(Не)виїздна картопля: за яких умов фермери зможуть експортувати

Картопля знову опинилась у центрі скандалу. Якщо минулоріч частина виробників не змогла експортувати насіннєву картоплю до Білорусі через введення єдиних карантинних правил Євразійського Економічного Союзу, то зараз виробники напередодні сезону не бачили алгоритм проходження господарствами карантинної дозвільної процедури і не знають, як створювати у господарствах обов’язкові так звані «вільні ділянки». А це може стати суттєвою перепоною для  поставок продукції  і цьогоріч.

До правди – через соцмережі

Згідно з даними податківців, порівняно з 2016 роком, поставки української картоплі за кордон зросли на $1,3 млн — до $3,4 млн. Ще значніше зріс експорт у натуральному вираженні — з 5 до 17,6 тис. тонн, тобто в 3,5 рази. Позитивна динаміка обумовлена переважно завдяки поставкам у Білорусь, у грошовому вираженні вони збільшилися в 2,2 рази - до $2,6 млн. У цілому поставки в Білорусь складають 75,4% від усього експорту картоплі. (Куди вона йде з традиційно картопляної країни?). 

Втім, експорт у Білорусь у минулому році було суттєво ускладнено, а з другої половини року взагалі припинено. Як уже писав Agravery.com, з 1 липня 2017 року країнах Євразійського Економічного Союзу (Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Росія) єдиної нормативно-правової бази, що включає єдиний перелік карантинних  об'єктів, єдині фітосанітарні вимоги та одні для всіх країн правила і норми забезпечення карантину рослин на митній території Євразійського економічного союзу.  Ці 11 документів готувалися протягом 8-ми років. Втім, виробники картоплі про це не знали. Держпродспожівслужба обмежилася публікацією-констатацією факту на своєму сайті.

Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі України Оксана Руженкова розповідає, що в результаті зазначених подій в сезоні-2017 традиційний експорт насіннєвої картоплі в Білорусь було провалено.  Вона пояснила, що країна багато років поспіль вирощує свою картоплю з насіння, виробленого українськими представництвами провідних європейських насінницьких компаній. Насіння картоплі сертифіковане, зроблене з дотриманням усіляких вельми прискіпливих вимог компаній-оригінаторів за чітко прописаними ними технологічними картами, проте товар виявися «невиїздним».

Читайте також: Овочі за стандартом: що зробити з теплицею, аби торгувати з Європою

«У грудні 2017-го, в ході підписання Меморандуму про співпрацю між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Держспоживслужбою і низкою громадських організацій від імені УАВК я звернулася до Володимира Лапи з проханням допомогти підприємствам-експортерам і презентувати алгоритм проходження господарствами карантинної дозвільної процедури, щоб в сезоні-2018 вони могли відновити експортні поставки. Пан Лапа в пообіцяв провести семінар для представників всіх рослинницьких компаній. Проте цього зроблено не було», – коментує Руженкова.  Пізніше  УАВК звернулася до посадовців Мінагропроду та Держпродспоживслужби із проханням виступити у лютому на Нідерландсько-Українському форумі з картоплярства з доповіддю-роз'ясненням як в сезоні-2018 дотриматися всіх вимог карантинних органів ЄЕС. Адже до старту посівної кампанії в південних областях залишився неповний місяць. На засідання робочої групи з гармонізації європейського та українського законодавства в галузі картоплярства було відряджено групу фахівців із Держспоживслужби, які відмовилися від оприлюднення оновленого механізму експорту в ЄЕС. Натомість наголосили на необхідності ділянок, вільних від карантинних організмів, задля подальшого ймовірного виходу на ринок Європейського Союзу, а не ЄЕС.

Читайте також: Своя ніша: кондитерський соняшник, або що лузати українцям

«Я оприлюднила відкритий лист у соціальних мережах із озвученням дуже гострої для нашої галузі проблеми, залучивши до її обговорення держчиновників, експертів плодоовочевої галузі та ЗМІ, сподіваючись допомогти виробникам оперативно отримати цю надзвичайно важливу для експортерів картоплі інформацію. Нам украй необхідно оперативно опанувати новий механізм експорту, щоб не втратити чи не єдиний експортний канал, донести цю інформацію максимально широкому колу виробників і привчити посадовців вести відкриту, прозору інформаційну політику, активно комунікувати із виробниками та громадськістю», – пояснює свої дії виконавчий директор УАВК.

Пост УАВК прокоментував й Володимир Лапа. Він наголосив, що експорт картоплі зокрема і до Білорусі за минулий рік продемонстрував зростання. «Була зроблена велика робота, щоб статус вільної ділянки не поширювався на врожай 2017 року, коли реалізувати всі процедури було вже неможливо.  Також було зроблено доручення по проведенню нарад із зацікавленими господарствами в областях, щоб максимально довести інформацію до господарюючих суб'єктів. Плануємо зробити ще узагальнююче роз'яснення», – сказав Лапа. Він також запевнив представника УАВК, що обов’язково з’ясує всі обставини, і  знайде можливість бути присутнім на заході УАВК  у лютому. 

Читайте також: Забагато олії: чи знайде Україна покупців на більший обсяг переробленої сої та ріпаку

Картопляний механізм

У Держпродспоживі Agravery.com повідомили, що роблять все можливе для того, аби забезпечити повноцінний експорт картоплі до Білорусі та інших країн. «Ще червні 2017 року ми зобов’язали територіальні органи довести до відома суб’єктів господарювання, які планують експорт рослин та продуктів рослинного походження. Рада Євразійської економічної комісії не нотифікувала рішення № 157 в СОТ, що  унеможливило надання коментарів членами СОТ та Україною зокрема. На території України на той момент були відсутні вільні зони, в зв’язку з чим  виникли проблеми щодо реалізації фітосанітарних заходів визначених Євразійським економічним Союзом», – коментує ситуацію заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби Вадим Чайковський.

Шляхом перемовин в рамках проектів FAO та листування із відповідними державними органами у Білорусі було досягнуто лібералізації умов експорту продукції з України, визнано увесь список карантинних мікроорганізмів А1, і тимчасово (до початку 2018 року) спрощено процедуру експорту для певних рослин та продуктів рослинного походження.

Читайте також: Мінус 13% ПДВ: чи стануть аграрії та українці витрачати менше?

У Держпродспоживі говорять, що експортувати картоплю у поточному сезоні господарства зможуть, якщо матимуть відповідні так звані  «вільні ділянки». Механізм  їх створення уже  начебто напрацьований і доведений до відома всіх територіальних органів Держпродспоживслужби, процес прописаний поетапно. Територіальні органи зобов’язані найближчим часом провести засідання, ознайомити із процедурою експортерів та виробників картоплі.

«Для створення у господарстві вільної ділянки, суб’єкт господарювання повинен звернутися до відповідного територіального підрозділу Держпродспоживслужби, до фітосанітарного інспектора із заявою, що він хоче свою зону вирощування зробити вільною від конкретних карантинних організмів (відповідно до країни, в яку господар планує здійснювати експорт), далі інспектор виїздить на поле, відбирає  зразки, здає на аналіз, лабораторія робить висновок про наявність чи відсутність певних карантинних організмів на території. Якщо  небезпечних для країни призначення карантинних організмів немає, території присвоюється статус вільної ділянки»,  –  говорить Чайковський.

Читайте також: Своя ніша: як створити бізнес на мікрозелені та їстівних квітах

Відповідно, ведеться реєстр вільних ділянок в Україні. Якщо суб’єкт господарювання вільних ділянок у розпорядженні не має, то і здійснювати експорт він не зможе. «Ми не можемо ризикувати забороною експорту для всієї країни. Тому будемо діяти виключено відповідно до нових правил. Ми відкриті до агровиробників, усю інформацію, яка їх цікавить готові надавати, роз’яснювати. Проблем із доступом до інформації немає», –  резюмує фахівець.

Самі ж виробники поки що знаходяться у підвішеному стані – частина із них уже знають, як діяти, і уже  почали створювати вільні ділянки, а інші – не про це не мають ніякого уявлення, але хочуть якнайшвидше розпочати працювати.

Директор підприємства «Агріко Україна» Микола Гордійчук, яке є найпотужнішим виробником насіннєвої картоплів Україні розповідає, що ніякої інформації щодо створення вільних ділянок досі ні від кого не отримував. Вони хочуть звернутися до Держпродспоживу за детальними  роз’ясненнями, а вже потім планувати посадку та подальший експорт. «Зараз наше підприємство має попередні домовленості про експорт картоплі в Азербайджан і Білорусь. У будь-якому разі проби з ділянок мають проводитись під час вегетації, аж до червня. Трохи у ризикованій ситуації знаходяться виробники  півдня. У них багато ранньої картоплі, тож вегетація швидша і ділянки потрібно робити оперативно. У інших час ознайомитись із процедурою напевно ще є», – коментує директор підприємства. 

Читайте також: Q&A: як побудувати найкращий елеватор для господарства

Занепокоєно ставляться до ситуації, що склалася і у Інституті картоплярства НААН. Заступник директора з наукової роботи
з питань селекції та насінництва Микола Фудига розповів, що у минулому  році через нові правила експорту до Білорусі, вони не змогли експортувати 20 тонн товарної картоплі із дослідного господарства, тож на сьогодні чекають на детальні роз`яснення  процедури від своїх білоруських колег, і від Держпродспоживу. «Ми сподіваємось цьогоріч експортувати і насіннєву, і  товарну картоплю до Білорусі. Інтерес від білорусів великий, вони зацікавлені. постійно шукають партнерів, приїздять на семінари, знайомляться із картопляними новинками. Це наш клієнт №1 для експорту», –  коментує Фурдига.

А от у ПП «Синенко», що на Херсонщині, проблем із експортом минулого року не було – встигли  продати увесь попередньо запланований обсяг і до Білорусі, і до інших країн.  Щоправда,  обсяги та точний перелік країн у підприємстві не називають, припиняти експорт у поточному сезоні не збираються. «Наприкінці грудня 2017 року мені у Держпродспоживі повідомили про процедуру створення цих вільних ділянок. Процедура чітка і зрозуміла, полягає у постійному системному фітосанітарному контролі. Я цілком підтримую такі зміни, оскільки безвідповідальних виробників в Україні вистачає. Якщо ти хочеш утверджуватись як експортер, то маєш працювати легально, за правилами», – вважає Олександр Синенко. Він називає останні зміни картопляною реформою, адже лише 7% підприємств – це законні промислові виробники, решта – тіньовики, яких  потрібно відстежувувати. Наводить приклад Прибалтики, де всі виробники, які мають більше 1 га картоплі отримують реєстраційний номер фітосанітарного контролю, тож у випадку, якщо у картоплі виявиться захворювання, «вогнище» хвороби можна буд оперативно виявити та вжити відповідних заходів.

Читайте також: Експорт агросили, або як агробізнесу втримувати кадри

Підтримує думку Синенка громадський і політичний діяч, народний депутат України VII скликання Михайло Апостол. Він сподівається, що всі непорозуміння між картоплярами і українською владою незабаром подолані. «Процедура нова, вимоги і європейські стандарти нові. Впевнений, що владні структури, які відповідають  за ці процедури найближчим часом нададуть всі інструкції картоплярам, а також будуть організовані  семінари, навчання. Якщо цього не станеться найближчим часом, то дійсно можуть виникнути проблеми у картоплярів. Сподіваюсь, цього не станеться. Давайте спільно, без емоцій будемо слідкувати, як виправляється ситуація», – закликав Апостол.