Своя ніша: три варіанти для вигідного агростартапу

Чи варто розпочинати власний агростартап, як правильно це робити та які аспекти слід враховувати на старті.

журналіст Agravery.com

За даними різноманітних досліджень та статистики українці масово виїздять за кордон жити та працювати – лише за минулий рік офіційно мігрувало понад мільйон. Мотивація проста – мовляв, там жити краще і вигідніше. Але є і ті, хто вірять у свою країну, її майбутнє і саме тут, на власній землі, розпочинають справу. Agravery.com відшукав декілька цікавих ніш для родиного агростартапу у трьох різних областях України – Київській, Чернігівський та Одеській і розпитав у молодих підприємців, що потрібно для старту, а також чим саме вони планують годувати українців.  


Європейська сироварня

Локація: с. Шабо, Одеська область

Суть бізнесу:  сироварня та молочна ферма

Капіталовкладення: близько $300 тис

Найбільші проблеми: на початковому етапі важко відбувається просування та маркетинг продукції. Ця діяльність відбирає багато часу та зусиль 

Як розповідає власник «Європейської сироварні» Ростислав Зіновський, про власну справу вони із дружиною Наталією мріяли довгих десять років. У сирній справі вони не новачки – з 2005 року працювали із виробниками сирів та займались його дистрибуцією.  Проте з часом  зрозуміли, що хочеться робити щось більше – у 2011 році на власні заощадження придбали у Одеській області стару молочну ферму і почали розбудовувати і вдосконалювати її – зараз утримують 600 корів. Коли постало питання збуту та переробки молока, Наталія, яка за освітою є технологом молочного виробництва, вирішила, що слід перейняти досвід за кордоном, і понад три місяці подружжя стажувалось у кращих сироварів Нідерландів. Там вони і вирішили зробити в Україні щось на зразок  голландських  родинних сироварних заводів, так званих «farm house cheese». Принцип у тому, що родина фермера займається розведенням корів чи кіз і виробництвом  сиру із молока, яке вони дають. Усе обладнання і навіть закваски підприємці придбали у Голландії, на це знадобилось щонайменше $50 тис. Від розробки проекту до запуску міні-сироварні пройшло близько трьох років.

Ростислав Зіновський. фото: dairycongress.org

Офіційне відкриття об’єкту відбулось нещодавно – у середині липня цього року. На сьогодні міні-сироварня розміром всього 36 кв. м.(+ 60 кв. м. сховище для сирів) переробляє 1 тону молока на день, проте планують збільшити виробництво до 3 тонн. Зараз у асортименті – шість видів сирів під TM «Kaas Master» – варіації всім відомої класичної гауди. Мінімальна витримка молодого сиру 8-9 тижнів, а от більш старі відвідувачі можуть скуштувати пізніше – продукція наразі достигає на збереженні. На сироварні працює 4 працівники, а на фермі 45.

Читайте також: Юрій Алаторцев: В останній час весь металобрухт з Європи та США починає перекочовувати в Україну

Власники відразу вирішили не лише виробляти, а й демонструвати процес відвідувачам.  Сьогодні сироварня стала на рівні із місцевим виноробним підприємством частиною туристичного маршруту у Шабо. Вони щогодинно приймають у себе екскурсії – за 100 грн з людини можна завітати на ферму, яка розташована на відстані 2 км від сироварні, побачити виробничий процес виготовлення сиру (відбувається за склом), побавитись із маленькими свійськими тваринами у міні-зоопарку, побувати на дегустації та придбати сир у фірмовому магазині. Ціна сиру – у середньому 300 грн за кілограм.  На день сироварня може прийняти до 150-200 відвідувачів. Зараз тут напрацьовують базу збуту у місцевих ресторанах та локальних крафтових магазинах, що займаються продажем сирів. У торгові мережі заходити із своєю продукцією принципово не планують, констатуючи, що український «масмаркет» поки що не готовий сприймати такий вид продукції, цей сир більше для справжніх поціновувачів, аніж для щоденного вжитку. Та й про експорт сирів подружжя не думає.  

Ростислав розповідає, що  відкриття сироварні для стартапу – не просте рішення, втім, якщо є бажання і людина готова постійно працювати та самовдосконалюватись, навіть відсутність знань на заваді не стане. Про  підсумкові інвестиції у бізнес говорити не береться, адже бізнес продовжує розвиватись – але в цілому потрібно бути готовим вкласти у подібну ферму від $100 тис до $500. Окупність буде залежати від  активності роботи, на це може знадобиться 5-7 років. Втім, молоді підприємці уже зараз планують інвестувати гроші у ще одну сироварню неподалік.

фото: b-dnistrov-rda.odessa.gov.ua, facebook "Європейська сироварня"

 


Фруктова країна

Локація: с. Лукашівка, Чернігівська область

Суть бізнесу:  ягідна ферма, продаж ягід на свіжий ринок

Капіталовкладення: близько $15 тис.

Найбільші проблеми: важко починати ягідний бізнес без аграрної освіти. А ще – ягідний бізнес потребує великої кількості сезонних працівників та контролю за ними

Ідея зайнятись вирощуванням ягід з’явилась у  юриста Анатолія Дідура та його дружини Іванни іще два роки тому, коли він працював заступником директора молокопереробного підприємства ПРАТ «Куликівське молоко» і був депутатом селищної ради Куликівки. Чоловік розумів, що офісна робота хоча і виходить, проте більше до вподоби працювати не у кабінеті. Давно імпонувала аграрна сфера.   

Анатолій Дідур.

Читайте також: Несплачене роялті: як і чому селекціонери втрачають кошти на розвиток науки

Він почав приглядатись і відвідувати аграрні заходи. Одного разу познайомився із фермером, який  мав у своєму розпорядженні незадіяні землі. Узгодивши всі деталі, вони почали працювати у якості партнерів, переоформили договори оренди і створили нову юридичну особу, інвестувавши кошти спільно – 50/50.  Потім визначились із переліком ягідних культур, які теоретично можуть вирощуватись. Вибір був зроблений на користь малини та ожини, оскільки, на відміну від популярних нині у ягідників лохини та полуниці, вона не настільки трудозатратна, і не потребує глибоких знань технологій вирощування. Саджанці малини закупили по ціні 10-20 грн, і по 35-40 грн – ожини, решта грошей пішла на облаштування ділянки, удобрення, крапельний полив тощо.

Стартували минулого року із тестової ділянки у 2 га, і тільки після того, як відтестують технологію та наб’ють всі «шишки» на цій демо-ділянці, планують розширюватись та масштабувати бізнес. Цей підхід відразу виправдав себе. Приміром, закупивши саджанці малини у одному із вітчизняних маточників, підприємці цієї весни побачили, що велика кількість із них не прижилась і, якщо б площа насаджень була більшою, то і втрати теж.

Сьогодні вони більш ретельно обирають партнерів, намагаючись уникати великих виробничих втрат – постійно консультуються із фахівцями, їздять на конференції. Зараз підприємці отримали перший так званий «сигнальний» урожай (у повне плодоношення малина вступає з другого року після посадки), паралельно розробили брендування та фірмове пакування своєї продукції під ТМ «Фруктова країна». Почали продавати  малину через  сторінку бренду у соціальній мережі, а також для ресторанів та магазинів у Чернігові та Києві.

Про точні обсяги цьогорічного урожаю він не говорить – рахуватиме уже після завершення сезону. Так само підприємці іще не обговорювали на скільки збільшуватимуть площі у подальшому. А от те, що вдалось добре заявити про себе та сформувати репутацію, вважає беззаперечним успіхом цього року.  Зізнається, що поки що ферма не стала основним його заняттям, він продовжує поєднувати цю діяльність із роботою на молокопереробному підприємстві, проте із часом, коли стартап стане самоокупним, приділятиме йому більше часу. 

Читайте також: Михайло Апостол: Близько дев’яти мільйонів га землі на «тіньовому ринку» готується до продажу, або вже продано

Дідур переконаний, що ягоди – ідеальний бізнес для стартапу, адже тут можна проявити і свій креатив, і непогано заробити.  Асортимент зростає, але досі «ніша» якісної та товарної ягоди не заповнена. До того ж, оскільки ягоди –  справа сезонна, її навіть можна поєднувати із основною роботою. Окупність бізнесу, залежно від площ, масштабів та культури, приблизно 2-3 сезони. Два виклики, до яких потрібно готуватись на старті, – відсутність профільної освіти у цій галузі може не завжди зіграти на користь стартаперу, ви будете витрачати більше коштів, аніж у випадку, якби мали певний досвід, та людський фактор та робоча сила – знайти селян, які готові працювати на вашій ягідній плантації, стає все важче, тож потрібно закладати на це додаткові інвестиції.

фото: facebook "Фруктова країна"


СОК «Родинний добробут»

Локація: с. Великі Гуляки, Київська область

Суть бізнесу:  сільськогосподарський обслуговуючий кооператив з вирощування та виробництва органічних овочів, фруктів та молочної продукції, яблучного оцту.

Капіталовкладення: загальну суму власних інвестицій не підраховував

Найбільші проблеми: координація зусиль усіх учасників кооперативу, пошук та залучення додаткових інвестицій для розвитку 

Кооператив також може стати цікавим стартапом. Не вірите? А ось досвід підприємця Антона Дундія доводить, що це правда. Стати фермером він хотів іще у 2009 році, на власні заощадження купив приміщення та орендував землі старої радянської ферми за 100 км від Києва. Тоді його ідея вирощувати органічні овочі була не на часі – про них мало тоді знали, і продукцію купували мляво. Довелось знову повернутись у будівельну сферу, яка давала більший прибуток. Але ідеї не полишив – у 2016 році спробував ще раз – на цей раз вирощував малину на території 0,8 га. Продавав як на свіжий ринок, так і сушену малину та пастилу.  Потім почав вирощувати асортимент овочів та зелені у плівкових теплицях. Територія була великою і він зрозумів, що без додаткових інвестицій, допомоги однодумців, побудувати ефективне підприємство досить важко. Так з`явилась ідея зробити кооператив, де кожен буде працювати на одній території, займати свою нішу виробництва і спільно координуватись для продажу продукції. Так, на вимогу покупців, спільно із партнерами-інвесторами розпочали виробляти м’які та тверді сири, кисломолочні продукти. У липні 2017 року до кооперативу приєдналась ферма «Татусеві кізоньки» з поголів’ям у 30 кіз і підприємство отримало власне молоко для переробки. На сьогодні тут живуть уже 100 парнокопитних.

Антон Дундій.

Зараз у коопераативі 36 членів і 12 робітників. Кожен член кооперативу вносить свою частину у розвиток підприємства – хтось забезпечує транспорт чи техніку, хтось інвестує лише гроші, хтось сам працює та обробляє землі. Залежно від розміру внеску, член кооперативу отримує певну частину прибутку. Загальна площа СОК разом із приміщеннями, будівлями, полями становить 21 га, є три приміщення для утримання кіз загальною площею 3000 тис. кв. м. та 4 га для випасу худоби. Приміщення, де проходить переробка, займають близько 680 кв. м, є відремонтовані виробничі цехи для переробки: близько 180 кв. м для виробництва сирів, 100 кв. м для виробництва яблучного оцту. Є льох, де зберігаються сири, – це ще 50 кв. м, підсобні приміщення.

Найбільше Дундій гордиться тим, що завдяки кооперації вдалось побудувати і ввести у експлуатацію теплицю у 1000 кв. м, вартістю близько 3,5 млн грн. Тепер у кооперативі 2000м2 теплиць. Уся продукція теплиць СОК є органічною – має відповідний сертифікат «Органік Стандарту». Збут продукції відбувається через магазини органічної продукції, різноманітні ярмарки, є адресна доставка клієнтам. У планах підприємства – нарощувати поголів’я кіз до 2,5 тис голів і більше. Для цього разом з «Асоціацією вівчарства та козівництва» планують залучати до співпраці сімейні фермерські господарства, допомагати їм з купівлею кіз та доїльних апаратів, аби у подальшому збільшити обсяг переробки молока до 2 тонн на день. Селяни доглядатимуть і зароблятимуть на здаванні молока у кооператив за вигідною ціною. Зараз його купують за ціною 15-25 грн/літр, вартість залежить від якості зданого продукту (молоко перевіряють у лабораторії). У кооперативі вважають, що такий підхід допоможе оптимізувати витрати, а сім’ї, фактично, отримують готову справу, вкладаючи меньше і використовуючі готові рішення. Зараз із СОК уже працює два домогосподарства, решта – знаходяться на етапі перемовин. 

Читайте також: Три сценарії рейдерського трилеру: як попередити атаку на підприємство?

У цьому році кооператив започаткував інноваційний для нашої країни напрямок - аквапоніка, де у органічному симбіозі розвиваються рослини та риба. Вже працює перша тестова установка, що показує гарні результати. Зараз члени кооперативу у пошуках інвестицій на повномасштабну роботу.

фото: facebook Антона Дундія

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  support@agravery.com.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама