Як український виробник зрошувальних машин захоплює ринок Узбекистану
У 2020 році влада Узбекистану ухвалила концепцію розвитку водного господарства до 2030 року. По ній обіцяють забезпечити водою всі виробничі галузі та комунальні потреби. Наразі дефіцит води складає 40%. Звісно, такі амбітні плани без «закручування гайок» не відбудуться. Головною реформою стане введення плати за користування водою для зрошення від початку цього року. Це суттєво змінило підходи тамтешніх фермерів до економії води.
Кінець марнотратству
Сільське господарство - один із провідних секторів економіки Узбекистану. Майже половина населення країни живе в сільській місцевості. У 2019 році внесок аграрного сектора у ВВП Узбекистану склав близько 28%. В країні 4,3 млн га земель знаходиться під зрошенням. Сільське господарство залишається найбільшим споживачем водних ресурсів, на частку якого припадає в середньому 90-91% від всієї спожитої води в країні.
Читайте також: Дивись під ноги. Як реалізувати полив із свердловини
В Узбекистані головним джерелом вологи, яка потрапляє на поле, є льодовики. Із збільшенням явищ, які несе глобальне потепління, льодовиків суттєво поменшало, а уряд країни замислився над економією води. Долучили до цього і міжнародні проекти з підтримки сільського господарства. В Узбекистані загальна довжина магістральних і міжгосподарських зрошувальних мереж становить майже 29 тис. км, а господарських та внутрішньогосподарських мереж - 155 тис. км. Більшість з них -це відкриті канали. З них втрачається понад 30% вологи. Також зрошення в країні відбувається переважно шляхом підтоплення полів. А це не ефективно та не економічно. Влада Узбекистану поставила собі амбітну ціль – 90% с/г земель мають бути під крапельним чи дощувальним зрошенням до кінця цього року. Для цього фермерам надають пільгові кредити та дотації. За один зрошувальний гектар з державного бюджету будуть сплачуватись одноразово від $250 до $600 компенсації, в залежності від складнощів налагодження меліоративних систем в районі.
Полив по борознах («по ариках») та крапельний полив в Узбекистані. фото: agrodoctor.livejournal.com, sgp.uz
Місцевий досвід
В одній узбецькій компанії, із земельним банком у 5500 гектарів та 1500 ВРХ, з цим погоджуються. Пшениця та кукурудза, які тут вирощують на корми, без зрошення мають вдвічі меншу врожайність, ніж на тих полях, де є вода. Та і використовується вона вкрай не ефективно. В Узбекистані вже звикли до зрошування шляхом підтоплення, а над сучасними системами почали замислюватись не так давно.
«У нас 400 гектарів зрошувальних земель. Нещодавно ми закупили три дощувальні машини українського заводу «Фрегат», економія суттєва, на відміну від підтоплення. Окупність для нас складає три роки. Це ми рахували без плати за воду, яку вводять з початку цього року. Тому очікуємо, що машини окупляться швидше. Тієї кількості води, яку ми використовували для поливу 10 гектарів шляхом підтоплення, нам вистачить на 100 гектарів для дощувальних машин. Також відбудеться збільшення врожаю за рахунок кращого засвоєння добрив», - розповів представник вищезгаданої узбецької компанії.
Читайте також: Артур Херувімов: Посуха змусила працювати завод «Фрегат» у дві зміни
В агрокомпанії планують закупити 50 зрошувальних машин заводу «Фрегат», наразі йдуть перемовини, деталі яких сторони не розголошують. Відомо, що це підприємство із Узбекистану планує закупити для себе 10 машин, інші продати сусіднім аграрним компаніям. Зі слів керівництва фірми, це потрібно, щоб фермери поруч теж витрачали воду економно, інакше на всіх аграріїв району її не вистачить.
Контрольоване зрошення
В компанії «Фрегат» кажуть, що фермери в Узбекистані інвестують у зрошення приблизно стільки ж, скільки і в Україні. Наразі середній чек за полив 1 гектару становить $1600. При економічному підході до закупки зрошувальних систем, у «Фрегаті» завжди намагаються максимально ефективно витратити кожен долар. Клімат в Узбекистані різко-континентальний, жаркий і посушливий. Опадів випадає близько 80 мм на рік в пустельних рівнинних районах північної частини країни, до 200-300 мм - в західних областях, і до 1000 мм - в горах. При цьому відносна вологість повітря круглий рік низька - 60-65% практично скрізь, а максимум опадів припадає на осінньо-зимовий період.
«Специфічних вимог від наших машин узбекистанський ринок не потребує. Ми плануємо провести низку досліджень ґрунту, який планується зрошувати, на господарстві, це потрібно для того, щоб розуміти, скільки він може зберігати та віддавати вологи. Від цього залежать налаштування машин. Плюс потрібно зважати на те, для яких культур буде використовуватись зрошення. Наприклад у порівнянні з зерновими, овочеві культури потребують частіших поливів з меншими нормами. Також сутєво впливають на налагодження машин і властивості грунтів», - розповів начальник відділу продажів компанії «Фрегат» Андрій Пославський.
«Ми розглядаємо налагодження зрошення комплексно, навіть на етапі простої заявки дивимося на супутникові знімки: яке поле, як підключити комунікації, де проходять комунальні мережі та інші перешкоди. Основним критерієм відбору типу машин є оптимізація інвестиції на один гектар та, відповідно, збільшення площ зрошення. Ми проводимо розрахунки і говоримо: тут інвестиція на гектар $1100, площа зрошення така, а тут - $1200, але площа зрошення є вдвічі більшою. Далі вирішує клієнт», - додав Андрій Пославський.
Розвиток узбекистанського ринку
Останні роки уряд Узбекистану хоче наростити аграрний експорт. Тому осучаснення сільського господарства йде повним ходом. Все більше світових компаній, представників агросектору можна зустріти в цій країні. Вийти на узбекистанський ринок «Фрегату» допомогла компанія Dairy Global Experts, вони із 2014 року продають місцевим фермерам ВРХ м’ясних та молочних порід, обладнання для тваринницьких ферм та надають послуги з консалтингу.
Читайте також: Лежачий камінь: як в уряді планують розвивати зрошення
«Завдяки збільшенню площ під зрошенням, наш клієнт із Узбекистану, вищезазначена агрокомпанія, планує наростити свій земельний банк, а разом з ним поголів’я. Вже є домовленість про поставку 500 голів молочного стада до травня. На підприємстві вже працює наш ветеринар та зоотехнік, які навчають місцевий персонал правильно доглядати за тваринами», - каже комерційний директор відділу продажів техніки та обладнання компанія Dairy Global Experts Богдан Нікіфоров.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0