Агравері http://agravery.com/site/index http://agravery.com/img/logo-x-100.gif Агравері http://agravery.com/site/index uk Mon, 24 Apr 2017 16:04:00 +0300 Частину зембанку НААН можуть виставити на приватизацію — Кутовий http://agravery.com/uk/posts/show/castinu-zembanku-naan-mozut-vistaviti-na-privatizaciu-kutovij http://agravery.com/uk/posts/show/castinu-zembanku-naan-mozut-vistaviti-na-privatizaciu-kutovij Mon, 24 Apr 2017 16:04:00 +0300 article Про це заявив міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий. За його словами, з одного боку є потреба у розпаюванні земель між селянами, оскільки ця проблема досі не знята, а з іншого — потрібно дати змогу іноземним фахівцям та українським аграрним вченим визначити, скільки дійсно залишити землі для НААН. Вони також мають оцінити, яку саме землю можна буде видавати на розпаювання, аби не вийшло так, що академія веде програму по багаторічним насадженням, а саме цю землю віддали, і програма буде незавершена. Читайте також: Західною міркою, або як 500 років назад відбувалась перша в Україні земельна реформа?  ED&F Man інвестує $60 млн в реалізацію іригаційної програми в Миколаївській і Херсонській областях Директор «Фанчі-інвест» заявив про тиск на його підприємство з боку правоохоронців Миколаївщини http://agravery.com/uk/posts/show/direktor-fanci-invest-zaaviv-pro-tisk-na-jogo-pidpriemstvo-z-boku-pravoohoronciv-mikolaivsini http://agravery.com/uk/posts/show/direktor-fanci-invest-zaaviv-pro-tisk-na-jogo-pidpriemstvo-z-boku-pravoohoronciv-mikolaivsini Mon, 24 Apr 2017 15:32:00 +0300 article Про це він заявив під час прес-конференції в Інтерфаксі. За його словами, переслідування розпочалось у 2014 році, після смерті його батька, який з 2102 року придбав базу і започаткував підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції. "Коли помер батько, я на той час був держслужбовцем, але розуміючи, що батьківська справа може зникнути, що все майно без господаря розкрадуть, я прийняв рішення очолити підприємство. І в серпні 2014 було заснована компанія "Фанчі-інвест". Ми розбудували базу, закупили обладнання у Німеччині, створили холдінг повного циклу з вирощування, переробки і виробництва готової сільхозпродукції. На теперішній час в нас працює 300 чоловік, ми експортуємо свою продукцію у 6 країн і є найбільшими платниками податків в Новоодесьому районі", - розказав Роман Стефанчишен. "Але відразу, як я виявив бажання продовжити родинну справу, на мене розпочався тиск зі сторони очільників місцевих правоохоронних органів, - вони хотіли поставити своїх керівників і отримати контроль над підприємством. Звичайно ж, я на таке не погодився", - розповідає директор ТОВ "Фанчі інвест". Відтоді на нього і підприємство розпочався тиск – різноманітні перевірки, обшуки, надумані кримінальні справи. Зокрема, керівник Новоодеської поліції порушив справу по ст.243 – незаконне зберігання зброї, відкриту по факту придбаного сувеніра – козацької шаблі. І це при тому, каже Стефанчишен, що була проведена експертиза цієї шаблі, яка не виявила нічого протизаконного. "Ситуацію ускладнило й те, що я погодився продати авто мого батька – "Тойоту камрі" керівнику Новоодеського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Олегу Наливайченко. Отримавши контроль над авто, прокурор відмовився платити гроші, натомість розпочав компанію по переслідуванню мене і мого підприємства", - поскаржився Роман Стефанчишен. "Звичайно, я не збирався сдаватись і написав кілька заяв до вищіх інстанцій, зокрема, ГПУ. На честь вищого керівництва української прокуратури, вони відреагували адекватно і по закону. Проти Наливайченка була порушена справа, кілька слідчих були відсторонені від справ. Але для поліпшення загальної картини цього замало", - наголошує Роман Стефанчишен. За словами директора ТОВ "Фанчі-інвест" на місцевому рівні в Новоодеському і Вознесенському районах відбуваються дивні речі. Замість того, щоб виконувати свою роботу, захищати закон та припиняти незаконні дії, місцеві силовики кришують шахраїв та закривають очі на числені правопорушення, такі як незаконна вирубка лісів, або незаконний видобуток піску. Більше того, силовики переслідують місцевих активістів, які прагнуть домогтися справедливості та відстоюють інтереси громади.  "В районі безліч корупційних проблем. Наприклад, за одну ніч, в лісі Новоодеського району було незаконно зрізано та вивезено більш як 300 вікових дерев! Як фаховий юрист, я допомагав одному Новоодеському активісту, що бореться проти вирубки лісів. В цього активіста виникли проблеми із новоодеською суддею Баранкевич, яка дала санкцію на обшук вже Вознесенської прокуратури в господарстві цього активіста. Обшук проводила слідча – підлегла прокурора Наливайченка, за поданням судді із іншого району.  Це пряме порушення територіальної підслідності, що свідчить про міцні корупційні зв’язки. І такі приклади – типові для місцевих правоохоронців. Нещодавно був випадок, коли людину намагались незаконно осудити за вбивство, підкинувши на місце злочину його недопалки. На щастя, суд виправдав цю людину, але такі методи проходять скрізь. Більшість людей боїться відкрито виступати проти місцевих корупціонерів. Вони діють хитро і підступно – відкривають надумані справи не проти когось конкретно, я за фактом. Тим самим, усуваючи людину, на яку прагнуть тиснути, від права ознайомлюватись із документами слідства", – розповів Роман Стефанчишен. Директор "Фанчі-інвест" виразив надію, що ситуація із корупцією на місцевому рівні поліпшиться й люди, які хочуть працювати чесно, будуть відчувати підтримку закону. Але для цього керівництву держави треба докласти максимальних зусиль та продемонструвати не на словах а на ділі своє бажання викоренити ганебні явища в правоохоронних органах.   Мінагрополітики подасть свій законопроект про обіг земель наприкінці місяця http://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-podast-svij-zakonoproekt-pro-obig-zemel-naprikinci-misaca http://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-podast-svij-zakonoproekt-pro-obig-zemel-naprikinci-misaca Mon, 24 Apr 2017 14:47:00 +0300 article Про це заявив міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий. За його словами, в законопроекті міністерства йтиметься про продаж прав оренди землі, а не емфітевзис. На його думку, такий підхід дозволить з одного боку зняти момент соціальної напруженості на селі, а з іншого — він задовільнить як великих гравців ринку в плані прогнозованості, так і підтримає малих та середніх агровиробників. Міністр також не виключає, що окремий законопроект про обіг землі будуть подавати також і народні депутати (зокрема, йдеться про законопроект №535 — ред.). Також Кутовий підтвердив, що є розбіжності по позиціям щодо запуску ринку землі між ним та прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та нагадав, що не брав участі у переговорах з МВФ, на яких і піднімалось питання ринку землі. «Я сподіваюсь, що вдасться знайти компроміс з Гройсманом щодо цього питання і ніякого конфлікту не буде», — наголосив Кутовий. Читайте також: ED&F Man інвестує $60 млн в реалізацію іригаційної програми в Миколаївській і Херсонській областях Західною міркою, або як 500 років назад відбувалась перша в Україні земельна реформа?  Україна та Угорщина мають багато ніш для збільшення обсягів двосторонньої торгівлі ― Трофімцева http://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-ugorsina-maut-bagato-nis-dla-zbilsenna-obsagiv-dvostoronnoi-torgivli-trofimceva http://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-ugorsina-maut-bagato-nis-dla-zbilsenna-obsagiv-dvostoronnoi-torgivli-trofimceva Mon, 24 Apr 2017 14:29:00 +0300 article Про це заявила заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, передає прес-служба відомства. «Наші країни є сусідами, тому особливе значення має прикордонне співробітництво в аграрній сфері. Як Угорщина, так і Україна мають добре розвинені аграрні сектори, а тому існує чимало цікавих напрямків для спільних проектів та ніш для збільшення обсягів двосторонньої торгівлі», ― зазначила Трофімцева. Так, сторони обговорили можливості розширення двостороннього співробітництва в прикордонних регіонах, в тому числі завдяки програмі уряду Угорщини для угорців, які проживають на Закарпатті. Також іншими важливими темами для співпраці є виноробство, органічне сільське господарство та ветеринарія. Читайте також: Україна має намір збільшити експорт продукції АПК до Ізраїлю Україна може отримати додаткові квоти від ЄС до літа ― Микольська Українське масло та цукор можуть бути конкурентними на сінгапурському ринку ― Ярмак http://agravery.com/uk/posts/show/ukrainske-maslo-ta-cukor-mozut-buti-konkurentnimi-na-singapurskomu-rinku-armak http://agravery.com/uk/posts/show/ukrainske-maslo-ta-cukor-mozut-buti-konkurentnimi-na-singapurskomu-rinku-armak Mon, 24 Apr 2017 13:52:00 +0300 article Про це повідомив економіст інвестиційного відділу FАО Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook. «Не зважаючи на те, що більшість населення Сінгапуру має китайське коріння, сиру тут їдять дуже багато. Причому асортимент сирів величезний, а ціни захмарно високі», ― зауважив Ярмак. «В продажах переважає сир типу чеддера та його похідні. Але найшвидше зростає моцарелла для піци. Найбільш ходові та недорогі версії чеддеру коштують в роздріб приблизно $20-25 за кг! Іншими словами, від 600 грн/кг», ― додав він. За словами експерта, попередні перемовини з імпортерами та роздрібом показують, що Україна може бути конкурентною в сегменті більшості продуктів, в тому числі й по маслу, яке коштує приблизно як і сир в роздрібній торгівлі. «Перепон по імпорту немає жодних. Україна в білому списку», ― зазначив Ярмак. Крім того, за його словами, український цукор в країні та в регіоні в цілому може бути досить конкурентним. «Ще один момент ― згущене молоко. Всі говорять про великий попит на цей продукт в регіоні. Отже ми можемо продати відразу і цукор, і молоко в одному пакунку. Звичайно, варто шукати інші варіанти пакувань, але продукт дійсно цікавий і перспективний», ― підсумував експерт. Читайте також: Україна вже вибрала річну квоту на експорт шести груп агропродукції На українському ринку підвищились ціни на цукор ED&F Man інвестує $60 млн в реалізацію іригаційної програми в Миколаївській і Херсонській областях http://agravery.com/uk/posts/show/edf-man-investue-60-mln-v-realizaciu-irigacijnoi-programi-v-mikolaivskij-i-hersonskij-oblastah http://agravery.com/uk/posts/show/edf-man-investue-60-mln-v-realizaciu-irigacijnoi-programi-v-mikolaivskij-i-hersonskij-oblastah Mon, 24 Apr 2017 13:21:00 +0300 article Про це повідомляє прес-служба компанії. Один з світових лідерів торгівлі цукром оголошує про запуск першої ланки зрошувального комплексу площею 1000 гектарів на півдні України. До 2020 року компанія планує збільшити загальну площу зрошення до 20000 гектарів. Запуск першого етапу коштував компанії 5 мільйонів доларів, водночас до кінця 2020 ​року ED&F Man планує інвестувати ще 60 млн дол. на реалізацію програми в Миколаївській та Херсонській областях. Новітні автоматичні зрошувальні системи забезпечать належне зволоження полів навколо Засільського цукрового заводу, що належить компанії, та вирішать проблему вирощування цукрового буряку в умовах посушливого степу Читайте також: Західною міркою, або як 500 років назад відбувалась перша в Україні земельна реформа? Земельну та пенсійну реформи можуть подати в парламент одним пакетом ― Данилюк КНР готова розглянути пропозиції щодо ЗВТ з Україною http://agravery.com/uk/posts/show/knr-gotova-rozglanuti-propozicii-sodo-zvt-z-ukrainou http://agravery.com/uk/posts/show/knr-gotova-rozglanuti-propozicii-sodo-zvt-z-ukrainou Mon, 24 Apr 2017 12:56:00 +0300 article Про це пише «УНІАН». Говорячи про можливість створення зони вільної торгівлі з Україною, Ду Вей зазначив, що важливою складовою стратегії розвитку Китаю є відносини з іншими країнами. «Ще у 2015 році відбулося засідання підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва в рамках міжурядової комісії. Наші керівники підкомітетів на робочому рівні, неофіційно, обговорили це питання. Я так вважаю, що після цього, і у вас, української сторони, і у китайської сторони експерти вивчають, аналізують і проводять експертизу щодо цієї співпраці», ― сказав посол. За його словами, якщо в української сторони будуть якісь пропозиції, китайська сторона готова прийняти і вислухати їх. Читайте також: Україна має намір збільшити експорт продукції АПК до Ізраїлю Україна може отримати додаткові квоти від ЄС до літа ― Микольська Податківці незаконно стягують податки у зоні АТО ― Аграрна партія http://agravery.com/uk/posts/show/podatkivci-nezakonno-staguut-podatki-u-zoni-ato-agrarna-partia http://agravery.com/uk/posts/show/podatkivci-nezakonno-staguut-podatki-u-zoni-ato-agrarna-partia Mon, 24 Apr 2017 12:21:00 +0300 article Про це повідомляє прес-служба Аграрної партії України (АПУ). «Селяни та агровиробники, що сьогодні працюють у надскладних умовах у зоні проведення АТО, потерпають не лише від воєнних дій, а й від елементарного невиконання законів і порушення своїх прав. Йдеться, зокрема, про неправомірне стягнення податків із тих, хто, за законом, не повинен їх платити», ― йдеться у заяві АПУ. Зазначається, що податківці на місцях вимагають сплати земельного податку від підприємців, які працюють у зоні АТО. Хоча у Податковий кодекс внесено зміни, згідно з якими не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території або на лінії зіткнення у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому закінчено проведення антитерористичної операції. «Крім того, держава повністю самоусунулася від вирішення проблем власників земельних ділянок (паїв), чия земля використана під будівництво фортифікаційних споруд. Цю землю власники не можуть обробляти самі, не можуть здавати її в оренду. Але іншої землі їм ніхто не пропонує. Немає ані компенсацій у будь-якій формі, ані механізму їх надання», ― сказано в заяві. Також не врегульовано проблему оподаткування нерухомого майна, яке використовують для своїх потреб підрозділи ЗСУ. «Зокрема, відкритим залишається питання щодо господарських будівель, які розміщені на підконтрольній український державі території, але не можуть використовуватися їх власниками, оскільки їх використовує армія ― для розміщення особового складу військових частин чи в якості складів. Але господарі цих будівель змушені продовжувати сплачувати за них податки», ― наголошують в АПУ. Аграрна партія звертається до парламентарів, Уряду, Мінфіну та ДФС з вимогою невідкладно вирішити ці проблеми. На думку керівництва партії, слід у найкоротший термін розробити та впровадити механізм компенсування втрат тим власникам, чия земля використана під будівництво фортифікаційних споруд у зоні АТО. АПУ вимагає впровадження мораторію на оподаткування об’єктів нерухомості, що використовуються на потреби армії, та компенсувати втрати власникам цих будівель. А також вимагає у тижневий термін провести серед податківців на місцях роз’яснювальну роботу щодо неможливості та протизаконності стягнення земельного податку за земельні ділянки, розташовані на лінії зіткнення. «Слід нагадати, що, за законом, відповідні платники звільнені від оподаткування нерухомості та землі, починаючи з 14 квітня 2014 року. А отже, всі сплати, котрі вже були внесені, вважаються переплатами і можуть бути зараховані в рахунок наступних платежів. Роз’яснення має бути опубліковано на офіційних сайтах Міністерства фінансів та ДФС», ― наголошують автори заяви.  Читайте також: Порошенко підписав закон щодо захисту прав вітчизняного сільгосптоваровиробника Мінфін вирішив перевірити відшкодування ПДВ за 2016 Посів цукрових буряків вийшов на фінішну пряму http://agravery.com/uk/posts/show/posiv-cukrovih-burakiv-vijsov-na-finisnu-pramu http://agravery.com/uk/posts/show/posiv-cukrovih-burakiv-vijsov-na-finisnu-pramu Mon, 24 Apr 2017 12:03:00 +0300 article Про це повідомляє прес-служба НАЦУ «Укрцукор». Найбільші площі засіяли «солодкими» коренями на Вінниччині ( 54,5 тис. га), Полтавщині (36,1 тис. га), Хмельниччині (34,5 тис. га) та Тернопільщині (22,5 тис. га). Збільшення посівних площ в цьому році можна спостерігати в Черкаській та Полтавській області. В Харківській та Полтавській областях господарства значно відстають в посівних роботах, причиною стало різке погіршення метеорологічних умов. «Несподіваний удар аграріям нанесла погода, балканський циклон замість весняного тепла приніс сніг та заморозки, чим зіпсували настрій аграріям в період завершення посіву цукрових буряків. Така погода, безумовно, чинить негативний вплив на посіви та сходи рослин. В найбільшій зоні ризику Харківська, Черкаська, Вінницька, Дніпропетровська, Львівська та Тернопільська області», - прокоментував Василь Долінський, аналітик сировинних ринків та сільського господарства НАЦУ «Укрцукор». Агрономи-фахівці зазначають, що цукрові буряки можуть витримувати зниження температури до -3*С, але причиною хвилювань є те, що низька температура ґрунту протягом довгого часу гальмує розвиток насіння, а щойно розтанувший сніг може стати причиною замерзання льодяної кірки та вимерзання посівів. В регіонах, де сонце встигло добре прогріти ґрунт, про це не варто хвилюватись. Крім цього, така холодна весна може спричинити збільшенню цвітушних рослин на полях (цвітушність – це відхилення від дворічного циклу розвитку буряків, при якому утворення квітконосних пагонів відбувається в перший рік життя). «Наразі, ще досить рано говорити про значні втрати посівів від вимерзання чи значного падіння густоти рослин, реальні збитки можна буде побачити після перших 5-7 днів потепління. Можливо, деякі господарства будуть змушені пересівати свої бурякові лани. Низка господарств призупинила посівну кампанію, так як Гідрометцентр обіцяє потепління з 26 квітня», - пояснює Долінський. Нагадаємо, за оцінками аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» площі під цукровими буряками зростуть щонайменше на 12% та в результаті складуть 330-350 тис. га. Читайте також: На українському ринку підвищились ціни на цукор Заморозки не повинні зашкодити посівам цукрових буряків «Укрспирт» тимчасово призупинив виробництво для проведення аудиту http://agravery.com/uk/posts/show/ukrspirt-timcasovo-prizupiniv-virobnictvo-dla-provedenna-auditu http://agravery.com/uk/posts/show/ukrspirt-timcasovo-prizupiniv-virobnictvo-dla-provedenna-auditu Mon, 24 Apr 2017 11:33:00 +0300 article Про це повідомляє прес-служба підприємства. Також прес-служба підприємства зазначає, що попередньо проведені перемовини з найбільшими операторами алкогольного ринку та досягнуто повне взаєморозуміння між ДП «Укрспирт» та виробниками лікеро-горілчаної продукції. Товарна продукція ДП «Укрспирт» постачається усім контрагентам згідно попередньо укладених угод. Слід зазначити, що, на жаль, є учасники ринку, яким не вигідне проведення перевірки на місцях провадження діяльності та наведення ладу на Державному підприємстві «Укрспирт». Керівництво державного підприємство веде активні перемовини щодо відновлення ринків збуту та пошуку нових вітчизняних та закордонних партнерів. В рамках цього проведено перемовини з представниками Польщі, Словаччини, Туреччини, Угорщини. Як результат у квітні 2017 року був укладений контракт з Угорщиною на поставку спирту етилового ректифікованого із гарантованим збутом продукції у кількості 280 тис. дал. Протягом II кварталу 2017 року планується подальша робота з контрагентом з метою досягнення домовленостей про збільшення обсягів постачання до 400 тис. дал. на II півріччя 2017 року. Читайте також: Україна може отримати додаткові квоти від ЄС до літа ― Микольська Іван Мірошніченко: Ми вибрали менше зло, і так сталось через вимоги МВФ  Україна може отримати додаткові квоти від ЄС до літа ― Микольська http://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-otrimati-dodatkovi-kvoti-vid-es-do-lita-mikolska http://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-otrimati-dodatkovi-kvoti-vid-es-do-lita-mikolska Mon, 24 Apr 2017 11:07:00 +0300 article Про це повідомила заступник міністра економрозвитку ― торговий представник України Наталія Микольська, пише «Ліга.Фінанси». «Ми активно працюємо з європейськими парламентаріями, щоб це питання розглянули якомога швидше. Але ви ж розумієте, що до останнього часу на порядку денному у ЕП стояло інше важливе питання по Україні», ― сказала вона. «Розраховуємо, що рішення по торговельних преференціях Україні ЕП прийме до літа», ― зазначила Микольська. Вона додала, що тривають переговорні процеси щодо зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Ізраїлем і Туреччиною. «Бачимо перспективу, особливо, що стосується Ізраїлю. Нам також важливо, щоб український бізнес прокоментував зарубіжні ринки, які їх цікавлять. ЗВТ ― не завжди оптимальна форма для ведення бізнесу. По кожній з країн в рамках нашої експортної стратегії ми хочемо визначити найбільш зручну та вигідну Україні форму співпраці», ― підсумувала Микольська. Читайте також: Україна має намір збільшити експорт продукції АПК до Ізраїлю У Мінагрополітики відбудеться відкриття проекту Twinning із наближення законодавства України у сфері ЗЗР до ЄС В’єтнамські оптовики цікавляться українськими солодощами ― Ярмак http://agravery.com/uk/posts/show/vetnamski-optoviki-cikavlatsa-ukrainskimi-solodosami-armak http://agravery.com/uk/posts/show/vetnamski-optoviki-cikavlatsa-ukrainskimi-solodosami-armak Mon, 24 Apr 2017 10:26:00 +0300 article Про це повідомив економіст інвестиційного відділу FАО Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook. «Перша зустріч у Сайгоні, який офіційно називається Хошимін, з найбільшими постачальниками аналога "потребкоопераціі" та послом України у В'єтнамі, паном Олексієм Шовкоплясом. Система споживкоопераціі в комуністичному В'єтнамі є ключовим каналом торгівлі. Крім молока, їх дуже цікавить курятина, точніше субпродукти, цукор та інші продукти», ― зазначив Ярмак. Він додав, що у В'єтнамі споживачі знають продукцію «Рошен». «До війни сюди постачалися цукерки з липецької фабрики. Вони вже є лояльними до бренду і до українських цукерок та солодощів. Оптовики точно лояльні ― цікавляться активно», ― зауважив експерт. Читайте також: Україна вже вибрала річну квоту на експорт шести груп агропродукції Провідні компанії світу розширюють присутність в сегменті безглютенових і органічних продуктів На Черкащині побудують біоТЕС на соломі http://agravery.com/uk/posts/show/na-cerkasini-pobuduut-biotes-na-solomi http://agravery.com/uk/posts/show/na-cerkasini-pobuduut-biotes-na-solomi Mon, 24 Apr 2017 10:05:00 +0300 article Про це пише «Черкаський край». Є шанси, що об’єкт може запрацювати з січня 2020 року. Причому, собівартість такої електроенергії буде вчетверо дешевша: держава встановила ставки «зеленого тарифу». Зазначається, що «Котельно-механічний завод "Пархоменко"» має безпосередній зв’язок з колишнім заводом «Теком», що славився випуском котлів. У скрутні часи йому дали друге дихання брати Пархоменки. Нині завод має намір розвинути ще один напрямок: генерацію електроенергії з альтернативних джерел, і береться спорудити в Золотоноші біоелектростанцію. Такий об’єкт Пархоменки хотіли розмістити в себе у Монастирищі, однак там не настільки розвинута промисловість, щоб споживати таку кількість електроенергії. А в Золотоноші є потреба у спорудженні додаткової підстанції для охочих розмістити тут своє виробництво. З приводу біоТЕС уже були попередні перемовини, а минулого тижня в Золотоніській міськраді відбулася зустріч за участю міського голови Золотоноші Віталія Войцехівського, начальників управлінь, представників архітектурної служби, Держгеокадастру, РЕМу, продспоживслужби з директором фірми-забудовника Олексієм Пархоменком. Так, під майбутню ТЕС у Золотоноші планують надати ділянку в районі промислової забудови, де розміщуватиметься індустріальний парк, — раніше тут діяли промислові підприємства. Пархоменко ознайомив присутніх з інвестиційними планами, акцентуючи на тому, що нова електростанція буде екологічно чистою, її будуватимуть європейці. Сума інвестицій — від €35 млн до €40 млн. Станція вироблятиме від 6 до 12 мегават, електроенергія скидатиметься в загальну енергосистему України. Біокіловати зможе споживати не тільки Золотоноша, а й усе Лівобережжя. Для роботи ТЕС використовуватиме тріски, солому, відходи зернових. У перспективі — культивування енергетичної лози. За добу станція «споживатиме» 450-500 тонн сировини. Учасники зустрічі ухвалили покроковий алгоритм дій у впровадженні нового інвестиційного проекту та домовилися підписати угоду про наміри. Читайте також: Три компанії ділять ринок солоду та пивоварного ячменю в Україні В Україні зросло виробництво майонезу Акціонер Ovostar Union продав 120 тис. акцій агрохолдингу http://agravery.com/uk/posts/show/akcioner-ovostar-union-prodav-120-tis-akcij-agroholdingu http://agravery.com/uk/posts/show/akcioner-ovostar-union-prodav-120-tis-akcij-agroholdingu Mon, 24 Apr 2017 09:32:00 +0300 article Про це йдеться в повідомленні агрохолдингу на Варшавській фондовій біржі. Зазначається, що ціна однієї акції склала 95 польських злотих. Нагадаємо, чистий прибуток Ovostar Union за 2016 рік порівняно із 2015 роком скоротися на 29% ― з $31,9 млн до $22,5 млн. Довідка: ГК «Овостар Юніон» — одна з провідних агропромислових компаній України, входить до трійки лідерів виробників курячих яєць. Основні напрямки діяльності: птахівництво (батьківське поголів’я, інкубація, ремонтний молодняк), виробництво курячих яєць, національна дистрибуція (торговельні мережі України, власна фірмова роздрібна мережа), виробництво сухих та рідких яєчних продуктів, виробництво соняшникової олії, додаткові види діяльності (виробництво комбікормів, шроту та паливних брикетів). Читайте також: Частка «Овостар Юніон» у виробництві яєць на українському ринку зросла до 1/5 ДПЗКУ отримала 45,8 млн грн чистого прибутку ОПЗ і «ЕРУ» покращують логістику для збільшення поставок міндобрив на український ринок http://agravery.com/uk/posts/show/opz-i-eru-pokrasuut-logistiku-dla-zbilsenna-postavok-mindobriv-na-ukrainskij-rinok http://agravery.com/uk/posts/show/opz-i-eru-pokrasuut-logistiku-dla-zbilsenna-postavok-mindobriv-na-ukrainskij-rinok Mon, 24 Apr 2017 09:09:00 +0300 article Про це повідомив співвласник «ЕРУ» Андрій Фаворов, пише «Інтерфакс-Україна». «Ми з партнерами з ОПЗ зараз активно працюємо над процесом фасування (в біг-беги), обговорюємо питання розширення підхідних залізничних шляхів, а також розглядаємо можливість використання барж для поставки карбаміду в центральну Україну», ― сказав він. У свою чергу, виконуючий обов'язки директора ОПЗ Сергій Назаренко повідомив, що за даним напрямком робота знаходиться в стадії проектування. «Готуємося, що до осінньої посівної ці проекти будуть реалізовані», ― сказав він. Крім того, Назаренко додав, що в період після запуску ОПЗ на умовах давальницької переробки газу з ресурсу «ЕРУ» підприємство виробило 75,9 тис. тонн аміаку, 102,9 тис. тонн карбаміду. «При цьому на внутрішній ринок було відвантажено 2,6 тис. тонн аміаку і майже 5 тис. тонн карбаміду. На експорт ― 32 тис. тонн аміаку і 43,5 тис. тонн карбаміду», ― уточнив він. За словами керівника ОПЗ, таким чином на складах підприємства знаходиться близько 25 тис. тонн карбаміду, проте його поставка на внутрішній ринок ускладнена, оскільки історично і логістично хімпідприємство було орієнтоване на експорт. Нагадаємо, наразі група «ЕРУ», яка виявляє зацікавленість в участі в новому конкурсі з приватизації ОПЗ, використовує потужності підприємства на давальницьких умовах. Читайте також: Кабмін вважає можливим ефективний продаж ОПЗ «Нафтогаз» вимагає арешту рахунків ОПЗ В Україні зросло виробництво майонезу http://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zroslo-virobnictvo-majonezu http://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zroslo-virobnictvo-majonezu Mon, 24 Apr 2017 08:45:00 +0300 article Про це пише «УкрАгроКонсалт». Крім того, лютневий випуск майонезу перевищив середній показник за останні два роки (10,4 тис. тонн). Проте, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року спостерігається скорочення випуску цього продукту на 5,7% (січень-березень 2016 року ― 29,8 тис. тонн). Нагадаємо, очікується, що випуск майонезу в поточному році буде не нижче 123-125 тис. тонн. Читайте також: Ічнянський завод сухого молока й масла скоротив виробництво Холдинг «Кернел Груп» збільшив продажі наливної олії на 3,5% На українському ринку підвищились ціни на цукор http://agravery.com/uk/posts/show/na-ukrainskomu-rinku-pidvisilis-cini-na-cukor http://agravery.com/uk/posts/show/na-ukrainskomu-rinku-pidvisilis-cini-na-cukor Mon, 24 Apr 2017 08:22:00 +0300 article Про це пише «Інфоіндустрія» У той же час, тиск на ціни продовжує надавати низький попит на внутрішньому ринку і ослаблення інтересу іноземних покупців. Оптово-відпускна ціна товару за тиждень зросла на 0,65% і перебувала в діапазоні 15200-15600 грн/т в залежності від якості і термінів оплати. Діапазон цін на жом буряковий гранульований в Україні на цьому тижні склав 3500-3800 грн /тонн (товар практично весь законтрактований), ціновий діапазон на мелясу ― 2500-2800 грн/т (товар теж практично весь законтрактований). Читайте також: Компанія Cygnet завершила посів цукрових буряків Консалтингова агенція «ААА» збільшила прогноз виробництва цукру в 2017/18 МР Рейтинг країн-імпортерів української пшениці http://agravery.com/uk/posts/show/rejting-krain-importeriv-ukrainskoi-psenici http://agravery.com/uk/posts/show/rejting-krain-importeriv-ukrainskoi-psenici Mon, 24 Apr 2017 08:01:00 +0300 article Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош. За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. «Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош. Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України.  Географічна структура експорту пшениці з України 2015/16 (липень-березень) 2016/17 (липень-березень) Імпортер Частка в структурі експорту Імпортер Частка в структурі експорту 1 Таїланд 15,8% 1 Індія 20,0% 2 Єгипет 12,0% 2 Єгипет 11,1% 3 Індонезія 8,4% 3 Таїланд 10,2% 4 Південна Корея 8,1% 4 Індонезія 9,6% 5 Іспанія 7,7% 5 Бангладеш 8,9% 6 Бангладеш 7,2% 6 Південна Корея 7,3% 7 Філіппіни 4,1% 7 Марокко 5,2% 8 Туніс 4,0% 8 Філіппіни 4,7% 9 Марокко 3,8% 9 Ізраїль 3,3% 10 Італія 3,5% 10 Туніс 3,0% 11 Ізраїль 3,3% 11 Іспанія 2,7% 12 Джибуті 3,1% 12 Італія 2,1% 13 Сірія 2,6% 13 Ліван 1,9% 14 Мексика 2,0% 14 Лівія 1,4% 15 Ефіопія 1,6% 15 Алжир 1,1% Інші 12,8% Інші 7,7% Читайте також: Поставки української пшениці в Туреччину замість російської ― тимчасове рішення Україна та Іран запустять тестовий потяг для транспортування зерна   Іван Мірошніченко: Ми вибрали менше зло, і так сталось через вимоги МВФ http://agravery.com/uk/posts/show/ivan-mirosnicenko-mi-vibrali-mense-zlo-i-tak-stalos-cerez-vimogi-mvf http://agravery.com/uk/posts/show/ivan-mirosnicenko-mi-vibrali-mense-zlo-i-tak-stalos-cerez-vimogi-mvf Mon, 24 Apr 2017 07:40:00 +0300 article   Чи готові фермери, з якими ви мали можливість поспілкуватись, до запуску ринку землі? Якщо кажуть, що не готові, то по яким причинам? - По-перше, все, що на сьогоднішній день пов’язане з ринком землі, керується власними та штучно створеними страхами. Ми маємо село, що на межі зубожіння і під патріотичними гаслами «Врятуємо нашу землю!» ми продовжуємо мораторій, який, по суті, і спричинив таку ситуацію. 15 років критикуємо минулий та теперішній стан речей, та продовжуємо мораторій, який до цього призвів і нічого нового не робимо та не пропонуємо. Театр абсурду, не більше. Питання відкриття ринку землі – це питання управління страхами всіх його учасників, включаючи головних – власників паїв. В цілому, який би ми пласт в структурі агроринку не взяли, єдиної думки стосовно ринку землі немає, але потрібно розуміти, що ми чуємо голосні заяви політиків, експертів, асоціацій, а від реальних власників паїв, українців ніхто не говорить. Що стосується мого особистого бачення вирішення цієї проблеми, я вважаю, що протягом 2017 року потрібно прийняти одночасно три блоки законопроектів, які дозволять запустити ринок землі, знищити страхи у людей і нададуть рівні можливості та альтернативу вибору  всім учасникам ринку, але реалізацію їх рознести в часі. Читайте також: Зелений газ: навіщо аграріям відправляти силос в топку Перший блок законопроектів стосується ринку оренди та орендних відносин – потрібно надати можливість надавати право оренди в заставу, продавати право оренди і захистити це право та оренду в цілому. В ідеалі, держава повинна під ці права оренди, які можуть бути заставлені чи продані, структурувати фінансування викупу землі орендарем у власність при бажанні власника її продати під заставу цієї землі, але вже на ім’я орендаря, фізичної особи з наданням переваги українському власнику. Тобто, якщо я орендую землю на 20 років, і мені хтось з власників-орендодавців  хоче її продати, то держава має надати допомогу в структуруванні фінансування і я, як орендар, піду в банк, віддам власних коштів 20-30% від ціни, поставлю та передам вже свою власність  в заставу під цю землю і буду виплачувати поступово тих 70% надані в кредит. Таким чином ми надаємо рівні можливості, альтернативу вибору та підтримку орендарю та прибираєм частково його страхи.   Чи потрібна власникам землі можливість закладати її під кредит?   - Саме цього, почасти, і стосується другий блок законопроектів. Я вважаю, що саме щодо власників землі (яких налічуємо 7 млн) держава повинна зіграти свою важливу роль у наді їм можливості побудувати власний сімейний бізнес на своїй землі – ми повинні забезпечити довгострокові дешеві кредити під заставу землі-паю. Повинна бути програма кредитування під заставу землі на створення сімейних ферм за умови, локалізації проектних витрати в Україні, що надасть підтримку іншим сферам економіки. Взяв дешеві кошти, витрать їх в Україні. Закупляти обладнання, сировину, тощо, можна буде лише в українських підприємств. Для контролю цього процесу в нас працюють цілі міністерства та установи, можна використовувати спеціальні проектні рахунки і т.д., це все реально. Якого роду повинні бути ці проекти? Конкурентоздатні. Запропоновані проекти для власників землі мають бути в сферах з високою доданою вартістю, в сферах, де члени сімейної ферми можуть за рахунок самозайнятості та нішових сегментів, або якості продукту конкурувати. Це можуть бути мінімолочні ферми, кооперативи, тепличні господарства, вирощування ягід та фруктів, садівництво, в жодному разі не вирощування кукурудзи чи соняшнику, конкуруючи з великими господарствами, оскільки буде важко конкурувати та бути ефективними. Надаючи людям кредити, проекти та підтримку, ми прибираєм частково їхні страхи, та надаєм їм альтернативу продажу землі та співвідносні умови з іншими учасниками ринку.   Хто, на вашу думку, має мати можливість купувати землю? - Я вважаю, що ми повинні визначати термін в три роки для остаточного запуску ринку землі. Третій блок законів має чітко визначити умови відкриття ринку, термін, хто може купувати землю, фізичні чи юридичні особи, виключно українці чи можливо через якийсь час дати доступ іноземцям, чи будуть обмеження в кількості землі в одних руках. Ми не можемо просто взяти і адаптувати досвід, наприклад, Польщі, в нас свої реалії. У нас свій шлях виходу з того абсурду, в якому ми опинились. На мою думку, купляти землю повинні фізособи, обмеження повинні бути, але не маленькими, це мають бути тисячні цифри. Також, перші 10 років має бути мораторій, або ж надзвичайно високий податок на перепродаж землі, тобто купив – працюй на ній. Що стосується іноземців, я б дозволив їм купляти землі через років 10-15, тому що через 10 років український власник зміцніє і зрозуміє, що українська земля значно дешевша від такої ж, наприклад, у Франції. Чому? Бо там є ліквідність, вільний доступ капіталів та учасників, тому і вища ціна! Але, перші 5-7 років громадяни України мають право купувати с/г землі, а потім можна і пустити фізосіб іноземців. Проте, має бути чітке обмеження, якщо іноземець захоче перепродати землю, то перевага купівлі має бути на боці громадянина України. Можливо, потрібно встановити інші запобіжники: мінімальну ціну, не допуск монопольного становища т. ін.. Все це має бути обговорено та прийняті рішення. Ми маємо відпрацювати всі механізми і прийняти одночасно всі три блоки законів, де має бути чітко прописано, коли і який закон або блок вступає в дію, що, наприклад, започаткувати ринок 1 січня 2020 або 2022 року. Читайте також: Регіональний директор компанії Malteurop: Часи, коли фермери не виконували контракти, поступово проходять Але наразі, системної дискусії з урядом ми не маємо. Кабмін готує свій законопроект, ми в комітеті намагаємось знайти спільний концепт, але спільного майданчику для дискусії, де б ми могли все обговорити і вийти з конкретними рішеннями, на жаль, ми не маємо.   Cіяти дорожче Чи бачити ви відмінності між посівною у цьому році та у минулому? - Говорити за всіх разом не можна, тому що є аграрії, які ефективні і зараз, проводять модернізації та продовжують свій розвиток. Є інші, які знаходяться повністю в тіні, або економічно занепадають. Наразі, 20-25% землі знаходиться в тіні і аграрії не платять ніяких податків, ні аренди, ні фіксований, ні податки на зарплати т.д., відповідно затрати на виробництво менші і вони також мають прибуток. Проте, є товаровиробники, які в умовах низьких цін неефективні і при цьому мають велике кредитне навантаження, вони практично тонуть. Тобто картина серед товаровиробників, незалежно від розміру, досить різна. Ситуація різниться по всіх сегментах, але якщо взяти загальнонаціональний рівень, то, однозначно, ситуація та стан справ  важче і складніше ніж в минулому році.   Чому? - По-перше, ми маємо низькі світові ціни вже четвертий рік поспіль, ми повністю вбили фінансову систему в Україні - в держави немає грошей, і зовнішніх інвестицій також немає. Тобто за теперішніх умов виживає найефективніший, або той хто повністю працює «в тіні». Окремо хотілось би зачепити ситуацію з добривами – це просто ніж в спину для аграрія. Реальний монополіст «Osthem» не поставив по передоплаті добрива на суму 3,5-4 млрд грн. Це удар не лише по якості продукції, а й по фінансовому стану аграрія, по врожайності товаровиробника. Найцікавіше те, що ця історія зовсім не нова, а монополіст до цих пір не несе ніякої відповідальності. Уже протягом 7-8 років монополіст з кожним роком сезонно підвищує ціну на добрива, і це коштує ринку та товаровиробнику, приблизно, $200-300 млн на рік. Якщо говорити про імпорт техніки, то він відбувався на середньому рівні. Якщо минулого року ми спостерігали певну активізацію, то цьогоріч цифри пішли на спад все по тим же причинам – у виробників немає коштів, банки не фінансують кредитні ліміти: або нуль, або знижені, державних програм немає. З точки зору насіння, то частина компаній, як і очікувалось, почала виробляти насіння в Україні (Піонер, Монсанто), тому й імпорт був менший порівняно з минулим роком. Тобто посівна відбудеться це однозначно, все буде засіяно, питання в іншому – який урожай отримаємо, та яка прибутковість очікує товаровиробників?   На вашу думку, як урядові було б краще вчинити у ситуації з антидемпінговими митами на російські добрива? Чи варто знімати такі обмеження? Можливо, є інший шлях вирішення проблеми із забезпечення аграріїв добривами? - Знову ж таки, цій проблемі уже 6-8 років, необхідно було діяти давно. Найперше, що потрібно - це лібералізувати доступ до українського ринку та дозволити безмитний  імпорт до того моменту, коли не позбудемось монополії. Як тільки ми позбудемось монополіста, от тоді ми можемо говорити про захист внутрішнього ринку та вітчизняного виробника. Другий момент – терміново потрібно вирішити питання з монопольним положенням групи Фірташа: або мати зовнішній контроль над управлінням і обмежити норму прибутку, або прибрати таку монополію з ринку – дати 1-1,5 роки на продаж частини бізнесу. Читайте також: Заморожений цвіт: як вплине негода на врожай українських фруктів Наразі, ми вже пропустили цей момент, посівна вже в розпалі, тому найголовніше – це змінити ситуацію до осені. Маємо в запасі 2-3 місяці.    Уряд селу За вашими спостереженнями, чи можна уже говорити про те, який ефект для села дали урядові ініціативи з підвищення рівня мінімальної зарплати? - Вплив мінімальний, і це було зрозуміло ще до введення даних ініціатив. В рослинництві сама структура сільськогосподарського виробництва побудована так, що мінімізує залучення людської праці задля підвищення ефективності виробництва. Також, майже у всіх сферах існує «голод» професійних кадрів. Тож на наявних працівниках підвищення мінімальної зарплатні не відобразилось, оскільки всі «якісні» спеціалісти отримують високу заробітну плату. Сьогодні величезна проблема – знайти навіть звичайного механізатора, не кажучи про агронома чи інженера. Хороший комбайнер, тракторист чи механізатор, який управляє агрегатом вартістю в півмільйона доларів, і раніше, і тепер «в чорну» чи «в білу» отримує приблизно 400-500 доларів на місяць, а в пік сезону ця сума вдвічі більша. В тваринництві також ефект мінімальний, оскільки воно знаходиться в спаді. Це капіталомістка сфера і в силу низки чинників, які призвели до згортання повномасштабних інвестицій та наявності майже всіх видів та типів ризику, відповідно і додаткової зайнятості населення також немає. Тож всі, хто мав отримати зарплату 3200 грн, давно її має. Якщо когось і дійсно це зачепило, то лише держслужбовців. В державній сфері є від цього ефект, та при збільшенні мінімальної зарплати збільшились податки до пенсійного фондів та інших виплат. Значний ефект був отриманий, коли ми зменшили податок ЕСВ на фонд заробітної плати в 2015 та 2016 році. Від цього кроку сумарні виплати та надходження в бюджет були збільшені. Але потрібно зауважити, що велику роль відіграють реалізовані законодавчі ініціативи щодо ставки єдиного соціального внеску. Якби ми рухалися шляхом лібералізації податків та зниження ставок податків, ми б досягли значно більшого.   Чи варто відкоригувати систему соціального захисту на селі? - Там взагалі катастрофа! І не чекайте дива – його не станеться, якщо не закладати реальні механізми з фінансовою підтримкою. Ситуацію можна виправити лише декількома шляхами реалізуючи їх поступово або в комбінації. Найперший варіант – це держава має направити туди фінансові ресурси. В ситуації, коли зовнішні інвестиції мінімальні, продовжується світова криза, ризики зашкалюють, внутрішні фінансовий та банківський сектор зруйновані, люди винесли гроші із збанкрутілої фінансової системи, ми можемо розраховувати виключно на самих себе. Державна політика, має бути спрямована на підтримку внутрішнього попиту та розвитку економіки за рахунок власних ресурсів та інструментів. Дану політику слід проводити в сферах оборонної промисловості (будувати танки, БТР, літаки, кораблі, ракети і т.д.), будівництва доріг та інфраструктури, заміни та оновлення інфраструктури ЖКГ, енергозбереження. По суті, ми маємо провести пов’язану та локалізовану емісію на реалізацію інфраструктурних проектів, витрачати кошти виключно в Україні, підтримуючи національного виробника, при цьому заробітна плата в структурі витрат повинна займати не більше 18-20%, тоді ми не підірвемо інфляцію і не спровокуємо девальвацію гривні. Але всі ми розуміємо, що найближчим часом цього не станеться. Необхідні національні програми по інфраструктурним проектам (житло, дороги, комунікації), адже, наприклад, 60% водних, теплових, газових комунікацій  і електромереж в сільській місцевості застаріли і потребують ремонту, то чому б не залучити українського виробника і не вирішити цю проблему без підриву валютного курсу? Читайте також: Створити ринок: як Естонія створювала ринок землі після розпаду СРСР Насправді, таку модель використовували і післявоєнна Німеччина, і сучасний Китай, але, на жаль, уряд слухає виключно Міжнародний валютний фонд, який, на мою думку та при всій повазі до наших партнерів, останніх два роки несправедливо відноситься до фінансової та економічної політики України, чим лише погіршує стан справ. Політика 2014-2015 років, яка була спрямована на збалансування державних фінансів, макроекономічну стабілізацію, була цілком вірна, але політика останніх років, коли стратегічна країна, воююча країна, яка знаходиться у війні та глибокій економічній кризі, при дефіциті зовнішніх та внутрішніх інвестицій, все на що може розраховувати – це 1,5-2 млрд доларів на рік в рамках пакету макроекономічної допомоги, при цьому ці кошти надходять з запізненням та йдуть в золотовалютні резерви, а не в економіку, то вважаю такий підхід не справедливим та неадекватним існуючим реаліям. Ми всі поважаємо допомогу наших партнерів, але, вважаю те, що ми робили 3-4 роки тому (збалансування бюджету, витратної частини) було необхідним, але те, що ми робимо останні роки (обезкровили економіку і зв’язали своїми рішеннями зовнішнє управління) не дає уряду можливості реалізувати проекти, що будуть направлені на підтримку внутрішнього попиту.   А яким може бути другий варіант? - Це допомога бізнесу. Не важливо, дрібний фермер чи великий агрохолдинг, все залежить від відповідальності того, хто працює на цій місцевості. Я не прихильних введення нових податків, але, можливо, потрібно було б ввести таку норму, особливо що стосується децентралізації, як соціальна угода. Наприклад, щоб той, хто орендує і користується землею, підписував певні соціальні угоди з сільрадою і виконував їх, стаючи публічними і прозорими. Критикувати можна довго, але потрібно і щось запропонувати, тому можна чітко сформулювати чотири основні механізми: Національні програми, які б мали відношення до села Соціальні зобов’язання бізнесу перед населенням Пряма передача податків та доходів на місця. Ми знаходимось на завершальній стадій щодо передачі земель державної власності до об’єднаних громад, закон має бути проголосований у другому читанні. Це податки та надходження. Створення малих сімейних фермерських господарств, на основі надання фінансової підтримки їх розвитку, які б почали отримувати прибуток і більше перейматись проблемами своєї місцевості (Закон вже прийнятий, треба його наповнити програмами та економічною та соціальною суттю). В ідеалі, потрібно інтегрувати всі ці підходи і вже за 2-3 роки ми зможемо побачити результат.   Чи говорять агровиробники хоча б про якісь наслідки зміни системи держпідтримки аграріїв? Якщо так, то про які? - Система неефективна, це однозначно. Ми просто вибрали менше зло, і так сталось через вимоги МВФ. Я неодноразово підкреслював, що ми вдячні їм за підтримку і рекомендації, які ми виконували неухильно. Проте останні два роки ми діємо абсолютно неправильно. Вимоги МВФ несправедливі і в результаті привели до того, що дисбалансували ту мінімальну підтримку, яка непогано працювала через спецрежим ПДВ та інші програми. Добре, що загальна сума держпідтримки АПК становить 5,7 млрд, але якщо їх дійсно будуть платити. Зараз же ми маємо ситуацію, коли ціла галузь не отримує коштів вже третій місяць тому, що бюрократія та державна машина неефективні, то треба затвердити реєстри та заявки, не працює он-лайн реєстр і т.д.. В наш час такі питання мають вирішуватись за день, а ми затягуємо це на місяці.   Чи є успішною реформа децентралізації у її нинішньому вигляді? Що потрібно для її успішного завершення? Можливо, для України варто застосувати іншу модель адміністративної реформи? - Уже ми бачимо, що доходи місцевих бюджетів збільшилися, також основне фінансове навантаження частково пішло на місця. Існують певні труднощі, але це правильне рішення. Зараз ми на шляху до того, щоб передати землі в підпорядкування, власність та розпорядження місцевих органів (законопроект №4355) і це також буде великий прорив. З фінансово-бюджетної точки зору, ми йдемо правильним шляхом. Але є і негативний момент таких реформ – буквально кожного дня ми чуємо про сотні закритих шкіл, вимираючі села, закриття лікарень. Проте, потрібно продовжувати, йти до кінця, виправляти помилки, але це потрібно робити швидко. Треба «кровотечі» припиняти швидко, а ми місяцями приймаємо прості рішення. Потрібно надавати більше повноважень, але з відповідальністю міністрам, міністерствам та відомствам. В сучасному світі та швидкості у нас немає розкоші марнувати час, бо за цим стоять долі людей, економіка держави та країна. Не можна повертатись назад. Зараз у нас неефективний державний апарат, профільні відомства обмежені у повноваженнях, багато рішень приймаються на рівні Кабміну. В наших умовах потрібно передати і повноваження, і відповідальність. Все, що не стосується продажу держмайна може вирішувати міністерство та профільні відомства.   Які б ви могли назвати важливі для аграрної галузі законопроекти, розроблені вашим або іншими комітетами ВР, які досі не ухвалив парламент? Як ви вважаєте, чому так сталося? І що потрібно зробити, аби прискорити прийняття необхідних для АПК законопроектів? - Комітет розглянув більше 240 законопроектів, а проголосовано в залі декілька десятків. Неефективність є і в роботі парламенту. Втрачаємо багато часу на популізм, виступи-мантри та неважливі законопроекти. Пріоритети мають бути змінені. Перш за все, найважливіші закони – це закони пов’язані з започаткуванням ринку землі та підтримкою українського власника, створення малого та сімейного фермерства. Ми вже говорили на цю тему. Потім №4355 (щодо розширення повноважень місцевих органів влади з управління земельними ресурсами та посилення держконтролю за використанням і охороною земель). Також, чекаємо законопроект по ринку землі. Необхідно пропрацювати законопроект, що стосується дотацій. Беззаперечний плюс – це те, що вже закладена ця п’ятирічна програма, але вже майже півроку пройшло, а виплат немає. Потрібно допрацювати, аби на наступний рік ми не мали такої ж ситуації. В останній момент внесли обмеження, що з наступного року дотацію будуть отримувати лише ті компанії, що мають менше 150 млн валової виручки. Особисто я, проти, адже це може призвести до дроблення. Це не рівні умови. Я проти. Або всі отримають, або ніхто. Акцент в обмеженій підтримці треба давати на галузі, які не мають значної експортної виручки і повернення ПДВ та малим і сімейним фермерським господарствам. Дерегуляцію потрібно продовжувати. Зараз ми повністю зупинились в цьому питанні. Ми чудово почали в 2014-2015 рр., ліквідували біля 40 дозвільних документів, зекономили товаровиробнику близько 3 млрд гривень на ціні бюрократії, потрібно рухатись далі. Потрібно також навести порядок в структуруванні функцій повноважень Держпродспоживслужби. Читайте також: Примарні мита: чи збільшив МЕРТ вартість російських добрив? На жаль, за два роки роботи комітет розглянув 240 законопроектів, у ВР на голосування внесли більше 130, а прийняли приблизно 20. Ось вам і коефіцієнт корисної дії. Дуже мало хто приносить гарні свіжі ідеї, більшість займається самопіаром.  Марина Ходорова В рамках Agri Invest Forum 2017, що відбудеться 27 квітня в АККО «Інтернешнл», пройде найбільша дискусія стосовно взаємодії держави та агробізнесу, яка об’єднає понад 1000 учасників. Учасники обговорять питання ефективності дотації, податкової реформи і збереження 4-тої групи для платників податків. фото: “ОБ’ЄДНАННЯ “САМОПОМІЧ” Внутрішні і експортні ціни на соняшник знижуються http://agravery.com/uk/posts/show/vnutrisni-i-eksportni-cini-na-sonasnik-znizuutsa http://agravery.com/uk/posts/show/vnutrisni-i-eksportni-cini-na-sonasnik-znizuutsa Mon, 24 Apr 2017 07:23:00 +0300 article Про це повідомляє прес-служба Аграрного союзу України. Ціни на соняшникову олію в українських портах просіли на 5-10$/т. Зниження олійних цін тягне за собою закупівельні ціни соняшника. Аналітичні агентства повідомляють про значні запаси олії в портах, що і знижує ціну на неї. На європейському ринку соняшникової олії також ціни зазнали зниження -5$/т переважно під впливом суміжних олійних ринків. З просуванням посівної компанії пропозицій соняшника на ринку більшає, що власне також є чинником зниження цін на нього. За даними профільного міністерства станом на 18 квітня соняшником засіяно 1275 тис. га (24% від запланованої площі 5390,3 тис. га). Ці показники дещо відстають від минулорічних — 1598 тис. га на аналогічну дату. Затримка посівної може затягнутись у зв’язку з погіршенням погодних умов в країні. «Враховуючи вищенаведене на наступному тижні можна очікувати помірного зниження цін на соняшник», — йдеться в повідомленні. Читайте також: Україна вже вибрала річну квоту на експорт шести груп агропродукції Провідні компанії світу розширюють присутність в сегменті безглютенових і органічних продуктів