Чому гальмується процес передачі агропідприємств Фонду держмайна?

Я б поставив це питання дещо ширше. Для нас передача підприємств від Мінагрополітики ФДМ не самоціль. Метою є приватизація всього масиву невеликих неприбуткових держпідприємств, яких в підпорядкуванні міністерства переважна більшість - 98,5%.

Передача підприємств - тільки початок процесу. Наступний момент - це вибір механізму приватизації, і лише потім - власне приватизація.

Передачі перешкоджає погана якість правовстановлюючих документів, якими оформлені активи підприємств. Тут держава подібно дволикому Янусу - для використання поля або корівника документи не потрібні. Всі державні інстанції закривають на відсутність документів очі. А ось при спробі передати підприємство на приватизацію виникають проблеми. У ФДМ є внутрішній наказ від 2000 року, згідно з яким він приймає підприємства тільки з повним пакетом документів. Міністерство агрополітики істотно активізувало процеси оформлення активів цього року, у тому числі через звільнення і дисциплінарні стягнення більшості директорів, які, будемо відверті, просто саботують цей процес.

Тепер наша позиція проста. Згідно коаліційної угоди від 21 листопада 2014 року, розділ 7, пункт 2.8, підпункт 2.8.2 функція підготовки об'єктів до продажу покладається на ФДМ.

У виконання цієї угоди ми готові передати ФДМ всі наші підприємства, єдиноразово, все 471 штук, з персоналом, який в міністерстві займається цими підприємствами, чисельністю в 40 чоловік, і бюджетом на його утримання. Фонд Держмайна має широку мережу регіональних відділень, налагоджені робочі зв'язки з «земельників», місцевими органами влади, 3000 чоловік персоналу - йому і «карти в руки».

Хочу додати пару слів про механізм приватизації. Викликає серйозну заклопотаність урядова ініціатива тотальної корпоратизації. У гонитві за ілюзорним прибутком від приватизації агрокорпорацій з одним розваленим корівником на балансі, ми втратимо час і гроші, а головне позбавимо трудові колективи підприємств справедливості - права на безоплатну участь у приватизації, таку ж як у шести мільйонів власників паїв.

Механізм розпаювання недарма називається приватизацією за прискореним порядком, він дійсно набагато коротше робить простого громадянина України господарем землі. Корпоратизація займає мінімум вісім місяців, і хочу зауважити: при плані, вже проваленому, отримати цього року 17 млрд грн від приватизації, збитки держпідприємств тільки за перший квартал 2015 року становитимуть 10 млрд грн! Реальні збитки ростуть швидше навіть передбачуваної прибутковості. Ми ж розуміємо, що це за збитки - це бухгалтерський евфемізм для терміна «крадіжка».

Саме тому ми вважаємо метою масової прискореної приватизації невеликих і неприбуткових підприємств саме усунення живильного середовища для корупції і злодійства. Це також підстава для істотного скорочення чиновницької армії, яка паразитує на цих підприємствах.