Хочу бути аграрієм: як стати агрономом?

Рік за роком в Україні виробляють рекордні обсяги сільськогосподарської продукції, а аграрний експорт є вкрай важливим джерелом надходження валютної виручки в країну. Однак високі виробничі результати могли залишатися тільки мріями, якби не професіоналізм та відповідальне ставлення до своєї справи кожного окремого працівника в сільському господарстві. Agravery.com та агрохолдинг HarvEast продовжують серію публікацій про ключові професії в агросекторі. Ми будемо розбиратися — як стати найкращим у своїй агро-спеціальності та за якими критеріями обирати роботодавця своєї мрії. Досвідчені фахівці поділяться рецептами успіху та особливостями роботи у тій чи іншій професії, викладачі навчальних закладів порадять де здобути потрібні знання, а керівники компаній та рекрутери розкажуть наскільки затребуваними сьогодні є представники різних агро-професій, та чи є їм місце в агробізнесі у майбутньому.

У попередніх публікаціях Agravery.com розповідав про те, які кроки необхідно здійснити на шляху до професії механізатора та водія. Сьогодні з'ясуємо як побудувати кар'єру агронома.

Ключові професії агросектору вимагають тривалого перебування в полях, і агроном не є винятком, хоча й має чимало роботи поза посівними ділянками. До основних обов'язків агронома входить розробка та дотримання технологічних операцій, контроль за виконанням робіт, постійний моніторинг стану посівів. Останній зумовлює ненормований графік у сезон, адже рослини не ростуть за вказівкою лише з 9 до 18 годин. «Виїжджаємо на роботу о 5 ранку, додому повертаємось о 8−9 вечора. Треба жити в полях, адже доводиться постійно слідкувати за станом рослин, вчасно реагувати, якщо їм чогось бракує або ж виникли якісь проблеми», — розповідає агроном з насінництва агроцеху № 20 дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» агроходингу HarvEast Антон Григоренко. І лише з листопада по лютий агрономи залишають поля, вивчають технологічні карти, планують роботу на наступний рік, беруть участь у тренінгах та навчаннях.

Антон Григоренко, агроном з насінництва агроцеху № 20 дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» агроходингу HarvEast. фото: пресслужба HarvEast.

У великих компаніях до виробничого процесу залучають одразу декількох фахівців з різною спеціалізацією. Так, польовий агроном в цілому контролює виробничий процес, слідкує за проведенням агротехнологічних операцій. Агроном із захисту рослин моніторить стан посівів, його задачею є виявлення хвороб, шкідників та усунення їх відповідним способом, контроль за приготуванням маточного розчину пестицидів. Агроном-агрохімік у своїй роботі більше зосереджений на аналізі ґрунтів та підборі добрив. Агроном з насінництва спеціалізується на вирощуванні гібридів, його мета — отримати якісний посівний матеріал.

Якою є ціна рішень агронома?

Власник СФГ «Зоря», що на Волині, Степан Сайкевич наголошує, що рівень відповідальності агрономів досить високий. Особливо це стосується спеціалістів невеликих господарств, де від однієї людини залежить все. Якщо, скажімо, агроном не зорієнтувався у погодних умовах і зорав перезволожений ґрунт, то потім у ньому може забракнути вологи для нормального розвитку посівів, говорить Степан Сайкевич. Важливо вдало підібрати сорти для вирощування, враховуючи районування, особливості ґрунту, попередників та багато інших важливих показників. Норма висіву теж відіграє вирішальну роль в отриманні запланованих виробничих результатів. Зріджені посіви зумовлюють меншу врожайність та сприяють інтенсивному росту бур'янів, які отримують кращий доступ до сонця. Загущені посіви теж «б'ють» по урожайності, за вологої погоди рослини сильно уражаються хворобами. Такі помилки призводять до збільшення витрат на гектар (наприклад, на купівлю додаткових пестицидів), яких можна було б уникнути.

Агроном HarvEast Антон Григоренко вирощує сорти елітного насіння, гібриди кукурудзи, соняшнику та ріпаку. Спеціаліст пояснює, що робота з таким матеріалом дуже відповідальна — невірно підібраний гербіцид може спалити рослину, і вартість питання в рази більша, ніж у звичайному агро-виробництві, бо витрати на батьківські лінії гібридів значні. Зауважує, що на ділянках, де вирощується урожай на насіння, важливо досягти генетичної чистоти гібридів, аби вони були стійкими до різних факторів — погодних умов, впливу гербіцидів тощо. Для досягнення генетичної чистоти, зокрема, слід особливо ретельно дотримуватись просторової ізоляції між культурами.

З якими труднощами стикаються агрономи?

Здавалося б, робота в полі передусім вимагає чимало фізичних зусиль. Іноді через погодні умови доводиться працювати навіть вночі. Але наприкінці дня переважає моральна, а не фізична втома, ділиться Антон Григоренко. «Є багато нервових моментів, десь не встигаємо, щось не виходить», — зауважує агроном HarvEast. Наприклад, клопоту можуть завдати поломки техніки, які іноді не дозволяють вчасно провести обробіток.

Як уже зазначалось, одним з обов'язків агронома є здійснення контролю за якістю робіт у полі. Відтак з кожним механізатором слід знайти спільну мову. «Наприклад, одній людині поясниш як зробити правильно, і ти знаєш, що вона саме так і зробить. А когось іншого доводиться контролювати», — зазначає Антон Григоренко. Наразі він є наймолодшим фахівцем з агрономії у компанії, однак його вік не є перешкодою. «Навіть якщо за віком механізатор годиться мені в дідусі, я спокійно пояснюю йому що і як треба зробити, він розуміє мене і працює як треба», — зауважує агроном HarvEast. Каже, що робота в колективі має бути злагодженою, адже якщо хтось один «випадає з колії», то це негативно впливає на результат усіх.

Як правило, агрономи працюють за заздалегідь розробленою технологічною картою. Однак, залежно від ситуації в полі, доводиться під власну відповідальність корегувати цей план. «Якщо немає необхідності у проведенні якоїсь операції із затвердженої технологічної карти, то ми її не проводимо. За протилежної ситуації, коли треба здійснити незапланований у карті обробіток, то ми узгоджуємо його з керуючою компанією», — розповідає Антон Григоренко. При цьому наголошує, що найскладніше в його роботі якраз таки приймати рішення, адже якщо припустився помилки, то виправити її неможливо. При цьому професійна інтуїція відточується роками. «В університеті ми вивчали різні хвороби, обробіток ґрунту, внесення засобів захисту рослин. Однак не навчились головному — коли саме ухвалювати рішення про цей обробіток. Нас навчали робити все по списку, але в ньому не було зазначено, що щось робиться ось так, а щось інакше, і за яких саме умов», — зізнається ще недавній випускник аграрного вишу.

Антон Григоренко говорить, що на практиці робота виявилась складнішою, ніж він уявляв її у студентські роки. Однак старші колеги поділились із ним своїм досвідом. «Я від кожного потроху черпав знання. Спочатку ти послухаєш дві точки зору, потім у тебе з'являються власні висновки, ти бачиш як можна щось зробити інакше і краще», — розповідає агроном HarvEast. Всього за три роки роботи у компанії він виріс з позиції стажера, потім польового агронома та агронома із захисту рослин до більш відповідальної посади агронома з насінництва.

Які знання і навички потрібні агроному?

Базові знання з агрономії можна отримати у закладі фахової передвищої освіти (коледжі), після чого продовжити навчання в університеті. «Людина з вищою освітою і практичним досвідом не просто бачить якусь хворобу на рослині, а розуміє, який збудник її спричинив, як швидко і як далеко він поширюється, як він проникає в рослину, як відбувається зараження — від цього всього залежить вибір агротехнічних операцій, — зазначає професор кафедри фітопатології ім. акад. Ф. В. Пересипкіна НУБіП України Лариса Крючкова. — Вища освіта дозволяє мислити глибше, адже потрібно зануритися в суть проблеми, а не просто діяти за алгоритмом хвороба-пестицид».

Під час навчання чимало уваги присвячується вмінню діагностувати проблему. Для цього студенти проводять дослідження у лабораторіях. Викладач вишу також наголошує на необхідності виховувати у студентів екологічне мислення. Зокрема, це означає із менш загрозливими хворобами чи шкідниками боротись безпечними для довкілля методами — замість хімії використовувати біопрепарати, заздалегідь підбирати стійкі сорти, дотримуватись сівозміни. Якщо ж посівам загрожує серйозна небезпека, тоді вже, зазначає науковець, доводиться застосовувати агрохімію вкупі з правильно підібраною технікою.

Категорійний менеджер з гербіцидів та Оптинайт™ технології компанії Corteva Agriscience Галина Радзіцька зауважує ще декілька навичок, які сьогодні потрібні агроному. Серед них — знання основних технологічних агро-процесів, розуміння показників економічної ефективності виробництва, тайм-менеджмент, управлінські навички, базові знання іноземної мови тощо.

Безумовно, агрономи повинні вміти працювати з діджитал-технологіями. «У нашій компанії є відділ ГІС, його фахівці фотографують поля з квадрокоптерів і завантажують ці знімки на спеціальний портал із картою полів. По знімках можна визначити фазу достигання культури на окремому полі, виявити ділянки, де бракує добрив», — розповідає агроном HarvEast. І додає, що все одно важливо побачити ситуацію в полі на власні очі.

Зважаючи на всі особливості професії агронома, студентам важливо обирати для проходження практики ті господарства, де вони справді зможуть багато чому навчитись, опанувати програмне забезпечення, яке використовується в агрономії. «У нас агроном працює вже 10 років, володіє усіма тонкощами своєї справи. Але до цього він протягом 4−5 років пройшов школу у великому господарстві, де була сильна агрономічна служба», — зауважує голова СФГ «Зоря» Степан Сайкевич.

У численних господарствах вершиною кар'єри вважається посада головного агронома чи керівника підприємства. У великих агрохолдингах, що об'єднують десятки підприємств, кар'єрні перспективи ширші. Можна спочатку стати головним агрономом регіонального активу, а потім — директором департаменту з рослинництва.

Як обрати кращого роботодавця?

За даними порталу з пошуку роботи Work.ua, середня заробітна плата агронома складає 15 тисяч гривень, однак розмах зарплат становить від 9 до 30 тисяч гривень. В окремих компаніях залежно від рівня відповідальності агронома зарплата може бути вищою. Також агрономи можуть розраховувати на премію по завершенню сезону. На її розмір впливають урожайність та рентабельність вирощеної продукції.

Компанії готові брати на роботу студентів. Окрім профільної освіти, також потрібно мати посвідчення водія категорії «В». Зі свого боку деякі роботодавці пропонують потужний соціальний пакет та можливості для професійного розвитку: пільгове харчування, оплату житла при переїзді, участь у навчальних тренінгах й закордонні відрядження. Але при цьому знайти хорошого фахівця з агрономії доволі непросто.

Керівник департаменту персоналу Kernel Наталя Кульчицька зауважує, що нещодавнє опитування серед нових співробітників показало, що розмір заробітної плати — далеко не основний фактор при виборі місця роботи. Набагато важливіше «Бути частиною марафону першості», «Бути впевненим у завтрашньому дні», «Говорити з гордістю, де працюєш», розповідає експерт. За її словами, сьогодні на перший план виходять такі фактори, як статус роботодавця, професійний розвиток та можливість реалізації всередині компанії. «У нас багато можливостей для розвитку. І це не тільки про кар'єру, а й про можливість реалізовувати інноваційні проекти. Паралельно з офлайн-навчанням ми продовжуємо розвивати формат E-learning, поповнюємо базу вебінарів та курсів на корпоративному порталі розвитку Kernel HUB. Доступ до порталу має кожен співробітник, а пройти навчання можна в будь-який зручний час», — зазначає Наталя Кульчицька.

Керівник pr-департаменту агрохолдингу HarvEast Наталя Лехка підтримує експерта Kernel та доповнює: «Кожен роботодавець має піклуватися про забезпечення робітників такими умовами, які б максимально сприяли їх професійному розвитку та особистому комфорту. Тоді можна розраховувати на те, що кожен член команди буде викладатися в роботі на повну та досягати разом із колегами поставлених цілей. Так виграє і компанія, і працівник. Наприклад, HarvEast впроваджує багато інновацій, збираючи досвід та експертизу по всьому світу. Наші фахівці мають змогу відвідувати закордонні агро-підприємства, вчитися унікальним технологіям та розвивати свій рівень у досить вузьких напрямках. Це не тільки укріплює відносини між працівником та роботодавцем, а й робить максимально цікавою, амбітною особисту та професійну реалізацію фахівця в нашій компанії».

Чи зможе колись штучний інтелект повністю витіснити з поля агрономів?

Як бачимо, наразі ключовим активом компанії залишаються її співробітники. Але що буде за 10−20 років? Незважаючи на всеохоплюючу діджиталізацію виробничих процесів, експерти важко вірять у повну автоматизацію роботи агронома. Занадто багато місця в цій роботі займає прийняття швидких управлінських рішень на основі особистого професійного досвіду фахівця.

У пов'язаній із живими організмами діяльності алгоритми не замінять людину, переконана Галина Радзіцька. «Щороку змінюються погодні умови, змінюються й прояви тих чи інших збудників хвороб, постійно з'являються то одні, то інші види шкідників, а також бур'яни набувають резистентності до тих чи інших діючих речовин. Робот це все не прорахує. Людський фактор потрібен для того, щоб зрозуміти що нового з'явилося на полі та як це у подальшому контролювати», — пояснює категорійний менеджер Corteva Agriscience. З нею повністю погоджується агроном HarvEast Антон Григоренко: «Професія буде актуальною завжди, оскільки тільки людина може оцінити ситуацію на полі та ухвалити подальше рішення». Науковцям також не забракне роботи в агрономії. За словами професора кафедри фітопатології НУБіП Лариси Крючкової, вчені припускають існування 1,5 млн видів грибів, з яких наразі описано в районі 100 тисяч. Тож попереду ще чимало відкриттів.