Реклама

Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (29.10-02.11.2018)

Коментарі

0

Що важливого відбулось в аграрному світі України за цей тиждень? Всі найактуальніші матеріали та найважливіші новини в агродайджесті від Єнота-агровіра.

Вітаю, Єнот-агровір знову з вами, а це означає, що сьогодні ранок суботи і я вам розкажу про новини цього тижня та матеріали, які варті уваги. Традиційно почну із цифри тижня.

Цифра №1 – 60 млн тонн. Саме стільки зерна зібрали українські аграрії станом на 1 листопада. При цьому середня врожайність становить 43,6 ц/га.

Цифра №2 – $13 млрд. На цю суму Україна експортувала аграрної продукції за 2018 рік. В трійку товарів-лідерів аграрного експорту традиційно входять зернові культури з часткою 37%, олії – 24,1% та насіння олійних культур – 10,3%.

Цифра №3 – 100 млн грн. Стільки коштів Мінагрополітики направить для компенсації будівництва фруктосховищ.

Коментар Єнота: Опам'ятались коли вже пізно. Сільгоспвиробники вже зараз не знають, що робити із величезним врожаєм яблук. Але краще пізно, ніж ніколи. Я собі мабуть також побудую, поки усі гроші не розібрали.

До слова про сховища, минулого тижня мої колеги писали про те, чому руйнуються зернові силоси, а цього тижня вийшов ще один текст про те, на чому не можна економити при будівництві таких зерносховищ. І я вам скажу, що своє єнотосховище я побудую згідно усіх рекомендацій спеціалістів. Краще я заплачу трошки більше, але буду впевнений, що з ним все буде гаразд і мої органічні крупи будуть в безпеці. Усі поради та застереження ось у цьому тексті: Монтаж елеватора: в топі послуг, на яких не можна економити.

Так так, я зайнявся вирощуванням органічних круп, у цього напрямку є перспектива, особливо враховуючи дефіцит звичайної крупи на ринку України. Тут про це мої колеги навіть матеріал підготували: Прибуткова бакалія: як органічні виробники використовують собі на користь нестачу традиційних круп. І чому ніхто не хоче цим займатись, це ж вигідно. Я навіть свою торгову марку планую зареєструвати "Крупа Єнота-агровіра". Це буде найчистіша крупа на ринку, бо маленький єнот ретельно полоще кожне зернятко. І ретельно відбирає кожне зернятко по розміру згідно стандарту ДСТУ. Тож чекайте у магазинах вашого міста.

А ви чули, що стандарт на пшеницю хочуть змінити? Ні, ну тоді негайно читайте цей матеріал Пшениця по стандарту: що хочуть змінити у вимогах до зерна? Власне я давно вже чекаю коли старий стандарт змінять на щось нове, що буде відповідати світовим вимогам, а то виходить, що я за своє зерно недоотримую грошеняток. А це не порядок! Та і взагалі, поки стандарт не прийняли треба своє зерно та крупу не трейдерам здавати, а державі продавати. Для цього треба лише розібратись у системі Prozorro і моя органічна гречка поїде до столової Верховної Ради. О, тут якраз і матеріал про цю систему вийшов, дай но почитаю ПозаProzorro, або як державі закупати агропродукцію без локальних монополій.

Чи може таки відправити на експорт свою органічну гречку, тим депутатам і так є що їсти. Але ж у світі не так багато країн де їдять гречку, дивні люди, вона ж така корисна. Тож куди б її продати краще? О, точно, у Канаді багато українців і вони точно полюбляють гречку, а моя ще й органічна та сама найчистіша, власноруч перебирав та полоскав. Вирішено, повезу крупу туди. Але ж як то краще зробити? Треба спочатку підготуватись, прочитати матеріал Як правильно продавати органіку до Канади?, а вже після цього їхати туди і допомагати нашим братам українцям із продовольчою безпекою.

А ще я свою крупу на виставку возив, та ні, не на Інтер Агро, хоча і там я був. А до Франції, на виставку SIAL 2018 що пройшла в Парижі. Ох і гарно там, Лувр, Ейфелева вежа, кхм, щось я заговорився. На цій виставці я гордо представляв єнотів виробників аграрної продукції з України. Спілкувався там зі своїм колегою із Польщі. Він мене пригощав своїм фірмовим польським пирогом від Шеф-єнота. Смачнючі, що аж відірватись неможливо. А я у свою чергу пригощав усіх бажаючих своєю органічною гречкою зі шкварками. Черга стояла завдовжки в три павільйони, чесно чесно. Не вірите? Ну ось тут матеріал про ту виставку є, почитайте: Інсайти виставки SIAL 2018 для виробника. Що значить немає фото із чергою, та не може такого бути, там же стільки фотографів у черзі стояло, невже ніхто не сфотографував? Ну може вони просто з голоду про роботу навіть думати не могли? От так завжди. І пригощай їх після цього!

А ще цього року в мене на полях була навала мишей, ледь впорався. І усі такі жирні, такі великі, я ще таких ніколи не бачив одразу видно, що на моїй органічній крупі собі понаїдали пики. Ну справжня кріса, а не миша по полі бігає, сам би не бачив, ніколи б не повірив. Якби не мої колеги, що підготували матеріал про те як із ними боротись, то і не впорався б. Може комусь стане у нагоді, то ось текст, почитайте: Докопатись до мишей: чому гризуни атакували Західну Україну та як цьому зарадити.

А для тих, хто цікавиться експортом раджу почитати дайджест цін на зернові та олійні. Для овочеводів мої колеги також мають цікаву та актуальну інформацію у щотижневому моніторингу цін.

І на завершення ось вам ТОП-3 тексти цього тижня:

AgroCheck: чи дійсно російські добрива такі недобрі?

Географія врожаїв: Західний Лісостеп - що треба знати агроному

На розсуд судів, або як правова система може відкрити ринок землі

На цьому буду завершувати, бо треба яструбів кормити, а то мишей на полі вже не залишилось, а вони сидять голодні. Не сумуйте і до зустрічі на наступному тижні!



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама