Картопля в блокаді: три бар'єри не дають виробникам продавати товар

Великий урожай не радує українських картоплярів, адже можливості експортувати його за кордон  та отримати кращу ціну немає.

журналіст Agravery.com

Цього року Україна збере традиційно добрий урожай картоплі, який аналітики оцінюють у приблизно 15-16 млн тонн (за офіційними даними Мінагропроду 21,9 млн.тонн). При цьому для внутрішнього споживання людьми потрібно не більше ніж 5 млн, ще 1-2 млн традиційно йде на годівлю тварин, переробку, насіннєву картоплю. Решта врожаю – це надлишок, який держава не в змозі ані переробити, ані експортувати, ані навіть перевозити у межах країни. А все через нові правила експорту та карантин по картопляній нематоді та молі, що робить українську картоплю  «заручником» у коморах аграріїв.

Бар'єр перший: в Євразійську зону не без сертифіката 

Раніше  найбільшим споживачем картоплі з Україні була Росія (більше 6 тис. тонн у 2013 році) та країни-сусідки по СНД. За даними Державної фіскальної служби за січень-липень 2017 року Україна експортувала 11,28 тис. тонн картоплі на суму $2,72 млн. Основним покупцем нашої картоплі  стала Білорусь, яка купила товару на $ 2,58 млн (10,78 тис. т), на другому і третьому місці, відповідно, Молдова і Азербайджан. Хоча у багатьох експертів є сумніви щодо справжньої країни-покупця української картоплі, адже Білорусь ― один із найпотужніших виробників картоплі у пострадянському просторі та має єдиний економічний простір з Росією

Проте із початком сезону активного експорту восени наша картопля виявилась фактично нікому непотрібною через введення з 1 липня 2017 року у країнах так званого Євразійського Економічного Союзу (до нього входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Росія) єдиної нормативно-правової бази, що включає єдиний перелік карантинних  об'єктів, єдині фітосанітарні вимоги, та одні для всіх країн правила і норми забезпечення карантину рослин на митній території Євразійського економічного союзу.  Для України та інших європейських країн це означає посилений контроль при експорті та необхідність додаткових документів для отримання фітосанітарного сертифікату на ввіз продукції.

Щоправда, самі виробники про необхідність отримання додаткових документів  та  оновлених сертифікатів для експорту дізнались останніми. Директор компанії «Солана» Ігор Завадський планував продати до Білорусі 80 тонн насіннєвої картоплі, проте звернувшись по карантинний сертифікат з`ясував, що процедуру було змінено. «Нам було сказано, що влітку правила експорту змінено. Потрібні нові документи, для цього карантинна служба мала відстежувати вирощування посівного матеріалу протягом всього вегетаційного періоду (від початку цвітіння весною) і брати лабораторні проби з кожного гектару насіннєвих посівів,  і уже потім, по факту перевірок, надати відповідний сертифікат для переміщення товару у Білорусь», – розповідає виробник.

фото: agriexpo.ru

Читайте також: Зелене потепління: участь біопалива в обігріві України в інфографіках

Оскільки ніякі додаткові обстеження фахівцями не проводились, то потрібно було або виписувати документи заднім числом (що, зрозуміло, робити б ніхто не став), або завертати фури із картоплею. Таким чином, твердить Завадський, господарство на сьогодні має забути про експорт, – він, як і низка інших імпортерів, просто не мають потрібних документів.

У Держпродспоживі категорично відкидають свою провину у ситуації. Стверджують – відразу оприлюднили новину про зміну правил експорту до Євразійського Союзу на офіційному сайті установи – ще у червні цього року та зобов'язали територіальні органи довести до відома суб’єктів господарювання, які планують експорт рослин та продуктів рослинного походження. Рада Євразійської економічної комісії не нотифікувала рішення № 157 в СОТ, що  унеможливило надання коментарів членами СОТ та Україною зокрема.   

Однією із вимог ЄЕС, яка ускладнила експорт з України певних рослин та продуктів рослинного походження  є вимога щодо наявності в країні-експорту вільних зон від конкретних організмів для певного об’єкта регулювання. «На території України на момент набрання чинності даних рішень були відсутні вільні зони, в зв’язку з чим  виникли проблеми щодо реалізації фітосанітарних заходів визначених Євразійським економічним Союзом», – коментує ситуацію заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки Вадим Чайковський.

Він додав, що шляхом  перемовин в рамках проектів FAO та листування із відповідними державними органами у Білорусі було досягнуто лібералізації умов експорту продукції з України – по-перше, було визнано увесь список карантинних мікроорганізмів А1, і по-друге, було тимчасово (до 2018 року) спрощено процедуру експорту для певних рослин та продуктів рослинного походження. У той же час, умови експорту до Вірменії та інших країн Євроазійського Союзу залишились без змін.

З огляду на зазначене вище, у Держпродспоживі радять сільгоспвиробникам та експортерам з початку періоду вегетації сільськогосподарських рослин у 2018 році  ініціювати встановлення  вільних ділянок від шкідливих організмів. 

Читайте також: Системно не вистачає: чому УЗ не дає зерновози?

Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі України Оксана Руженкова розповідає, що посилення контролю щодо імпорту продукції може бути пов’язано із бажанням захистити внутрішнього виробника продукції: «Зараз на території Євразійського Союзу діє 11 нових документів які регулюють ввіз продукції на цю територію, і  картоплярі стикнулися із цими правилами першими.  Насправді, правила стосуються ввезення  плодоовочевої продукції не лише з України, а й держав ЄС».

Таким чином Росія  та сусідні країни  хочуть стимулювати внутрішнього виробника агропродукції – для розвитку сільського господарства там є всі передумови, зокрема і пільгове кредитування якого не можуть отримати українські виробники. Фахівець із сертифікації компанії «Солана» Олексій Олабін пригадує, що блокування експорту картоплі з боку  Росії – далеко не новина. Іще у 2013 році, до подій на Сході України, навіть при наявності усіх потрібних документів, їхній товар у Білорусь та Росію на кордоні не пропускали. «Білоруси дуже не люблять коли до них завозять насіннєву картоплю. Та й взагалі, у СНД  просто бояться картоплі з України, в умовах цілковитого ембарго для них – це просто шанс заробити більше», – пояснює експерт. Оскільки вони є представництвом однієї із провідних іноземних насіннєвих компаній, то у будь-якому разі  будуть сертифікуватися згідно із новими правилами та експортуватимуть картоплю у наступному сезоні.

Бар'єр другий: європейське табу

Теоретично, гарним варіантом експорту для українських виробників картоплі могла б стати Європа,  адже згідно з недавніми прогнозами Європейської комісії, урожай цією культури в Польщі в 2017 році виявиться на 18% нижче торішнього, а у Німеччині, яка традиційно вважається найбільшим виробником картоплі в ЄС, урожай також скоротиться  на 5%.  І все було б ідеально,  аби наша картопля була відповідної якості.

Згідно діючої Директиви Єврокомісії ЄС № 2029/2006, яка регулює надходження на територію карантинних організмів, у Євросоюзі є певні правила по імпорту картопл і для того, аби продавати її, Україні потрібно пройти низку процедур.

Читайте також: Директор «Агролідер»: Нішеві культури – це «подушка безпеки» для аграріїв

У Держпродспоживі говорять, що наразі працюють у напрямку гармонізації українського та Європейського законодавства у цьому аспекті, щоправда, процес тривалий. «Коли Єврокомісія підтвердить, що наше законодавство відповідає європейським, тоді ми запросимо місію з ЄС. Її мета – перевірити, наскільки ці закони виконуються. Перевірять і виробничі потужності, але найбільшу увагу звертатимуть на те, як працює в Україні система контролю на прикладах тих чи інших підприємств. «Цей процес досить складний і може зайняти певний час. Наразі у нас в Україні немає так званих «вільних зон», вони не проходили інспектування європейськими колегами.  Нам потрібно внести зміни у низку нормативно-правових актів, зробити більш жорсткими процедури перевірки по картоплі», – говорить Чайковський.  Він запевняє, що силами виробників у Київській та Хмельницькій областях уже розпочато процес створення «вільних зон». Виробники картоплі зацікавлені у тому, аби налагоджувати у майбутньому повноцінний експорт у ЄС.

В Україні  –  також блок

Втім, не лише експортний напрямок, а й навіть транспортування картоплі у межах України опинилось у цьому сезоні під загрозою. Виробники картоплі говорять, що згідно із новими карантинними вимогами при перевезенні картоплі чи інших овочів із області в область, на кожну фуру упакованого товару потрібно викликати карантинного іспектора для відбору проб. Цей процес триває три доби, протягом якого машина вимушено простоює, а виробники втрачають кошти. До того ж, ні один перевізник чекати декілька днів не погодиться, а інспекторів на всі овочесховища країни точно не вистачить. 

Справа в тому, що нещодавно в двох областях – Херсонській і Волинській, Держпродспоживом  було запроваджено карантин по картопляній молі та картопляній нематоді. За даними Української Асоціації виробників картоплі, низка господарств південних регіонів у сезоні-2017 зафіксувала на своїх виробничих площах появу даних карантинних організмів. У жовтні 2017 року карантин по картопляній молі було запроваджено в трьох районах Херсонської області на площі 54,1 га, а у  двох районах Волинської області на площі в 6,2 га інспекторами Держпродспоживслужби виявлено вогнища картопляної нематоди. Через це карантинні служби наказали всім керівникам підприємств, установ та організацій усіх форм власності, на території яких запроваджено карантинний режим, провести за свій рахунок карантинні заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ карантинних шкідників. Але основне, було заборонено вивіз і реалізацію свіжих овочів і садивного матеріалу із зони, ураженої картопляної міллю без карантинних сертифікатів. 

Картопляна міль. фото: lepiforum.de

Читайте також: Q&A: чи визначає індекс Doing Business реальну простоту ведення агробізнесу в Україні?

Фермер з Чернігівщини Роман Харченко бідкається: уже котрий сезон поспіль вкладати у вирощування картоплі невигідно –закупівельна ціна з поля у 2.5-3 грн, не надто стимулює нарощувати площі.  До того ж, багато картоплі просто псується у льохах селян, бо її вирощують забагато, тож наступні сезони ринкова вартість навряд чи зростатиме. Тож продукція ризикує просто згнити у коморах аграріїв не дочекавшись покупців.

Експерти пояснюють  ситуацію із  спалахом ураження картопляною міллю та нематодою просто – більшість картоплі виробляється у господарствах населення, тож слідкувати за чистотою посівів, гарним насіннєвим матеріалом, а також правильною сівозміною  там не можуть. «У промислових господарствах, які займаються картоплею проблем із нематодою, як правило, немає. Проте вони мимоволі опинилися заручниками ситуації», – говорить  Руженкова.

Як розповідає голова СФГ  «Ельдорадо» Юрій Антропов, нематода лютує не лише в Україні, а й у Європі, всього її налічують більше тридцяти тисяч видів і форм. «Мати нематоду у господарстві - це фактично втрата врожаю. Проблема ще й у тому, що проявляэться нематода наприкінці вегетації. Господарство витрачає кошти на насіннєвий матеріал, добрива, засоби захисту рослин, інші технологічні операції, а викопавши – отримує хвору картоплю, яка непридатна ані для продажу, ані для споживання», – пояснює картопляр.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що  в Держреєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, тепер навіть немає жодного нематоциду (тобто препарату для боротьби нематодою), а вона завдає шкоди не лише посівам картоплі, а й низці інших сільгоспкультур. Єдний інструмент, який залишився у фермерів – це обирати нематодостійкі сорти картоплі, проте для кожного регіону потрібно обирати свій  методом виробничих проб та помилок. 

Невикористаний потенціал

Проблему перевиробництва картоплі та блокування експорту могла б вирішити переробка продукції в середині  держави (як це свого часу відбулось із підвищенням мита на насіння соняшнику і відкриттям нових олієекстракційних заводів). Проте поки що це питання не вирішено – іноземці не хочуть інвестувати поки не відкрито ринок землі, а у українських інвесторів просто немає таких коштів. Приміром, якщо у 1987 році в Україні було 17 заводів по виробництву картопляного крохмалю, то зараз  залишилось не більше 7. Щоправда, восени цього року в Україні був відкритий новий крохмальний завод ПБП «Вимал» потужністю до 600 тонн крохмалю на добу. У подальших планах компанії – випуск картопляного протеїну та харчових волокон, що дозволить іще більше поглибити переробку картоплі та отримувати продукцію більшою вигодою. Але ініціатив однієї компанії для цілої галузі замало.

Читайте також: Ячмінь не на часі: фермери відмовляються від вирощування попри світовий дефіцит

Переробкою картоплі на чіпси займається зараз лише декілька підприємств в Україні. Зокрема, це дніпропетровський «Клуб Чіпсів», де переробляють 25 тис. картоплі на рік, а картоплю фрі роблять лише на одному заводі  «Інтерагросистема» у м. Мена (Чернігівська область)  – потужність підприємства 10 тис. тонн, проте реально вироблено лише 1 тис. тонн картоплі фрі, бо немає повноцінного ринку збуту. Останнім часом точаться розмови щодо побудови в Україні заводу з переробки картоплі на борошно, проте ціна проекту у мільйон євро зупиняє потенційних інвесторів.

фото: youtube.com


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама