Як нафтотрейдери з’їдають прибутки аграріїв

В 2015 на площі у 4500000 га, що становить приблизно 10% всіх орних земель України, було посіяно кукурудзу. Хоча усі дані про витрати господарств не є недоступними, можна припустити, що фермери, які вирощують кукурудзу мали достатнє фінансування  у порівнянні з минулими роками.

Для прикладу, Аграрний фонд надає попереднє фінансування на виробництво кукурудзи, щоб задовольнити китайські контрактні зобов'язання, як це було в минулому році. Мова йде, в основному, про малих і середніх виробників, які не мають доступу до дешевих кредитів, що надаються агрохолдингам. В той же час, агрохолдинги уникають роботи з  Аграрним фонд через неофіційні витрати (корупцію), для одержання державної підтримки.

Агрохолдинги, які мають доступ до кредитів вирощують багато кукурудзи, наприклад, MХП, який потребує її, як  корм для тварин. Однак, навіть із доступом до дешевого фінансування, не всі господарства будуть використовувати повну технічну карту, тому що витрати на вирощування кукурудзи є високими, особливо якщо дотримуватись всіх агротехнічних рекомендацій. Нижче наведено оцінку середніх і кращих агрономічних виробничих витрат на гектар:

Джерело – УкрАгроКонсалтинг

Дизельне паливо та внесення добрив , складає 80%  вартості врожаю; 85% витрат передбачено на логістику; 95% припадає на сушку, і 10% на посівну, зберігання та захист рослин. В середньому по Україні вартість енергоносіїв для вирощування гектару кукурудзи складає  361 дол США, а на фермах, які практикують кращі агрономічні практики вартість є у межах  550 дол США на гектар землі.  Для середньої ферми, вартість енергії складає 60% всіх витрат, пов'язаних з вирощуванням  кукурудзи і 58% усіх витрат на фермах з кращими агрономічними практиками. У вищезазначеному розрахунку  виключено вартість фінансування та оренди земельної ділянки. Якби ми і їх включили, то витрати енергії впали б до 50% від всіх витрат для середніх фермерських господарств, а також для тих, які використовують найкращі агрономічними практиками агрономічними практиками.

Ще одна причина, чому прибутки повинні  збільшитися, полягає в тому, що як тільки кукурудза залишає ферму і переміщається до кінцевого споживача, основною витратою є паливо. Незалежно від того, чи логістика побудована автомобільним, залізничним чи морським шляхом. Тому, теоретично, приймаючі цей фактор до уваги, можна очікувати збільшення прибутків.

Хоча вартість нафти впала більш ніж на 50% , це ніяк не вплинуло на прибутки фермерських господарств. Найбільш просте пояснення полягає в тому, що переробка нафти у бензин чи дизельне паливо займає багато часу. Середня тривалість нафтопереробки та продажу продуктів кінцевому споживачу займає до 6 місяців.

Паливо та енергія, які господарства споживають сьогодні, в серпні, швидше за все, це нафта, яку було придбано в лютому. У той час нафта втратила  50% вартості на світових ринках з серпня 2014. Отже, можна було очікувати  зниження цін на нафтопродукти.

Ціни на нафтопродукти впали в більшості країн світу, але не в Україні. Найбільш зрозумілим поясненням є девальвація гривні і новий акцизний збір. Давайте розглянемо аргумент девальвації.

Джерело Національний Банк України

Припустимо, що нафтопродукти в Україні сьогодні були перероблені з нафти закупленої півроку тому. 26 лютого 2015 курс долара до гривні складав 30, а сьогодні це 22. Гривня зміцніла на 27% , і ми очікуємо, що товари в доларах мають впасти на ту ж суму, якщо ринок є відкритим. Однак, ціна на нафтопродукти в гривні в Україні не змінилася. 

Джерело: Нефтерынок

Однією з причин, чому українські фермери не отримають вигоду від падіння цін на нафту, є енергетичні трейдери, які ввозять майже всі нафтопродукти не зважаючи на різницю цін. Наприклад, імпортна вартість А-95 знизилася на 13% ще в липні  в той час як оптова вартість в Україні знизилася лише на 6%. Протягом цього періоду гривня була стабільною. Тому, ми можемо зробити висновок, що курс гривні безпосередньо не впливає на формування ціни, яку вибудовують трейдери.

Майже 100% середніх і великих господарств купують паливо оптом. Загальні ціни на паливо на ринках, де українські трейдери купують товар - впали, але не в Україн. Очевидно, що хтось отримує вигоду з ситуації, яка склалась, і це точно не фермери.

Інше пояснення стабільно високої вартості палива це податки, особливо акцизний збір, і великі обсяги запасів нафти, закупленої ще раніше за більш високою ціною. Податки, особливо акцизний збір на імпортне паливо, який збільшиться цього року, і, як очікується, зросте ще більше в наступному році. Податкові зміни набули чинності 1 січня, і з того часу є стабільними. Наступне збільшення очікується 1 січня 2016. Виходячи з даних, що податки з січня не змінилися, а вартість імпорту впала, податок не є причиною того, що ціни на енергоносії в Україні не змінилися.

Ще одне пояснення - трейдери закупили величезну кількость палива за високими цінами і не будуть продавати її собі у збиток. Це говорить про те, що Україна має достатні запаси дизельного палива та  бензину. Високі ціни на світових ринках існували рік тому, і з тих пір вони знижуються. Україна імпортує паливо коженого місяця з незначними коливаннями. Якби запаси були значними і додатково було імпортовано велику кількість палива, то імпорт повинен був би впасти і не відображати таку саму схему, як і минулого року.

Причина, чому українські фермери не отримали жодних переваг з падіння світових цін на нафту криється в тому, що цими перевагами скористався хтось інший.