Віталій Скоцик: Владі не вистачить сміливості визнати свою аграрну політику провальною

Обіцяні замість відміненого спецрежиму відшкодування ПДВ дотації аграрії чекають вже три місяці. І тільки в квітні, можливо, їх почнуть роздавати. Натомість інші нововведення минулого року вже дали ефект – збільшення офіційної заробітної платні призвело до того, що борги по заробітним платнім почали зростати, відсутність підтримки змушує молочників задуматися над закриттям ферм, а новий меморандум з МВФ може відкрити земельний ринок вже з літа, хоча усі потрібні закони ще не прийняті.

Сільське господарство вже забезпечує понад 40% валового внутрішнього продукту нашої держави, нагадує лідер Аграрної партії, доктор економічних наук Віталій Скоцик. Без перебільшення, сьогодні на селянах та аграріях тримається країна. Однак урядова політика для більшості з них стає зашморгом. 

Ви багато спілкуєтеся з селянами, фермерами, керівниками агропідприємств. Який цього року рівень готовності агровиробників до посівної кампанії?

- Посівна проходитиме в режимі гасіння пожежі, бо виробників поставили в такі умови недолугі урядовці. Нагадаю, серйозні проблеми почалися в 2015 році, коли аграріїв почали позбавляти спецрежиму податку на додану вартість (ПДВ). Це був абсолютно безкорупційний механізм підтримки сільгоспвиробників, який давав їм можливість спрямовувати додаткові кошти на закупівлю насіння, добрив, запасних частин. На початок нинішнього року цей механізм остаточно перестав існувати.

Що ми отримали? У 2015-му вперше за 18 років аграрне виробництво скоротилося на 4,5 відсотка. На початок минулого року земельний податок сплачувався з 32 млн га ріллі, а вже на кінець року тільки з 16 млн га — маємо тінізацію галузі. Натомість зростає навантаження на виробників, які працюють у відповідності до букви закону.

Йдемо далі. Аграрне виробництво на понад 80% прив'язане до імпортних складових. Будь-який сільський дядько заправляє свого трактора дизельним паливом, яке Україна не виробляє, а купує за валюту. Тоді як лише за 10 днів січня цього року гривня впала стосовно долара на 4%. Отже, зростають витрати на все агровиробництво, підприємства стрімко втрачають оборотні кошти.

Читайте також: ФГФО торгує майном: підводні камені під час продажу підприємств, що були в заставі банків-банкротів

У таких умовах ми почали посівну. Вже маємо стрімке зростання цін на молоко, хліб, м'ясо. На завершення ж циклу виробництва харчі подорожчають ще суттєвіше. Це призведе до зниження споживання, спровокує інфляцію, яка ще більше підкосить національну валюту.

За це все відповідальний Кабмін, який ми попереджали про наслідки, ще коли урядовці збиралися скасовувати спецрежим ПДВ.

Аграріям обіцяли замінити спецрежим ПДВ дотаціями. Наскільки дієва така підтримка?

- Уже третій місяць немає не лише дотацій, навіть інформації про умови та схеми їх надання! Особливо потерпають аграрні виробництва, орієнтовані на внутрішній ринок - тваринницькі, овочівницькі, птахівницькі, садівницькі. Найближчим часом Україна може опинитися без власного молока і м'яса. Відродження молочного скотарства займе 10-15 років. На жаль, якщо аграрії вийдуть на вулицю, їхню акцію сприйматимуть як проплачену східним агресором. Сумніваюся, що владі вистачить сміливості визнати свою аграрну політику провальною.

Чи варто урядові знімати антидемпінгові мита на російські добрива?

- Відповідь однозначна: ми в стані війни, тому російські товари не повинні продаватися в Україні. Проблему добрив потрібно вирішувати через створення пільгових умов для інвесторів, які збудують виробництва в Україні. Є успішні приклади. Півроку тому в селі Нова Любомирка Рівненського району відкрили завод мінеральних добрив, який очолює наш однопартієць Юрій Супрунюк. Це екологічно чисте виробництво, чия продукція адаптована до українських ґрунтів.

Який ефект для села дали урядові ініціативи з підвищення рівня мінімальної зарплати?

- На фоні зростання цін люди отримали на руки більше «паперу». За ті самі гроші купити можна вже менше. Людей, по суті, обдурили. Підвищення зарплат матиме сенс за умови працюючого виробництва, створення робочих місць, конкуренції працедавців за робочі руки. Тоді доходи робітника будуть рости природним шляхом. В іншому випадку просто додруковують гроші, які призводять до інфляції і зростання цін.

Соціальну систему потрібно коригувати загалом. Сьогодні складається ситуація, коли людей через урядову політику фактично позбавляють пенсій. Цьогорічний дефіцит Пенсійного фонду, тобто брак коштів, становитиме 141 млрд грн. Це приблизно п'ята частина видатків бюджету країни. Ситуація буде загострюватися з кожним роком, бо зростає кількість непрацюючих. Теперішні 35-40-річні українці у майбутньому можуть залишитися без пенсій. Треба активно розвивати пенсійну накопичувальну систему.

Читайте також: Директор з продажів "Нова пошта": Під час побудови мережі зважали на рівень розвитку аграрного сектору в регіоні

Друга проблема - оплату частини пільг, наприклад, на проїзд у громадському транспорті, переклали на місцеві бюджети. Але громадам не пояснили, як їм вести розрахунки, коли людина їде автобусом із одного району в інший — з території однієї громади на іншу. Виходить, пенсіонер ніби має пільгу, але вона не працює.

Аграрна партія провела три Земельні форуми, на яких обговорювали намагання відкрити ринок земель. Що кажуть фермери стосовно  продажу наділів?

- Вони одностайно проти такого різкого повороту.

Чому, адже це ринковий крок?

- Так бачиться на відстані. Якщо ж заглибитися в суть, картина дуже тривожна. Наша аграрна галузь перебуває на «дитячому» етапі розвитку. Україна експортує сировину, що історично притаманно колоніям. Для розвинутих країн ми – бананова республіка, як Індія була для Британської імперії. У метрополій щодо колоній мета – отримувати дешеві ресурси та не дати розвинутися виробництву готової продукції з високою доданою вартістю. Індійський експорт у 1870 році складався на 36% із бавовни-сирцю. Водночас імпорт - на 45% з готових тканин. Країна занурилася в такі злидні, з яких вилазить досі.

Представники земельної мафії та недалекі політики запевняють, що Україна може вирватися з цього кола через прямий продаж землі вже зараз. Очевидно, на Заході та Сході з радістю підтримують цю думку. Бо кожен гектар землі коштуватиме не більше 500 доларів. Реальна ж ціна українською землі вища як мінімум на порядок.

Тобто, за вашими словами, всю українську землю, всі 42 млн га, можуть скупити за 21 млрд доларів?

- Так. Прийде спекулятивний міжнародний капітал, який не має проблем з вільними коштами. Підключаться наші латифундисти. Зубожіле українське населення ще й радітиме вторгованим копійкам, хай вони для них і будуть останніми. Тих, хто не захоче продавати наділи, залякають, шантажуватимуть. В умовах правового хаосу це не складно.

Україна остаточно утвердиться в статусі бананової республіки. Вже зараз ми щороку нарощуємо експорт сировини - зерна, а заробляємо все менше і менше.

Очевидно, сировинне виробництво не потребуватиме значної кількості працівників. Люди виїжджатимуть із села в пошуках роботи, села знелюдніють, що завдасть непоправного удару всьому нашому народу. Якщо за часи незалежності з карти України зникли 457 сіл, треба бути готовими, що цей процес значно прискориться.

Який же вихід? Просто залишити мораторій – це тільки консервує проблему.

- Наша земля – засіб виробництва глобального значення, з яким треба обережно і розумно поводитися. Потрібно створити механізми, які дозволять уже існуючим виробникам, насамперед фермерам, розвинути глибинну переробку. Ці механізми повинні сприяти приходу інвестицій у виробництво тут, в Україні.

Читайте також: Золота лохина: як побудувати вигідний ягідний бізнес на малій ділянці

Але передусім Україні потрібно цивілізовано завершити земельну реформу, з якою ми стали світовими рекордсменами — проводимо 26 років! Потрібна інвентаризація землі, щоб знати, де, яка і якої якості. Слід наповнити земельний кадастр, провести межі земель приватної, комунальної та державної власності, створити Державний земельний банк, який регулюватиме земельні відносини. Зрештою - провести нормативно-грошову оцінку землі, якість якої суттєво змінилася в останні роки. Ми – за заборону продажу землі іноземцям та обмеження площі, яка може бути у власності або в обробітку однієї особи. Усе це – елементи дорожньої карти земельної реформи, яку розробила Аграрна партія. Наступний етап – конкретні законопроекти, які напрацюють наші експерти.

Добре продумане законодавство – це гарантія для інвестора, який прийде сюди на десятиліття. Аграрна переробка дасть можливість заробити гроші, які можна буде вкласти в розвиток машинобудування, фармацевтики, транспортної інфраструктури.

Земельні питання міцно пов'язані з життям громад, а отже – і з децентралізацією. Наскільки ця реформа успішно просувається?

- У нас на місцях немає потужних рад із виконавчими комітетами. Разом із тим, парламент формує Кабмін, а державні адміністрації належать до компетенції Президента, який, за Конституцією, взагалі не веде господарську діяльність своєї країни. Це одне із пояснень, чому немає чіткої системи управління державою.

Децентралізація в цьому процесі надзвичайно важлива. Вона передає повноваження на місця і формує там виконавчі комітети. Але в Україні цей процес радше імітують. Децентралізація буде ефективною за трьох основоположних умов.

Читайте також: “Чайка” в пошуках: історія державної ферми, яка заробляє на застарілому обладнанні

Перша: все, що стосується життя людей на території громади, повинно бути в підпорядкуванні громади. Начальника місцевої поліції має обирати громада, як шерифа в США. Він звітуватиме перед громадою і не ховатиметься в кущах, коли станеться рейдерський наліт на місцеве фермерське господарство.

Друге: громада має розпоряджатися всіма ресурсами, які є на її території – чи то земля, чи ліс.

Третє: відповідно до світової практики, 70% податків повинно залишатися на території громади, щоб забезпечити людей ресурсами для нормального життя. Ми проаналізували ситуацію в 366 новостворених громадах: 233 з них – економічно не самодостатні.

Тобто реформа децентралізації не відбулася?

- Вона невигідна чиновникам і центральній владі, тому її спускають на гальмах. У нинішній моделі громада не вписана в податкову, освітню, медичну системи країни. Ключовими елементами реформи мають бути принципи, які утвердять самоврядність. Владу – громадам. Кошти – громадам. Землю – громадам. А без сильних громад сильної держави не буває. 

Марина Ходорова

фото: прес-служба Аграрної партії України