Коли молокопереробник згоден платити більше за молоко?

Ціна на молочну сировину постійно змінюється. В зимовий період вона зростає, а в літній знижується. Тому формування ціни на молочну сировину є постійним процесом – таким собі торгом між виробником та переробником. Звісно, кожен хоче отримати найприйнятнішу для себе ціну.

Я працюю на стороні молокоперобника (з загальних 5 років в молокопереробній галузі 2,5 роки я відповідав за заготівлю молока) та знаю, як молокопереробні підприємства обирають найцікавішу для себе ціну і за що вони готові платити більше.

Почати потрібно з того, що для будь-якого молокопереробника молоко ділиться на дві групи – молоко від населення та молоко від сільськогосподарських підприємств. Саме тут ціна і має найбільше розходження. Ціна на молоко від населення є завжди нижчої. В середньому по року в два рази. І питання тут не в тому, що молокопереробники намагаються “нагріти руку” на бідних селянах.

Ви логічно запитаєте: чого ж тоді така різниця? Невже молоко від бабусі це інше молоко? Чому ціна вдвічі нижча за по суті один і той же продукт? Для прикладу візьму середні ринкові ціни на молоко в Чернігівській області в липні місяці цього року. Середня ціна на молоко від особистих господарств населення складала 3,75 грн. В той час як від с/г підприємств 7,50 грн. Перш за все, ціна на молоко від фізичних осіб йде без ПДВ, від підприємств з ПДВ. Знімаємо ПДВ з ціни 7,50 і отримуємо ціну в розмірі 6 грн. Різниця одразу стає не такою разючою. Йдемо далі... Переходимо до якості молока. В середньому на молоко другого гатунку (яким є молоко від населення) від с/г підприємств ціна знижується на 1-1,5 грн. за літр. Віднімаємо від 6 грн. і ціна стає ще більш наближеною до ціни за молока від населення. Далі беремо транспортні затрати, кількість молока і тд і тп. і стає зрозумілим, чому молокопереробні підприємства платять більше за молоко від агропідприємств.  

Проте, я переконаний, що вихід для селян є – це кооперація. Звісно, для цього треба пройти не легкий шлях, але результати себе виправдають. Це показують позитивні приклади таких собі success stories від десятків діючих молочних кооперативів по всій Україні. Які переваги отримують особисті господарства населення я стисло поясню.

З ціною на молоко від населення розібрались, давайте перейдемо до того, чого різні підприємства мають різну ціну на вироблену ними молочну сировину.

Ціна на молоко залежить від його якості. В сучасних умовах, на моє глибоке переконання, саме якісний продукт є запорукою стабільних продажів та, як наслідок, розвитку виробника. Якісну продукцію хочуть бачити всі – трейдери, імпортери, інші переробні підприємства та кінцеві споживачі. Окрім цього, постійно посилюються вимоги до виробництва харчових продуктів. HACCP стає обов’язковим. Китай вводить сертифікації на харчові продукти, вихід на Європейський ринок супроводжується найжорсткішими акредитаціями. Саме тому за якісне молоко готові платити більше. І саме тому (але не виключно), ціна на молоко від одного с/г підприємства до іншого варіюється, інколи навіть дуже.

Наступний фактор, на який я звертав би увагу, це кількість молока та логістика по його транспортуванню на виробничі потужності. Тут все просто: чим більше молока та чим менше плече його доставки, тим вищу ціну може запропонувати молокопереробник.

Третім важливим чинником, на який варто звернути увагу перш за все виробникам, є коливання кількості молока протягом року. На жаль, багато виробників мають значні коливання надоїв між зимовим та літнім періодами. Я працював з виробниками, які влітку здають по три тонни молока, а в зимовий період ледве дотягують до трьохсот літрів. При такій ситуації виробник повинен чітко розуміти, що про довгострокову співпрацю він може розмовляти тільки з географічно найближче розташованими молокопереробними підприємствами. Адже завод, який згоден їздити на ферму в період “великого” молока, не буде нести збитки для транспортування значно меншої кількості. У будь-якого відділу заготівлі задача привозити молоко з мінімальними затратами на літр.

Останньою складовою у формуванні ціни є кількість разів приймання молока з ферми на добу. Особливо це стає актуально в літній період. Всі знають, що молоко є продуктом з коротким терміном придатності і його швидка та своєчасна доставка є чи не найважливішим чинником для виробництва якісної продукції. В багатьох фермах не вистачає обладнання для зберігання молочної сировини. Наприклад, ферма дає три тонни молока, а молокоохолоджувачі розраховані на дві. В такому випадку молокопереробник буде нести додаткові витрати по доставці молока окремо після ранкового та вечірнього доїння.

Вищеперелічені складові формування ціни на молоко є ключовими. Звісно, як і в будь-якій справі, існує безліч нюансів і однакові, на перший погляд, по всім вищепереліченим параметрам ферми, можуть мати різну ціну. Проте, саме ці фактори можуть слугувати основними орієнтирами для заготівельника під час вибору молоковиробника для подальшої співпраці.

Хочу повернутись до переваг, які отримують фізичні особи в разі вступу в молочний кооператив. Перше, гуртом здається більше молока, тому можна вимагати вищу ціну. Друге, молочні заводи згодні надавати молокоохолоджувачі та нести трати по облаштуванню молокоприймальних пунктів, а тому якість виробленого молока стає вищою – знову ж таки й вища ціна. Третє: коли завод має договірні відносини не з сотнями фізичних осіб, а з конкретним кооперативом, то він більше зацікавлений у взаємовигідному вирішенні питань, адже в іншому випадку одразу ризикує втратити велику кількість молока.