Дерегуляція АПК: європейський шлях українського сільського господарства

Україна зробила європейський вибір, що передбачає максимальне зниження державного контролю у всіх сферах суспільства. Процедура ліцензування, що вичерпала себе як відгомін радянського минулого, на цьому самому європейському шляху є помітною перешкодою. Процес видачі ліцензій під виглядом активної діяльності до сьогоднішнього дня залишається заангажованим, а життя українських аграріїв, як наслідок, ускладненими. Механізми ліцензування, при всьому їх різноманітті, ніяк не впливають на якість обслуговування, та й до того ж створюють сприятливий грунт для погано прихованої корупції. По-перше, після видачі ліцензії держоргани за фактом не несуть відповідальності за неякісне обслуговування в тій чи іншій сфері. По-друге, видана ліцензія, на жаль, не підтверджує необхідні кваліфікації її одержувача. Нарешті, система ліцензування та сертифікації не робить позитивного впливу на розвиток ринку молодих фахівців.

Дерегуляція, як нагадування про правильні європейські традиції, наздогнала і Україну, та впевнено витісняє пострадянські принципи ведення бізнесу. Так, тенденція до істотного зниження державного регулювання в різних сферах була закріплена в Законі № 222-VIII від 2 березня 2015 «Про ліцензування видів господарської діяльності». Президент Порошенко тоді ратував за спрощення порядку ліцензування, посилення відповідальності за порушення законодавства у цій галузі і, відповідно, зробив чергову спробу створення образу привабливої для іноземних інвесторів держави.

Закону передував ще один нормативно-правовий акт від 12 лютого 2015 року. Тоді Президент підписав Закон №191-VIII, яким вніс зміни до деяких законодавчих актів і спростив умови ведення бізнесу. Знову заговорили про підвищення позиції України в міжнародних рейтингах і приведення національного законодавства у відповідність з нормами права ЄС. Закон уніфікував процедуру ліцензування в багатьох областях і впорядкував процес видачі сертифікатів і ліцензій. Сільське господарство стало однією з індустрій, на які поширилася дія Закону. З'ясувалося, що дозвільна система в ЄС зовсім несхожа на нашу, і хитросплетіння паперової тяганини чужі європейським колегам. Ряд ліцензій, дозволів і сертифікатів, які видаються на різного роду діяльність, довелося відмінити.

Україна має всі шанси стати наддержавою в агропромисловості. Це - одна з бюджетоутворюючих галузей держави і єдина галузь економіки, що збільшила експорт в непростий для нашої країни час. Але просто покладати надії на АПК - мало. Ліцензійні комісії повинні стати більш незалежними, а їх діяльність - прозорою. Для того щоб працівники сільського господарства полегшено зітхнули, Міністерство аграрної політики порадувало ініціативою у вигляді законопроекту № 2558А, покликаного остаточно навести порядок в АПК. Розглянемо по порядку.

По-перше, істотно скоротився перелік дозвільних процедур. З'явилася впевненість в тому, що критерії, за якими ліцензійні комісії «відсівали» неугодні компанії стануть менш розмитими. Якщо раніше у бюрократичній сутичці з держорганами виживав тільки один і, за іронією долі, той, хто не повинен був, то тепер державний контроль у цій сфері буде обмежений. Така зміна є передумовою до помітного посилення конкуренції в агропромисловості і, як результат, створенню нових робочих місць.

По-друге, законопроект дійсно відкриває кордони для іноземних інвестицій. Наприклад, імпортерам більше не потрібно буде витрачати час на хитромудру процедуру реєстрації добрив, що вимагає сотень тисяч гривень і декількох місяців очікування. Перелік добрив тепер запозичений у ЄС, а значить, ще один бар'єр на шляху до економії українських аграріїв подоланий.

По-третє, ліквідується карантинний дозвіл на імпорт, що суперечить принципам СОТ. Така самобутня контрольна процедура негативно позначалася на цінах на імпорт, який тепер істотно подешевшає.

Я вірю і в позитивну динаміку в інфраструктурі, адже отримання висновків Державної ветеринарної та фітосанітарної служби і необхідність надання міжнародних ветеринарних сертифікатів гальмували роботу перевізників і заважали нормальному функціонуванню портів. Необхідність у таких сертифікатах з дерегуляцією АПК піде в минуле, і буде знайдений новий оперативний спосіб міжнародного співробітництва.

Звертають на себе увагу зміни в рибному господарстві. Вилов риби в Азово-Чорноморському басейні сьогодні особливо актуальний, оскільки передбачає безпосереднє співробітництво з російською стороною. Ряд дозволів у сфері рибництва тепер буде відмінено.

Дерегуляція, безсумнівно, удосконалить АПК і адаптує його до нових, європейських реалій. Сільське господарство зможе позбавитися від простоїв і корупційної складової. На перший погляд може здатися, що зміни в агропромисловості будуть укладатися виключно у скасуванні низки документів, але це не так. На ділі ж цей складний процес здійснюється за підтримки Єврокомісії, сприяння в розробці Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства, та ефективній співпраці Мінагрополітики, Мінінфраструктури та багатьох державних служб. На мій погляд, кроки переконливі, і успіх не змусить на себе чекати.