Керівник ЛАДС: Що робити, до кого звернутись та про що пам'ятати, створюючи кооператив

Як Львівська аграрна дорадча служба започатковувала перші молочні кооперативи, навіщо селянам об’єднуватися у виробництві молока та як канадці допомагають українським селянам створювати сімейний бізнес, розповів директор ЛАДС та дорадник із тваринництва Іван Паньків.

Розкажіть, будь ласка, як давно ви працює та як формувалась ЛАДС?

- Благодійна організація «Львівська аграрна дорадча служба» утворена у 1998 році у рамках реалізації проекту TACIS Європейського союзу. Це була і є перша справді дієва дорадча служба в Україні. Мета діяльності ― підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств та рівня життя сільського населення. Реалізовувала проект англійська дорадча компанія АІDAS, яка навчала групу українських агрономів, зоотехніків, економістів і бухгалтерів (усього 12 чоловік) як надавати допомогу, знання та інформацію виробникам сільськогосподарської продукції і сільським жителям. Тоді до складу ЛАДС входив офіс у Львові та представництва у п’яти територіях Львівської області, кожне з яких працювало у чотирьох районах.  Ми проводили навчальні семінари, демонстраційні покази, курси з агроменеджменту, розробляли бізнес-плани, консультували господарства щодо технологій, можливості пошуку та придбання засобів виробництва, пошуку кредитних фінансових ресурсів і доступу до державних, обласних і районних програм підтримки сільськогосподарських виробників.

Із якими проблемами доводилося зіштовхувались?

- По-перше, дуже непросто було закласти кошти на навчання і консультування сільськогосподарських виробників і населення у бюджети різних рівнів. Довго переконували представників обласних та районних адміністрацій, що на це треба виділяти кошти. І до нас прислухались та у 2001-2002 роках в бюджетах Львівщини та кількох районів були виділені кошти на надання дорадчих послуг. У 2008-2009 рр. навіть на рівні держави діяла програма, коли із держбюджету виділялися гроші на дорадчі послуги.

Читайте також: Плантації, що об’єднали країну: як кооперація примножує прибутки від продажу ягід та овочів

По-друге, ми стараємось завжди тримати руку на пульсі щодо життя у селах  і функціонування аграрного бізнесу та реагувати на виклики. Так, зокрема, коли у 2015 році змінами до Закону «Про кооперацію» у громадських об’єднань забрали статус неприбуткових, ми мусіли працювати над його відновленням.

По-третє, зіштовхнулися із тим, що члени кооперативу, які створюють кооперативи, приймають участь у їх економічному житті, користуються послугами, не можуть користуватися субсидіями на рівні з сусідами, які просто чекають, що їм держава надасть допомогу. Тому зараз разом з лідерами дорадництва і кооперативного руху намагаємося вирішити це питання.

І ще дуже важливе: багато зусиль докладено, щоб легалізувати діяльність сімейних ферм без реєстрації юридичної особи.

Як ви сказали, кошти від держбюджету для роботи ЛАДС майже не виділяються. Тоді як реалізуєте задумане?

- Законом України від 2004 року «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» зазначено, що кожна програма підтримки сільськогосподарських виробників або населення (державна, обласна чи районна) має місце дорадчий компонент.  5% від вартості програми має виділятися на надання знань і консультування тих, хто користується цими грошима. Але ця норма Закону жодного разу за 12 років не виконувалася. Тому ми постійно шукаємо ресурси для надання дорадчих послуг через міжнародні програми. Уже втілили в життя невеликі проекти із Францією, Нідерландами, США, Німеччиною. А із 2008 року реалізуємо, спільно із Дніпропетровською дорадчою службою, канадські програми. Зокрема у 2008 стали виконавцем програми «Підвищення конкурентоспроможності молочного сектору в Україні». Вона закінчилася у 2013 році. За її підсумками уряд Канади затвердив для України новий проект та виділив кошти на ще одну програму, пов’язану із виробництвом молока «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Вона діятиме до 2021 року.

І в межах цієї програми розвиваєте сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи?

- Так, а ще сімейні ферми (у межах членства в кооперативі) та створили першу в Україні лабораторію молока.

Розкажіть детальніше про розвиток кооперативів.

- У цьому нам допомагають канадські партнери, зокрема, кооперативна організація СОКОДЕВІ. Її заснували 26 кооперативних організацій Канади із метою поширити у інші країни свій досвід об’єднання селян. Серед її членів в Канаді є  великий молочний кооператив ― АГРОПЮР (Квебек, Канада), який об’єднує майже 3,5 тис. фермерів. Тому використання їхнього досвіду в наших реаліях для нас дуже цінне.

Читайте також: Від Франківська до Черкас: як кооперативи допомагають отримати вищу ціну на молоко

За роки впровадження проекту нам вдалося створити на Львівщині вісім сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. До них долучилися ще кілька, які були утворені без нас і вони утворили Львівське обласне об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, яке працює із кооперативами Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей.

Але на початковому етапі було дуже важко переконати людей вступати в кооперативи. Коли ми приїздили в села і говорили щось про кооператив, то це сприймалося як пропозиція про відновлення колгоспів. Ми пояснювали людям, що допоможемо із обладнанням, знаннями, але ви маєте об'єднатися. На фоні того, що людей неодноразово обдурювали, не враховували у плануванні розвитку агропромислового сектору економіки, то спочатку вони задавали собі питання «а що ж ЦІ від нас хочуть і що у нас відберуть»…

Тому у розмові «на пальцях», в презентаціях, пояснювали людям, що усе, що вони створять за нашої допомоги ― їхнє. Що вони, які і власники великих сусідських ферм чи заводів, будуть засновниками та розпорядниками подібної структури. Що будуть самі вирішувати  подальший розвиток кооперативу у селі.

Ключову роль у створенні чи не створенні кооперативу в селі ми завжди відводили пошуку лідера. Бо якщо навіть громада погоджується щось робити, то знайти лідера, що «просуватиме» це питання далі, дуже важко. Однак сьогодні ми  вже маємо цікавих, сильних особистостей у наших кооперативах.

Як ви обирали, «у якому селі стукати в двері»?

- Спершу, коли ми тільки починали роботу з розвитку кооперації, навіть не ставлячи мету створити кооператив, шукали неформальні кооперативні утворення. Маю на увазі, наприклад, громаду, яка почергово випасає корів у череді. Адже й там селяни навесні домовляються коли, де, та як виганятимуть стадо. У окремих селах навіть практикують збирання коштів на підживлення цих пасовищ. От із пошуку таких громад, які хотіли б разом із нами покращувати пасовища, ми, власне, й починали роботу. Де вдавалося налагодити ефективну роботу із пасовищем - впровадженням системи культурного пасовища, випасання по загінках, розгородження, підкошування, підживлення, водонапування - із часом розвивали кооперативи.

Які послуги своїм членам надають кооперативи, створені під вашою егідою?

- Кооперативи збирають, охолоджують, оцінюють та готують до продажу молоко, яке виробляють його члени. Також допомагають його ефективно продавати, ведуть переговори із переробними підприємствами. Виробники, які тримають одну-дві корови, значно слабші на ринку, ніж коли вони уже об’єднуються. Для прикладу, у СОК «Покрова» сьогодні близько 280 членів (а це майже 400 корів) і коли вони у травні щодня збирали по 7,5-8 тон молока, то це уже як нормальна молочна ферма. Тобто ми перетворюємося на соціально потрібну силу, яка дозволяє ставати конкурентними на ринку молока дрібним і середнім виробникам.

Читайте також: Продавати гуртом: як невеликі виробники молока збираються диктувати свої умови

А як щодо переробки молока? Складається враження, що вона у пріоритеті у більшості кооперативів.

- Я вважаю це стереотипом. Кооператив ― не обов’язково переробка. Можна й так, але це, насправді, легше всього ― зібрати молоко і якось переробити. Уявіть, зробили ви сир, привезли один день на ринок ― його розкупили, а на наступний ― ні. Що із ним далі робити?

Тому наша початкова діяльність передбачає планування кооперативу, розробку бізнес-плану із визначенням, які послуги він може надавати, у якій кількості, за якою ціною? Якщо вони збирають продукцію - молоко, картоплю чи моркву ― куди його продаватимуть? Хто буде цим займатися? Скільки людей потрібно задіяти? Де зберігатимуть продукцію? Якщо це молоко ― чи є танк-охолоджувач. Якщо малина ― покупець може попросити охолоджену, а отже потрібна  холодильна камера.

Виходить, що до вас звертаються і щодо об’єднання у інших галузях сільського господарства?

- Звичайно. І хоч ресурсами ми зараз не можемо охопити всіх, але чим можемо (консультацією, досвідом, порадою) ― допомагаємо. Для прикладу, днями спілкувалися із пасічником, який каже, що є група бджолярів, які мають ідею створити кооператив.

Що треба зараз зробити, щоб заручитися вашою підтримкою?

- Уявимо таке собі умовне село Вишенька,  одному із жителів якого приходить думка, що було б добре, якби у селі запрацював кооператив. Ця людина звертається до нас, і ми, перш за все, домовляємося про зустріч. Ми на цій зустрічі пояснюємо селянам, що таке кооператив, як його створити і для чого. Особливо акцентуємо на тому, що якщо ви створюєте кооператив, то це НЕ ваш особистий бізнес. Що кооператив спочатку ― це коли три і більше особи, які організовують збори, голосують, приймають статут, несуть відповідальність за прийняті рішення. Більше того, ініціатор чи ініціатори такого об’єднання повинні розуміти, що люди, які в майбутньому стануть членами кооперативу, матимуть такі ж права в цьому кооперативі, як і вони, засновники.

Часто люди мають інше уявлення. І дивуються, коли ми пояснюємо, що навіть якщо ви були ініціатором його створення, то не завжди вас можуть обрати головою кооперативу.

Наступний етап ― обґрунтування доцільності кооперативу. Ми переконані, що кооператив у межах одного села має малі шанси бути ефективним. Особливо зараз. Ефективним об’єднання буде тоді коли до нього входитиме 10-20 населених пунктів, а кількість і вартість наданих послуг можуть забезпечити оплату праці професійним працівникам кооперативу.

Далі ― розробка статуту. Тут із нами співпрацює юридична компанія, яка зважає на зміни в законодавстві України на час його розробки.

Читайте також: Молочна карта: як світові ринки переживають осінь

Обов’язково допомагаємо лідерам громади у проведенні установчих зборів, розробляємо сценарій, визначаємо, хто за що відповідатиме та які рішення і як будуть прийматися, вчимо вести протоколи. І, нарешті, разом реєструємо кооператив та навчаємо людей технологічним особливостям господарювання, відповідно до обраного напрямку.

Яким технологіям навчаєте?

- Ми стараємось не застосовувати виразу “навчаємо”. Обговорюємо, радимо, організовуємо обмін досвідом. Починаючи від народження теляти, будівництва або реконструкції корівника, планування, отримання кредитів і тому подібне.  Для прикладу радимо, що потрібно робити у  перші години життя теляти, щоб, наприклад,  із народженої телички виростити корову із продуктивністю 25-40 літрів на добу. Адже 99% людей роблять це «по старинці» і отримують, як і раніше, 8-15 літрів  молока за день.

Багато уваги приділяємо вирощуванню на фуражних кормах, що може підвищити прибутковість виробництва молока. Також пояснюємо, як виростити  корову до хорошої кондиції та вчасно осіменити і яким генетичним ресурсом. Підказуємо, як створити комфортні умови для життя і продукування корови, так і для праці фермера.

Основне нарікання на продукцію, вироблену у присадибному секторі, - дуже важко відстежити її якість та безпечність. Як руйнуєте подібні твердження?

- Маємо окремого тренера із якості молока і молочних продуктів. Навчаємо людей, що потрібно робити із молоком одразу після доїння, як його підготувати до продажу, як працювати із обладнанням та інвентарем, яке використовується при доїнні, переціджуванні, зберіганні молока, продажі. Особлива увага роботі на кооперативному пункті збору молока. Адже придбати прилад для оцінки молока не така велика проблема, але якщо його неправильно використовувати та обслуговувати, то який у ньому сенс?

До того ж, як я вже згадував, у нашій організації є лабораторія молока від компанії Бентлі (США). Вона здатна аналізувати за день до 1000 зразків молока. Тому ми співпрацюючи з членами кооперативів, середніми та великими господарствами, які виробляють молоко, щомісячно відбираємо пробу молока від кожної корови і оцінюємо його у лабораторії. Це дозволяє відслідковувати як здоров’я корови, так і якість її годівлі.

Крім того, кожну корову членів кооперативів щомісяця оглядають наші дорадники. Вони оцінюють продуктивність, відбирають проби молока і аналізують їх у лабораторії. Як жартує голова одного з наших кооперативів, ще корова не знає, що вона захворіє, а у дорадчій службі вже знають. Таким чином ми отримуємо від здорової корови безпечне для харчування молоко.

А як щодо коштів на відповідне обладнання? Адже, я переконана, не кожна громада може дозволити собі придбати дорогий танк для охолодження чи інші необхідні речі.

- Допомагаємо брати участь у програмах фінансування, в тому числі міжнародних. Також навчаємо депутатів розробляти програми, допомагаємо розробляти районні, обласні платформи. Зокрема, на нашому досвіді, департамент агропромислового розвитку Львівської області розробив кілька ефективних програм підтримки середніх і дрібних виробників і кооперативів. Також звертаємося за матеріальною допомогою до депутатів, державних організацій, агрохолдингів, молокопереробних підприємств і переконуємо їх, що варто співпрацювати із кооперативами.

Читайте також: Дмитро Шульмейстер: Якщо компанія хоче експортувати на нові ринки, вона це робить

Звичайно, у кожному окремому випадку на початку є свої нюанси, але ми вчимося їх поправляти і сподіваємося, що це буде ефективно у майбутньому.

Ми бачимо, що робота вашої служби поступово шириться по Західній Україні (зокрема, нещодавно за вашої підтримки запускався кооператив на Тернопільщині). Є наміри посуватися далі до центру?

- До нас регулярно приїздять зацікавлені люди  із Вінниччини, Харківщини, Сумщини, Донецької та Луганської областей, і, звичайно, із сусідніх областей. Вони відвідують і наші кооперативи і ЛАДС, вивчають наш досвід. Формально поки не плануємо розширюватися. Хоча, можливо,  глибше «зайдемо» на Волинську, Рівненську, Тернопільську та Івано-Франківську області. Але ділитися знаннями та досвідом готові із усіма бажаючими.

Крім того, наші партнери по цьому проекту - Дніпропетровська дорадча служба - здійснюють подібну діяльність у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській областях.

У пошуках рецепту порятунку Agravery.com вирішив за підтримки агрохолдингу «Мрія» створити спецпроект "Кооперація - відродження села", адже саме кооперація - це шанс знайти гідну роботу біля власної хати. У спецпроекті ми розповідатимемо про вдалі приклади кооперації, проблеми, які вона вирішує та компанії й проекти, які дають селянам змогу створити такі кооперативи. А щоб показати, що це не новий для світу шлях, ми писатимемо про історії кооперативів з різних країн.

«Мрія» - один з активістів розвитку кооперації в Україні. З переходом агрохолдингу під управління нових власників – великих банків та інвестиційних фондів – вже другий рік поспіль одним з найважливіших соціальних напрямків роботи компанії є популяризація цього руху в Україні. З 2015 року "Мрія" витратила на це 1,5 млн і не збирається зупинятися.

Ірина Музиченко


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама