Голова «Золотоніського маслоробного комбінату»: Європейці вже більш лояльно ставляться до продукції «made in Ukraine»

На «Золотоніському маслоробному комбінаті» розвінчують міф щодо неприбутковості молочарства в Україні та відсутності експортного потенціалу вітчизняної молочної продукції. 

журналіст Agravery.com

Голова Правління  ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» (входить до Групи компаній «Молочний альянс») Владислав Кулініч працює на підприємстві 35 років,  з  них двадцять – на посаді директора. На відміну від багатьох аналогічних підприємств в Україні  на заводі не скорочують виробництво, а навпаки – нарощують його, переробляючи на сир, вершкове масло та суху молочну сироватку 100 тис тонн молока, а також поступово оновлюють потужності. Про експортні перспективи та державні перепони для вітчизняної молокопереробки він розповів у інтерв'ю  Agravery.com.

Нещодавно на заводі було відкрито цех з виготовлення вершкового масла. Як довго тривала реконструкція та скільки було витрачено на це коштів? 

- Реконструкцію було заплановано достатньо давно, проте зробили тільки цього сезону. Процес переоснащення тривав близько року, а витрати на ремонт приміщення, удосконалення обладнання склали близько трьох млн грн. Мушу сказати,  що за  останні п'ять років у наш завод було інвестовано близько 100 млн. гривень. Ці кошти  пішли на  розвиток, покращення технологій на те, щоб воно відповідало міжнародним системам безпеки якості. Приміром, цього року ми пройшли аудит найвідомішої  швейцарської компанії SGS і отримали сертифікат FSSC 22000. Це найвищий рівень безпеки у промисловості, який тільки існує на сьогодні. Це дасть можливість без додаткових перевірок працювати із найвідомішими брендами та мережами. Це своєрідна перепустка – адже раніше перед тим, як заключати контракти ми мали довго доводити, що ми готові стати надійним партнером та постачальником – часто компанії наймали сторонніх аудиторів для перевірки підприємства. Сьогодні це непотрібно. Сертифікат FSSC 22000 – це і є відзнака нашого відповідального ставлення до виробництва на всіх його рівнях.

Яке іще технічне переоснащення підприємства відбувалось у цьому році?

- У цьому році на переоснащення ми витратили 26 млн грн. Запустили в роботу другу чергу локальних очисних споруд, провели реконструкцію цеху по виробництву масла, закупили нові пакувальні машини для твердого сиру, провели деякі роботи по утилізації тепла у компресорному цеху – це дасть нам можливість економити ресурси і шляхом рекуперації використовувати воду для мийки підприємства, придбали додаткове обладнання для лабораторій, і нові пастеризатори. Багато уваги приділили санітарно-технічному стану приміщень, хочемо, щоб працівникам працювати було приємніше. У нас на заводі працює 620 чоловік колективу. Зарплату за останній рік підняли на 35%.

Читайте також:  Керівники KMZ Industries: Тільки 50% врожаю забезпечене місцями для зберігання

Яку кількість продукції виробляєте?

- За десять місяців цього року ми закупили та переробили на своїх потужностях більше 99 тис. тонн молока, виробили 2700 тонн масла, 6000 тис. тонн молочної сухої сироватки і 7000 тонн твердих сирів  – все експортної якості. Це на 15% більше, ніж у минулому році.

Що можете сказати про фінансові результати року?

- Гарні, хоча хотілося б краще. Ми  на жаль, не залежимо лише він внутрішніх цін. Постійні коливання цін на масло та молочні продукти на зовнішніх ринках також впливають на нашу рентабельність. Скажу одне – ми виконуємо фінансовий план.

А як ви в цілому оцінюєте стан молокопереробної галузі?

- Якщо раніше, у радянські часи, в Україні було приблизно 545 молокопереробних підприємств, то на сьогодні значна частина їх уже закрилась, залишилось трохи  більше 100 (і то це з великим запасом), а тих, які відповідають європейським вимогам, і можуть стати експортерами не більше 15-16 на всю державу. Наше підприємство розвивається. 

Читайте також: Директор "Державний центр сертифікації та експертизи": Перепон для експорту українського насіння не бачу

Про експортні позиції та використання нетарифних квот

Ви позиціонуєте підприємство як експортно-орієнтоване. У які  країни постачаєте продукцію?

- На сьогодні постачаємо продукцію до 41 країни світу,  працюємо із такими відомими транснаціональними компаніями як Mondelēz International, Nestle, Danone тощо. Сумарно, за 10 місяців цього року, ми експортували близько 1,5 тис. тонн масла та 4,5 тис. тон сухих молочних продуктів. Звичайно, певна невелика частина сухого молока залишається в середині країни для потреб інших підприємств «Молочного Альянсу», або для того, аби закрити власні потреби у сировині у піковий зимовий період, коли молочної сировини переробникам не вистачає

Не секрет, що раніше основним клієнтом на українські сири та масло була Росія, сьогодні ж компанії  майже повністю переорієнтувалися на інші ринки. Як ви оцінюєте – наскільки добре це вдалось зробити? Подібна зміна «торговельної локації» є позитивом?

- Так, безумовно. Сьогодні європейці більш лояльно ставляться до продукції «made in Ukraine», менше пересторог. Головною перевагою роботи з європейськими та арабськими компаніями є передбачуваність – ми точно знаємо, що експорт не буде закритий з політичних мотивів.

Читайте також: Директор «Агролідер»: Нішеві культури – це «подушка безпеки» для аграріїв

Чи вдалось попрацювати за європейською нетарифною квотою?

- Квота була мізерною – наше підприємство виробляє 6 тис. тонн сухої сироватки на рік, тоді як на всю Україну  по квоті можна було експортувати лише 2 тис. тонн. Це фактично ніщо за обсягами, проте для певних компаній – це шанс заявити про себе.  Певний період ми взагалі не експортували – Європа закрила себе, були посилені вимоги до країн СНД по наявності актибіотиків, зокрема хлорамфініколу у продукції, і хоча у нас їх не було, наша продукція виявилась непотрібною. Таким чином вони захищали свої виробників, зараз, із відміною внутрішніх квот, стало легше працювати, конкурувати. Розпочавши експорт сироватки по квоті, ми відновили співпрацю із відомою голландською компанією Interfood.

Якої продукції, на ваш погляд, Європі не вистачає?

- Не можна сказати, що там є не закриті ніші по молочній продукції, на ринку досить тісно. Аби успішно працювати, потрібно мати ім’я на  міжнародному ринку, а завоювати стабільну репутацію важко. Нещодавно ми встановили лінію із демінералізації сухої сироватки. Ми звідси забираємо солі, і таким чином отримуємо фактично чистий білок, який є основою для виробництва багатьох видів продукції, зокрема дитячого харчування. Ця продукція однозначно користуватиметься попитом. Крім цього, ми постійно працюємо над створенням нових позицій у асортименті сирів, молочної продукції.

Взимку цього року ми будемо представляти продукцію на міжнародній виставці Gulfood у ОАЕ. Якщо раніше на виставки такого рівня ми їхали до  Європи, то зараз переорієнтувались на Схід, Африку та Азійські країни. Саме у цих країнах і ми бачимо найбільше можливостей для просування продукції.

Читайте також: Іван Шилов: Успішним може бути тільки підприємство, яке має 30-40% експорту

Знаю, що ви активно працюєте із Китаєм. Наскільки важко робити поставки у цю країну і чи плануєте розширювати асортимент?

- Так, ми працюємо із Китаєм та Японією. Скажу, що пробитись на ці ринки було складно. До нас декілька разів приїздили делегації та аудитори, вказували нам на технологічні помилки і ми їх виправляли.  Це не допомогло. Лише після того, як уряди Китаю та України домовились щодо постачання певних видів агропродукції, стало легше комунікувати. Що стосується партій продукції, то вимоги однаково високі у всіх  країн, не лише у Китаї. Ми не розділяємо лінії, і не знаємо, яка продукція потрапить у певну країну, – вона вся абсолютно однакова. До Китаю ми відправляли сироватку та сухе молоко. Нещодавно відправили їм пробну партію вершкового масла.

Тож коли плануєте укласти угоди на поставки масла? Наскільки процес тривалий?

- Сподіваюсь,  ми отримаємо відповідь щодо можливості поставок уже на початку наступного року.

Наскільки ми є конкурентними відносно цін із іншими провідними постачальниками молочних продуктів на світовому ринку?

У світі вже давно сформувалась своя ієрархія по  регіонам та країнам – провідними гравцями сегменту є США та Нова Зеландія (тут ціни найдорожчі), далі група – країни ЄС (тут середні ціни), далі – решта країн світу.  Приміром, якщо у Європі масло, у перерахунку, коштувало 7200 грн за тонну, то ми продавали на рівні 5500-6000 грн за тону.

Про молочну сировину та кооперацію

Однією із декларованих стратегій «Молочного Альянсу» було із часом повністю відмовитись від молока від населення.  Яку кількість молочної сировини  від населення і яку від промислових підприємств закуповуєте?

- На жаль, молока від господарств в Україні замало, за нього йде жорстка конкуренція переробників. Приміром, ми маємо закуповувати сировину у 5 областях, аби забезпечити потужності. Ми вимушені приймати молоко від населення, ретельно обираючи постачальників. У нас дуже серйозний лабораторний контроль, закуповуємо найсучасніше обладнання для цього – тестові системи та прилади. Ми також розділяємо всі потоки молока між підприємствами «Молочного Альянсу».  Сьогодні співвідношення молока від господарств на населення та від промислових підприємств я можу оцінити як 40% на 60%. Зрозуміло, на заводі ми використовуємо максимально якісну сировину, аби дотриматися встановлених стандартів. Розбавлене молоко для нас означає прямі втрати, ми від таких постачальників відмовились. 

Читайте також: Голова «Укрхлібпрому»: Понад 2 млн тонн хлібу в Україні виробляється у «тіні»

Господарі говорять, що рентабелність молочарства наразі 10%. Якими іще стимулами, окрім фінансових, переробнику можна втримати виробника молока від того, аби він продовжував працювати, і не вирізав худобу?

- Повинен бути не стимул, а державний контроль та допомога підприємствам. Хочеться, аби  ринок був регульований, щоб над якістю працювали не лише переробники а й виробники молока. Коли збирають все підряд і не контролюють, то таку неякісну продукцію мають. Якщо держава нічого не робитиме у напрямку адекватної підтримки молочарства, ми просто ризикуємо втратити галузі, такі перспективи відверто лякають.

Якщо лякає, то чи не час створювати свої ферми, орендувати землі, закуповувати молодняк?

- По-перше, це не наш бізнес, по-друге, будь-яка навіть найпотужніша ферма не зможе забезпечити повністю наші потужності. Ми також не сидимо склавши руки – допомагаємо нашим фермерам і коштами на молодняк, і пальним, і запасним частинами для техніки.

На ваш погляд, як переробника, якою має бути справедлива ціна молока?

- Немає такої категорії ціни. Є економічно обґрунтована –  це така, з якої ми  зробимо продукцію і успішно її продамо, розрахуємось із постачальником.  Поки що це вдається, хоча з кожним днем робити це важче.

Останнім часом серед молочарів мусується тема кооперації у молочній галузі і можливості побудови кооперативного переробного заводу. Як ви до цього ставитесь?

- Світова практика  засвідчує, що така кооперація цілком має сенс – у Новій Зеландії взагалі працюють лише кооперативно, у Італії є і кооперативи і звичайні заводи, вони конкурують між собою. Кооперативи виробників і переробників так само працюють у ЄС, і самі виробники збираються між собою і теж виробляють продукцію спільними зусиллями – це правильний процес, який я, особисто підтримую.

Дуже хочеться вірити у те, що кооперативи можуть цивілізованим шляхом побороти  явище "молоко від населення", і привести його у відповідність бактеріальним і іншим вимогам. На жаль, досі ситуація  з молоком, яке збирають заготівельники, є критичною по якості. З іншого боку, кооперативним рухом зараз прикриваються недобросовісні ділки, вони створюють начебто кооперативи, не платять ніяких податків, натомість скуповують по селах сировину, а потім пропонують заводам втридорога.

Читайте також: Ірина Кухтіна: Протягом двох років з’явиться до десяти заводів з переробки ягід

Проблема із неповерненням ПДВ підприємствам та дотаціями. Наскільки вона є для вас гострою?

- В даний час ми не маємо проблем з поверненням ПДВ. Колись були дотації для виробників молока, потім все менше і менше, тепер три роки немає ніяких. Можливо, десь комусь підтримка і є, проте у нас на підприємствах «Молочного Альянсу» ми працюємо і розвиваємось без підтримки з боку держави,  і чесно – нам це не заважає досягати успіху.  


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама