«Так» земельної реформи: що з цього матиме простий землевласник?

Що отримають пересічні землевласники після старту ринку ріллі в Україні? Одночасно декілька тисяч доларів «на руки» та проблеми із захистом прав власності.

журналіст Agravery.com

«Земельна реформа може звільнити величезні ресурси для того, щоб бізнес брав участь для розвитку економіки. Це буде внеском у розвиток української економіки». Таку думку під час форуму Ялтинська економічна стратегія (YES) у п’ятницю 15 вересня висловив президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Сума Чакрабарті.

Нагадаємо, що ЄБРР є одним із найбільших інвесторів в Україну, та послідовно виступає за запуск ринку землі в Україні. «Для мене питання земельної реформи є не лише питанням економічного розвитку, але й звільнення потенціалу України. Дебати навколо питання ринку землі мали відбуватись 3-4 роки назад. Але якщо цю проблему відкласти на потім, то ваша країна втратить шанс для розвитку», - сказав 7 липня цього року під час конференції Grain Ukraine 2017 директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер.

Читайте також: Земельне питання Україні потрібно було закрити ще 3-4 роки тому ― Аджунер

Позиція МВФ у «земельному питанні» також послідовна. Спочатку Меморандуми про співпрацю з цією установою передбачали запуск ринку землі спочатку з 1 січня 2016 року, потім – з 1 січня 2017 року. 27 квітня 2017 року під час Agri Invest Forum- 2017 представник МВФ в Україні Жером Ваше заявив, що його інституція «підтримує ідею влади запустити ринок землі в Україні, але не наполягає на її виконанні».

Читайте також: Ринок землі має бути запущений якомога швидше — Жером Ваше

12 вересня цього року у своєму інтерв’ю одному з видань міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що МВФ зараз не наполягає на запуску ринку землі в Україні. «Але необхідність земельної реформи для розвитку української економіки очевидна. Її потрібно було вже давно провести», - додав міністр.

За тиждень до цього, 7 вересня президент Порошенко під час свого виступу у ВР сказав, що запуск ринку землі необхідний. При цьому глава держави пообіцяв не тиснути на парламент у цьому питанні. Незадовго до такого виступу очільник комітету ВР з питань аграрної політики та земельних питань Олександр Бакуменко в інтерв’ю одному із видань припустив, що земельний мораторій може бути продовжено і після 1 січня 2018 року.

Описані вище тези звучали в рамках дискусії про загальнополітичні наслідки запуску ринку ріллі в Україні. Але які наслідки матиме земельна реформа на якість життя пересічного жителя села, особливо власнику паю?

Окрім інших, це питання обговорювали під час міжнародної конференції «Люди передусім: Якість життя і добробут у постсоціалістичних економіках” в п'ятницю. Земельному питанню була присвячена панель «Вплив земельної реформи на добробут сільського населення в Україні».

Читайте також: Питання на мільярд: що очікувати агросектору від нового меморандуму МВФ?

Денис Нізалов, директор проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки

- За нашими даними, зараз орендується 19 млн га ріллі, з яких 16 млн га належать власникам паїв. З ринком оренди землі у нас взагалі сформувалась специфічна ситуація. Переважна частина власників такої землі – люди похилого віку, котрі уже не здатні самостійно обробляти свої паї. Це спричиняє нееластичну цінову пропозицію на ринку оренди землі. Простіше кажучи, власники паїв мусять здавати свою власність за будь-яку ціну, яку запропонує агровиробник.

Ринок оренди землі генерує $6,1 млрд доходів у рік. Але власники паїв з цього мають лише $825 млн. Інші $5,2 млрд лишаються у агровиробників. Так маємо розподіл прибутків 86:14. Як правило, у країнах з ринком землі прибутки розподіляються між агровиробниками та землевласниками 50:50

За нашими дослідженнями, готові продати свої паї не більше 5-8% землевласників. При цьому йдеться про 2 млн га паїв. Слід очікувати, що із запуском ринку продажу землі пропозиція на ринку оренди землі зменшиться на 2 млн га, до 14 млн га.

Таке скорочення пропозиції однозначно дасть вищу ціну оренди ріллі. Через що власники тих 14 млн га паїв отримуватимуть щороку 2 млрд дол прибутків на руки. А пропорція розподілу прибутків оренди стане 62:38 між агровиробниками та землевласниками. Від власне продажу землі пайовики отримають $3 мільярди доходів. Агровиробники отримають $12-13 млрд доходів за рахунок капіталізації ріллі, яку вони отримують. За нашими оцінками, запуск ринку ріллі залучить додаткових $3,15 млрд інвестицій, які дадуть $15 млрд прибутку.

Але треба мати на увазі наступне. Урядові концепції запуску ринку передбачають певні обмеження по площі ріллі, по колу осіб, які зможуть купувати таку ріллю. Такі обмеження можуть вилучити до половини агровиробників, що зараз працюють в Україні. А значить – і наполовину знизити попит на ринку купівлі-продажу ріллі. Тому наші показники доведеться ділити наполовину. Але в будь-якому випадку, запуск ринку ріллі означатиме виший рівень життя селян, аніж він є зараз.  

Читайте також: Леголайз для зерна, або чому в Україні попри негоду гарний врожай


Павло Різаненко, народний депутат, заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації

- Мабуть, у 1990-х роках роздача паїв 7 мільйонам жителям села мала на меті відновлення якоїсь справедливості. Але з точки зору економічного потенціалу власники землі програли. Агровиробники виграли.

Як депутат-мажоритарник можу сказати наступне. Моя практика показує, що за умов конкуренції на право орендувати ріллю агровиробники платять і 150 доларів за гектар на рік. Якщо ж агровиробник в регіоні один, то такий показник падає до 800-900 грн за гектар.

На сьогодні є 4 млн га ріллі, для особистого сільського господарства, і цю ріллю можна вільно продавати. При цьому кожного року у таку категорію переходить близько 150 тис га, приватизованої у держави. На жаль, така тенденція аж ніяк не грає на підвищення добробуту населення хоча б через вищий рівень орендної плати.

В принципі, агровиробники самі кажуть, що вони готові купувати гектар ріллі за $1500-2000. Зараз доволі поширена практика, коли у договорах оренди прямо прописується першочерговість агровиробника у праві викупу ріллі після зняття мораторію. Тому не думаю, що пропозиція на ринку землі буде висока, а ціна продажу – низька.

Давайте визнаємо чесно – пайовики не мають можливості, та й не мають бажання обробляти свої паї. Але такі люди мають проблеми з низьким стандартом якості життя. Чому б не запустити ринок землі, аби ті люди змогли отримати потрібні гроші?

Читайте також: Винна карта: огляд ринку в таблицях


Вадим Івченко, народний депутат, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних питань

- Якщо виходити з економічних категорій, то отримаємо наступне. Ціну землі визначає вартість того, що на ній можна виростити. Практика агрохолдингів показує, найприбутковіша культура – кукурудза, котра дає 800 євро прибутку з одного гектару. Корпоративні права оренди на ріллю продаються за $700-900 за гектар. Так, десь на $1 тис за гектар ми виходимо.

Але таких грошей навряд чи вистачить, аби самотужки облаштувати або молочний кооператив, або ж переробку ягід. Небагато програм, в рамках яких держава та громадяни могли б співпрацювати для створення таких кооперативів. Так ми можемо вийти на те, що прибутків від продажу землі селянину вистачить буквально аби провести ремонт у власній оселі.


Микола Стрижак, віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України 

- Ринок землі в Україні пропонується запускати без-будь якої стратегії розвитку агросектору. Малі та середні агровиробники не мають грошей, аби купувати землю, якщо пайовики захочуть її продавати. Якщо ринок ріллі і справді запустять, цілком ймовірно, що певна кількість теперішніх агровиробників «вилетять» з галузі, і без роботи залишаться певна кількість жителів села.

Читайте також: Стратегія, гроші, замміністра: чи спрацює новий план підтримки фермерів


Дмитро Лях, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав 

- Нашій установі доводиться доволі часто розбиратись із порушенням прав громадян у сфері земельних відносин. Наприклад, минулого тижня мали справу, коли одразу групі ветеранів АТО виділили землю… в лісі. І ми мусили виправляти з цим справу. Наш офіс також розбирає немало випадків і з випадками захоплень земельних ділянок.

Люди звертаються до нас, бо не мають довіри до судової системи, не вірять, що вона допоможе вирішити їхні земельні проблеми. Але кількість звернень по таким питанням перевищує наші можливості. Тут хоч окремий суд по земельним питанням створюй. Інакше, після запуску ринку землі громадяни не матимуть, як захистити право власності на свої паї.

Читайте також: Кращі реєстри та більше повноважень: Мінюстр, Генпрокуратура та МінАПК про боротьбу з аграрним рейдерством


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама