Аграверіhttp://agravery.com/site/indexhttp://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttp://agravery.com/site/indexukFri, 22 Feb 2019 18:15:00 +0200ДУМКА: Зменшення кількості присадибних господарств вплине на боротьбу з АЧСhttp://agravery.com/uk/posts/show/dumka-zmensenna-kilkosti-prisadibnih-gospodarstv-vpline-na-borotbu-z-acshttp://agravery.com/uk/posts/show/dumka-zmensenna-kilkosti-prisadibnih-gospodarstv-vpline-na-borotbu-z-acsFri, 22 Feb 2019 18:15:00 +0200articleПро це повідомив незалежний консультант у галузі свинарства Артур Лоза 20 лютого у ході V Британсько-українського агробізнес форуму «Свиноферма майбутнього», організованого Посольством Великої Британії в Украні, передає Kurkul.com. «Ключовим чинником, що впливає на стан свинарства в Україні є не тільки складна економічна ситуація, а й африканська чума свиней. Зменшення кількості присадибних господарств, яке сьогодні спостерігається в Україні матиме позитивний вплив на галузь в контексті боротьби з АЧС. Адже саме такі господарства найбільш вразливі перед цією хворобою», — заявив Артур Лоза. Разом з цим, в промисловому сегменті спостерігається поступове нарощення поголів’я, що формує позитивну тенденцію для галузі в цілому. Кількість господарств з поголівям понад 5 тис. станом на середину 2018 р. становила вже понад 37% і продовжує зростати. Артур Лоза додав, що на сьогодні в Україні є близько 50 великих господарств, які і є рушійною силою галузі. Нагадаємо, 80% випадків зараження Африканською чумою свиней (АЧС) можна уникнути, якщо вести належний контроль та дезінфекцію транспорту, що курсує між фермами.На Черкащині запрацював новий потужний млинhttp://agravery.com/uk/posts/show/na-cerkasini-zapracuvav-novij-potuznij-mlinhttp://agravery.com/uk/posts/show/na-cerkasini-zapracuvav-novij-potuznij-mlinFri, 22 Feb 2019 17:12:00 +0200articleПро це повідомляє procherk.infо. Завод виробляє п'ять видів продукції: борошно трьох видів (вищого сорту, першого і другого), висівки і манну крупу. Потужність підприємства становить 350 т/добу. Засновник заводу «Мовер Міл», Володимир Мовчан каже, що українцям необхідно займатися переробкою вирощеної зернової продукції: зерна, соняшнику, пшениці та інших видів зернових. «Треба не сировину відправляти споживачам, а переробляти. Я побував в Туреччині, бачив, де серед скель, де немає жодного колоска пшениці, стоять заводи і переробляють пшеницю в борошно. Стоять там інші переробні заводи. Чому ми не робимо цього? Тому і почали працювати в цьому напрямку», — сказав він. Перед початком роботи заводу підприємці вивчали ринок збуту своєї продукції і відправляли фахівців на навчання. На заводі кажуть, що потреба у фахівцях є і зараз. «Ми поставляємо борошно насамперед по Україні, але вже є перші контракти на Європу. Куди? Це комерційна таємниця », - сказав Володимир Мовчан. Нагадаємо, «Укрзалізниця» хоче з наступного маркетингового року (МР, липень-червень) зобов'язати елеватори складати плани перевезень і нести фінансову відповідальність за наявність вантажу.  В Україні спрацювала система позасудового примусового виконання за агророзпискамиhttp://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-spracuvala-sistema-pozasudovogo-primusovogo-vikonanna-za-agrorozpiskamihttp://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-spracuvala-sistema-pozasudovogo-primusovogo-vikonanna-za-agrorozpiskamiFri, 22 Feb 2019 16:30:00 +0200articleПро це повідомили в проекті «Аграрні розписки в Україні», передає agrotimes.net. Чотири компанії-кредитори ініціювали стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. На практиці було доведено, що позасудова процедура примусового стягнення, яка передбачена Законом «Про аграрні розписки», працює. Права боржника за розпискою також захищені в рамках примусового стягнення, оскільки воно можливе лише за рахунок предмету застави за розпискою і лише після завершення терміну на її виконання. Нагадаємо, всі розписки реєструються в загальнодоступному централізованому реєстрі, що дозволяє кредиторам бачити, як фермер виконує свої зобов'язання, і скільки має наразі відкритих розписок. Уряд розширив напрями підтримки галузі тваринництваhttp://agravery.com/uk/posts/show/urad-rozsiriv-naprami-pidtrimki-galuzi-tvarinnictvahttp://agravery.com/uk/posts/show/urad-rozsiriv-naprami-pidtrimki-galuzi-tvarinnictvaFri, 22 Feb 2019 16:11:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Мінагрополітики. Постановою викладено у новій редакції Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва). Удосконалено та деталізовано механізм надання державної підтримки за напрямами, які фінансувались у попередньому році: збільшено розмір дотації за утримання корів з 750 до 900 гривень за одну голову (двічі на рік); надано можливість скористатись державною підтримкою за вирощування молодняку великої рогатої худоби, у тому числі й закупленого. Крім цього доповнено новим напрямом державної підтримки, а саме, часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна. Метою постанови є забезпечення спрямування державної підтримки у 2019 році для розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також залучення інвестицій у створення потужностей із зберігання та переробки с/г продукції, зокрема, зерна. Нагадаємо, Україна переходить на європейські принципи видачі дозвільних документів.Одеська митниця відновила експорт горіхівhttp://agravery.com/uk/posts/show/odeska-mitnica-vidnovila-eksport-gorihivhttp://agravery.com/uk/posts/show/odeska-mitnica-vidnovila-eksport-gorihivFri, 22 Feb 2019 15:41:00 +0200articleПро це заявив в.о. начальника Одеської митниці Сергій Тупальский на своїй сторінці в Facebook. «Перемога, а це, без сумніву справжня перемога у митній сфері, стала можлива завдяки напруженій майже двомісячній роботі, яку вела Одеська митниця спільно з ЦА ДФС. Купа листів, зустрічі та доповіді на різних рівнях, пошук компромісів. І відтепер відповідні експортні операції йтимуть безперешкодно, і у повній відповідності до діючого законодавства», — написав він. За його словами, це ще раз підтверджує, що для вирішення проблем потрібен спокійний конструктивний діалог та комунікація на всіх рівнях.  Нагадаємо, раніше Одеська митниця, у відповідності з вимогами Митного кодексу, зобов'язана була блокувати експорт горіхів через те, що їх упаковка – звичайні картонні коробки – "порушувала права" власників патентів.Цукрові новини дня від SESVANDERHAVE (22.02.2019)http://agravery.com/uk/posts/show/cukrovi-novini-dna-vid-sesvanderhave-22022019http://agravery.com/uk/posts/show/cukrovi-novini-dna-vid-sesvanderhave-22022019Fri, 22 Feb 2019 15:00:00 +0200articleТОП-3 новини від компанії SESVANDERHAVE: інвестувала більше €20 млн в Інноваційний центр, 11 основних переваг насіння цукрового буряку селекції SESVANDERHAVE, Насіннєвий завод SESVANDERHAVE є єдиним в Україні, який здатен виконати індивідуальні запити клієнтів щодо обробки насіння цукрового буряку Детально про ці та інші новини за посиланням.На закупівлю локомотивів «Укрзалізниці» потрібно $1,65 млрд — Рязанцевhttp://agravery.com/uk/posts/show/na-zakupivlu-lokomotiviv-ukrzaliznici-potribno-165-mlrd-razancevhttp://agravery.com/uk/posts/show/na-zakupivlu-lokomotiviv-ukrzaliznici-potribno-165-mlrd-razancevFri, 22 Feb 2019 14:38:00 +0200articleПро це заявив директор з економіки і фінансів «Укрзалізниці» Андрій Рязанцев, передає agrotimes.net. За його словами, сьогодні тяговий склад підприємства зношений на 94% і їй потрібно придбати приблизно 280 нових тепловозів і 250-300 електровозів. «Ми розуміємо, якщо в нас не буде тяги, залізниця працюватиме не ефективно і ми не зможемо возити більшу кількість продукції», — зауважив Андрій Рязанцев.   Нагадаємо, що нещодавно  «Укрзалізниця» придбала в General Electric 30 нових локомотивів.ДУМКА: Українським експортерам меду потрібно зайнятися іміджем та маркетингомhttp://agravery.com/uk/posts/show/dumka-ukrainskim-eksporteram-medu-potribno-zajnatisa-imidzem-ta-marketingomhttp://agravery.com/uk/posts/show/dumka-ukrainskim-eksporteram-medu-potribno-zajnatisa-imidzem-ta-marketingomFri, 22 Feb 2019 13:51:00 +0200articleТаку думку висловив економіст інвестиційного відділу Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. Так, експерт прийшов до висновків, що український ринок меду має дві основні проблеми: Експорту меду — це інертність наших медових експортерів. Міжнародні комунікації відсутні. Просування — нуль. Інвестиції в маркетинг та імідж українського меду — нуль. Міфи про мед — які не мають жодного значення для заробляння грошей на експорті меду. «Якщо клієнт хоче рідкий мед, то не потрібно йому натужно пояснювати, що йому потрібен кристалізований мед — натурпродукт. Або, якщо хочеш це пояснити, підготуй бюджет в кілька десятків мільйонів доларів, та розкрути кристалізований мед», — коментує Андрій Ярмак. Та наводить наступний приклад: на Близькому Сході імпортери навіть не хочуть чути про український мед з таких основних причин: Турки нам розказали, що українці купують поганий китайский мед, і потім продають його дорого як свій, натуральний. Коментар експерта:  «Турки говорять неправду, бо імпорт меду з Китаю в Україну відсутній. Його ніколи й не було. Це раз. Також дуже легко пояснити, чому брешуть турки — бо вони самі постійно збільшують імпорт українського меду (в 2,5 рази за 5 років зросли закупки). Туреччина входить взагалі в шестірку основних імпортерів меду з України — зрозуміло, що вони самі його міксують та продають на Близький Схід, і дуже бояться, щоб місцеві імпортери не вийшли напряму на постачальників», — говорить Андрій Ярмак. Український мед кристалізується — тут таке продати неможливо. Коментар експерта: «Це правда, але у нас є виробники, які можуть постачати мед декристалізований та пастеризований. Тому це надумана проблема. Можна купити те, що тобі потрібно», — відмічає Ярмак. Український мед має нетиповий смак для місцевого споживача, тому його продати неможливо. Коментар експерта: «Мені дали спробувати смаки меду, які ідеально підходять місцевим споживачам. Ну просто один в один наш гречаний мед. Тобто мед повинен бути трошки різким на смак. Тому вони його міксують та додають спеції. Але український мед є надзвичайно зручним для міксів, як говорять нам імпортери з ЄС. Lagnese — є одним з найпопулярніших брендів меду тут - це німецька компанія, яка одночасно є одним з найбільшим покупців українського меду. Отже, наш мед їм підходить, бо вони вже його їдять», — зауважує експерт. Український мед надто дорогий — дорожчий за інші. Коментар експерта: «Не пишаюсь цим, але навіть якщо перевірити світову торгову статистику, то український мед є найдешевшим в світі, на рівні з медом з Індії! І це, до речі, наш головний конкурент на ринку Близького Сходу. І ще одне — така низька ціна — це наслідок проблеми №1, про яку я говорив! Український мед має дуже низку якість Коментар експерта: «Якість українського меду підтверджується географією експорту. Лідери: Німеччина, Польща, США, Бельгія. Це найвибагливіші країни щодо якості меду, і вони купують 66% українського меду! А Близький Схід вже смакує наш мед через Німецьких, Турецьких та інших постачальників, не здогадуючись про це», — наголошує Андрій Ярмак. Нагадаємо, у 2018 Україна експортувала майже 50 тис тонн меду.На Одещині продадуть на аукціоні два олійножирових комбінатиhttp://agravery.com/uk/posts/show/na-odesini-prodadut-na-aukcioni-dva-olijnozirovih-kombinatihttp://agravery.com/uk/posts/show/na-odesini-prodadut-na-aukcioni-dva-olijnozirovih-kombinatiFri, 22 Feb 2019 13:22:00 +0200articleПро це повідомляє dumskaya.net Йдеться про пул активів загальною балансовою вартістю майже 5 млрд грн, які були в заставі у «Дельта-Банку». Серед них — колись найбільший в регіоні Одеський олійножировий комбінат на Середньофонтанській вулиці, олійножировий комбінат в Чорноморську, а також земельна ділянка площею 5,43 га біля Чорноморського порту, де планувалося будівництво морського зерноперевантажувального комплексу. Аукціон пройде за голландською системою — з поетапним зниженням ціни протягом дня. Стартова ціна лота складе більше 897 млн ​​грн. Це 20% від балансової вартості об'єктів. Раніше активи виставлялися на торги через систему «ProZorro.Продажі» за балансовою вартістю, але покупців на них не знайшлося.   Відзначимо, що обидва олієжиркомбінати належали екс-депутату облради Василю Калашникову, який взяв під заставу підприємств великі кредити, а потім збанкрутував їх. Нагадаємо, Одеський олійножировий комбінат заснований на початку XX ст. Виробляв маргарини, кулінарні, кондитерські жири, соняшникову олію і майонез під торговою маркою «Сонячна долина».Новини компаній: «Епіцентр К» підписав «елеваторний» контракт на €50 млнhttp://agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-epicentr-k-pidpisav-elevatornij-kontrakt-na-50-mlnhttp://agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-epicentr-k-pidpisav-elevatornij-kontrakt-na-50-mlnFri, 22 Feb 2019 12:42:00 +0200articleПро це в інтерв’ю Agravery.com розповіла заступник керівника з аграрних питань з елеваторного напрямку «Епіцентр К», керівник відділу трейдингу Світлана Нікітюк. За її словами, співпраця з Feerum дозволила компанії отримати погодження на страхування дебіторської заборгованості від польської страхової корпорації з експортних контрактів Kuke та залучити відповідне фінансування від польського банку. «Завдяки такому підходу до інвестування, ми отримаємо необхідне транспортне обладнання, силоси, сушарки для елеваторів вже після сплати авансу та матимемо змогу сплачувати решту коштів із відтермінуванням платежів на рік. Будемо реконструювати та збільшувати потужності Гніванського ХПП — на 60 тис т, Немирівського елеватору — на 28 тис. т, Закупнянського ХПП — 60 на тис. т та елеватору «Переробник» на Київщині — на 105 тис. т. А ще — продовжимо розбудову Вінницького елеватора більше ніж на 200 тис. т та будівництво другої черги на Вапнярці», — розповіла Світлана Нікітюк. Докладніше про плани компанії «Епіцентр К» в елеваторному бізнесі читайте в понеділок в інтерв’ю Світлани Нікітюк на Agravery.com. Довідка: Агрохолдинг «Епіцентр К» обробляє більше 110 тис. га. Земельний фонд зосереджений в Черкаській, Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій та Київській областях.З березня запустять новий контейнерний поїзд з Білорусі в Румунію через Українуhttp://agravery.com/uk/posts/show/z-berezna-zapustat-novij-kontejnernij-poizd-z-bilorusi-v-rumuniu-cerez-ukrainuhttp://agravery.com/uk/posts/show/z-berezna-zapustat-novij-kontejnernij-poizd-z-bilorusi-v-rumuniu-cerez-ukrainuFri, 22 Feb 2019 12:04:00 +0200articleПро це йдеться в повідомленні «Укрзалізниці». Відзначається, що він стане восьмим транзитним контейнерним поїздом, що здійснює перевезення на постійній основі. «Маршрут поїзда по території України буде пролягати між станціями «Удрицьк» і «Вадул-Сірет». У його складі планується перевозити не менше 32 вагонів з контейнерами», — повідомили в «Укрзалізниці». Одна з переваг такої логістичної схеми вантажоперевезень полягає в мінімізації часу доставки. Орієнтовний час проходження нового поїзда по території України складе близько півтори доби. В Укрзалізниці зауважують, що вантажовідправники вибирають цей вид перевезень, так як він є економічно вигідним в порівнянні з іншими видами транспорту і забезпечує кращу схоронність вантажів. Нагадаємо, «Укрзалізниця» хоче ввести «неустойку» за відсутність зерна на елеваторах.У 2018 Україна відкрила 85 нових ринків збуту агропродукціїhttp://agravery.com/uk/posts/show/u-2018-ukraina-vidkrila-85-novih-rinkiv-zbutu-agroprodukciihttp://agravery.com/uk/posts/show/u-2018-ukraina-vidkrila-85-novih-rinkiv-zbutu-agroprodukciiFri, 22 Feb 2019 11:26:00 +0200articleНа цьому наголосив голова Держпродспоживслужби під час презентації публічного звіту за результатами роботи Держпродспоживслужби у 2018 році, інформує прес-служба відомства. «Судячи з абсолютних обсягів торгівлі, за десять останніх років Україні вдалось досягнути прориву в експорті продукції тваринництва за певними товарними позиціями. А у минулому році відбулося розширення географії експортних поставок продукції нашої держави та збільшено кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження», — зауважив голова Держпродспоживслужби.  Так, за словами Володимира Лапи, у 2018 році в цілому було відкрито 85 нових ринків за різними видами продукції — це ринки: Албанії (м’ясо птиці та продукти з нього); Республіки Гана (м’ясо птиці та продукти з нього); Гонконгу (м’ясо птиці та продукти з нього, яйця та яєчні продукти); Республіки Македонії (молочна продукція, комбікорми); Королівства Марокко (м’ясо птиці та продукти з нього, яєчні продукти); ОАЕ (живі вівці та кози, добовий молодняк свійської птиці, жива птиця, інкубаційні яйця); Республіки Сербія (яйця та яєчні продукти); Республіки Таджикистан (м’ясо, м’ясні та молочні продукти, рибу і рибопродукти, сировина тваринного походження, корми рослинного походження); Туніської Республіки (м'ясо птиці); Туреччини (свіже, охолоджене, заморожене м’ясо в тушах/м’яса обвалки великої рогатої худоби); Чорногорії (яйця та яєчні продукти) тощо. Крім того, завдяки процесу наближення законодавства та стандартів до найкращих практик ЄС, наразі 306 українських підприємств мають право експорту до країн Європейського Союзу, в тому числі 126 виробників харчових продуктів (м'ясо птиці, риби, меду, яєць, молочної продукції). «Також у минулому році було розроблено та погоджено 20 міжнародних сертифікатів на експорт та 24 сертифікати на імпорт тварин і продуктів тваринного походження — всього 44 форми міжнародних сертифікатів для імпорту/експорту підконтрольної продукції. Це дало змогу нівелювати економічний вплив від втрати ринку Російської Федерації та сприяло підвищенню рівня України як надійного торговельного партнера», — підсумував Володимир Лапа. Нагадаємо, оборот агропродукцією між Україною та ЄС наблизився до $9 млрд.Новини компаній: МХП завершив транзакцію з придбання Perutnina Ptujhttp://agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-mhp-zaversiv-tranzakciu-z-pridbanna-perutnina-ptujhttp://agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-mhp-zaversiv-tranzakciu-z-pridbanna-perutnina-ptujFri, 22 Feb 2019 10:47:00 +0200articleПро це повідомляє пре-служба МХП. «На сьогоднішній день МХП став найбільшим акціонером, що контролює більше ніж 90% акцій компанії Perutnina Ptuj. Крім того, на четвертий день після отримання кліренсу на придбання відбулись зміни в Наглядовій Раді та Управлінні», — йдеться у повідомленні. Відзначається, що МХП вперше придбав потужності в Європі та надалі розглядає інші види партнерства на світовому ринку. Після узгодження транзакції компанія ще раз підтвердила свої зобов'язання: підтримувати та вдосконалювати найвищі національні та міжнародні стандарти якості; захищати і розвивати робочі місця; опираючись на діючу бізнес-модель розширювати виробництво та розвиток продуктів, а також рівень знання брендів.  «Ми раді завершити цю покупку і реалізувати наші амбітні плани, від яких отримають безпосередню вигоду співробітники, фермери, місцеві громади та індустрія курятини у регіоні в цілому. Ми впевнені, що Perutnina Ptuj матиме світле майбутнє як частина цього стратегічного співробітництва. Об'єднуючи потужний досвід управління обох компаній та інвестуючи у нові підприємства та технології, ми впевнені, що зможемо сприяти розвитку виробничих потужностей, поглиблювати співпрацю з місцевими партнерами та збільшувати об’єми реалізації продуктів Perutnina Ptuj, враховуючи їх популярність на пріоритетних ринках», — підкреслює Юрій Косюк, голова правління МХП. Довідка: «Миронівський хлібопродукт» є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, в тому числі, на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.ДУМКА: Можна уникнути 80% випадків спалахів АЧСhttp://agravery.com/uk/posts/show/dumka-mozna-uniknuti-80-vipadkiv-spalahiv-acshttp://agravery.com/uk/posts/show/dumka-mozna-uniknuti-80-vipadkiv-spalahiv-acsFri, 22 Feb 2019 10:15:00 +0200articleПро це розповів керівник відділу здоров’я тварин «Ковентрі Кемікалз Лтд» Майк Баттон, повідомляє Kurkul.com. Експерт додав, що окрім очищення транспорту від болота, продуктів життєдіяльності свиней, слід не забувати про кабіну водія, яка теж обов’язково має проходити процедуру дезінфекції після чистки. За словами Майка Баттона, найбільш розповсюджена помилка — дезінфекція під високим тиском. Після того, як поверхня висохне після очищення, її слід обробляти під низьким тиском, що значно підвищить ефективність. Експерт підкреслив, що всі запобіжні заходи слід проводити незалежно від того, чи зафіксовані поблизу випадки АЧС чи ні. Адже це робиться в першу чергу для профілактики захворювання. Нагадаємо, в Україні зафіксовано новий випадок АЧС.У 2018 Україна експортувала риби та рибної продукції на $37,1 млнhttp://agravery.com/uk/posts/show/u-2018-ukraina-eksportuvala-ribi-ta-ribnoi-produkcii-na-371-mlnhttp://agravery.com/uk/posts/show/u-2018-ukraina-eksportuvala-ribi-ta-ribnoi-produkcii-na-371-mlnFri, 22 Feb 2019 09:37:00 +0200articleПро це заявив голова Держрибагентства Ярослав Бєлов під час брифінгу, передає УНН. «Всього протягом минулого (2018 – ред.) року було експортовано 10, 6 тис. тонн риби та рибної продукції на загальну суму $37,1 млн», — сказав Бєлов. За його словами, найбільше – 55% експортних поставок риби та інших водних біоресурсів у 2018 році було здійснено до Молдови, Азербайджану та Білорусі. До країн Європи було направлено 32%, а саме до Данії, Німеччина, Франція. Також значні поставки здійснювали до Туреччини та Грузії. «В основному експортується риба готова або консервована, така як сардини, сардинела, кілька або шпрот. Також, експортується свіже та охолоджене, морожене філе та інше м'ясо риб, таке як лосось, судак тощо», — розповів Бєлов. Нагадаємо, виробництво консервованої риби зросло за рік на 13%.Україна нарешті зможе утилізувати 13 тис. тонн непридатних пестицидівhttp://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-naresti-zmoze-utilizuvati-13-tis-tonn-nepridatnih-pesticidivhttp://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-naresti-zmoze-utilizuvati-13-tis-tonn-nepridatnih-pesticidivFri, 22 Feb 2019 09:11:00 +0200articleПро це повідомляє Віктор Погорілий, координатор Агрохімічного комітету Європейської бізнесасоціації, інформує прес-служба асоціації. «Так склалося, що на сьогодні в Україні немає безпечних технологій утилізації такого типу небезпечних відходів як пестициди. До 2015 року вони експортувалися в країни ЄС, зокрема, Польщу, Великобританію та Францію, які мають необхідні потужності для екологічно безпечного знищення ЗЗР. Але через законодавчі прогалини механізм транскордонного перевезення в рамках Базельської конвенції у нас було заблоковано», — говорить експерт. Тож з 2015 року Мінприроди не видавало висновку та повідомлення на транскордонне перевезення непридатних пестицидів. Це призвело до накопичення великої кількості таких відходів на території України. За різними даними, до 13 тисяч тон. Крім того, до фактичної неможливості безпечного знищення фальсифікату. «Тому, на сьогодні, коли Постанову вже опубліковано, Мінприроди отримало необхідне законодавче підґрунтя для видачі відповідних документів на здійснення транскордонного перевезення непридатних засобів захисту рослин на утилізацію. Йдеться про висновок та повідомлення, які дозволятимуть відповідній компанії це здійснювати, вони мають видатись протягом 10 робочих та 60 календарних днів відповідно», — коментує Віктор Погорілий Нагадаємо, постанову КМУ №1212 було прийнято ще 21 листопада 2018 року. Проте, опубліковано документ тільки 19 лютого.ДУМКА: «Кернел» може почати довгострокове придбання ViOilhttp://agravery.com/uk/posts/show/dumka-kernel-moze-pocati-dovgostrokove-pridbanna-vioilhttp://agravery.com/uk/posts/show/dumka-kernel-moze-pocati-dovgostrokove-pridbanna-vioilFri, 22 Feb 2019 08:46:00 +0200articleТаку думку висловив аналітик інвесткомпанії Concorde Capital Андрій Передерей, пише latifundist.com. «Ми вважаємо, що "Кернел" починає довгострокову придбання ViOil, і ключове питання зараз полягає в тому, чи буде компанія реалізовувати обидва проекти (нові потужності і придбання існуючих) або вибере угоду ViOil в якості свого пріоритету», — коментує Андрій Передерей. Аналітики вказують, що у «Кернел» було дві альтернативні стратегії розширення, перша з яких полягала в будівництві ОЕЗ на заході України потужністю 1 млн т, а друга (і більш логічна) — придбання переробника насіння олійних загальною потужністю 1-1,5 млн в Західній Україні (тобто ViOil). «Це друге придбання, яке "Кернел" оголосив на цьому тижні. Ця подія може мати важливі наслідки для стратегії розширення "Кернел" в його основному сегменті — соняшниковій олії», — прокоментував Андрій Передерей. Уточнюється, що в середині 2018 року компанія «Кернел» оголосила про намір побудувати новий завод, а це означає, що ймовірність покупки ViOil майже зникла в той час. Крім того, до кінця I кварталу 2019 року компанія повідомила, що велика частина його зобов'язань перед постачальниками в розмірі $152 млн пов'язана з будівництвом олієекстракційного заводу. Нагадаємо, що про днях з дочірніх компаній  «Кернел» придбала частку в ViOil Holding Ltd в розмірі в 5,85%.«Укрзалізниця» хоче ввести «неустойку» за відсутність зерна на елеваторахhttp://agravery.com/uk/posts/show/ukrzaliznica-hoce-vvesti-neustojku-za-vidsutnist-zerna-na-elevatorahhttp://agravery.com/uk/posts/show/ukrzaliznica-hoce-vvesti-neustojku-za-vidsutnist-zerna-na-elevatorahFri, 22 Feb 2019 08:20:00 +0200articleПро це повідомив перший заступник директора центру транспортної логістики «Укрзалізниці» (ЦТЛ) Сергій Підгородецький на круглому столі «Агровиробники vs «Укрзалізниця», передає «БізнесЦензор». За словами Подгородецького, дана міра спрямована на уникнення ситуацій, коли вагони простоюють на елеваторах, на яких немає заявленої кількості зерна для відправки. «Цей механізм уже працює (як добровільний), але елеватори не хочуть їм користуватися. До нового маркетингового року ми, ймовірно, зробимо це обов'язковим — якщо вони не хочуть нести відповідальність, ми не будемо подавати вагони на ці елеватори», — розповів Підгородецький. Він пояснив, що елеватори допускають на свої потужності інших виробників зерна і знімають з себе відповідальність за наявність зернових при подачі вагонів. «Ми стикалися з ситуаціями, коли ми надаємо вагони елеваторів, а зерна немає. Вагони простоюють в очікуванні, коли дадуть зерно», — пояснив Підгородецький. В результаті змін елеваторів доведеться впровадити систему місячного планування перевезень і підтверджувати плани і заявки з перевезення вантажів — як власних, так і тих, які вони допустили. У той же час віце-президент з комерційних питань компанії AgroGeneration Катерина Конащук зазначила, що в 2019 році аграрні підприємства не відчують полегшення залізничної логістики, яке зазвичай відбувається на початку року. «У поточному році ми маємо рекордний урожай. У наступному році ми очікуємо, що буде не менше — на рівні 69,7 млн тонн, і в більшій мірі там будуть ранні зернові. Це означає, що ми не встигнемо ще повністю вивезти кукурудзу, а вже буде накладка нового сезону. Якщо раніше (пік перевезень і дефіцит транспорту) починався в жовтні-листопаді, в цьому році ми не відчуємо полегшення на початку року», — пояснила Конащук. Вона також зазначила, що в структурі витрат аграріїв за останні два роки вартість перевезень зросла майже вдвічі. Нагадаємо, «Укрзалізниця» також планує в березні-квітні 2019 року запустити пілотний проект з продажу гарантованих вантажоперевезень через електронні аукціони.Заклинатель погоди: як керувати дощем та градом?http://agravery.com/uk/posts/show/zaklinatel-pogodi-ak-keruvati-dosem-ta-gradomhttp://agravery.com/uk/posts/show/zaklinatel-pogodi-ak-keruvati-dosem-ta-gradomFri, 22 Feb 2019 08:00:00 +0200article- Думка про те, що щось потрібно робити з погодою, існувала завжди. У древніх греків були оракули чи жерці, які відповідали за погоду та за потреби викликали дощ. А як у них не виходило викликати дощ, то їм голову стинали. Також вважалось, що якщо бити в дзвони, то буде вплив на атмосферу і люди били в них, поки Папа Римський не заборонив. У XIX сторіччі вирішили, що для того, аби не було граду, потрібно у хмари стріляти з гармат. У Австро-Угорщині в повітря одночасно стріляло більше 10 тисяч мортир - така кількість гармат здатна зробити мотлох із будь-якого супротивника. Пізніше, на початку XX сторіччя, перевірили ефект і зрозуміли, що на відстані 25 метрів мортира вже не розриває газетного листа, а отже і ніякого впливу на атмосферу бути не могло. «Мортира» на паровій тязі на листівці 1900 року. фото: wikimedia.org Дещо пізніше почали з’являтись наукові підходи до погодних впливів. І першим, хто подав ідею, що велику роль у створенні опадів грає колоїдальна нестабільність хмар, був Альфред Вегенер, геніальний німецький вчений. Пізніше цю ідею розвинув норвезький вчений Тур Бержерон, а завершив німецький науковець Вальтер Фіндайзен. Колоїдальна нестабільність хмар характеризується тим, що вони складаються з крапель і кристалів. Коли в атмосферу будемо додавати водяну пару, то наступить стан, коли буде перенасичення водяної пари і на ядрах конденсації починають утворюватися крапельки води. Це відбувається тоді, коли тиск водяної пари буде відповідати значенню насичення над поверхнею води. Але виявилось, що тиск водяного пару над поверхнею води і льоду різний. Над водою повинен бути більший тиск для збереження рівноваги по кількості випаруваних та конденсованих молекул ніж над льодом. У цьому і полягає фізика активних впливів. Коли в атмосфері є кристали і краплі, то виходить, що у такій хмарі для крапель буде недостатнє насичення і вони будуть випаровуватись. А для льоду є перенасичення, в результаті чого він наростає і випадає у вигляді опадів. Фіндайзен висловив у 1938 році ідею, що вводячи у хмару додаткові кристали льоду можна боротись з градом та викликати опади. Якщо ввести велику кількість кристалів, то у хмарі може не вистачити води для утворення граду великих розмірів. І навіть якщо там на висоті 6-8 кілометрів утвориться щось з діаметром 1-2 сантиметри, то після проходження рівня ізотерми 0°C (це біля 3-4 км, - Ред.) ці льодинки швидко розтають і випадають на земну поверхню дощем. На превеликий жаль, Фіндайзен погано закінчив: він був затятим патріотом Германії, входив до складу СС та носив їх форму. Він працював у Празі, а місцеві жителі побоювались німців, особливо з СС. І от в кінці війни, коли почалось повстання в Празі, Фіндайзен почув шум на вулиці, вдягнув свій костюм військ СС та пішов розбиратись. Ну, його одразу і вбили. У 1946 році Вінсент Шефер з США випадково зробив відкриття. Хоча він не був метеорологом, але саме у цій науці його відкриття було використане. Він займався проблемою маскування військ. І йому в голову прийшла ідея створити штучний туман. Він побудував спеціальну камеру, яку охолоджував і таким чином отримував туман. А одного разу він вирішив зробити ще меншу видимість, переохолодивши туман ще в більшій мірі. Він вніс у камеру шматок твердого СО2, який відомий у народі як сухий лід. В результаті цього експерименту туман закристалізувався і розсіявся. Таким чином Шефер виявив реагент, із яким 16 листопада 1946 року він піднявся у повітря і засіяв в високо-купчастих хмарах лінію довжиною 20 кілометрі. В результаті утворилась зона кристалізації, а під нею наземні спостерігачі помітили смуги падіння штучних опадів – сніг. Крім того, в межах ділянки довжиною більше 20 кілометрів і шириною біля 4 кілометрів хмара розсіялась. В цьому просвіті повітряні спостерігачі побачили земну поверхню, а наземні – сонце. Цей експеримент показав, що технологію впливів на хмари можна використовувати для вирішення задачі їх розсіювання, а також отримання штучних опадів. Зліва направо: Ірвінг Ленгмюр, Бернард Воннегут і Вінсент Шефер, «батьки» засіву хмар, перед холодильною камерою в науково-дослідній лабораторії «Дженерал Електрик». фото: rulit.me Чому хмари розсіюються? Якщо у переохолоджену до мінус 4°C і нижче хмару ввести гранули твердого СО2, температура поверхні яких близька до мінус 96°C, то це призведе до утворення величезної кількості льодових кристалів (до 1012 при випаровуванні одного грама твердого двоокису вуглецю). В результаті ці кристали «розберуть» усі молекули води, з яких складаються крапельки хмари і хмарний шар зникне. На явищі штучної кристалізації ґрунтуються усі технології активних впливів: збільшення кількості атмосферних опадів, модифікації градових процесів, розсіювання хмар та туманів. Якщо ж хмара масштабна, пов’язана з циклоном, тобто іде теплий чи холодний фронт, то ви, знайшовши переохолоджену ділянку і засіявши її, отримаєте більше опадів. Після експериментів Фішера в США одразу з’явилась велика кількість комерційних проектів по викликанню опадів. Згодом такі роботи почали активно розвиватись і в інших країнах. Уже в 1947 році вчені Головної геофізичної обсерваторії під керівництвом В.Я. Нікандрова (Ленінград), Центральної аерологічної обсерваторії (ЦАО) під керівництвом Івана Гайворонського (м. Долгопрудний, Московської області), а також Високогірного геофізичного інституту (ВГІ) під керівництвом Георгія Сулаквелідзе (м. Нальчик) почали дослідження цієї проблеми. Дещо пізніше такі дослідження розпочались в Україні (Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УкрНДГМІ), 1959 рік) та в Грузії (інститут Геофізики академії наук та Тбіліський науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (ТбілНДГМІ), 1960 рік, Аміран Карцівадзе та І.П. Ломінадзе). А коли ви почали працювати у цьому напрямку? - Я до цих робіт долучився у 1959 році. До нас в Одеський гідрометеорологічний інститут приїжджали емісари і шукали собі аспірантів. Я тоді брав участь в роботі студентського бюро прогнозів погоди. Тож мене хотів взяти до себе професор Б.Д. Успенський, який працював у Центральному інституті прогнозів (ЦІП), м. Москва. Навіть пропонував жити у нього на квартирі перший час, поки він не влаштує мені житло. Але тут з’явився Іван Гайворонський, якому потрібні були сильні та витривалі молоді люди, а я тоді займався парашутним спортом. Тож я пішов до нього, бо який Успенський, коли треба було літати, а мене манило небо. Так я потрапив у ЦАО до лабораторії активних впливів. До 1959 року співробітники цієї лабораторії провели багато експериментів по розсіюванню хмар і туманів, проте вони не могли довго втримати цей просвіт над аеродромом. Тож мені пощастило взяти участь в подальших дослідженнях і створенні інструкції з розсіювання хмар і туманів над аеродромами. Чи можете згадати випадок, коли активний вплив на погоду мав надзвичайно велике значення? - Так, були такі випадки. Наприклад, при запуску радянської станції «Луна-9» (1969 рік), вона пішла із відхиленням від траєкторії, її просто треба було відкоригувати. Проте постала проблема: Сімеїзька обсерваторія (Крим), яка спостерігала за польотом, була закрита хмарами. Тоді керівництво космічної програми зв’язалось з нами і два наших літаки дві доби розсіювали хмари над цією обсерваторією. В результаті вона змогла спостерігати станцію Луна-9. Було проведено корегування траєкторії польоту, завдяки чому станція долетіла та сіла на Місяці. Щоб реалізувати цей проект Радянським Союзом було витрачено кілька мільярдів рублів. А на те, щоб врятувати цей проект, ми витратили менше 20 тисяч рублів. І якщо ви думаєте, що інститут за це отримав щось значне, то ви помиляєтесь. Нам прислали фотографії із надписами «Послідовне наближення станції Луна-9 до Місяця». Там була зображена маленька крапка в небі. Також важливим було забезпечити чисте небо при запуску першого місяцеходу у 1970 році. У нас виникла велика проблема: я почав засівати хмару і відчуваю, що мене вздовж лінії зносить, а, отже, я неправильно розрахував вітер. Я знову визначаю вітер і точно, він відрізняється десь на 15 градусів. Але ж звідки така велика помилка? Ну нічого, я по-новому розрахував усю схему, починаю працювати, а мене знову зносить. І добре, що я здогадався, що ми працюємо на атмосферному фронті і в нас вітер міняє напрям зі швидкістю 1 градус на хвилину. Отже відкрити обсерваторію ніяк неможливо, але ж треба, бо місяцехід летить. Це ж величезні гроші. І от я на висоті 2,5 кілометри (а там менше кисню і мозок працює уповільнено) розраховую складну математичну задачу, в якій визначаю, де я буду літати і який при цьому буде вітер. Вийшло так, що я мав побудувати схему польоту за тим вітром, який буде через 23 хвилини після моменту розрахунків. І нам вдалось розсіяти ту хмару і в результаті той місяцехід долетів нормально, була усього одна корекція. А які країни окрім США та СРСР займались активним впливом на погодні умови? Чи збільшилась кількість країн, які цим займаються на даний момент? - Тоді цей напрям активно розвивали в СРСР, США, Італії, Іспанії та в Китаї. В наукових напрямках розсіювання хмар і туманів, збільшення кількості опадів, особливо зимових, а також в розробці засобів впливів на градові процеси ми були лідерами. Наразі у світі активними впливами займаються 52 країни світу. І абсолютним лідером є Китай, у цій країні впливають на погоду на площі більш ніж три мільйони квадратних кілометрів, це третя частина Китаю. До мене дійшла інформація, що завдяки цьому вони змогли отримати в період з 2005 по 2010 рік більш ніж 250 мільярдів кубічних метрів води у вигляді додаткових опадів. Цього вистачає, аби забезпечити водою більш ніж 400 мільйонів людей. Наразі в Китаї думають над грандіозним проектом, аби впливати на погодні умови над Тибетом і гірським пасмом Кунь Лунь, звідки беруть початок основні річки Китаю. Справа в тому, що Китаю свого часу пощастило з активними впливами, бо в них того часу був прем’єром Ден Сяопін, який у молодості працював у сфері активних впливів і чудово розумів усю важливість цієї технології. Я пам’ятаю, як у 1992 році ми приймали делегацію з Китаю, повозили їх по нашим полігонам у Дніпропетровську, Криму і я розповідав їм про технологію. А це для них тоді було безцінною інформацією. Потім вони запросили нас в Китай, при чому погодились оплатити нам дорогу в обидва боки, та проживання. І це їм було вигідно, оскільки вони затратять кілька десятків тисяч доларів, а отримають інформацію, що принесе сотні мільйонів доларів прибутку. Я тоді побачив, як вони там працюють. В них ще не було ракетних засобів для боротьби з градом і вони стріляли з гармат. Я їм пояснював, що снаряд вибухає в одній точці і вплив не такий великий як від ракети, що йде по трасі і розпилює реагент. А зараз у Китаї вже усе це є і в такій кількості, про яку ми могли б тільки мріяти. Тепер вже вони проводять у себе курси по активним впливам. Але, якщо взяти відсоток території країни, що захищається від градобоїв, то «попереду планети усієї» маленька Молдова, де захищається більше 75% території. Навесні 2016 року дрон DAx8 вперше розпилив йодид срібла над Невадою. Зараз для виконання цього завдання готують і великі безпілотні літаки Savant. Дрон-розпилювач дешевше пілотованого апарату. Крім того, у нього є ще одна перевага - висока точність. фото: magspace.ru Технологія, що принесе мільйони Чи можливо збільшити кількість опадів у певній зоні? І яка взагалі ситуація з цим в Україні? - Так, це цілком можливо. У 1986 році мною біла написана інструкція по збільшенню кількості зливових опадів. Такої інструкції у світі більше не було ні в кого. Ми провели випробування цієї технології на площі 500 тисяч гектарів і запровадили її у виробництво. Вона показала відмінний результат. Ми запустили проект по збільшенню зимових опадів в Україні, який тривав п’ять років з 1987 по 1991 рік. Також по моїй методиці працював проект в Молдові, у якої хоч і не вистачало літаків, але вдалось досягнути збільшення зимових опадів на 15-22%. В Україні ж можна було збільшити кількість зимових опадів на 50%. А що нашим чорноземам ще треба? Вода - це головне. Але цей проект закрили. Ми писали в 1995 році президенту письмо із проханням відновити, він дав доручення Кабінету Міністрів розібратись у цьому питанні і Кабмін заявив, що в Україні немає таких коштів, щоб відновити проект. Значить красти, так ресурси є, а виділити на корисну справу $10 мільйонів, так грошів немає. І це при тому, що такі інвестиції дали б країні $50 мільйонів прибутку завдяки збільшенню врожайності усіх культур. Загальний вигляд азотного генератора ГМЧЛ-А, встановленого на борту літака Ан-26. фото: popmech.ru Розпилювач рідкого азоту, встановлений на літаку Ан-26. фото: popmech.ru Чи всяку хмару або туман можна розсіяти? - Ні, не кожну. Неможливо розсіяти хмари чи тумани у яких додатна температура. Це пов’язане із тим, що при температурі 0°C тиск над водою і льодом стає однаковим і таку хмару чи туман розсіяти неможливо. Навіть при температурі мінус 2–мінус 3°C процес іде дуже повільно і кристали не встигають забрати воду з хмари чи туману. Тобто хмари можна розсіяти, коли вони переохолоджені і мають температуру -4°C або нижче, складаються з крапель рідкої води та мають товщину по вертикалі не більше 600-700 метрів. Якщо хмари будуть потужнішими, то в них проходять такі процеси заміщення мас, що суцільний просвіт не утворюється. фото: nkj.ru З такою ситуацією ми зустрілись 9 травня 2010 року, коли мав бути парад і святкування 65-ї річниці перемоги у Другій світовій війні. Я був у себе на пасіці 7 травня, як мені дзвонить директор інституту Володимир Осадчий і каже, що на нього «наїхав» міністр оборони Михайло Єжель, якому тодішній президент Віктор Янукович наказав на свято розсіяти хмари над Києвом. Мабуть Віктор Федорович почув, що в Москві таким займаються. Але директор нагадав, що в нас нічого немає, літаки усі продали і що таке завдання виконати практично неможливо. На що я відповів, що ніхто крім нас це зробити не зможе. І мені ж не потрібна літаюча лабораторія, мені потрібен просто літак, який може перевозити тонну сухого СО2. Я розповів військовим, що мені потрібно для того, аби виконати це завдання і вони пообіцяли все забезпечити. Бо Янукович у разі невиконання завдання тому міністру просто в пику б заїхав і вигнав би з роботи. Я попросив у військових два літаки Ан-30 і один Ан-26 у якості розвідника та 2-3 тонни твердого СО2. Дев’ятого травня в 05.00 я вилетів на розвідку і побачив, що на нас насуваються хмари, які були поза межами наших можливостей. Нижня межа хмари була на висоті 3800 м, а температура -8°C, прекрасно. Верхня межа була на висоті 5100-5300, температура -22-23°C, чудово. Але ця хмара була дуже товстою. Ми збільшили дозування твердого СО2 і нам пощастило, але пощастило тому, що не було нижче теплих хмар. Якби такі хмари були б, то їх би ми не змогли розсіяти, вони так би і залишились і ясної погоди на 9 травня не було. Результат нашої роботи зафіксував супутник, показавши поступове зменшення і зникнення хмарного масиву. А як боротись з градом? - Провівши дослідження однієї дуже масштабної градової хмари, що пройшла Україною та Молдовою 20 травня 1965 року, я помітив в загальній смузі градобою (довжина більше 130 кілометрів, ширина 30 кілометрів) три менші мезосмуги, що відхиляються вліво на кут біля 20-25°. Причин для цього ніби й не було. Це довго не давало мені спокою, аж поки я не зрозумів, що хмара обертається навколо вертикальної осі, тобто хмара – це вихор з вертикальною віссю. Потім мою здогадку підтвердили за допомогою радару. Це дало мені розуміння того, як краще боротись з градом. Після цього я проводив дослідження в Криму, де градобої захищали 500 тисяч гектарів від граду. Ми розробили метод прогнозування градових хмар, що дозволяло нам визначити ймовірність випадіння граду за 10-15 хвилин до моменту його утворення. Цього було цілком достатньо для вчасного запуску ракет та дії реагенту. На жаль, тепер ця служба під контролем Росії, яка анексувала Крим. Також схожий підрозділ був в Одеській області, який захищав 400 тисяч гектарів садів та виноградників, але його розформували через брак коштів. А в Молдові на захист від граду щорічно виділяють $2 мільйони, від цих інвестицій вони мають прибуток у 10 разів більший через те, що не побило виноградники, сади, тютюн, який є дуже дорогим, та інші культури. Крім того спеціальними дослідженнями було встановлено, що вплив на градові хмари збільшує кількість опадів на 25-30%, але вже у вигляді дощу. Це ще дає Молдові додатковий прибуток у розмірі $10-20 мільйонів. А в Україні ніяк не зрозуміють, що проект, який дає більше 1000% прибутку, треба фінансувати А для чого ще можливо використовувати активні впливи? - Звісно, в першу чергу можна розсіювати хмари над аеродромами. Хоча тепер апаратура заходу на посадку вже більш сучасна, проте пілоту значно комфортніше сідати на аеродром при візуальній видимості, ніж по приладах. Тай ризик в такому разі суттєво зменшується. Вже у 1964 році була створена мережа аеропортів, де використовувалась ця технологія. Літали Лі-2 зі спеціальними установками. Це були Внуково та Шереметьєво у Москві, аеродроми у Києві, Мінську, Дніпропетровську, Свердловську, Алма-Аті, Ташкенті та Хабаровську. Або була ще ситуація у 1993 році. У нас на Поділлі стояв три тижні туман. В результаті цього на дротах електропередач утворювались такі пласти льоду, що вони не витримували і обривались. Було порвано тисячі кілометрів дротів, села залишились без електрики, було завдано величезних збитків. А достатньо було послати туди 3-4 літаки, навіть таких як Ан-2 і розсіяти той туман хоча б на кілька годин. Сонце б розтоплювало лід на тих дротах і вони б не порвались. Засівання хмар гігроскопічним порошками з літака. фото: МЕТОДЫ И СРЕДСТВА МОДИФИКАЦИИ ОБЛАКОВ, ОСАДКОВ И ТУМАНОВ   Чи можливо відновити службу активних впливів в Україні і що це може дати? - Так, це цілком можливо, але на це потрібні кошти і час, оскільки немає ні обладнання, ні команди. Я би міг, скажімо, за декілька років підготувати спеціалістів. Якби були кошти, то я би міг створити так звану тріаду по активним впливам. Це наземні ракетні пункти, мобільні пункти з ракетами на автомобілях і авіаційні ракети з маршовими двигунами. Це б дозволило вирішувати усі питання з градом та збільшенням кількості опадів. Уявімо собі ситуацію, прогноз показує, що в Карпатах може бути катастрофічна злива. Я застосовую літакову компоненту, літаки підлітають до хмар, які ще не доросли до грозової стадії і запускають у них ракети, тим самим викликаючи з них опади. А якщо ці хмари вже грозові, то опади з них ніби розмазуються по великій площі і не викликають повенів та інших негативних наслідків. А завдяки збільшенню опадів у південних регіонах України ми можемо суттєво підвищити врожайність сільгоспкультур. У разі великої спеки можна створити кристалічну хмару на висоті 5-7 кілометрів і вона створить затінення, що дасть можливість зменшити температуру навколишнього середовища. В цілому маємо підстави для твердження, що технології активних впливів можуть мати важливе значення для забезпечення економічної і воєнної безпеки України. А скільки буде коштувати для приватного підприємця наприклад збільшити кількість опадів? - Ну, давайте підрахуємо. Зараз один виліт літака коштує приблизно $3000 за годину. І якщо я буду мати проект, скажімо на 500 тисяч гектарів, то мені за зиму потрібно буде налітати приблизно дві тисячі годин, це буде коштувати шість мільйонів доларів. Але це дасть прибуток у розмірі приблизно $30 мільйонів за рахунок збільшення врожайності усіх сільськогосподарських культур. Ще при роботі проекту по збільшенню кількості зимових опадів у 1987-1991 роках я розрахував, що тонна води коштувала від 0,5 до 1 копійки. І це не та вода, що з річок чи підземних вод, яка містить в собі важкі метали та залишки отрутохімікатів, а це чиста вода з атмосфери. Та це ж золоте дно, ця технологія – це та золота курка, яка несла золоті яйця, але у нас знайшлись мудреці які цю золоту курку зарізали і з’їли.На ринку подешевшали одразу всі овочі «борщового набору»http://agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-podesevsali-odrazu-vsi-ovoci-borsovogo-naboruhttp://agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-podesevsali-odrazu-vsi-ovoci-borsovogo-naboruFri, 22 Feb 2019 07:41:00 +0200articleПро це повідомили фахівці інформаційно-аналітичного центру «Інфо-Шувар». Так, найбільш суттєве зниження ціни було зафіксовано на столовий буряк — від початку тижня вартість на вітчизняному ринку знизилася на 20% до позначки 3-9 грн/кг. Як пояснюють фахівці, відбулося це, в основному, за рахунок збільшення пропозиції дешевого дрібного буряка, в.т. ч. від населення. Аналогічна ситуація спостерігається і у випадку із морквою, яка від початку тижня, за рахунок збільшення пропозиції дешевої продукції із низькою якістю, стала дешевшою майже на 6% та пропонується, станом на 20 лютого 2019 року, в межах ціни 6-10 грн/кг. «У порівнянні із минулим роком, морква в Україні лишається дорожчою майже на 7%», — коментують експерти. Варто додати, що на ряду із вітчизняними морквою та буряком, на ринку України вже протягом тривалого періоду присутня імпортна продукція із Білорусі та Польщі, яка пропонується в межах стабільної ціни 9-10 грн/кг. Також, на 5% знизились ціни, також, і на картоплю та білоголову капусту. «Станом на сьогодні, на майданчику для торгівлі з автомобілів найбільшого гуртового ринку Західної України ОРСП «Шувар» вартість білоголової капусти була зафіксована на рівні 7-12 грн/кг, тобто, майже в 2,5 рази дорожче, порівняно із другою половиною лютого минулого року», — повідомляють експерти. Ціни на картоплю були зафіксовані в межах діапазону 6-6,5 грн/кг. Картопля в Україні сьогодні все ще залишається більш, ніж на 60% дорожчою, порівняно із минулим роком. Майже на 4%, до позначки 12-14 грн/кг, знизились ціни на імпортну ріпчасту цибулю. Є «Відбулося це виключно за рахунок суттєвого збільшення обсягів імпорту із Казахстану та Узбекистану», — говорять експерти Вартість вітчизняної цибулі від початку тижня теж дещо знизились та становить сьогодні 17-17,5 грн/кг. У порівнянні із минулим роком, вітчизняна ріпчаста цибуля стала більш, ніж у 4 рази дорожчою. Нагадаємо, вітчизняні огірки встановили новий ціновий рекорд.