Непрофільні корови: навіщо HarvEast та «Даноша» тримають молочну худобу

Молочне скотарство вважається однією з найневдячніших справ серед аграріїв – повільно окуповується та потребує значні інвестиції. Крім того, ним не можна займатися між іншим. Щоб отримувати прибутки, виробництво треба постійно оновлювати. Але серед великих компаній є ті, що, маючи інший головний профіль, все ж таки тримають невелику молочну ферму. Agravery.com розпитав про це дві агрокомпаній – найбільший східноукраїнський агрохолдинг HarvEast та одного з найпотужніших гравців на ринку свинини, компанію «Даноша».

Зробити виставку

Для одного з найбільших виробників свинини (займає третє місце в Україні серед виробників свинини за кількістю свиноматок — 14 тис. голів) данської компанії «Даноша», що працює в західних областях України, молочний бізнес – данина уподобанням її засновника, Тома Аксельгаарда, який до 1990-х років займався фермерством в Данії, і мав на своїх фермах ВРХ. «Його досвід та знання,  а також бажання зробити щось корисне для інших людей спонукали його почати розвивати сільське господарство в країнах Східної Європи. Почалося все зі свинарства, проте як в Польщі так і в Україні, є корівники», - говорить Крістіан Брокоп, генеральний директор компанії. За його словами, основною метою створення корівника в с. Студінка Калуського району було бажання наочно показати, яким чином ведеться господарство такого типу у данський спосіб.

Том Аксельгаард, фото landlord.ua

«Мабуть, основною рушійною силою було бажання створити зразкову ферму з гарними приміщеннями, сильним поголів’ям, де б можна застосовувати передові технології в утриманні молочних порід ВРХ. То не є велика ферма, проте коли туди заходиш, найбільше вражає чистота і порядок і наскільки все добре організовано», - говорить Брокоп.

У 2014 році «Даноша» завезла 100 голів вагітних нетелів голштино-фрізької породи чорно-білого кольору з Угорщини, а у 2015 році – ще 66 голів вагітних нетелів. «Звичайно, протягом роботи, деяких вибраковували, поголів’я оновлювалось. Скоро уже майже три роки роботи ферми, і на даний момент є нетелі, які народилися і виросли на Студінці. На даний час у нас є 158 дійних корів, решта нетелі, телята. Загалом на фермі утримується 250 голів», - розповідає Петро Нечипор, керівник корівника. Молоко компанія постачає на Богородчанський молокозавод - 4 тони на день.

За словами Крістіана Брокопа, цей проект не можна назвати соціальним. «Хоча деякі переваги ми можемо бачити зараз. Нам довелося максимально обмежити доступ до свиноферм у зв’язку з посиленням системи біобезпеки та загрозою АЧС в Україні, а це, в принципі, суперечить тому, як ми хочемо працювати. Адже ми хочемо бути відкритими. І зараз уже помітно, що просто чудово, що у нас є корівник, де ми можемо відчинити двері для відвідувачів, які в свою чергу, можуть погладити теляток, понюхати корм», - каже він. Інвестувати в розширення поки що компанія не планує. «Намагаємося оптимізувати виробництво, допомогти народитися новим нетелям, які доповнять основне поголів’я, щоб в кінцевому результаті у нас була ферма, яка добре функціонує», - говорить генеральний директор «Даноші». Назвати фінансові показники корівника в компанії відмовилися, але, за інформацією Agravery.com, молочне тваринництво не приносить «Даноші» ані особливих прибутків, ані особливих збитків.

Спадок Ілліча

Агрохолдінг HarvEast був створений в 2011 році на базі сільськогосподарських активів ММК ім. Ілліча, якому, зокрема, належало одно з найбільших в Україні молочних стад – 13 тис. корів. Цю цифру в інтерв’ю «Коммерсанту» називав тоді в.о. генерального директора компанії Дмитро Скорняков.  Зараз цифра набагато менша – близько трьох тисяч корів, які утримуються на п’яти фермах та виробляють близько 20 млн. літрів на рік. Молоко постачається, зокрема, «Лакталіс» (ТМ «Президент»).

Втім, для HarvEast, який в перші роки позбавився багатьох отриманих у спадок від ММК напрямків – рибоводство, свинарство, вівчарство, гусячих ферм та грибних плантацій, це не замало. «Доісторичні ферми ми закрили. Пропонували їх віддати – обіцяли і корів, і запас кормів тощо, але люди рахувати та відмовлялися. У нас залишилися лише хороші ферми, з нормальними технологіями, які приносять якійсь прибуток», - розповів Дмитро Скорняков Agravery.com.

Дмитро Скорняков.

Напрямок збитковий, але минулого року, за словами Скорнякова, вийшов приблизно в нуль. Відповіді на питання «навіщо компанії молочне скотарство» в компанії дві. «Якщо відповідати з точки зору бізнесу, це нецікаво. Але, як говорять наші британські консультанти, без тваринництва нема кому тримати фермера у тонусі, все надто просто. Але в останній рік молочне скотарство вийшло в нуль і я намагаюсь себе переконати, що люцерна покращує якість грунтів, гній так само», - жартує генеральний директор HarvEast. Крім того, закривати ферму зараз – мати проблему з владою області.

Розвивати напрямок Скорняков не збирається – говорить, що не вважає це профільним для HarvEast та навіть додає, що якщо компанія не отримає дотацій, закриття стане неминучім: «На дотації ми подавали, нас внесли до списку, але нічого не виплатили. Маємо вхідний НДС, який використовуємо. Але зараз він закінчиться і напрямок покаже одразу мінус 20%. Це зразу зробить молочний бізнес нерентабельним та його доведеться прикрити». Але компанія сподівається, що віддадуть.