Реклама

Які можливі наслідки воєнного стану для портів?

фрахтовий брокер компанії Easytrading LLC

Наразі українські порти, Маріуполь та Бердянськ у тому числі, працюють у штатному режимі. Ніяких додаткових обмежень щодо воєнного стану в портах не введено. Та які сценарії можливі?

У ці дні надходять численні запитання, зокрема від клієнтів, щодо введення воєнного стану в Україні. Досвід підказує, що ми отримаємо ще багато різних аспектів нинішньої ситуації, і вони будуть цікавими. Це спонукає мене поділитися деякими своїми поглядами на статус-кво в Україні та спробувати відповісти на найчастіші запитання.

По-перше, воєнний стан якщо і буде оголошено то не на всій території України, а лише в окремих регіонах, що мають спільний кордон з Росією, а також на прибережних територіях. На даний момент серйозних обмежень у діяльності державних служб та органів не спостерігається. Громадські зони/місця є вільними, тому іноземні моряки можуть почуватися на березі досить комфортно.

Усі українські порти, Маріуполь та Бердянськ у тому числі, працюють у штатному режимі. Ніяких додаткових обмежень щодо воєнного стану в портах не введено.

Моряки російської національності на борту іноземних суден, які заходять в українські порти, не будуть об'єктом дискримінації та переслідування. Не буде цього і у відношенні до українського екіпажу іноземних кораблів у російських портах, принаймні я так вірю. Однак слід мати на увазі, що міграційні органи можуть висунути звинувачення проти тих моряків, які відвідували кримські порти. Це старе обмеження, про яке я вважаю доцільним нагадати.

Одним із найгірших аспектів справи є те, що іноземні судна, які прямують до українських портів на Азовському морі (таких як Маріуполь і Бердянськ), можуть бути затримані в Керченській протоці для огляду та обшуку. Я не можу ручатися за російську владу, і з огляду на те, що до недавнього інциденту існувала сумна практика затримання кораблів на термін до 10 днів, зараз ситуація, ймовірно, загостриться. Влада Керченського каналу має звичку вигадувати різні причини для затримки проходу суден через протоку: несприятливі погодні умови, які не дають інспекторам сідати на судно, часто використовуються як привід для заборони проходу. Вони вирішують прийнятні погодні умови для виходу на Дороги і оглядають кораблі відповідно до власних стандартів і вимог, іноді загадкових для когось іншого.

Ми припускаємо, що іноземні судна, які прямують через Керченську протоку до російських портів на Азовському морі, при цьому не матимуть проблем і не будуть затримуватися.

На думку провідних гравців ринку, розвиток подій можливий за сценарієм.

З погляду впливу ринку припускаю наслідки можуть бути наступними:

Доступ до портів Чорноморського регіону буде частково закритий і судновласники будуть змушені обходити зони навчань, що в свою чергу спричинить зміну транзитного часу і витрат на паливо. Відповідно, будуть оголошені дефолти на деякі раніше укладені контракти.

За новими контрактами швидше за все складно буде витримати конкурентний рівень і підтвердити вхідний таргет-прайс від покупця — оскільки судновласники піднімуть свої фрахтові ставки.

Допускаю, що багато судновласників внесуть Україну до списку регіонів, куди не заходитимуть — зокрема з країн Судан, Ірак та Іран.

І оскільки чорноморський регіон — це єдина система — то ситуація негативно позначатиметься як на Україні, так і на Росії.

У разі повного перекриття доступу до портів у Чорноморському басейні логістика ляже на доставку автомобільним та залізничним транспортом до Європейських портів.

Щодо суднових партій, то складно уявити наслідки для України та Росії з урахуванням того, що обидві країни є агрогігантами у сфері експорту продуктів харчування та зернових, і судновласники закладатимуть додаткові ризики у вартість майбутніх заходів у Чорне море. Так звана — war risks insurance.

У будь-якому випадку обидва сценарії не є вигідними для Росії та України з економічної точки зору.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама