Проблеми в законі: що заважає розвитку ринку молока в Україні

Експерти Офісу ефективного регулювання (BRDO) презентували у Києві «Зелену книгу» з проблем регулювання ринку молока, що покликана унормувати і покращити становище галузі.  Але підприємці та влада поки що не можуть визначитись, як саме треба розвивати галузь.

 

Україна займає дев'яте місце в світі за обсягом виробництва молока, що складає більше третини у структурі продукції тваринництва. Ринок оцінюється у близько $1 млрд. У 2017 р. в країні було вироблено 10,3 млн тонн молока, що в 2,5 рази менше Франції (24,6 млн т) та в 3 рази Німеччини (32 млн т).

Теоретично ця цифра може бути збільшена - Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підрахувала, що до 2030 року всі промислові ферми та селянські господарства України зможуть наростити виробництво молока до 20 мільйонів тонн на рік (чи варто це робити, читайте (Не)потрібне зростання: чи знайдуть аграрії покупців, якщо збільшать виробництво молока). Уряд намагається зробити це реальністю. Цього року на підтримку тваринництва було виділено 4 млрд. грн, які, втім, майже не було використано. “Ми зацікавлені у якісній продукції, попит на неї зростає, тому надаємо державну підтримку тим господарствам, що готові до високих стандартів роботи та кооперації», – говорить заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. Високопосадовець вважає, що процес трансформації у молочній галузі повільно триває, стає все більше молока екстра класу.

Втім, понад 73% від загального обсягу виробництва до цього часу складають господарства населення і лише 27% – сільськогосподарські  підприємства. Нагадаємо, що з 1 січня 2020 року вступить в дію ДСТУ 3662:2015, в якому відсутнє молоко другого ґатунку. А молоко, вироблене на українських заводах не завжди може знайти свого покупця. На внутрішньому ринку через скорочення купівельної спроможності населення, а на зовнішньому через те, що за словами керівника проекту «Гуртові закупівлі молока» Асоціації виробників молока (АВМ) Олени Жупінас, популярні на світових ринках перероблений молочний жир, розчинне сухе молоко та сивороточні білки не можуть виробляти більшість із 128 молочних заводів України.

За словами експертів BRDO, країна абсолютно не використовує свій молочний потенціал, здебільшого, через неузгодженність дій влади і самих виробників.

Між бажаним та дійсним

Експерти BRDO проаналізували нормативне-правове поле та виявили 57 регуляторних актів щодо виробництва молока та 14 законів, які його стосуються. З них 16 є неактуальними, ще 5 мають ознаки незаконних. Більшість з 17 досліджених BRDO інструментів регулювання галузі мають високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур. «Коли один ринок регулює така кількість документів, будуть колізії. Закон «Про молоко та молочні продукти» містить безліч неузгоджених моментів, а 88% його норм є дефектними, що  створює додаткові бар’єри для розвитку ринку та бізнесу. Відтак, маємо величезну «сіру» зону, заплутані правила ідентифікації тварин, проблеми з якістю і безпечністю молока. Процедури мають бути простими і зрозумілими. Кількість документів потрібно скорочувати, а у 28% актів потрібно вносити зміни, адже вони є неактуальними», – зазначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.

Презентація Зеленої книги “Саморегулювання в Україні” . фото: brdo.com.ua

Читайте також: В зоні ризику: як захистити кошти, інвестовані у посів озимих культур?

Всі ці моменти увійшли до «Зеленої книги» з регулювання ринку сирого молока, що була розроблена BRDO. «Постійна зміна законодавства вимагає системності – це буде корисно, як для бізнесу, так і для самих можновладців. Ми переконані, що цей інструмент стане основою для відкритого діалогу між усіма ланками процесу, аби ринок молока став відкритим та простежуваним. Наразі проходить громадське обговорення книги і всі моменти будуть покладені в основу наступного документу, «Білої книги». А далі приступимо до аналізу ринку переробки молока», – говорить Заблоцький. Міністерство з ним згодне. «Зміни на ринку молока, дійсно, назріли. Мінагропрод зі свого боку ініціював розробку проекту наказу, що має поліпшити якість молока, наразі проходить його громадське обговорення”, - говорить Ковальова.  

Чи потрібен  корові паспорт?

 За словами експертів BRDO, один із нових інструментів на ринку – паспорт великої рогатої худоби, запроваджений з метою ідентифікації тварин, обліку та контролю за виробництвом молока, неефективний у існуючому вигляді. Немає зрозумілих умов розрахунку вартості послуг, чіткої процедури реалізації тощо. «Процедура ідентифікації тварин хоча і працює, проте є дуже складною для розуміння. Немає чітко прописаних процедур, їх вартості. Приміром, без отримання ветеринарної картки отримання паспорту ВРХ є неможливим, а отримання картки регулюється іншим законом. Без змін у Цивільному Кодексі паспорт ВРХ є сумнівним документом для підтвердження прав власності на тварину», –  вважає Заблоцький.

З недосконалістю інструменту погоджується голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа: «Процедура є переобтяженою, і це одна з причин існування “сірого” ринку. Зараз ми цілеспрямовано працюємо над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, аби вона була простою і працювала в електронному форматі. На мій погляд, власник повинен пройти процедуру ідентифікації тварини, а всі інші документи будуть автоматично підтягуватись до ідентифікаційного номеру, ніяких  додаткових заявок не потрібно». Він додав, що методика розрахунку тарифів за послуги зараз доопрацьовується із Державною регуляторною службою. До кінця року тарифи на послуги з ідентифікації тварин будуть унормовані та затверджені.

Читайте також: АгроCheck: 12 популярних міфів про молоко

Втім, за словами Олени Жупінас, це скоріше проблема приватного сектору, який тільки починає легалізовуватися. Організовані молочні підприємства та крупнотоварні ферми проблем з ідентифікацією тварин не мають.  «Але, враховуючи дані виробництва та переробки молока, майже 50% сектору на сьогодні знаходиться у тіні», –  говорить вона.

Про «вічну» проблему

За словами  розробників «Зеленої книги», інші інструменти, спрямовані на забезпечення простежуваності виробництва молока, також не працюють. Більше того, відсутній правовий механізм регулювання відносин «виробник-посередник-переробник». Як наслідок, 57% виробництва молока від господарств населення знаходиться поза межами належного контролю за безпечністю та якістю продукції з боку держави. 

Виробники та переробники молока схвалюють розробку «Зеленої книги», проте із сумом констатують, що опинились між «молотом та  ковадлом» – з одного боку, держава не може допомогти і навести лад на ринку, з іншого – вимоги до виробництва стають більш жорсткими, що пояснюється наближенням до європейських вимог щодо якості молока. Як розповідає голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, система обліку виробництва молока і система підтримки виробництва на сьогодні, фактично, не працює. «Всі програми, які приймались Мінагропродом, були засновані на цифрах, яких немає у реальності, тому вони й не діяли. Аби навести лад на ринку молока потрібно внести зміни до низки законів. Приміром, відмінити сплату ПДВ на імпортне обладнання, щоб пришвидшити модернізацію підприємств. У Держбюджеті 2019 винесені вимоги щодо створення локальних очисних споруд на підприємствах. Фінансування для проектів немає і держава повинна придумати механізм, яким чином стимулювати їх будівництво та модернізацію. Потрібно переглянути відразу три законопроекти щодо податку на упаковку, адже це здорожчує як виробництво, так і кінцевий продукт для споживача. Ну і найважливіше – потрібно внести зміни до Податкового Кодексу та знизити ПДВ на 10%. Це буде стимул і для виробників, і для збільшення споживання молока», – вважає Чагаровський.

Читайте також: Новий курс залізниці: як оновиться логістика зерна та сполучення між селами

За словами Жупінас, дійсно, найбільш дієвою підтримкою було б скасування ПДВ, яке вимушені платити виробники молока. «Дотації, які виплачує держава, абсолютно не допомогають впоратись із проблемою. Власник ферми на 500 голів ВРХ сплачує 350 тис. ПДВ на місяць, за рік це 4,5 мільйони гривень. Дотація  складає 1,5 тис. грн, якщо помножити на 500 голів, то це 750 тис грн. Тому така підтримка – це крапля в морі», – вважає фахівець.

Крім того,  за словами експертів, законодавчі недоліки стримують розвиток  молочної кооперації в Україні, адже чітко не врегульовують питання неприбутковості кооперативів, що створює ризики для додаткового податкового навантаження. Як наслідок, поточний рівень кооперації становить лише 0,34% виробництва молочної продукції.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама