Олійні стимули: як аграрії намагались знайти спільну мову із переробниками?

Накласти 5% мито на експорт агропродукції, 10-річний мораторій на вивіз насіння олійних культур, зберегти експортне ПДВ на олійні або переключитись на проблеми із затратами на виробництво агропродукції. Які з цих пропозицій обрали олійники та аграрії?

журналіст Agravery.com

 «Аграрії мають знайти спільне рішення із переробниками», - заявила голова податкового комітету ВР Ніна Южаніна, коли минулої середи пояснювала аграріям затримку із розглядом законопроекту №7403-2, який має зберегти нарахування та компенсацію експортного ПДВ для сої і ріпаку. Минулого тижня аграріям довелось двічі пікетувати урядовий квартал та двічі блокувати дороги в регіонах України, аби сесійна зала ВР таки взялась за скасування «олійних правок» до Податкового кодексу, ухвалених ще 7 грудня минулого року. Законопроект №7403-2 парламент голосуватиме у вівторок 4 квітня, у першій половині дня. Це пообіцяв особисто спікер ВР Андрій Парубій, говорить член податкового комітету ВР Тетяна Острікова.

Читайте також: Довгим шляхом, або як відміна «олійних правок» таки дійшла до сесійної зали

Аграрії хочуть уникнути затяжних дискусій у сесійній залі. Тому Всеукраїнська аграрна рада та Український клуб аграрного бізнесу скликали у четвер 29 березня круглий стіл, учасниками якого також стали виробники олії та депутати аграрних та податкових комітетів ВР.

Перед початком круглого столу представники асоціації «Укроліяпром» роздали прес-реліз, де заявили, що скасування експортного ПДВ на сою і ріпак створить нових 1,5 тис нових робочих місць в Україні та залучать додатковий мільярд доларів інвестицій в Україну. Під час відкриття круглого столу директор із зовнішніх зв`язків компанії Allseeds Black Sea Сергій Стоянов заявив, що протести проти «олійних правок» - «розігрів» перед майбутніми виборами 2019 року. Тому «стимули для переробки олійних потрібно розробляти по-державницькі». Як аграрії та переробники пропонують наростити виробництво олійних культур та олії в Україні? Чи вдалось їм знайти спільну точку зору?

Олександр Бакуменко, заступник голови аграрного комітету ВР 

У цій темі є два принципові питання – питання економіки та питання чистоти ухвалення рішення. Жоден аграрний депутат не знав про «олійні правки», поки до сесійної зали не внесли порівняльні таблиці із змінами Податкового кодексу. Такий спосіб дії у мене викликав значне внутрішнє незадоволення.

Економічно неправильно стимулювати переробку через скасування експортного ПДВ. Переробку стимулювати краще за допомогою обмежуючих мит. Ми як законотворці маємо підтримувати не лише олійників, але й овочівників чи тваринників. Наприклад, тваринництво дає одразу  4 етапи створення додаткової вартості. Але після повного скасування спецрежиму ПДВ у 2017 році тваринники і так отримали подвійний удар. З однієї сторони, виросли ціни на зернові, разом з ними – і ціни на комбікорми, які займають 60-65% у структурі собівартості продукції тваринництва. З іншої сторони, скасування спецрежиму ПДВ «вимило» у галузі значні суми обігових коштів.

Читайте також: Дотації примарні: депутати та експерти про реалії державної підтримки тваринництва


Валерій Давиденко, народний депутат, член аграрного комітету ВР 

- Законотворці мають розробити стимули, аби в Україні збільшувалось вирощування сої. «Олійні правки» у їх нинішньому вигляді лише скоротять площу посівних під соєю. Щороку в Україну імпортується певна кількість соєвої або пальмової олії. Я б стимулював переробку олійних в Україні саме завдяки обмеженню імпорту рослинних олій в Україну.

Якщо компенсацію ПДВ на сою і ріпак таки не збережуть, посівні площі під цими культурами скоротяться. Через це постраждає навіть наша Національна академія аграрних наук, яка не зможе працювати над новими сортами та технологіями вирощування сої.


Іван Мірошніченко, народний депутат, член аграрного комітету ВР 

- «Олійні правки» обійдуться у 8-9 млрд грн втрат для аграріїв, які вирощують сою та ріпак. При цьому аграріям не дали жодних компенсаторів – не знизили ставку ПДВ, не дали дотацію на гектар або ж дотацію на експорт агропродукції.


Тетяна Острікова, народний депутат, член податкового комітету ВР 

Я озвучу сумніви, через які мої колеги вагаються ухвалити будь-яке рішення чи на користь переробників, чи на користь аграріїв. Наприклад, прихильники «олійних правок» не подали достовірних підрахунків можливих втрат агровиробників. На минулому засіданні представники Мінфіну говорили, що аграрії матимуть лише 1,7 млрд грн через скасування експортного ПДВ на сою і ріпак. Але з власного досвіду знаю, що експерти Мінфіну не враховують мультиплікаційний ефект. Таке було, коли наш комітет розглядав інші законопроекти від міністерства фінансів.

Колеги по комітету від фракції Радикальної партії і групи УДАР мені говорять: «ми хочемо підтримати законопроект №7403-2, але ми хочемо знати, що так ми підтримаємо агровиробників». Вони також ставлять питання: а як тоді підтримати переробку агропродукції в Україні? Тут мої колеги з РПЛ та УДАРу вагаються, бо не знають, хто є хто, і не хочуть стати жертвою маніпуляцій. Податок на додану вартість – це взагалі не інструмент для стимулювання переробки, на відміну від антидемпінгових мит, наприклад.

Читайте також: Солодкий атлас України: як барабанщик гурту "Гайдамаки" просуває регіональні види меду


Михайло Соколов, заступник голови ВАР 

- Дані Держстату показують, що потужності переробки олійних в Україні більші, аніж ми можемо виробити врожаю в Україні. Представники олійної промисловості заявляють, що їх галузь прибуткова і маржинальна. Але чому тоді переробку олійних потрібно стимулювати за рахунок аграріїв? Ми виступатимемо проти будь-якого мораторію на вивіз агросировини з України.

Нас часто звинувачують у тому, що ми захищаємо інтереси трейдерів. Але якщо б нам трейдери не пропонували вигідну ціну, ми б не продавали. Якщо б переробники могли нам запропонувати ціну кращу, аніж трейдери, то ми б продавали все виключно на внутрішній ринок, а іноземний ринок лишався би ні з чим. Все дуже просто: ми хочемо, аби наші гроші лишались у наших кишенях.

Прості підрахунки – якщо враховувати вартість кредитних ресурсів та можливу відсутність компенсації ПДВ, то у 2017 році рентабельність вирощування сої була б від`ємною,  -7%.


Сергій Рибалко, керівник фермерського господарства «Аделаїда» 

- Наступного дня після голосування за «олійні правки» ціна на соняшник «просіла» одразу на 150 грн/тона, і відновилась до попереднього рівня лише через два тижні. Я, як агровиробник, особисто не вірю, що ціни на сою і ріпак не просядуть, якщо не буде компенсації експортного ПДВ. Я особисто підтримаю, наприклад, 5% мито на експорт всіх видів агропродукції, щоб в Україні збільшувалось виробництво комбікормів або борошна, або ж тої самої олії. Але переробку мають стимулювати за допомогою обмежуючих мит, а не скасування експортного ПДВ.

Читайте також: Сергій Рибалко: Поліція питає "Чия земля?", а треба "Чий врожай?"


Ольга Харабара, аналітик ринків зернових та олійних культур УКАБ 

- Всі розуміють, що в Україні потрібно розвивати і підтримувати переробну галузь, орієнтуючись на збільшення продуктів з доданою вартістю, але не за рахунок аграріїв. Відміна відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку призведе до зниження внутрішніх цін, і найперше від цього постраждають сільгоспвиробники. Адже якщо впаде рентабельність виробництва, аграрії перейдуть на виробництво інших культур. Маємо сподівання, що депутати ухвалять законопроект 7403-2 та не будуть підтримувати переробну галузь за рахунок агровиробників. За опитуваннями саме дрібні та середні виробники будуть зменшувати посівні площі під соєю цього року, тобто так звані «соєві правки» вдарять в першу чергу саме по господарствах, які мають в оренді до 1000 га.


Степан Капшук, генеральний директор асоціації «Укроліяпром» 

- Саме завдяки обмежуючому миту на експорт соняшнику обсяги вирощування цієї культури виросли у 6 раз, якщо рахувати від 2000 року. Переробка ріпаку в нашій країні практична відсутня. Вважаю, що через це якраз і скорочуються площі під цією культурою в Україні – від 2,87 млн га у 2009 році до 2,19 млн га у 2017 році. Вважаю, що ситуацію може виправити 10-річний мораторій на вивіз агросировини на експорт. Наша асоціація підтримає таку ініціативу.  

Читайте також: Забагато олії: чи знайде Україна покупців на більший обсяг переробленої сої та ріпаку


Євген Осіпов, генеральний директор компанії Кернел  

- Я вважаю, що зниження цін на сою і рапс не буде у жодному випадку, тому аграрії не постраждають. На мою думку, замість можливих втрат від «олійних правок» агровиробникам потрібно зосередитись на інших проблемах. Агросектор втрачає від логістичних складнощів, або монополізму на ринку мінеральних добрив. Наші аграрії купують агрохімію на 30% дорожче, аніж їхні європейські колеги.


Дмитро Мотузка, директор Адампільського заводу із переробки сої 

- У трейдерів головне завдання – скупити наявну сировину за 2-3 місяці після збору врожаю. Тому переробникам складно конкурувати із переробниками. Ми розробили формулу ціноутворення, яка могла б задовольнити аграріїв. Йдеться про експортна ціна мінус логістика плюс базис ПДВ. Звісно, для багатьох аграріїв потрібна експортна доларова виручка. Але хіба самі аграрії або їх кооперативи не можуть постачати олію, вироблену за давальницькими схемами? На сьогодні і так у кожного заводу мінімум 30% потужностей зайняті під переробку на давальницьких умовах. Що нам заважає закуповувати сою швидше, аніж трейдери? Логістичні проблеми та технологічні обмеження з обробки. Ми не можемо купити одразу мільйон тон сировини на переробку. Ринок сої зараз і так на 40% перебуває у «тіні».


Мар`ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод 

- У 2011 році Мінфін запроваджував невідшкодування ПДВ на зернові та олійні, окрім сої. Але тоді, наприклад, на соняшник внутрішні закупівельні ціни не впали, бо вже тоді Україна займала 60% світового ринку соняшникової олії.

Хочу також звернути увагу, що всі більш-менш крупні постачальники олій мають обмежуючі мита на поставки агросировини. Аби завоювати щось на світових ринках, потрібно запроваджувати у себе протекціоністські заходи. І у цьому напрямку наше Мінекономрозвитку працює вкрай погано.  

Читайте також: Сергій Лабазюк: У «аграрній» політиці політична кон`юктура перемагає здоровий глузд



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама