Як полегшити ведення медового бізнесу в Україні?

Бджільництво — це і важлива галузь економіки, і джерело заробітку багатьох малих та середніх підприємців. Однак сьогодні комахи гинуть від отруєнь хімікатами — через обробку полів засобами захисту рослин аграріями пасічники втрачають тисячі бджолосімей. Так відбувалося через відсутність ефективної політики добросусідства між аграріями та пасічниками.

Варто наголосити, що економічний ефект від запилення рослин бджолами не вимірюється виключно вартістю зібраного меду. Запилення також підвищує врожайність та приносить додаткові прибутки агросектору. До слова, тільки в Європі економічний ефект від життєдіяльності бджіл оцінюють у близько 22 млрд євро на рік.

Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO спільно з Мінекономіки, Спілкою пасічників та іншими зацікавленими сторонами протягом трьох років працювали для вирішення нагальних проблем у бджільництві. Результатом цієї роботи став Наказ Мінекономіки № 338 «Про деякі питання у сфері бджільництва» від 19 лютого 2021 року.

Наказ запроваджує чіткі та зрозумілі правила гри для держави та пасічників, зокрема:

►   спрощує порядок реєстрації пасік та видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки без здійснення первинного обстеження пасіки, зменшується строк видачі до одного дня, також є можливість подати звернення в електронній формі;

►   з’являється офіційний реєстр паспортів пасік, що розміщується на сайті компетентного органу — це дозволить отримувати актуальну і достовірну інформацію щодо кількості зареєстрованих пасік;

►   механізм комунікації між пасічниками та аграріями щодо використання засобів захисту рослин на полях, який дозволить запобігти отруєнню бджіл хімікатами (аграрії зобов'язані повідомити органи самоврядування про використання засобів захисту рослин за 3 дні; після надходження інформації від аграріїв про заплановане використання засобів захисту рослин органи самоврядування протягом 4 робочих годин повідомляють про це пасічників);

►   створить можливість для покращення простежуваності щодо суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво меду;

►   запроваджує дієву та сучасну інструкцію з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин;

►   створює уніфіковані методики розрахунку втрат та нанесеної шкоди у разі отруєння бджіл, які можуть використовуватися як докази у судовому процесі;

►   врегульовано питання кочівлі пасік з метою зменшення ризиків виникнення випадків отруєнь бджіл.

Однак ухвалення Наказу — це лише перший крок на шляху до вирішення проблем галузі. Після цього важливо ухвалити новий Закон «Про бджільництво», щоби врегулювати її комплексно. Крім цього, необхідно ухвалити окремий нормативно-правовий акт про правові відносини щодо запилення с/г культур.

Також дуже важливо пам’ятати про гармонізацію законодавства України відповідно до зобов’язань перед ЄС та тих вимог, які Євросоюз висуває до виробників у частині реалізації політики Європейського Зеленого курсу (Green Deal).

У рамках запропонованої президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Леєн політики опубліковано дві важливі стратегії — «Farm to Fork» (F2F) та «Biodiversity».

Так-от, бджоли є частиною обох стратегій. У фокусі «Biodiversity» — охорона й відновлення природних територій, розвиток сталого та органічного сільського господарства. Стратегія також акцентує на скороченні використання шкідливих пестицидів для збереження запилювачів, зокрема бджіл. Також їм присвячено частину розділу «Повернемо природу назад в землі сільськогосподарського призначення» стратегії F2 °F.

Отже, наразі Україна має рухатися в напрямку створення безпечної та екологічної інфраструктури для розведення бджіл, а також сприяння виходу сільськогосподарської продукції виробників на ринки ЄС.