Як вийти з кризи блокування податкових накладних

Коментарі

0

заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Косметичними заходами вийти з кризи системи блокування податкових накладних не вдасться. То які є варіанти і чи будуть вони втілені в життя?

Протягом останнього місяця робоча група при Міністерстві фінансів, в якій Всеукраїнська Аграрна Рада брала найактивнішу участь, розглядала можливі шляхи виходу із кризи блокування податкових накладних (ПН), яка цього літа і на початку осені паралізувала роботу агросектора і продовжує заважати нормальній роботі підприємств інших галузей. В результаті стало ясно, що косметичними заходами вийти з кризи системи блокування ПН не вдасться. То які є варіанти і чи будуть вони втілені в життя?

Проблема блокування податкових накладних та розрахунків коригувань постала у зв’язку з запуском автоматичної системи реєстрації податкових накладних, яка навіть після випробувального періоду, на жаль, не змогла запрацювати із ефектом, на який сподівалися в Міністерстві фінансів та ДФС. Нова система фактично зупинила роботу сільськогосподарських підприємств, вбачаючи в невідповідності товарів на «вході» (закупівля матеріалів виробництва, таких як добрива, насіння, ЗЗР) та «виході» (продаж готової сільськогосподарської продукції) спробу провести фіктивні операції.

Що відбувається зараз

Блокування ПН / РК дійсно знаходиться в системній кризі і причиною тому є знову ж таки системний провал в її дизайні. Ключова проблема не в тому, що система блокує багато податкових накладних (блокується близько 1% від загального валу), а в тому, що Комісія ДФС, що відповідає за розгляд заяв про розблокування, мало розблоковує. За результатами розгляду Комісією заяв платників заблокованими залишаються близько 70% ПН. В результаті число заблокованих накладних зростає, а підприємства, чиї накладні заблоковані, виявляються у вкрай складній ситуації через вимивання їх оборотних коштів.

Відбувається це через те, що Комісія ДФС змушена приймати рішення щодо розблокування / продовженні блокування за відсутності необхідної інформації (а часто і часу на глибоке вивчення тих даних, що їм доступні), що еквівалентно відсутності необхідного кадрового та технічного ресурсу. У такій ситуації чиновник страхується, і, як результат, Комісія розблоковує мале число ПН.

Однак, підкреслю, що головна системна проблема – це саме принципова відсутність частини необхідних даних – інформації про фактичний стан справ.

Хоча формально Комісія відмовляє на тій підставі, що платник нібито надав не всі необхідні документи, фактично ж члени Комісії приймають рішення про відмову, тому що сумніваються в реальності відповідних операцій. З огляду на те, що сумніватися і шукати порушників є роботою співробітників ДФС, безглуздо вимагати від них прийняття рішень про розблокування, якщо вони не переконалися в реальності операції і в тому, що платник – не «скрутка».

Проблема в тому, що для цього недостатньо просто вивчити надані платником документи. За останній місяць роботи робочої групи при Мінфіні були представлені десятки прикладів, коли за документами компанія об'єктивно виглядає, як «скрутка», а її операції – як фіктивні, а в реальності це – сумлінний платник податків, що веде звичайну господарську діяльність. Єдиний спосіб для Комісії прийняти рішення щодо такого підприємства не навмання – це провести фактичну перевірку. До речі, аудитори, що приносили такі випадки на розгляд, самі фактично саме це і зробили і тільки після цього змогли поручитися, що дане підприємство – не «скрутка», а його операції реальні.

Які варіанти?

Перша ідея, яка народилася на робочій групі Мінфіну, – це змінити порядок розгляду заяв платників і встановити, що Комісія не може відмовити платнику в розблокуванні ПН, попередньо не затребувавши відсутні документи і чітко описавши, чого ж не вистачає. Якщо ж витребувані документи надані, то Комісія апріорі отримала все, що їй потрібно, і повинна розблокувати ПН.

Однак, в реальності це означає, що розблокувати доведеться практично всі ПН, в тому числі і ті, що подані на реєстрацію «скрутками», тому що ця категорія компаній прекрасно виготовляє документи. Таким чином, сенс в існуванні системи пропадає. Якщо ж дати Комісії право продовжувати блокування ПН / РК на тій підставі, що вони сумніваються в реальності операцій, ситуація тільки погіршиться, тому що, як уже говорилося вище, сумніватися – це посадовий обов'язок працівників ДФС. В результаті відсоток відмов в розблокуванні тільки збільшиться, а ситуація в цілому погіршиться.

Ще одна пропозиція – просто скасувати систему блокування і повернутися до того, що було в 2016 році. Уже чую бурхливі оплески, але хочу нагадати, що ж це означає:

1) ми повернемося до практики розірвання договорів на ЕЦП (електронний цифровий підпис – ред.), що повністю блокує діяльність підприємства, в результаті чого ці ж самі підприємці брали в облогу Податковий комітет і Мінфін, справедливо відзначаючи незаконність дій ДФС;

2) знову почнуться перегони ДФС за податковим кредитом по ланцюжку поставок, і припиниться автоматичне відшкодування ПДВ, що означає повернення до нескінченних і марних судових розглядів, а також, наприклад, падіння закупівельних цін на сільгосппродукцію, від чого постраждають всі фермери які є, а це 14% ВВП і 43% валютних надходжень країни.

Ще одна альтернатива – це прийняття законопроекту 7115, що дійсно з високою ймовірністю дозволить знизити кількість заблокованих ПН і підвищити ефективність боротьби зі «скрутками». До речі, хочу підкреслити, що він зовсім не передбачає відмови від блокування ПН, а просто передає це в руки керівників обласних управлінь ДФС, що і повинно забезпечити зростання ефективності боротьби зі «скрутками».

Однак, даний законопроект мало що змінює в питанні розблокування ПН, що більш ніж логічно, бо він писався саме, як відповідь на літню кризу, викликану неадекватно великою кількістю блокувань.

Остання пропозиція, яку я хочу згадати, перш ніж перейду до того, що на мій погляд, слід зробити: чому б просто не скасувати і блокування, і СЕА ПДВ, і нічого не вводити натомість, зокрема те ж розірвання договорів на ЕЦП? Дійсно, в розвинених країнах нічого такого немає, там просто ефективно працюють правоохоронні органи і реально садять всіх тих, хто бере участь в схемах з розкрадання ПДВ. Іншими словами, ми погоджуємося з тим, що ухилення від сплати ПДВ відбуватиметься і ми не будемо навіть намагатися блокувати скоєння злочину, зате будемо садити всіх тих, хто в цьому бере участь.

Біда в тому, що до цих пір наші правоохоронці цього зробити не змогли. Якщо ж прийняти закони, які полегшать їм відповідну діяльність, немає жодної гарантії, що всі ті, хто зараз протестують проти блокування, не опиняться в СІЗО, звідки протестувати вже набагато складніше.

Що робити?

По-перше, змінити процес розблокування. Як і говорилося вище, потрібно ввести норми, згідно з якими Комісія, якщо їй не вистачає документів, повинна запросити їх у платника і відмовляти в розблокування на підставі нестачі документів, тільки якщо їй не надали те, що Комісія просила.

При цьому, Комісія повинна мати право, якщо вона сумнівається в реальності операції, продовжити блокування на термін 10 робочих днів, за які повинна бути проведена фактична перевірка. Якщо в ході перевірки виявлені порушення, має бути виписане податкове повідомлення-рішення (ППР) про донарахування ПДВ (можливо, зі зменшенням значення за формулою), а ПН розблокована. Підкреслюю, після закінчення перевірки і винесення ППР, накладна має розблокуватися в будь-якому випадку.

Якщо платник на перевірку не допускає, а повідомлення про її проведення і його відповідь повинні надсилатися по СЕА ПДВ, або якщо він не сплачує узгоджені податкові зобов'язання по ППР («узгоджені» значить визнані самим платником або підтверджені чинним рішенням суду), тоді йому блокується реєстрація всіх ПН / РК до виправлення порушення.

По-друге, змінити процес блокування. На мій погляд, потрібно вводити комбіновану напівавтоматичну-напівручну систему. Блокувати ПН має керівництво ДФС своїм рішенням, як це прописано в 7115, з одним доповненням, про яке я скажу нижче. При цьому, платники, що відповідають встановленим критеріям, повинні мати імунітет до блокування. Однак, якщо у ДФС є підозри, воно повинно виходити до такого платника на перевірку і, якщо він на перевірку не допускає, тоді у нього повинна блокуватися реєстрація всіх ПН за загальним правилом.

При цьому також має встановлюватися кількісне обмеження на число ПН / РК, які блокуються до проведення перевірки. Воно повинне відповідати тому числу фактичних перевірок, які фізично може здійснити ДФС. Немає сенсу блокувати більше, ніж реально можеш перевірити. Наявність такого кількісного обмеження буде змушувати ДФС «рахувати патрони», і після отримання від платника документів продовжувати блокування ПН / РК тільки тих підприємств, які дійсно виглядають, як «скрутки», що імітують великі обсяги фіктивного податкового кредиту, а не реальні платники, що, можливо, і допустили якісь порушення.

І останнє, хоча це, напевно, варто було сказати спочатку. Я вважаю, що в інтересах бізнесу знайти баланс між простотою / складністю адміністрування та забезпеченням ефективного збору податків / запобіганням ухиленню від їх сплати. Адже коли держава виявляється нездатною запобігти ухиленню від сплати податків в рамках закону, вона починає придумувати напівзаконні і навіть повністю незаконні методи й інструменти, щоб забезпечити наповнення бюджету. В результаті бізнес та й все суспільство страждає набагато більше, ніж коли ДФС діє згідно із законом, нехай і створюючи певні адміністративні складнощі для платників податків.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама