Фактор «мінус» для українських бобових

Сьогодні до виробництва зернобобових як в Україні, так і у світі приділяється багато уваги. Не випадково минулий  рік ФАО офіційно оголосила роком зернобобових. Премія за їх вирощування та продаж постійно зростає.  Слід сказати, що по середній урожайності та валовому збору у світі лідирує квасоля, нут, горох, сочевиця і, найменше поки що,  займає віка. На першому місці по виробництву бобових, безперечно, Індія, на другому місці – Канада, яка за останні роки  все більше переходить на вирощування зеленої та червоної сочевиці і менше відводить площ під нут. Це дозволяє їм утримувати на сьогодні позиції лідера з вирощування сочевиці – наразі в цій країні зосереджено приблизно 1 млн га сочевиці. Що стосується Європи та центральної Азії, то найбільшими виробниками є Росія, Туреччина та Франція.  У Росії вирощують досить велику кількість нуту, проте він відносно невеликого калібру.

Найбільшими споживачами культур продовжують залишатися арабські країни. У раціон тамтешніх мешканців бобові входять щонаменше 5 разів на тиждень, а це до 35 кг на душу населення. Якщо подивитися на споживання у Європі та Центральній Азії, то там лідерами споживання є Туреччина, Сербія, Іспанія, Ізраїль, де  споживання на душу населення становить до 30 кг/рік. На сьогодні ми бачимо суттєві зміні цих цифр, адже у Європі дуже багато переселенців із азійських країн. Це стимулює країни пильніше придивлятися до цих культур і розширювати площі.

Що стосується місця України на світовій арені, то поки що по виробництву зернобобових ми займаємо лише 1% від загального виробництва. Серед нішевих зернобобових традиційно лідирує горох – це і кормова, і продовольча культур. На другому місці розташувалась квасоля,  а нут, маш, сочевиця замикають рейтинг популярності. Ще чотири роки тому нішеві бобові культури вирощували в основному у центральній Україні та на півдні, причому робили це фермери, що мають від 300 га землі, то на сьогодні нішевими зернобобовими культурами  все більше цікавляться великі компанії та агрохолдинги. Потенціал у нас абсолютно не розкритий, а попит і цікавість з боку потенційних  країн-імпортерів безумовно є. Так  нещодавно наша Асоціація мала власний стенд на виставці у ОАЕ, і бобові були лідерами із запитів. Тож на сьогодні трейдери пильно придивляються не тільки до до української  пшениці, а й до бобів.

Проте просуванню і поширенню практики вирощуваня бобових заважають декілька факторів. Ми, як асоціація, домоглися, що лише у  поточному році нарешті буде офіційна окрема статистика щодо обсягів вирощування зернобобових в Україні - сочевиці і нуту. Щоправда, по сочевиці не буде розподілу на зелену та червону, адже останньої вирощують у нас ще замало. Ми також будемо подавати документи і у Мінагропрод, і у Мінекономрозвитку, для того, аби можна було розрахувати, які ж обсяги вирощуються всередині держави, і який потенціал у нас є. Що стосується нуту, то до сих пір залишається проблема із офіційним завезенням насіння цієї культури в Україні. Насіння завозиться у нашу країну як товарне зерно через високу ціну митних процедур. У зв’язку із цим, далеко не кожен фермер хоче показувати дані по посіву та урожаю цієї культури. Проте уже на сьогодні нам відомо по намір одного із великих агрохолдингів  офіційно завезти насіння нуту в Україну. Ця проблема досі не підіймалась на офіційному рівні – просто не було попиту.

Матеріал за виступом на конференції "Нішеві культури".