у 2012 році США збільшили дотації з 35 до 47 центів на один літр біопалива.

Крім того, для розвитку біогалузі США та Західна Європа зобов’язали заправні комплекси і компанії з кожним роком нарощувати вміст біопалива у загальному паливі. В українському законодавстві також було прописане збільшення частки біопалива в пальному на 1% щороку. Але це не було затверджено в парламенті, адже там наразі відсутнє лобіювання інтересів аграрної сфери.

Польща винайшла свій метод енергозбереження: купує українську солому для створення суміші, яка економить витрати вугілля. Лише за останні 10 років поляки побудували сім нових теплових станцій, в основному біля кордону з Україною.  В Україні ж із 56 млн тонн соломи практично нічого не переробляється на біопаливо. Щоб змінити цю ситуацію, також потрібні законодавчі зміни.