Як рибна галузь втрачає десятки мільйонів доларів

Впродовж останніх років Україна міцно закріпилася на позиції годувальниці світу, адже є одним з лідерів з експорту продовольчої продукції. Наша країна тримає першість в експорті соняшникової олії, входить у трійку світових постачальників зернових та в десятку найбільших експортерів курятини. Ми пишаємося цими здобутками, адже все це було вирощено та виготовлено на українській землі.

Несподіваною і приємною новиною початку року стало значне збільшення експорту риби з України. У 2016 році наші виробники поставили на зовнішні ринки на 39% більше риби та інших водних біоресурсів, ніж 2015 року, виручивши 22 млн дол. Основні експортні статті – це рибне філе та інше м’ясо риб (38%), готова або консервована риба й ікра (21%) і ракоподібні (20%). Значні частки займають групи «риба свіжа або охолоджена», а також «риба сушена, солона і копчена» (обидві по 7%). На морожену рибу й молюски прийшлося минулого року по 3%.

Варто зазначити, що хоча загальне зростання експорту складає 39%, за деякими товарними групами виручка від поставок за кордон зросла в рази. Так, продажі свіжої та охолодженої риби – майже у 10 разів,  до 1,5 млн дол., ракоподібних – в 4 рази, до 4,4 млн дол., мороженої риби –  приблизно у 3 рази, до 641 тис. дол., і молюсків – більше, ніж у 2 рази, до 684 тис. дол. Скорочення не відбулося по жодній з позицій, хоча, звісно нам ще не вдалося відновити показники 2014 року, коли лише від експорту консервованої риби та ікри виручка склала 21 млн дол. Втрата російського ринку та Криму боляче вдарила по галузі.

Не секрет, що на сьогодні Україна експортує переважно сировину. Минулого року соняшникова олія принесла близько 25% виручки від експорту, пшениця та кукурудза – приблизно по 18%, ще 7% забезпечив продаж сої. Тобто, в той час коли за Україною закріпився імідж сировинної країни (ця продукція загалом приносить близько 84% виручки), виробники риби продовжують штурмувати зарубіжні ринки і нарощувати продажі продукції з доданою вартістю.

На сьогодні географія експорту української рибної продукції охоплює майже весь світ. Серед найбільших імпортерів – Білорусь, Молдова, Грузія, Німеччина, Данія. Наші виробники ще не повністю оговталися від подій 2014 року, але активно шукають нові ринки і не в останню чергу звертають свою увагу на Європу. Потенційно ці країни можуть забезпечити до 100 млн дол. експортної виручки для українських виробників та переробників риби, тобто в 5 разів більше, ніж вони мають зараз.

Чому потенційно? В рамках угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, щоб мати право на безмитний експорт по квоті, наш виробник повинен надати спеціальний сертифікат походження продукції EUR1. Цей документ підтверджує, що товар є українським. Але нашим рибним підприємствам не так просто отримати такий документ, адже значна частина продукції вироблена з використанням імпортної сировини. В основному Україна імпортує охолоджену чи морожену рибу для подальшої переробки. Тобто фактично велика частина наших заводів працюють на іноземній сировині. Це при тому, що ми маємо найбільшу водну поверхню в Європі і при правильному підході до справи здатні конкурувати з провідними світовими виробниками.

Мова йде не просто про вигоду виробників (наявність якої очевидна з огляду на тренд здорового способу життя в усьому світі), а про розвиток виробництва і створення нових робочих місць всередині країни. Де ми на шляху до відновлення втраченого потенціалу? Відповідь на це питання ми дізнаємося на першій в Україні конференції професіоналів рибної галузі Fish and Seafood 2017, яка відбудеться 16-17 лютого в «Конференц-Холі Ірпінь». Кожен учасник матиме можливість поділитися досвідом, знайти нових ділових партнерів та ознайомитися з методами роботи провідних європейських підприємств «з перших рук».