Осінь земельної реформи: як пояснити все населенню та де взяти гроші

Зняття земельного мораторію знов відкладають. Але цього хочуть не тільки політики, а й експерти Світового банку вважають нашу країну технічно ще не готовою до старту продажу ріллі.  

журналіст Agravery.com

Минулого тижня  Верховна Рада подовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року. Таке рішення парламентарі пояснили «неготовністю України до запуску ринку ріллі». В понеділок керівник програми Світового банку по Молдові, Білорусі та Україні Фарук Хан сказав, що Україна зможе запустити ринок землі не раніше вересня 2018 року. За умови, якщо до березня наступного року Верховна Рада прийме закон про обіг земель в Україні. Перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк каже, що такий законопроект Мінагрополітики внесе в сесійний зал парламенту, «коли відчуватиме підтримку такої реформи серед депутатів». Якщо ринок ріллі стартує успішно, ціна на землю коливатиметься межах 50-60 тисяч грн за гектар. За підрахунками Світового банку, вдалий запуск земельної реформи дав би щорічний приріст економіки мінімум на 1,5%.

Які дії від влади та аграріїв потрібні, щоб ринок ріллі справді стартував успішно, з’ясовували учасники конференції «На шляху до відкритої та обгрунтованої земельної реформи», яку провів Світовий банк.Agravery.com виокремив позиції фахівців по двох питаннях - гроші на землю та захист селян, адже саме до цього завжди апелюють, коли говорять про передчасність відкриття ринку. 

Читайте також: Голова «Білоцерківської агропромислової групи»: За сірими схемами працює до 30% молочного ринку

Де взяти гроші? Та як пояснити це аграріям. 

Директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук каже, що нині банківська система «виздоровіла» достатньо, аби запропонувати кредитів на декілька десятків мільярдів для бізнесу, зокрема аграрного. За його словами, «агросектор ніколи не лишався поза увагою банків». А за статистикою НБУ, АПК найкраще серед усіх секторів економіки обслуговує свої кредити – лише 5% несплачених позик в розрізі 12 місяців минулого року. Інша справа, що аграрії не завжди мають «якісну» заставу під кредити. «Застава під права на майбутній врожай показала себе ненадійною, нерухомість залишилась єдиною якісною заставою для банків», - коментує службовець. Тому, щоб спростити кредитування для аграріїв, потрібно дві законодавчі новації. Перша – дозволити здавати банкам під заставу ріллю. Друга – спростити механізм стягнення застави, якщо кредит так і не було сплачено. «Зараз банки ще мають проблеми із стягненням застави чи боргів по виданим в попередні роки іпотечним кредитам. Такі стягнення тривають місяцями. При цьому законодавство дає простір для «схем», завдяки яким заставне майно «виводять» з-під носа кредитора», - деталізує Ваврищук.

Керівник проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Східній Європі та Центральній Азії» Лія Сорока каже, що зараз найбільші банки Україні однаково активно кредитують і малих, і крупних агровиробників. А обсяг кредитів коливається від 25 тисяч гривень до 25 мільйонів гривень. Але вцілому українські банки побоюються кредитувати малих агровиробників, бо банкіри не вміють оцінювати вартість бізнесу таких аграріїв. «Знаєте, чим відрізняються західні банки від українських?Там 86% кредитних консультантів знаються на сільському господарстві», - коментує Сорока.

Щоб виправити таку проблему, потрібна ініціатива самих агровиробників, каже консультант ЄБРР Інга Бальжекайте. «Ми, банкіри, фермери та агроохолдинги, маємо разом проговорити всі гострі моменти – наприклад, гарантії фінансування або ж розмір першого внеску», - коментує експерт.  Сорока додає, що без ініціативи аграріїв не вдасться виправити й іншу проблему – відсутність повноцінного страхування для аграріїв. Експерт каже, що зараз українські аграрії не можуть застрахувати свій врожай на випадок погодних катаклізмів. «У світі таке страхування покриває до 80% збитків фермера, отриманих за маркетинговий рік. Банкіри охоче кредитують застрахованих у такий спосіб аграріїв, бо фермер точно зможе розплатитись за кредит», - наголошує Сорока. З іншої сторони, як говорить Бальжекайте, банкам також треба «йти на зустріч» аграріям. Зокрема, працювати над фінансовою грамотністю фермерів, щоб вони були надійними клієнтами для банків. «Низька фінансова грамотність фермерів – це не лише проблеми України, але й наприклад Литви», - коментує консультант ЄБРР.

Голова представництва IFC в Україні Олена Волошина додає – установа готова фінансувати потреби українських агровиробників, зокрема фермерів. За словами Волошиної, IFC вже видало в Україні кредит п’яти невеликим тваринницьким господарствам. Окрім того, IFC готова запропонувати українським агровиробникам одразу 12 варіантів страхування їхнього врожаю, а також програми компенсації ставок вже по раніше взятим кредитам. При цьому, як наголошує Волошина, серйозних іноземних вливань в агросектор України слід чекати лише після вдалого старту ринку землі в Україні.  «Якщо вдасться повністю провести земельну реформу в Україні, то наша країна зможе послати позитивний сигнал інвесторам та інвестиційному світу. І тоді разом з грошима український АПК отримає технології, зокрема зрошення на півдні України», - коментує функціонер.

Читайте також: Іван Єрко: Скасування земельного мораторію призведе до притоку інвестицій в агросектор

Що буде з тими, хто працює на землі? Або як побороти недовіру. 

Представник Уповноваженого з прав людини Дмитро Лях наголошує, що уряду варто провести інформаційну кампанію і пояснити, які мають бути результати земельної реформи в Україні. «Кожен громадянин в Україні має розуміти, що він отримає із запуску ринку землі в Україні, і як він зможе скористатись», - каже Лях. В іншому випадку, наголошує службовець, українців не вдасться переконати в необхідності запуску ринку землі. А недовіра до влади та протестні настрої в суспільстві лише наростатимуть.

Теоретично, впевненість громадян у земельній реформі може підкріпити інститут земельного омбудсмена, вважає директор департаменту землеустрою Держгекадастру Олександр Краснолуцький. Щоправда, як наголошує фахівець, запускати такий інститут в роботу буде варто лише після передачі державної ріллі в розпорядженні територіальних громад. «Потрібно, аби сформувалась певна практика, щоб розуміти: потрібен земельний омбудсмен, чи ні», - розповідає Краснолуцький.

Щоб Кабмін міг вчасно вирішити, що треба змінити в ринку землі, аби задовольняти і пайовиків, і агровиробників, потрібен регулярний «земельний» моніторинг, коментує директор департаменту ринку земель Держгеокадастру Денис Башлик.  Щоправда, як нарікає фахівець, через законодавчі вади установа не може збирати повну інформацію про стан земельних справ в Україні. «Наприклад, законодавство не зобов’язує реєстраторів фіксувати вартість оренди в договорах. Через це ми не можемо достеменно знати, яка ж середня вартість оренди приватних паїв в Україні», - пояснює Башлик. Тому, на думку Соколова, варто через закон зобов’язати реєстраторів фіксувати вартість оренди при реєстрації договорів.

Основним для пайовиків та фермерів є страх, що їхнє майно можуть забрати рейдери, особливо після старту ринку землі в Україні, каже заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова. Аби такого не трапилось, Мін’юст підготував «антирейдерський» законопроект, який вже розглядає ВР. Якщо такий документ ухвалять, то реєстратори технічно не зможуть «переписати» майно на будь-кого без довідок із земельного кадастру та майнового реєстру. Також реєстратори повинні будуть отримати довідки із демографічного реєстру та реєстру довіреностей, аби «не пройшла» довіреність, виписана «на мертву душу». А пайовики зможуть нотаріально посвідчувати договори оренди паїв.

Читайте також: Антирейдерські милиці, або як захистили від рейдерів штаби Мін’юсту 

Окрему увагу міністерство юстиції присвятить правовій просвіті населення. Сукманова пояснює, що більша половина випадків «аграрного» рейдерства виникла «завдяки» низькій правовій освіті населення. «Люди вважають за нормальне, коли замість матері договір оренди підписує її син, або підписувати договори на оренду свого паю одразу з декількома агровиробниками», - коментує заступник міністра. Виправляти такі прогалини в правовій освіті населення буде проект Мін’юсту «Маю право», що вже почав свою роботу.

При цьому українці мають інструменти, як самостійно організовуватись та стежити за власною ріллею, або ж ріллею громади, коментує представник компанії BitFury в Україні Гліб Палієнко. За його словами, йдеться про моніторинг результатів он-лайн аукціонів з оренди державної ріллі. Також – моніторинг змін в системі земельного кадастру за допомогою технології Blockchain. Палій каже, що Blockchain сам по собі не здатен зупинити рейдерів, які хочуть привласнити чужу ріллю. Але злочинці обходитимуть громади, які регулярно моніторять стан земельних справ на своїй території, запевняє експерт. 

Читайте також: Q&A: як працюватиме система он-лайн реєстрації договорів оренди на землю?


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама