Який кредит вигідніше: банківський чи товарний?
Однією з альтернатив банківському кредиту є товарне кредитування. Наполегливо застерігаю — обережно ставитись до такого виду кредитування. Чому саме?
Товарне кредитування на рівні 30−35% річних
Багато років популярність товарного кредитування зростала саме серед аграріїв. Що це таке, говорячи простою мовою? Це, коли постачальник, наприклад, добрив, хімічних засобів захисту рослин, насіння говорить клієнту: «Купуй в мене ці ТМЦ в березні місяці, розрахуєшся зі мною з урожаю в жовтні-листопаді. Та нічого за це не платиш, відсотків нема». Насправді це помилка, клієнт платить за послугу кредитування, що закладено в ціні товару.
Зазвичай, якщо клієнт заплатить власними коштами, наприклад, в березні-квітні, коли він придбає ТМЦ, то отримає знижку від прайсу близько 15%. Тобто, товарне кредитування, на перший погляд, завжди дорожче на 15%, ніж би аграрій розрахувався одразу грошима.
Натомість він платить за товар за максимально високим прайсом.
Що таке 15%? Це не річні відсотки. Вам дають 15% не на рік, а дають на 6−9 місяців. Якщо ви перерахуєте ці 6−9 місяців, то ваші 15% на 6 місяцях перетворяться на 30% річних.
Потрібно враховувати ще той факт, що на цю вартість товарного кредиту, ви ж не 100% кредиту отримуєте, а 20% на 80%, наприклад. Тобто 20% платите власними коштами і купляєте товари по завищеним цінам. А ще 80% по завищеним цінам ви заплатите восени. Тому, якщо співставити термін цієї відстрочки, і той факт, що ви купуєте 20 на 80, платите 15% націнки, то загалом таке товарне кредитування обійдеться у близько 35% річних.
І говорити про те, що це дешевше банківського кредитування — ніяк не можна.
Банківське кредитування — це дорого?
Та чи такі вже дорогі кошти в банку? За останній рік кредитування в Україні дешевшало.
Вартість кредитів річної давності була близько 20−22%, це дійсно високий рівень. Наразі стандартна вартість фінансування складає 14−15%. Проте і ці показники можна зменшити, вдало скористувавшись певними державними програмами, або навіть декількома одразу. Тоді в агросекторі цілком реально залучити кошти під 5−6% і нижче.
Чому аграрії люблять товарні кредити? По-перше, вони не вираховують. По-друге, раніше була дуже висока рентабельність аграрного виробництва, і вони «не помічали», що втрачають значні кошти на товарному кредитуванні. А зараз рентабельність агробізнесу просідає. Достатньо подивитися на Одеську область, яка постраждала від засухи: втратили вже і озимі, і ярові. В цілому в агросекторі рентабельність буде ще менша.
Отже, на інструментах кредитування варто буде економити, і збільшувати свою маржинальність. Власникам сільськогосподарських підприємств слід замислитися, що мабуть більш дорогим є товарне кредитування за 35% на противагу банківському.
З огляду на державні компенсації, які є в агросекторі, чітко видно переваги банківського кредитування. Особливо це стосується техніки та обладнання. Зверніться до державних програм з компенсації с/г техніки, здешевлення кредитів за Постановою КМУ № 300, до програми «Доступні кредити 5−7-9» та інших — і ви побачите, що кредит дійсно стає цікавим інструментом.
Прив’язка до валюти
Товарному кредитуванню ще властиві валютні ризики: взяли весною ТМЦ по курсу долара, скажімо у 25 грн, віддайте весною по курсу 28 грн, це теж слід враховувати. І постачальники, зазвичай, виставляють ці курсові різниці. А з банківським кредитуванням, ви яку суму взяли в гривні, таку і віддаєте.
Якщо потрібно купити трактор, комбайн, і у аграрія є чистий прибуток, то може і варто купити техніку за власні кошти. Якщо брати їх з обігових, то зараз аграрій купить трактор, який окупиться через 4−5 років, а постраждає його власний обіговий капітал. Він не зможе навесні купити добрива, ЗЗР і насіння. І на них буде брати короткий кредит до осені на посівну. З огляду на це, краще взяти довгостроковий кредит на 5 років на трактор, і він ще амортизується, а за свої кошти провести посівну. Потрібно все прораховувати і шукати баланс.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0