Чотири причини зберегти державну підтримку аграріїв

Цього тижня Верховна Рада України розпочинає розгляд головного фінансового документу держави на наступний рік. Відстоюючи інтереси сільгоспвиробників аграрні асоціації подали до уряду та профільних комітетів парламенту пропозиції до Бюджету-2018, врахування яких покликане сприяти розвитку аграрної галузі.

Основна вимога, яку відстоюють провідні аграрні асоціації – це збереження обсягів бюджетної дотації сільгоспвиробників на рівні 2017 року. Адже закладене урядом скорочення підтримки із 4 до 2 млрд грн у 2018 році, тобто вдвічі, є абсолютно невиправданим. На сьогоднішній день аргументи аграрних асоціацій вже враховані Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України, який на своєму засіданні 7 листопада рекомендував переглянути обсяг бюджетних дотацій та їх розподіл за напрямками фінансування державної підтримки сільського господарства. Фактично своїм рішенням Комітет підтримав пропозиції Всеукраїнської аграрної ради та інших аграрних асоціацій щодо виділення коштів для аграріїв у сумі не менше ніж було у 2017 року за системою «квазіакамуляції ПДВ».

Необхідність збереження бюджетної дотації у 2018 році, на тому ж рівні, що і в бюджеті цього року, зумовлено наступними чинниками.

Недостатнє фінансування програми державної підтримки галузі

Замість скасованого спецрежиму ПДВ у цьому році державна підтримка аграріїв вперше здійснюється по системі "квазіакамуляції ПДВ". Дотації виплачуються за напрямами, які зазнали найбільших втрат від економічної кризи, передусім тваринництва, садівництва та овочівництва, з метою забезпечення внутрішнього ринку вагомою з точки зору продовольчої безпеки вітчизняною м’ясною та молочною продукцією.

Аграрну дотацію отримують сільгоспвиробники, в яких не менш як 75% вартості всіх реалізованих товарів за попередній період складає продукція, яка підпадає під дію програми. Механізм надання підтримки передбачає схему, за якою щомісячний розмір бюджетних коштів пропорційно розподіляється між всіма виробниками, які подали заявки. Розмір дотації залежить від сум сплаченого податку: хто більше сплачує ПДВ, той більше отримує його повернення у вигляді дотації. При цьому законодавець передбачив норму, що дотації товаровиробникам, які займаються птахівництвом, не може перевищувати 50% виділених асигнувань на програму державної підтримки.

Зважаючи на складнощі зі стартом програми виплата бюджетної дотації у 2017 році почалася лише з початку ІІ кварталу. При цьому, через серйозні недоліки і недосконалість нормативних актів підприємства, які одночасно займаються виробництвом продукції тваринництва та рослинництва практично не отримували дотацію в 1 півріччі 2017 року. Однак, незважаючи на затримку виплати дотацій, за даними Всеукраїнської аграрної ради станом на кінець серпня коефіцієнт покриття бази для нарахування дотації при її виплаті становив менше 70 %, і надалі знижується. Це вказує на недостатність запланованого у 2017 році обсягу бюджетної дотації. Якщо в наступному році підтримка буде виплачуватися вчасно, а коштів по бюджетній програмі буде вдвічі менше, то навіть за умови позбавлення всіх без винятку птахівницьких підприємств права на її отримання, державна підтримка буде швидше на папері, ніж відіграватиме якусь роль у стимулюванні виробництва с/г продукції.

Зростання виробничих витрат сільгоспвиробників

Підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі (до 3200 грн на початку цього року) змусило підприємства збільшити податкові відрахування та фонд оплати праці, а подорожчання енергоресурсів та паливно-мастильних матеріалів автоматично збільшило інші витрати. За інформацією Держстату індекс цін за січень-вересень на матерiально-технiчнi ресурси промислового походження, що споживаються сільським господарством зріс на 26,7 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. Всі ці чинники в комплексі призвели до зростання витрат на виробництво продукції тваринництва за січень-вересень на 18,8 %.

Позитивний ефект дотації

Незважаючи на зростання виробничих витрат сільгоспвиробників та ряд недоліків бюджетна аграрна дотація дала перші позитивні результати для тваринництва: вперше за останні п’ять років обсяги виробництва молока, яєць та реалізація на забій худоби і птиці у живій масі не зменшились по відношенню до аналогічного попереднього періоду. Із деякими застереженнями, не останню роль в цьому процесі відіграв новий механізм державної підтримки через «квазіакумуляцію ПДВ», яка фактично була єдиною державною дотацією аграріям. Інші програми державної підтримки у цей час фактично не виконувалися.

У разі усунення недоліків, закладених у механізмі надання бюджетної дотації, очікуваний ефект буде значно вищим, оскільки переважна більшість сільськогосподарських товаровиробників, які одночасно займаються виробництвом продукції тваринництва та рослинництва, матиме змогу отримувати бюджетну дотації протягом всього року.

Корупційні ризики

Скорочення обсягів державних дотацій уряд пропонує компенсувати збільшенням фінансової підтримки розвитку фермерських господарств та сільської кооперації; часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва; підтримки галузі тваринництва, зокрема, на напрями будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів.

Безумовно така підтримка необхідна, але раніше такі програми ніколи не виконувалися повністю або взагалі не виконувалися. Незважаючи на таку статистику, в наступному році планується в десятки разів збільшити дотації за статтями, які, на нашу думку, мають переважно популістський характер. Адже фактично не було проведено роботи з аналізу причин невиконання цих програм навіть за значно меншими сумами. Крім того, за більшістю цих програм не розроблені механізми реалізації, що створює широке поле для маніпуляцій державними коштами та стимулювання корупції.

В реальності та програма, яка зараз діє – єдина система, де чиновник не приймає рішення, кому скільки дати грошей. Це прозорий і не корупційний механізм підтримки аграріїв, заснований на автоматичних розрахунках сформованого і сплаченого ПДВ. Діючий підхід повністю виключає можливість отримання дотацій для представників аграрного сектору, які працюють в тіні, не сплачують податків як до місцевих, так і до загальнодержавного бюджетів та ведуть операційну діяльність за готівку.

Підсумовуючи, слід зазначити, що обсяги коштів, які отримують підприємства від дотації є менші, ніж під час дії спецрежиму, але безумовно така підтримка дуже важлива для галузі. У пропозиціях аграрних асоціацій йдеться не лише про необхідність збереження дотації як мінімум на рівні 2017 року, але й про необґрунтованість збільшення фінансування за іншими програмами. Це стосується програм часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва і видатків на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм. Рекомендації від аграрних асоціацій подано і тепер справа за урядом та парламентом.