Реклама

Володимир Малиновський: Світ зсувається в напрямку біологічного захисту, і ми рухаємось разом з ним

Коментарі

0

Біологічний захист рослин, пошук молодих вчених, фундаментальні дослідження впливу живлення на рослини – ось які завдання ставить перед собою «Інститут здоров’я рослин». Про це в інтерв’ю для Agravery.com розповів міжнародний науковий консультант ЄБРР Володимир Малиновський.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Минуло майже півроку від початку роботи «Інституту здоров’я рослин». За цей час активно налагоджувались зв’язки із різними науковими установами та освітніми організаціями, підбирались кадри, розвивались сервіси для сільгоспвиробників. Про усі ці кроки було доволі багато інформації у ЗМІ, тоді як про наукову роботу майже не говорили. Тож Agravery.com вирішив  дізнатися більше про цей напрямок роботи Інституту.

Володимире, скажіть, чому при висвітленні діяльності Інституту в інформаційному просторі акцент робиться саме на сервісах?

- Справа в тому, що сервіси більш потрібні широкому колу людей, тоді як детальний опис впливу кобальту, хрому, молібдену чи вольфраму на врожайність буде цікавити скоріше вченого, аніж аграрія. Сільгоспвиробник має проблему, і ми допомагаємо йому в її вирішенні. А от про наукову складову ми будемо розповідати для науковців, і саме вони будуть давати оцінку нашої роботи. Ось чому  широкому загалу Інститут більше відомий з точки зору сервісів. Хоча, в нас доволі багато й наукових досліджень, які частково носять прикладний характер.  Наприклад, якщо в аграрія не спрацював якийсь препарат, ми тестуємо його в лабораторних умовах на культурах, які він вирощує, і намагаємось зрозуміти, чому так сталося. Ми підбираємо різні концентрації, експериментуємо із восковим нальотом на листках, додаємо ад’юванти та спостерігаємо, чи покращився результат. Тож якісь цікаві моменти зі сфери науки ми так само можемо висвітлювати в інформаційному просторі. Однак це, повторюю, лише певний етап більш масштабного проекту.

Читайте також: Свобода утилізації: що змінили нові правила поводження с пестицидами

Наукове дослідження займає більше, ніж місяць чи два. І щоб показати його широкому загалу, необхідно віднайти щось справді нове. Воно не обов’язково має нести в собі науковий прорив – воно може бути зовсім маленьким, але неодмінно містити новизну. Адже із багатьох маленьких досліджень потім може вийти щось глобальне: за будь-яким відкриттям стоїть робота багатьох вчених у різних куточках світу, які зробили кожен свій внесок. І коли ми вже будемо мати результати цих досліджень, ми зможемо опублікувати їх в науковому журналі, де нашу роботу побачать й оцінять інші науковці.

В науковій статті ми вже зможемо показати аналіз розвитку питання, процитувати науковців, які також мають стосунок до теми, послатися на публікації інших наукових груп і, звісно, продемонструвати власні досягнення.

А взагалі ідея створення Інституту полягає в тому, щоб виконувати завдання, поставлені перед агроіндустрією в галузі аналітичної хімії, та допомагати у вирішенні інших проблем сільгоспвиробника, споживача кінцевої продукції чи експортера. Це завдання, пов’язані з якістю продукції, ґрунту, повітря, пестицидів, добрив та багато чого іншого. Адже щоб отримати якісний кінцевий продукт, потрібно знати усі стадії його вирощування. І глобальна ціль Інституту – допомогти людям у рішенні цих питань.

Крім того, Інститут виконує й важливу соціальну місію. Це створення бази для навчання молодих вчених, надання робочих місць кваліфікованим фахівцям в Україні, а також репатріація вчених, які за роки Незалежності виїхали за кордон.

Які напрями роботи Інституту наразі найбільше потребують уваги?

- На сьогоднішній день ми працюємо над вирішенням питання із напрямком мікробіології. Це пов’язано з тим, що не можна розташовувати в одній будівлі хімічну та мікробіологічну лабораторії. Їм потрібна ізоляція. Швидше за все, ми побудуємо нову будівлю під цю лабораторію.

Також актуальними напрямками є точне та органічне землеробство, над якими ми починаємо працювати. Ми слідкуємо за світовими тенденціями та новаціями у цих сферах, цікавимося, хто і як займається цим в Україні і в світі. Тож початок покладено. А те, що Інститут нова організація, має певну перевагу: ми маємо можливість гарно освоїти ці напрямки та спланувати роботу саме так, як потрібно.  Тож ми не квапимося, аби не втратити якість.

Ви розповідали про мікробіологічну лабораторію. Чи плануєте ви досліджувати біологічні методи захисту рослин в Інституті?

- В «Інституті здоров’я рослин», як і в компанії «Ukravit», є бачення того, що потрібно рухатись у напрямку біологічного захисту рослин. Це світова тенденція, направлена на зменшення використання хімічних препаратів. І йдеться не лише про пестициди, а й про мінеральні добрива.  У світі є асоціації, які працюють над цими питаннями по 20 – 25 років! І якщо ми хочемо бути в тренді, нам також потрібно починати зменшувати кількість хімікатів, що потрапляють в ґрунт.

Читайте також: Заступник голови правління ПУМБ: Якщо фермер може довести, що продасть свій товар, кредит можна отримати під будь-який бізнес

Також наразі активно розвиваються так звані «інтегровані препарати», які поєднують в собі як біологічну, так і хімічну діючу речовину. Вони можуть і будуть займати все більшу нішу в якості проміжної ланки на шляху від хімічних до біологічних препаратів. Світ зсувається в напрямку біологічного захисту, і ми рухаємось разом із ним.

Які, на вашу думку, найскладніші завдання стоять перед Інститутом?

- Я б не сказав, що якісь завдання складніші, а якісь – простіші. Просто  деякі з них потребує клієнт, а деякі ми ставимо собі самі. Інститут відкрився лише в червні цього року, тож сьогодні завдання нам здебільшого  ставлять аграрії – це агробіологічний сервіс.

Одночасно, в нас є декілька проектів, по яких ми співпрацюємо з іноземними компаніями по точному землеробству. Цей напрямок пов’язаний із використанням дронів та супутників. Компанія надає нам дані моніторингу полів, а ми їх підкріплюємо аналізом ґрунту та рослинного матеріалу на вміст різних елементів і таким чином допомагаємо оптимізувати алгоритми, що використовуються для обробки даних.

Також у нас був проект, в рамках якого ми раз на 10 днів робили аналіз листя кукурудзи на основні макро- та мікроелементи. В нас є обладнання, здатне показати вміст 60-ти елементів у витяжці за один раз. В результаті ми отримували взаємозалежність між концентрацією макро- та мікроелементів в ґрунті та в рослині на різних етапах розвитку.

Читайте також: Мечі замість орал: сільгоспвиробництво основних учасників Другої Світової війни

Аналіз проводився на ділянці поля, яке було поділене на 20 сегментів, кожен з яких мав свій варіант градієнтної зміни живлення. В  деяких сегментах переважало фосфорне, в інших – калійне чи азотне живлення; були ділянки, які вимагали внесення різних мікроелементів (бор, сірка, цинк тощо). Таким чином, ми накопичили достатньо інформації, за допомогою якої можна було визначити оптимальні умови для розвитку культури. Це було дуже цікаве дослідження, але його результати ми ще не обробили. Як тільки вони будуть готові, ми випустимо декілька наукових статей на цю тему. До речі, це приклад власне наукової роботи, яку проводить наш Інститут.

Чи берете ви на роботу молодих спеціалістів, які щойно закінчили університет чи тільки отримали кандидатську ступінь?

- Сказати чесно, це було б для нас найкращим варіантом – виховати для себе спеціалістів самим. Ми зараз співпрацюємо із Черкаським університетом, аби залучити на практику в наш Інститут студентів, які мають гарні теоретичні навички, але не мають практичного досвіду. І ми будемо раді, якщо студенти, що пройшли в нас практику, приймуть рішення працювати з нами й надалі. Та навіть якщо вони підуть працювати до іншої організації, ми все одно будемо задоволені: адже ми піднімаємо загальний рівень навичок спеціалістів. А це вже впливає на соціальну складову в цілому та на імідж держави.

Ми відкриті для  співпраці й з іншими профільними університетами. Адже всі великі організації шукають спеціалістів не лише на місці своєї дислокації, але й запрошують з інших регіонів: коли є потреба в людині із доволі специфічними знаннями, її іноді доводиться шукати по всій країні. Обладнання Інституту та завдання, які ми ставимо перед собою, досить високого рівня, тому знання працівників, їх кваліфікація та бажання розвиватися є дуже важливими для загального успіху.

Ви родом з України, тут же отримали освіту. Як сталося, що ви вирішили покинути країну?

- До 2000 року в Україні закінчилися практично всі основні хімічні реактиви, що лишились після розвалу СРСР. Якийсь час ми навіть самі купували на ринку електричні плити з мішалками, чеські хімічні стаканчики, пластинки з силікагелем для хроматографії, реактиви, але грошей на все необхідне все одно не вистачало. Одночасно тоді саме почали з’являтися закордонні журнали з хімії, які ми могли читати, проте нічого з прочитаного реалізувати вже не могли. Тому, аби не йти з хімії, мені довелось виїхати за кордон. Я надіслав листи до декількох західних університетів і отримав запрошення від професорів із США та Німеччини. У січні 2000 року я поїхав працювати до Німеччини, а в кінці того ж року переїхав  до США. Через кілька років я потрапив до Швейцарії, де й працюю зараз.

Сьогодні ця ситуація дає мені можливість бути в курсі світових тенденцій, знаходити зв’язки для співпраці і краще допомагати «Інституту здоров’я рослин». Наукова робота не має кордонів. Чим більше ми спілкуємось, більше подорожуємо, тим більші можливості отримуємо створити щось нове.  Питання обміну досвідом та стажування за кордоном ми розглядаємо як можливість швидше інтегруватись у світову науку та відшукувати шляхи для ефективного отримання та застосування актуальних знань.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама