Заступник гендиректора ТОВ АПК «Маїс»: Україна може конкурувати із європейськими виробниками насіння

Чи готові українські виробники зернових купувати вітчизняне насіння, чи є посухостійки гібриди міфом, чи реально змусити світ сіяти українське і яка техніка дозволяє господарству не хвилюватись про точність висіву, розповів заступник генерального директора з продажів ТОВ АПК «Маїс» Сергій Пасєка.

журналіст Agravery.com

Група компаній «Маїс» існує на українському ринку  уже 26 років.  Ще у 90-тих роках керівництво «Маїсу» поставило перед собою амбітне завдання – забезпечити сільгоспвиробників елітним насіннєвим матеріалом. З цією метою у 1992 році на теренах Черкащини з’явився перший сучасний кукурудзо-калібрувальний завод компанії, оснащений обладнанням із США. Взявши на озброєння найпередовіший вітчизняний та зарубіжний досвід у галузі насінництва, «Маїс» крок за кроком не тільки нарощував виробництво гібридів, а й успішно займався селекційною роботою.

Сьогодні підприємство має в обробітку 15 тис. га землі, з яких 3,5 тис. га – це ділянки гібридизації для вирощування насіннєвої продукції (кукурудзи, соняшнику, сої, ріпаку та ін.). Минулоріч компанією було вироблено та поставлено аграріям 320 тисяч посівних одиниць гібридів кукурудзи торгової марки «Маїс», що фактично дорівнює 7% посівних площ кукурудзи в Україні. У цьому сезоні тут планують виробити 400 тис. посівних одиниць насіння і «покрити» до 10% посівних площ кукурудзи. Керівництво компанії переконане, що не зважаючи на засилля іноземного посівного матеріалу, у українького насіння, враховуючи сучасний розвиток технологій, є великий потенціал по завоюванню іноземних ринків збуту.  

Наскільки високою є конкуренція з боку іноземних компаній-виробників насіння? Як вдається переконувати аграріїв, що вітчизняне насіння не гірше, аніж привезене з-за кордону?

- Український насіннєвий ринок є висококонкурентним. Якщо говорити про ціну, то на сьогодні дешеве насіння нікого не цікавить, більш вагомим є співвідношення «ціна-якість». Якщо подивитись на цінову політику вітчизняних підприємств, то наше насіння серед них є найбільш дорогим, але по якості воно нічим не поступається іноземному.  Ми є виробником насіння не лише по власним програмам, а й виробляємо насіння для міжнародних компаній Limagrain та Monsanto. Пригадую випадок: один із великих партнерів не вірив у якість наших гібридів і казав, що він бере тільки імпортоване насіння і тому має чудові результати. Я порадив йому уважніше подивитись на етикетку насіння, яке він придбав. Яким же було здивування, коли він прочитав, що воно вироблене в АПК «Маїс» міста Черкаси. Так, сільгоспвиробники рахують гроші, але частіше обирають насіння із стабільною «репутацією», яке дає прогнозований результат.

Читайте також: Директор «Меринос-Захід»: Звівши нанівець свою галузь, ми відкриємо дорогу імпорту

За вашими спостереженнями, чи відбуваються останнім часом зміни у вподобаннях клієнтів щодо вибору гібридів, сервісу, строків купівлі тощо?

- Певні зміни є. Третій сезон поспіль ми спостерігаємо цікаву тенденцію – господарі намагаються якомога раніше придбати посівний матеріал. Якщо декілька років тому це робили безпосередньо перед стартом сезону, у лютому-березні, то зараз починають купувати заздалегідь, уже на початку серпня, після жнив ранніх зернових і пік приходиться на жовтень–листопад. Це означає, що якість посівного матеріалу у господарів виходить на перший план, – якщо техніку вони можуть придбати і взимку і навіть весною, то купівлю насіння уже не відкладають, не чекають акцій та знижок.  

Яким чином працюєте над реалізацією насіння?

- Винятково через дистриб’юторів, самі не продаємо. Аби їм було легше працювати, ми заклали у 246 сільськогосподарських підприємствах по всій території України тестові та демонстраційні поля, де плануємо проведення 35 науково-практичних семінарів з проблематики збільшення ефективності вирощування кукурудзи на зерно та силос. До участі у семінарах плануємо залучати найкращих науковців та селекціонерів із України та Франції.

Ведуться розмови, що з 2018 року буде визнано ідентичність насіння, і виробники зможуть експортувати вітчизняне насіння за кордон. Як ви до цього ставитесь?

- Позитивно. Вітчизняна наука не стоїть на місці. Приміром, у нас є власний селекційний центр, а в «Державному реєстрі…» вже зареєстровано 14 гібридів під торговою маркою «Маїс». Ми поставляли і поставляємо насіння до Білорусі, до подій на сході України успішно працювали із Росією – Ростовською областю та Краснодарським краєм. Проте на сьогодні для себе цей регіон ми закрили. Натомість, збільшили присутність на внутрішньому ринку і шукаємо нові країни для збуту.

Читайте також: Директор ТОВ «Цефей-Груп»: Європейці не можуть самостійно задовольнити потребу в органічній продукції

Про які країни йдеться? Куди та в яких обсягах плануєте поставляти насіння?

- Нещодавно успішно провели перемовини із Іраном, щодо  поставки насіння у розрахунку на 80 тис. га. Ця країна цікава, оскільки там у певних регіонах збирають два врожаї – у квітні та листопаді. Вони уже провели у себе випробування насіння «Маїс» та залишились задоволеними результатом. Я не виключаю, що перші  партії можуть бути закуплені уже у листопаді цього року або ж на початку квітня 2018 року. На минулому тижні у нас була делегація із Китаю. Це потужний ринок: якщо Україна висіває 5 млн. га кукурудзи, то китайці – 18 млн.га. При цьому власна селекція там тільки починає розвиватись, більше працюють європейські та американські компанії.

Дивимось у сторону  сусідів-поляків, пробуємо налагодити співпрацю із польською Асоціацією сільгосптоваровиробників.  У першій декаді серпня плануємо зустрітись та обговорити конкретні моменти роботи.

Наскільки ціна українського насіння конкурентна у європейському та світовому масштабі?

- У Європі насіння дороге, адже насінництво – це складний технологічний процес, потрібно бути інноваційними. Проте навіть враховуючи усі складні моменти, ми можемо конкурувати із європейськими виробниками насіння і по якості, і по ціні.

Про насіннєві проблеми та техніку

На початку року багато компаній зіштовхнулись із проблемою сертифікації насіння, через що низка підприємств не могла вчасно виконати зобов’язання перед клієнтами. Наскільки це вплинуло на ваш бізнес?

-  Усі без винятку насіннєві компанії отримали проблеми у роботі. Нам довелось призупинити калібрування насіння, оскільки два місяці не мали етикеток для продукції. До 20 лютого ми калібрували і затарили лише 30% того насіння, що мали зробити під сезон.  Але повністю виконали зобов’язання перед клієнтами, ні у кого сівалка у  полі через нас не стала.

Нам довелось працювати на повну потужність – завод працював у три зміни, аби за півтора місяці зробити ще 70% посівного матеріалу. До п’ятого квітня, за рахунок інтенсивної та злагодженої роботи фахівців заводу та служби логістики, ми доставили увесь обсяг замовлень. У майбутньому хотілось би такого дискомфорту не мати, держава не повинна чинити перепони своїм же виробникам.

Декілька сезонів поспіль сільгоспвиробників випробовує страшна посуха. Які засоби застосовуєте, аби мінімізувати її вплив на поля?

- Одного рецепту від посухи немає, потрібен комплексний підхід: і підбір гібриду, і технологія обробітку  ґрунту, і використання ЗЗР, добрив та, можливо, додаткова обробка насіння мікроелементами з вмістом калію, кремнію, але спочатку необхідно провести функціональну діагностику потреби культур. Окрім того важливий момент – це зрошення.

Дев’яносто відсотків наших насінницьких посівів знаходяться під зрошенням, а цьогоріч ми ставимо собі задачу 100% насінницьких ділянок забезпечити поливом. Що стосується товарних посівів, то низка господарств переходять на використання більш посухостійких гібридів. Але абсолютної стійкості до посухи немає, у цих гібридів  менша вологовіддача. Досягти таким чином і високої урожайності, і вологості 14-15%  –  це нонсенс. Ми  рекомендуємо використовувати гібриди із FAO 200 та FAO 220 для  Півдня України (приміром, Одещини). За рахунок весняної вологи вони проходять всі періоди вегетації і можуть дати урожай на рівні 60 ц/га, для цього регіону непогано.  

Що стосується застосування хімії, то в Україні наразі немає таких препаратів, які можна було б внести, і рослина отримає максимальну стійкість до посухи. Це неможливо із генетичної точки зору, бо пересихають канали рослини, по яким відбувається живлення, кукурудзяний качан перестає набирати свій розмір, маса тисячі зерен стає значно меншою. На мій погляд, єдиний вихід – це мотивувати рослину, щоб розвивалась її коренева система, брала поживні речовини не з поверхні ґрунту, а йшла на глибину 2-3 метри, а при необхідності проводити позакореневе підживлення.

Яким чином це робити?

- Зараз ми проводимо дослідження аби визначити, чим додатково обробляти насіння, аби додатково розвинути корінь рослини. Йдеться про біостимулятори на основі цинку, магнію тощо. У майбутньому хочемо робити обробку насіння за бажанням клієнта у заводських умовах.

Читайте також: Керівник відділу маркетингу "DuPont Pioneer Україна": Ми очікуємо збільшення площ під кукурудзою

 


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама