Це СеГе. Записки колишнього агронома

Посівна

Посівна - то щастя. То таке велике щастя, що агроном на радощах сидить на полі третю добу і не хоче повертатись додому, він би може і хотів, але ніззя, бо посівна.

Посівна - то весело. Тут багато конкурсів і тамада веселий. Ти спиш на полі по дві-три години між заправками сівалки, замерз і злий як собака з бригади? Тоді злежана селітра, що підмокла на складі, підніме тобі настрій. Поки з КамАЗа до сівалки мішки потаскаєш, то вже і не холодно, а просіювання грудок селітри через сітку від панцерного ліжка додає оптимізму. Особливо, якщо цілий мішок то суцільна грудка. І використати важко і викинути шкода, тож береш молоток і вперед до бою з монолітом. В разі чого товариші за тебе помстяться!

Тракторист

Тракторист - то страшна людина. Він може їздити на тому, що фізично вже років 20 як їздити не здатне. Він може відремонтувати те, що ремонту не підлягало ще в Радянському союзі.

Тракторист - то дивовижна людина. Він може творити справжні дива. Наприклад погнути те, що погнути майже неможливо, скажімо, карданний вал. Він може легким рухом руки перетворити 30-ти метрову штангу новенького обприскувача на 28-метрову. Або прибрати зайвий стовп посеред поля без погодження з обленерго, сільською радою, реєстрації та смс.

Тракторист - то надзвичайно талановита людина. Так обходити будь-які датчики контролю використання палива і все одно зливати собі трохи солярки то справжній талант!

Тракторист - то неймовірна людина. Бережіть трактористів.

Агроном

Агроном - то Бог поля. По волі агронома робиться усе. Виникли у агронома проблеми із шкідниками в посіві кукурудзи і одним помахом руки та декількома заправками обприскувача гліфосатом вирішив агроном проблему. Нема кукурудзи - нема проблем.

Агроном - то Шерлок Холмс і лейтенант Коломбо в одній особі, від нього не скриється нічого, ані мішок пшениці в лісопосадці, ані пляшка солярки, що так турботливо зливалась з обратки, ані каністра прилипача, яку тракторист приховав аби машину помити. Він здатен почути запах алкоголю, що йде від тракториста, ще навіть не виїхавши з дому. Може справа в надчутливому нюсі, що розвивається у агронома ще в університеті чи технікумі, коли молодий агроном вчиться шукати по запаху, де йде вечірка. А може це тому, що він пам'ятає день народження кожного тракториста?

Агроном - то романтик. Агроном любить кожну рослину на своєму полі, він здатен дивитись на пшеницю годинами. Жінка агронома може бути впевнена, коханки у агронома немає, бо в агронома тільки одна кохана - земля! Та і часу на коханку в агронома немає зовсім, тут і на жінку часу немає, про що може йти мова.

Завскладом

Завскладом - це справжній цербер. Отримати щось від завскладу - то справжнє досягнення. Завскладу знає яке обприскування буде проводитись ще за тиждень до того, як про це дізнається агроном, але все одно не видасть вам хімію під цю обробку без трьох підписів агронома та додаткової перевірки по телефону.

Склад

На складі – як в Греції, усе є. Тут тобі і добрива, кукурузку б дома підживити, і пестициди, щоб бур’ян з городу прибрати, і насіння. Одним словом усе б пригодилось в господарстві. А прилипачем так зручно машину мити, любе діло. Але на воротах складу стоїть завскладом, що як дракон Смауг охороняє усі скарби.

Завідувач гаражу

Завгар - то людина авторитетна, він знає про машини усе і ще трошки. Він може із заплющеними очима розібрати ЗіЛ і так само його зібрати, і усе це на швидкість, бо знає того ЗіЛа краще, ніж сержант автомат Калашникова.

У завгара нюх агронома. Він як акула, може почути за 10 кілометрів одну краплю алкоголю в крові водія. І, почувши її, буде безжалісно карати тих, хто випив трохи оковитої.

Завгар хоч і традиційної орієнтації, але кожен вечір цілує в губи водіїв. Він би краще цілував свою жінку чи повариху, але вимушений цілувати водіїв, бо хтось постійно відсмоктує з баків солярку і за це завгар отримує на горіхи від завАЗС.

Завідувач АЗС

ЗавАЗС - то людина строга, але авторитетна. ЗавАЗС натхненно «виховує» завгара, трактористів та навіть агронома. Завгару дістається за водіїв, які весь час ходять заціловані, але дома в кожного стоїть Нива, яка за усе літо не з’являлась на заправці, але все одно якось ще їздить. Агроном отримує за свою любов їздити по полях, бо стільки, скільки зжирає Нива агронома за день, не кожен трактор з’їсть. Трактористи хоч і отримують на горіхи від завАЗС, але все ж викликають долю подиву і поваги своїм вмінням злити соляру так, щоб це не зафіксував навіть найсучасніший датчик. Але людина він не конфліктна, тому на нього ніхто не ображається і усі продовжують і далі зливати солярку.

Повариха

Повариха - то в першу чергу жінка, тому її люблять усі, навіть собаки з бригади, хоча і вони вже не можуть їсти третій рік поспіль одну перлову кашу. Повариха мріє про роман із агрономом, але той її не помічає, бо думками він весь на полі. По цій самій причині він і не помічає, що третій рік його годують однією перловою кашею, а тому залюбки її їсть. Власне за це повариха і кохає агронома.

Повариху таємно любить завгар, бо це єдина людина у всій бригаді, від якої не пахне соляркою. Він навіть дарував їй квіти, що зібрав на полі біля бригади, але вони дуже швидко зав’яли, бо їх вже обробив агроном гербіцидами.

Главбух

Главбух - це поважна жіночка, що їздить на таврії пирожку із елегантної наліпкою «каблучок». Це тиха, спокійна та дуже рівноважена жінка. Агроном думає, що в господарстві він Бог, але це не так. Бог у сільському господарстві то главбух. Бо саме вона вирішує, коли уся бригада отримає зарплату. Саме вона з легкою посмішкою запитає у завАЗС, куди іде стільки соляри. Від чого той чомусь блідніє і втрачає дар мови. Саме вона змусить агронома змінити технологію захисту та живлення, бо дорого. І усі вони моляться на неї, бо усі хочуть зарплату.

Усі ці люди працюють без свят і вихідних (окрім дощу), тижнями не бачать свою родину через величезну любов до землі, на якій вони працюють. Ви неймовірні, дякую вам! Зі святом!