Михайло Апостол: Близько дев’яти мільйонів га землі на «тіньовому ринку» готується до продажу, або вже продано

Що насправді стримує інвестиції у додану вартість в АПК, чому фермери не бажають ринку землі і водночас хочуть права на викуп паїв, і чи зможе поліція цьогоріч захистити аграріїв від рейдерських атак, Agravery.com говорив із радником міністра внутрішніх справ та народним депутатом сьомого скликання Михайлом Апостолом. 

журналіст Agravery.com

Аграрії побоюються, що збір врожаю 2018 року обернеться новою хвилею аграрного рейдерства. Тому Мін'юст відновив при обласних адміністраціях роботу "антирейдерських" штабів, що задумувались як тимчасовий захід. А керівник Національної поліції Андрій Крищенко заявив, що для охорони аграріїв від можливих атак рейдерів виставлять значні поліцейські підрозділи. Також актуалізувалася тема реформи земельних відносин. Зокрема, Світовий банк оголосив про старт в Україні проекту із оцифровки даних щодо обігу ріллі. Наголошується, що такий проект має допомогти запуску ринку сільськогосподарської землі в Україні. А ціла низка громадських організацій, зокрема Український клуб аграрного бізнесу, Асоціація «Укрсадпром», Насіннєва асоціація України та Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України, заявили про створення Громадської Коаліції за скасування «земельного мораторію», мета якої -  запуск ринку ріллі  до початку виборчої кампанії 2019 року. Станом на сьогодні до згаданого об'єднання долучилось більше тисячі  громадських організацій та експертів. 

Послідовним критиком описаної вище "земельної ініціативи та експертом, що допомогає силовикам у боротьбі проти "аграрних" рейдерів, в одній особі є радник голови МВС та депутат ВР сьомого скликання Михайло Апостол. Agravery.com поспілкувалось із екс-законотворцем, чому він не підтримує об'єднання проти "земельного мораторію". Також - що має стимулювати агровиробників збільшувати ціну оренди на землю, і як поліція збирається попереджувати силові атаки на аграрні підприємства та завойовувати довіру суспільства. 

Читайте також: Азовська блокада: чи завадить експорту зерна морська агресія Росії

Нещодавно низка громадських організацій, зокрема аграрних асоціацій, оголосила про утворення Коаліції за зняття земельного мораторію. Ви ж стали одразу критикувати сам факт появи такої організації. Також - почали заявляти, що така Коаліція має на меті лише підготувати суспільну думку до запуску ринку ріллі. Чому ви виступаєте проти утворення згаданої Коаліції?

- Аби ця коаліція презентувала проект закону про обіг ріллі, щоб хоча б вирішити проблему «тіньового» ринку землі, я б це підтримав. Але виступати виключно за зняття «земельного мораторію» - безглуздо. За приблизними оцінками, близько дев’яти мільйонів гектарів землі на «тіньовому ринку» готується до продажу, або вже продано. І ми не можемо вирахувати, хто скупив цю ріллю.

На мою думку, це все ж неправильно, коли захищати селян беруться люди, що ніяким чином не мають практичного стосунку до агровиробництва. Як пришвидшити процес? Це вдасться лише у тому випадку, коли громадяни самі почнуть висувати кандидатів у депутати, які стануть нарешті підзвітні своїм виборцям, і яких люди зможуть відкликати. Люди мають виключно ту владу, яку самі обирають. Вони сьогодні обирають депутата за 500 гривень або за пачку гречки, а потім бідкаються, що не можуть продати свій пай.

Просто із власного досвіду знаю, що самоорганізація на селі працює вкрай погано. Об’єднатись у сільськогосподарський кооператив є проблемою, не те що зібрати гроші на заставу для свого кандидата в депутата на вибори…

- Почнемо з того, що у нас викривлене навіть розуміння кооперації. Якщо люди зібрались на одному гектарі вирощувати горіхи – це ж ще не кооператив. Кооператив – це добровільне об’єднання уже створених юридичних структур – фермерських, сімейних ферм, особистих селянських господарств, уже зареєстрованих. Вони можуть займатись і вирощуванням зернових, а продаж вирощеного довірити спеціально найнятим менеджерам.

Для чого, наприклад, приймати окремі законопроекти, щоб регулювати аграрну кооперацію? А хто зараз забороняє селянам кооперуватись і об’єднуватись, наймати менеджерів, які зможуть продати дорого, купити дешево. Невже, щоб купити гуртом пальне і добрива потрібен закон, або продати врожай? Змінити ситуацію не вдасться висовуванням одиночних кандидатів на майбутніх виборах. Потрібна системна робота освіченої молоді, аби та розбудовувала структури громадянського суспільства в селі, переконувала не голосувати за гречку. Молоді самій потрібно ходити на вибори, і самими ставати майбутніми кандидатами на вибори. Ніхто не прийде і не створить потрібні умови за нас самих, іншого шляху нема.

Читайте також: Інновації у пустелі: як і чому Ізраїль став «колискою» агростартапів

Але у випадку із Коаліцією проти земельного мораторію захищати селян беруться люди, що мають прямий стосунок до агровиробництва:виконавчий директор Насінневої асоціації України Сюзанна Григоренко, екс-заступник міністра аграрної політики Владислава Рутицька. На підтримку ініціативи публічно виступив очільник асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка. Тобто зняття земельного мораторію все ж підтримують аграрії, що займаються виробництвом доданої вартості…

- Та ж Владислава Рутицька уже виступила з блогом на одному інтернет-ресурсів, де нагосила: не можна обмежуватись зняттям «земельного мораторію», потрібно зосередитись на законодавстві про обіг ріллі. Коаліцію варто було б утворювати, щоб обговорювати проект законодавства про обіг ріллі, щоб вирішувати практичні питання: як попередити можливі спекуляції ріллею, де знати кредитування на викуп паїв. Можливі обмеження на продаж ріллі в «одні руки» можуть «відвести» тіньові гроші злочинних груп від ринку землі.

Дехто із прихильників збереження «земельного мораторію» вважає, що для запуску ринку ріллі нам потрібна ще більше підготовча робота. Наприклад, заступник голови аграрного комітету ВР Вадим Івченко вважає, що нам треба сформувати прошарок фермерів-одноосібників, через легалізацію нинішніх «тіньових» господарств. Мовляв, ці фермери будуть конкурувати за право купити пай, і так триматимуть ціну на землю на достатньо високому рівні. При цьому він посилається на досвід Польщі.

- Нічого не маю проти. Але як формувати цей прошарок? Податковими пільгами? Так фермер і так може знизити до мінімуму податок до сплати через механізм «податкового кредиту», просто постійно купуючи засоби виробництва. Легалізація одноосібників? А що зміниться у їхньому господарстві через юридичну легалізацію?

Так, нам потрібно мільйони селян-підприємців, як у Польщі, але для того, щоб «оживити» село, наповнювати місцеві скарбниці, аби люди не покидали свої домівки. Ми можемо до себе повернути мільйони наших «заробітчан», які накопичили якісь капітали, та мають зовсім іншу культуру праці.

Читайте також: Вадим Івченко: До земельного ринку ми маємо прийти із розвинутим сімейним фермерством

Ви неоднократно говорили про проблематику тіньового ринку землі. Є практична проблема: формально у нас 41 мільйон гектарів землі, про врожай агровиробники звітують всього із 26 мільйонів гектарів, включно із посівами озимих культур. Чи робили ви обрахунки, хто оперує тими 15 мільйонами гектарів землі, які не фігурують в офіційних зведеннях по врожаю?

- П’ять мільйонів гектарів -  в обороті на присадибних ділянках біля будинків селян, де вирощують продукцію виключно для свого споживання. Ще п’ять мільйонів гектарів – це землі під особисте селянське господарство (ОСГ). Як вирахувати, хто оперує іншими п’ятьма мільйонами гектарів? Зараз йде боротьба з контрабандою та поставками через офшори. Так заодно і дізнаємось, хто на цих тіньових землях вирощує які саме обсяги врожаю, і куди це все продають.

фото: facebook Михайла Апостола

На згаданому брифінгу про утворення Коаліції проти земельного мораторію Сюзанна Григоренко говорила, що «земельний мораторій» стримує інвестиції у виробництво агропродукції з доданою вартістю. Народний депутат Сергій Хлань також говорив, що відсутність права власності на ріллю також стримує інвестиції у зрошувальні системи для полів Півдня України. А як бути з цим твердженням?

- Ми говоримо про відсутністю інтересу агровиробників інвестувати у ріллю через земельний мораторій. Але ж ми маємо ситуацію, коли нема фактично вільних паїв, Аграрії просто в чергу стають за право орендувати землю. Інвестиції в агросектор обмежуються кількістю наявних грошей, а не майновими правами на ріллю в обробітку. Так, фермери хочуть запуску ринку землі. Але вони хочуть, щоб саме вони змогли викупити ті паї, що зараз мають в обробітку. Якщо ж не вдається викупити зараз, то дочекатися, коли буде достатньо фінансів.

Маємо іншу сторону ситуації – селяни не хочуть втрачати свою щорічну ренту від оренди землі. Вони не розуміють, яка буде вигода у продажі паю. Ми маємо думати не тільки про інтереси агровиробників, але й жителів села.

Прихильники збереження «земельного мораторію» неоднократно наголошували, що запуск ринку ріллі може призвести до «дикого» переділу паїв. Але прихильники запуску ринку землі опонують, що якраз «земельний мораторій» стимулює випадки рейдерства та інших протиправних діянь. Наприкінці травня цього року ГПУ викрило на Сумщині фермера-рейдера, який в обмін на захоплені ділянки вимагав $5 тисяч «викупу». Напередодні Дня Конституції СБУ попередило на Черкащині вбивство громадського активіста та його соратників, що добивались збільшення орендної плати для селян від місцевого агровиробника. Для виконання злочину мали використати навіть протитанковий гранатомет. Чи має тут значення формат земельних відносин? І як попередити подібні випадки у майбутньому?

- Неможливо відслідкувати всю роботу спецслужб, особливо коли вони попереджають можливі біди. Добиватись від агровиробника більших виплат пайовикам - це особистий вибір активіста. Правоохоронці зобов’язані захищати кожного.

Аграрії завжди хочуть виплачувати якомога менше орендної плати. Тому в першу чергу виступати за більші виплати селянам мають не громадські активісти, а місцеві адміністрації, бо ж йдеться про наповнення місцевих бюджетів. Реформа децентралізації на те і працює, аби громади вчились заробляти кошти з кожного клаптика своєї землі. Якраз би тут знадобилась робота громадськості, що хоче зняття «земельного мораторію» - селян потрібно вчити, щоб вони самі слідкували за правильністю оформлення своїх договорів оренди, за обсягом і вчасністю виплат за обробіток паїв.

Верховна Рада ухвалила у першому читанні «антирейдерський» законопроект №8121.  Новаціями цього документу вважається автоматизація взаємодії майнового та земельного реєстрів, перевірка особи власника паю у демографічному реєстрі та дозвіл засвідчувати договір оренди в нотаріуса. Але про такі нововведення у своїй роботі ще наприкінці минулого року заявляли службовці Мін’юсту та Держгеокадастру. Невже згадані норми потребували окремого законопроекту замість звичайних наказів на рівні профільних установ? І найголовніше – чи допоможе законопроект №8121 у поточній редакції вирішити проблему «аграрного рейдерства»?

- Звісно, ми тут говоримо про чисто технічні процедури, які б мали робитись за замовчуванням. Спочатку ми спростили державну реєстрацію, відтак для зміни інформації про майнові права стало достатньо лише папірця із підписом співзасновника, або ж рішенням загальних зборів. При цьому ніхто і не перевіряє справжність цього папірця. Тепер ми маємо покроково повертатись до попереднього стану речей.

Автори законопроекту пропустили дві важливі складові «аграрного рейдерства» та тіньового обігу землі. Перша – 90% аграрного рейдерства відбувається при продажі корпоративних прав аграрних підприємств. Тут проблеми створюють спритні молоді юристи, які відслідковують ситуацію, і відшуковують підприємства, що мають проблеми із поверненням кредитів або судовими рішеннями. Краще було б, аби законотворці прописали ануляцію всіх договорів оренди при продажі корпоративних прав на агропідприємство. Це б відваджувало рейдерів від потенційно «проблемних» господарств, і було б на руку пайовикам. Вони ж можуть не бажати, аби їх ділянки обробляв новий власник підприємства, хоча б тому, що нічого не отримують від переходу прав оренди на їх паї за ціною у тисячу доларів на гектар. Також – нарешті знайти нового власника для відумерлої спащини. Зараз цю необліковану землю померлих селян сільради можуть здавати агровиробникам в оренду до 2022 року, і тут ми маємо ще одну шпарину для тих же аграрних рейдерів. Якщо ми вирішимо ці проблеми, на рівні законодавства приберемо можливості для рейдерських атак. Якщо у підприємства все юридично вивірено, його майже неможливо поглинути.

Нещодавно керівник Національної поліції Олександр Крищенко заявив, що у випадку самовільного захоплення врожаю поліцейські в першу чергу зважатимуть, хто саме сіяв це зерно. Також – що в потенційно «гарячих» точках розмістять певну кількість поліцейських сил.  У одному із своїх дописів на Facebook ви критикували такий  підхід…

- Поліція повинна захищати не того, що просто посіяв на конкретній ділянці врожай, а того, що мав законне право там сіяти. Якщо фермер посіяв на чужій ділянці, або зайшов на ділянку державної землі без дозволу влади,  то повинен відповідати за самозахоплення чужого поля. За це Кримінальний кодекс передбачає навіть умовне позбавлення волі.

Читайте також: Школа агрономів: особливості захисту органічного саду

Так невже керівництво Нацполіції не розуміє сутність проблеми, з якою збирається боротись?

- Так а ми не говоримо зараз про боротьбу із проблемою силових захоплень агропідприємств, а про її превентивне попередження. Зрештою, силові напади минулого року мали буквально декілька агропідприємств із декількох десятків тисяч від загального числа.

Якщо хтось займається самосудом у господарських суперечках, поліція діятиме надзвичайно жорстко. Тут нема ніяких розмов – якщо ти перейшов межу, ти будеш покараний. Якщо ж рейдерів не вдалось вчасно зупинити, і вони зібрали весь урожай, зерно доведеться класти на найближчий елеватор на «відповідальне зберігання», а його реального власника має визначати суд. Якщо йдеться про звичайні господарські суперечки – навіть якщо вони тривають роками, поліція не має права самотужки призначати винних та постраждалих.

Минулого року був приклад, коли у потенційно небезпечні з точки зору аграрного рейдерства райони Миколаївщини ввели підрозділи поліцейського спецназу, аби попередити можливі протиправні дії. Виходить, що керівник Нацполіції Андрій Крищенко хоче просто повторити цей у масштабах всієї країни?

- У нас нема стільки поліції, щоб поставити на охорону біля кожного фермера. Агровиробники мають самі турбуватись про свій юридичний захист від рейдерів – слідкувати за реєстрацією договорів, вчасно і повністю виплачувати орендну плату на землю, вирішити проблеми із кредитними зобов’язаннями. Звісно, поліція не може захищати аграріїв від проблем із рейдерами у юридичній площині. Але лише одна сила має монополію на насилля, - це держава, більш ніхто не має права застосовувати силу, зокрема при вирішенні господарських питань.

фото: agroportal.ua

Ми бачимо, що проблема «аграрного рейдерства»  уже виходить із чисто площини піару. Минулоріч ми мали ситуацію, коли в сутичках навколо фермерського господарства «Нива-2010» брали участь люди, які називали себе ветеранами АТО. Очолював їх відомий політичний діяч Семен Семенченко, котрий використовував згаданий випадок для агітації проти чинної влади. Хоча поза увагою залишився факт, що власник цього ФГ просто вирішив «втемну» перепродати господарство, бо отримав набагато вигіднішу пропозицію у 4 мільйони доларів. Більш того – було повідомлення, що минулого літа зловила на Херсонщині банду, що мала вдавати із себе «аграрних рейдерів». У затриманих при цьому знайшли російські військові квитки. Такі речі не додають стабільності Україні, яка вже четвертий рік воює з Росією. Як, по-вашому, попередити будь-які спроби піаритись на проблематиці захисту аграріїв від будь-яких злочинних дій, щоб не зашкодити внутрішній стабільності держави?

- Єдиний вихід – привчати фермерів, щоб вони неодмінно викликали поліцію одразу, як тільки злочинці намагаються захопити їх підприємство чи майно. Озброєні умільці на комбайнах самі по собі врожай не збирають – їх хтось наймає. І тут потрібно шукати не тільки «тітушок», але і їх замовників.

Наша країна ще довго страждатиме від «донбаського синдрому», схожого  до «афганського». «На руках» багато зброї. Бойові дії на Сході пройшло 300 тисяч осіб, частина з яких не хоче адаптуватись до мирного життя.

Минулоріч до правоохоронних структур та «антирейдерських штабів» надійшло всього 75 повідомлень про спроби шахрайства,  захоплення або атаки на аграрне підприємство. Звісно, ми не побачимо подібної статистики по країнам ЄС, але лише тому, що там методи поглинання «цивілізованіші».

Юристи говорять, що як правило від злочинців страждають середні агропідприємства, що не змогли юридично оформити та структурувати свою роботу. На цьому тлі деякі «аграрні» науковці припускали, що хвиля «аграрного рейдерства» - це всього лише про звичайний переділ агроринку, на користь більш структурованіших та цивілізованіших виробників. Чи ці люди помиляються, і ми все ж говоримо про роботу організованої злочинності?

- Думаю, тут варто говорити і про перше, і про друге. У регіонах, де керівництво правоохоронних органів достатньо жорстко контролює обстановку, випадків силового захоплення взагалі нема. У багатьох областях, зокрема Тернопільській,  вдалось провести профілактичну роботу із всіма можливими учасниками переділу, тому випадків атак на приватні агропідприємства взагалі не фіксувалось.

В областях, де є дуже багато державної ріллі, йде ціле змагання між злочинцями за цей ресурс.  Тут ситуацію можна виправити хіба що передачею прав оренди всієї державної землі на продаж через «земельні» аукціони.

Вважається, що аграрне рейдерство виникає при корупції зокрема в правоохоронних структурах. Громадська думка взагалі вважає МВС вцілому корумпованою структурою. Ви брали участь в переатестації поліцейських, зокрема для слідчих органів. По-вашому, чи є підстави говорити, що поліція і далі лишається корумпованою, попри трирічні зусилля із реформування структури?

- Але ж де факти корумпованості поліції від тої ж громадськості? В структурах міністерства внутрішніх справ працює близько 300 тисяч працівників. Хіба серед них одразу можна виявити корупціонера? Внутрішня безпека органів МВС активно працює: зараз неможливо взяти хабар, і залишитись безкарним. Ми користуємось матеріалами журналістських розслідувань, і про очищення від корупціонерів регулярно звітуємо на сайтах структур МВС. Ще лишаються кадри «старої генерації», але їм залишилось недовго – на підході молоде покоління, що уже закінчує навчання у вищих навчальних закладах.

Реформа поліції – це надзвичайно довгий процес, який триватиме не один день, і не один рік. Неможливо за один день всіх звільнити, і набрати виключно нових людей. До нас люди не поспішають йти на конкурс. Ми не можемо дати людям зарплату у тисячу доларів, хоча і варто. Кожен день є постраждалі і загиблі поліцейські. Треба не тільки критикувати, але й разом працювати для змін у поліції. Маємо безліч громадських організацій, які лише кричать про боротьбу з корупцією в структурах МВС. Ми б їх радісно взяли для участі в конкурсі на поліцейські посади.

Читайте також: Три сценарії рейдерського трилеру: як попередити атаку на підприємство?

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  [email protected].



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама