Чи скасував європейський суд мораторій на продаж землі?
В Україні діє мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Юридичною мовою це називається трохи по-іншому – заборона купівлі-продажу та іншого відчуження землі, призначеної для ведення товарного с/г виробництва, особистого селянського господарства, земельних паїв, а також зміни їхнього цільового призначення. За твердженнями Уряду, під мораторій підпадає майже 70% усієї землі в Україні.
У справі, що вирішив Європейський суд, йдеться про двох українців, які успадкували земельні паї. Вони нині здають їх в оренду, але були б раді продати, однак у нас продаж землі заборонений. Вони поскаржилися до Європейського суду з прав людини на те, що мораторій порушує їхні права як власників землі. 22.05.2018 року Суд задовільнив їхню скаргу. Однак, мораторій залишається.
Буквально за один день Інтернет замайорів заголовками на кшталт «Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну скасувати мораторій на продаж землі». Насправді, це не так. Європейський суд ухвалив дві речі:
- мораторій порушує права заявників (конкретно ось цих двох людей, які звернулися до Суду);
- зобов’язав Україну попрацювати над балансом інтересів власників землі та інтересів суспільства.
Суд не сказав Україні, що саме вона має зробити. Жодних конкретних вказівок, це не в стилі Європейського суду з прав людини. Більше того, у рішенні прямо написано, що «рішення суду не слід розуміти як обов’язок негайно ввести необмежений ринок землі». Тому рішення Суду треба розуміти приблизно так: «Нам не подобається стан речей із вашим мораторієм на продаж землі. Він у вас уже 17 років, постійно продовжується і не виглядає, що скоро буде скасований. Це порушує права власників землі. Зробіть щось із цим. Ми не кажемо вам, що саме треба зробити – це ваші справи. Однак ми сподіваємося, що подібних скарг до нас більше не буде».
Чому Європейському суду не подобається вподобаний нашими політиками мораторій? На думку суду, суспільні інтереси не вимагають аж такого обмеження права вільного розпорядження своєю власністю. Суд стверджує, що український уряд не переконав його в тому, що мораторій сприяє захисту незахищених верств населення. Тим паче, що українська влада упродовж усіх цих років сама постійно говорила, що її мета – добре регульований ринок землі, а мораторій – лише тимчасовий захід.
Суд врахував тривалість дії мораторію (уже 17 років), те, що мораторій забороняє як відчужувати, так і змінювати цільове призначення, загальний характер обмежень, які не мають жодних винятків.
Суд відзначив, що мораторій постійно продовжувався зі щоразу новими причинами. Так, спершу мораторій мав діяти до 01 січня 2007 року, тоді – до 01 січня 2008 року, потім – до вступу в законну силу закону про земельний кадастр, далі – закону про ринок землі, далі – закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Останні три роки дію мораторію просто продовжують ще на рік, оскільки закону про обіг земель с/г призначення так і немає. Однак ніщо не вказує на рух держави у створенні цього закону, через відсутність якого нібито не можна скасовувати мораторій. Це виглядає як пошук «відмазок», а не як боротьба з перешкодами на шляху до вільного ринку землі.
Суд звертає увагу на досвід європейських держав, який вказує на інші інструменти для боротьби із загрозами, які несе із собою ринок землі, окрім як заборона продажу. Серед цих інструментів – заборона надмірної концентрації в одних руках, податкові стимули, обмеження для компаній, для іноземців. Жодна інша держава Ради Європи не має мораторію на продаж землі.
Не можна говорити, що Європейський суд зобов’язав Україну скасувати мораторій. Це аж надто вільне тлумачення його рішення. Суд визнав, що мораторій у нинішній редакції порушує права власників землі і просить Україну щось із цим зробити.
Поки ж status quo із мораторієм зберігається.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0